Анотація до роботи:

Воробйова І.В. Імідж працівника міліції як чинник розвитку правосвідомості громадян. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. – юридична психологія. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2007.

У дисертаційному дослідженні проведено юридико-психологічний аналіз іміджу міліції в контексті проблеми правової свідомості; висвітлено сучасні зарубіжні та вітчизняні дослідження іміджу поліції та міліції. Розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на імідж міліції. Доведено, що імідж працівника міліції є одним з чинників розвитку правосвідомості громадян. Визначено психологічні особливості іміджу працівника міліції взагалі та окремих підрозділів зокрема. Досліджено роль іміджу міліції у формуванні оціночних ставлень до працівника ОВС. Показано, що на відміну від іміджів представників професій в системі „людина-людина” імідж працівника міліції є поліфункціональним. Вивчено специфіку очікувань громадян щодо працівника міліції в системі уявлень про бажане право та правопорядок. На підставі отриманих даних запропоновано комплекс рекомендацій про шляхи поліпшення іміджу працівника міліції, що засновані на суб’єктивних уявленнях цивільного населення.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті психологічних особливостей іміджу працівника міліції як чинника розвитку правосвідомості громадян, специфіки очікувань громадян щодо працівника міліції в системі уявлень про бажане право та правопорядок, а також аналізі особливостей функціонування іміджу працівника міліції, окресленні шляхів його формування. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Правова свідомість є багаторівневим системним утворенням, що відображає правову дійсність у вигляді юридичних знань та оціночних ставлень до права і практики його реалізації, правових установок і ціннісних орієнтацій, які регулюють правову поведінку людини в юридично значущих ситуаціях. Домінуючим компонентом правосвідомості є оціночний компонент, який має досить складну структуру й включає в себе сукупність оцінок і ставлень до різних юридичних явищ, в тому числі до правоохоронних органів та їх діяльності. Індикатором оцінок та ставлень до правоохоронних органів, їх діяльності є оцінки і ставлення до міліції, з представниками якої у повсякденному житті населення контактує частіше, ніж з іншими правоохоронними структурами. У свою чергу, основною формою відображення і вираження оцінок та ставлень до міліції є її імідж, який склався у свідомості громадян. Виділення оцінок і ставлень як головних та самостійних компонентів у структурі правосвідомості та іміджу дозволяє вважати імідж працівника міліції чинником розвитку правосвідомості громадян.

2. Ставлення та оцінки всередині оціночного компонента правосвідомості являють собою цілісну структуру. Трансформації, що торкнуться хоча б одного елемента цієї структури, з великою ймовірністю приведуть до змін в інших елементах та взагалі всієї правосвідомості. Оскільки реєструється значущий позитивний зв’язок між ставленням до міліції та ставленнями до права, закону, правослухняної людини і правопорядку, та негативний – до правопорушника, то зміни на позитивні оцінки і ставлення до міліції, її діяльності сприятимуть підвищенню рівня оціночного компонента та загального рівня правової свідомості громадян.

3. Як на когнітивному, так і на емоційному рівнях образ працівника міліції оцінюється населенням досить негативно і в основному має соціально небажані характеристики (грубість, підозріливість, байдужість, нескромність, безчесність, безпринципність, користолюбство), що відбивають низький рівень розвитку моральної, міжособистісної та мотиваційної сфер особистості. В той же час населенням підкреслюються вольові якості особистості працівника міліції (цілеспрямованість, упевненість в собі, спостережливість, наполегливість), а як додаткова іміджева характеристика відмічається уміння впливати на людей. Характерними стилями взаємодії працівника міліції з населенням є підозріливий, егоїстичний та авторитарний, що вказує на перевагу агресивно-конкурентної тенденції в поведінці працівника міліції. Більш позитивні оцінки і ставлення громадян зареєстровані щодо слідчого та працівника карного розшуку, а більш негативні – до працівника ДАІ. В оцінках населенням динаміки змістових компонентів іміджу працівника міліції реєструється загальна тенденція до відсутності будь-яких змін, що відбуваються в них. Однак, за останні роки частіше відзначається позитивна динаміка змістових характеристик іміджу працівника міліції. Найбільш виразною ця тенденція є стосовно працівника карного розшуку, а найменш виразною – відносно працівника ДАІ та дільничного інспектора.

4. Оцінки і ставлення до міліції та її діяльності у структурі оціночного компонента правосвідомості, кристалізуючись, набувають форм авторитету, престижу, атракції та поваги, які, у свою чергу, є похідними від факту утвердження позитивного іміджу працівника міліції. Тобто чим більш позитивним буде імідж працівника міліції, тим вище буде повага до нього, авторитет, атракція та престиж даної професії, а отже, і рівень оціночного компонента правосвідомості громадян. При цьому підвищення іміджу працівника міліції, в першу чергу, стає джерелом додаткової поваги. Імідж працівника ДАІ здебільшого визначає престиж даної професії, імідж працівника карного розшуку – його авторитет, а імідж дільничного інспектора та слідчого передусім пов’язані з повагою до них. Імідж працівника міліції визначає не тільки авторитет та повагу до нього, а й стає обов’язковим чинником, від якого залежить престиж даної професії, тобто є більш поліфункціональним, ніж іміджі представників інших професій в системі „людина-людина”. В останній час відмічається стабілізація процесу падіння престижу, авторитету, атракції та поваги до працівника ОВС, особливо працівника карного розшуку.

