Висновки, яких дійшов дисертант у результаті дослідження, підсумовані наприкінці кожного підрозділу та розділу роботи. Серед висновків, що зроблені в дисертації, найважливішими є такі. 1. Механізм імплементації норм міжнародного права у національне законодавство потребує вдосконалення, оскільки без цього неможлива реалізація проголошеного Україною курсу на більш повне входження до світового співтовариства та інтеграцію у європейські структури. У свою чергу необхідною передумовою процесу гармонізації національного права з міжнародним правом має бути беззаперечне дотримання і виконання Україною її зобов’язань з прав людини. 2. Проблеми забезпечення державного контролю за здійсненням міграційної політики й законодавства, досягнення міжнародних стандартів в сфері дотримання й захисту прав людини є украй важливими та необхідними для створення збалансованого державного механізму регулювання міграційних процесів. 3. Тенденції розвитку міграційних процесів є взаємозалежними з політичними, економічними, соціальними, географічними, природними та іншими чинниками розвитку людського суспільства. Проте міжнародна практика не дає підстав стверджувати, що людством уже вироблені універсальні і загально визначені правові механізми, здатні гарантувати цілком оптимістичне та безконфліктне регулювання міграцій, захисту прав певних категорій осіб, які беруть участь у цих процесах. 4. Сучасний період характеризується масовими хвилями міжнародної міграції. Серед них можна виокремити чотири головних типи міжнародних міграційних потоків: 1) трудова міграція; 2) возз’єднання сімей; 3) біженці та пошукачі притулку; 4) нелегальна міграція. 5. Для приведення нормативних актів України з питань протидії нелегальній міграції іноземців в Україну та недопущення її у країни ЄС у відповідність до міжнародних стандартів, потрібна Єдина державна концепція міжнародної політики України. Забезпечення контрольно-перепускних пунктів (КПП) кордону Державної прикордонної служби України необхідними технічними засобами і криміналістичною технікою дозволить більш ефективно виявляти підробки документів, провід наркотиків та зброї. Але створення на КПП державного кордону України пересувних медичних пунктів, а також філій комітету Товариства Червоного Хреста в Україні з метою забезпечення нужденних мігрантів одягом, медикаментами та продуктами харчування, забезпечить виконання зобов’язань України відносно гуманного ставлення до нелегальних мігрантів. 6. Належна відповідність норм національного права принципам та нормам міжнародного права спонукає Україну до вдосконалення імплементаційних зобов’язань України у сфері зовнішньої міграції: - спрощення порядку в’їзду-виїзду трудящих-мігрантів; створення загальної організаційної структури по туристичній діяльності суб’єктів туристичної діяльності різних форм власності як в Україні, так і за кордоном; розробка Єдиного типового контракту для іноземців, які бажають навчатися в Україні; забезпечення підтримки тенденцій повернення осіб українського походження на свою історичну батьківщину; надання працівникам-мігрантам, які перебувають на території іноземної держави на законних підставах, режиму не менш сприятливого того, що надається її власним громадянам щодо умов прийняття на роботу, винагороди, членства у профспілках, отримання житла на час роботи тощо. 7. Співвідношення 3-х правових режимів – національного, найбільшого сприяння і спеціального – дозволяє визнати, що окремі елементи кожного з цих режимів законодавчо переплітаються між собою і саме тим створюють новий вид правового стану іноземців – соціально диференційований режим іноземців. 8. Політичні, економічні, соціальні та інші фактори постійно вносять свої корективи в питання функціонування держави, відповідність її законодавства реаліям сьогодення, потребують прийняття нових правових актів з питань міграційної політики України, перегляду, уточнення й доповнення існуючих. Наприклад, сучасне європейське право наділяє іноземців, які постійно мешкають у країнах ЄС, більш повним обсягом прав та свобод, а саме виборчими правами на муніципальних виборах, що цілком відповідає вимогам міжнародного права. В Україні ж це питання потребує кардинального перегляду на законодавчому рівні, оскільки невиконання зобов’язань держави з питань захисту та дотримання прав та свобод людини суперечить вимогам міжнародних стандартів. 9. Вдосконалення імплементаційного механізму України, гармонізація національних норм права з міжнародними при укладенні Україною міждержавних угод стосовно надання емігрантам українського походження відповідних умов для мешкання та працевлаштування за кордоном сприяє у практичному плані виконанню Україною своїх зобов’язань з прав людини, а у теоретичному – розробці законодавчих актів України з питань міграції з урахуванням досвіду іноземних держав у складанні імміграційних законів про квоти імміграції (США, Канада, Німеччина, Австралія тощо). 10. Дослідження відповідності норм національного права іжнародним стандартам надає можливість розглядати норми та принципи міжнародного права як правотворчий фактор розвитку конституційного права (проблеми набуття та позбавлення громадянства, подвійного громадянства) та адміністративного права (питання притягнення іноземців до адміністративної відповідальності, видворення їх за межі України та ін.) при вивченні проблем зовнішньої міграції, оскільки без залучення цих норм права розгляд поставленої проблеми буде необ’єктивним та неповним. | 