5. В контексті уявлень про бажане право та правопорядок пріоритетними в очікуваннях громадян щодо працівника міліції є риси, що відбивають достатній рівень розвитку когнітивно-пізнавальної, емоційно-вольової та діяльнісно-практичної сфер особистості, а також орієнтація на дружелюбний та альтруїстичний стилі взаємодії при збереженні тенденцій до домінування. Важливими елементами образу працівника міліції повинні бути його зовнішня привабливість в поєднанні з високим рівнем розвитку комунікативних умінь. Виділено латентні фактори, які є відображенням вимог громадян до особистості працівника міліції та представляють собою компактну систему особистісних якостей, що лежать в основі іміджу працівника міліції: „активність” – „дружелюбність” – „інтелект”. Найбільш високі вимоги населення пред’являє до особистості слідчого та працівника карного розшуку, а найменші – до працівника ДАІ. Від працівника ДАІ та дільничного інспектора населення очікує насамперед взаєморозуміння та орієнтації на співробітництво, а від представників інших підрозділів – професійної компетентності, ерудиції, раціональності.

6. До особистості працівника міліції населення пред’являє більш високі вимоги у порівнянні з представниками інших професій типу „людина-людина”. Працівник міліції повинен на досить високому рівні не просто володіти певною сукупністю умінь та навичок у галузі взаємодії і спілкування з іншими людьми, бути зовнішньо привабливим, а й вміти гнучко підходити до вирішення професійних питань, виявляючи у поведінці навіть протилежні стилі залежно від ситуації. У свою чергу, очікування громадян щодо працівника міліції (на прикладі слідчого) значною мірою співпадають як з уявленнями самих слідчих стосовно професійно важливих якостей, так і з вимогами професії до працівника слідчого апарату. Основними блоками професійно важливих якостей слідчого є пізнавальні, емоційно-вольові, морально-ділові та комунікативні якості, наявність яких сприяє ефективному виконанню слідчими своїх професійних обов’язків. Отже, очікування громадян визначають орієнтири формування позитивного іміджу працівника міліції, а також певні аспекти діяльності міліції щодо підтримання правопорядку.

7. Запропоновано рекомендації про шляхи поліпшення іміджу працівника міліції, що ґрунтуються на уявленнях громадян. Формування позитивного іміджу працівника міліції доцільно проводити з орієнтацією на очікування населення як шляхом вдосконалення системи професійного відбору, професійно-психологічної підготовки працівників міліції, так і шляхом проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо діяльності органів внутрішніх справ. Основним методом професійно-психологічної підготовки працівників міліції повинен стати соціально-психологічний тренінг, який, поряд із загальною для всіх працівників міліції частиною, повинен включати специфічні для різних підрозділів ОВС аспекти. Поліпшення іміджу працівника міліції має своїм наслідком підвищення престижу професії міліціонера, авторитету працівника міліції та поваги до нього – все це, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня оціночного компонента та загального рівня правосвідомості громадян, їх готовності брати участь у вирішенні правоохоронних проблем.

Потребують подальшого вивчення:

питання щодо створення цілісної моделі, яка б змістово відбивала особливості формування іміджу працівника міліції як з урахуванням потреб самої системи МВС України, так і з орієнтацією на очікування та потребу громадян в успішній діяльності органів внутрішніх справ;

методологічні проблеми вимірювання іміджу працівника міліції взагалі та окремих підрозділів зокрема.

Публікації автора:

1. Воробйова І.В. Особливості поведінки працівників правоохоронних органів // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХДПУ, 2001. – Вип.8. – С.54-59

2. Воробйова І.В. Особливості сприйняття особистісних якостей працівників міліції // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. – 2002. – №539.– С.34-37

3. Воробйова І.В. Дослідження основних чинників, що впливають на престиж професії правоохоронця // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. – 2003. – №599.– С.72-74

4. Воробйова І.В. Емоційна складова настановлень населення щодо працівників різних підрозділів міліції // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: ХНПУ, 2005. – Вип.14. – С. 33-38

5. Воробйова І.В. Основні напрямки поліпшення іміджу працівника міліції (на основі суб’єктивних уявлень цивільного населення) // Право і безпека. – 2006. – Т.5. – №4. – С.177-180

6. Воробйова І.В. Проблема соціально-психологічних установок щодо співробітників правоохоронних органів // Вісник Національного університету внутрішніх справ, Вип.18. – Харків, 2002. – С.514-516

7. Воробйова І.В., Жданова І.В. Особливості ставлення до міліції та її діяльності в структурі оціночного компонента правосвідомості громадян // Проблеми екстремальної та кризової психології. Вип. 2 – Харків: УЦЗУ, 2007. – С.25-33

8. Воробйова І.В. Деякі чинники підвищення психологічної культури працівників міліції // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в 21 столітті: теорія та практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (30-31 травня 2002 р., Одеса), Частина ІІ. – Одеса: Одеський юридичний інститут національного університету внутрішніх справ, 2002. – С.90-91

9. Воробйова І.В., Фелендюк Н.В., Шиліна А.А. Соціально-психологічний тренінг як метод навчання у вищих навчальних закладах // Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ (стан та перспективи): Матеріали науково-практичної конференції (31 травня 2003 р., Харків). – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – С.36-40

10. Воробйова І.В. Психологічні аспекти формування особистості працівника правоохоронних органів // Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України: Матеріали науково-практичної конференції Військового інституту ВВ МВС України (25-26 травня 2003 р., Харків). – Харків: Військовий інститут ВВ МВС України, 2003. – С.188

11. Воробйова І.В., Жданова І.В. Імідж та престиж професії правоохоронця // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки із громадськістю / За заг. ред. Токарської А.С.: Збірник наукових статей. – Львів, 2003. – С.45-47

12. Воробйова І.В., Жданова І.В. Сучасні підходи до проблеми правової свідомості // Правова свідомість молоді в умовах розбудови демократичної держави в Україні: Матеріали міжвузівського науково-практичного семінару молодих вчених (17 лютого 2006 р., Одеса) / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора Долженкова О.Ф. – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2006. – С.7-9