Анотація до роботи:

Кононова М.В. Ідеальне та еталонне в системі категорій музично-виконавського мистецтва. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03. – Музичне мистецтво. – ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, Національна академія наук України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено аналізу категоріального зрізу теорії музично-виконавського мистецтва, дослідженню її логіко-понятійної структури за допомогою ряду філософських (ідеальне), естетичних (художня інтерпретація) та специфічних категорій теорії музично-виконавського мистецтва (еталонне). Музично-виконавське мистецтво є особливим видом художньої творчості, в основі якого лежить універсальний процес трансформації образів, що належать сфері ідеального, в матеріальні артефакти людської діяльності (опредметнення та розпредметнення). Музично-виконавське мистецтво є циклічним безперервним процесом діяльності, який складається з послідов-них стадій, результатом першої з яких є побудова інтерпретаційної моделі виконання твору, відповідно, другої – її технічна реалізація виконавськими засобами. Важливим механізмом під час процесів оцінки, аналізу, порівняння виступають звукоідеали виконавства – еталонні виконавські версії, жанрово-стильові еталони виконання, типи виконавської інтерпретації творів минулого та сучасності.

У дисертації розробляється поняття жанрово-стильового еталону як ефективного регулятора музично-виконавського процесу, за допомогою якого проаналізовано актуальний пласт еталонних виконавських версій ХХ–ХХІ ст. у віолончельній творчості, що дозволило розробити універсальний підхід до типологізації основних форм інтерпретації у музичному виконавстві.

„Ідеальне” та „еталонне” відіграють ключову роль у процесі формування категоріальної структури теорії музично-виконавського мистецтва. Вони дозволяють систематизувати теоретичні поняття, які розкривають специфіку музично-виконавської діяльності та художньої інтерпретації у музичному мистецтві і тим самим сприяють ефективному застосуванню цих понять у цілісному аналізі музичного виконавства та його складових.

На підставі проведеного дослідження було зроблено такі висновки:

1. В результаті аналізу методологічних досліджень, присвячених роз-робці системи категорій теорії музично-виконавського мистецтва встановлено, що вона знаходиться у стані формування і не має чіткої ієрархічної побу-дови. Більшість дослідників розташовують у її центрі категорію художньої інтерпретації як інструмент аналізу, за допомогою якого розкриваються значення структурних елементів системи музичного виконавства.

2. Введення до теорії музично-виконавського мистецтва універсальної категорії ідеального дозволило розглянути художню інтерпретацію як родову ознаку музичного виконавства з позицій метатеорії, що уможливило спробу розкриття онтологічних основ музично-виконавського процесу, в тому числі, феноменів відтворення і самої художньої інтерпретації.

3. На основі залучення категорії ідеального в роботі було здійснено аналіз музичного виконавства як виду діяльності, сутністю якої є опредмет-нення та розпредметнення ідеального у форми його матеріального вираження. Стадіальність виконавського процесу розглянуто у відповідності до етапів опредметнення ідеального, на основі чого виділено дві основні фази: утво-рення ідеального образу виконання і моделювання його інтерпретаційної версії в уяві виконавця; реалізацію її на практиці.

4. Встановлено, що на усіх етапах виконавської творчості, спря-мованих на реалізацію інтерпретаційної моделі виконання, важливу роль відіграють еталони виконавства, побудовані як форми узагальнення звуко-ідеалів у виконавській практиці. Для розкриття особливостей їх функціонування у музично-виконавському процесі в теорію музичного виконавства введено категорію „еталонного”.

5. Розроблено та структуровано ряд понять теорії музично-виконавсь-кого мистецтва, зокрема: еталонна виконавська версія (структуроване у вигляді звукозапису індивідуальне виконання музичного твору, що відповідає звукоідеалам, узагальненим у виконавській практиці), жанрово-стильовий еталон виконавства (усталений у виконавській практиці цілісний образ виконання музичного твору, заснований на поєднанні стабільних (жанрових) і варіативних (стильових) елементів та підпорядкованій їм системі вико-навських засобів музичної виразності) та тип виконавської інтерпретації (форма узагальнення виконавських інтерпретаційних версій, орієнтованих на певні жанрово-стильові еталони виконання), що є формами звукоідеалів музичного виконавства (образів досконалого виконання, що виникають в уяві музикантів як зразкові взірці).

6. Досліджено функціонування жанрово-стильового еталону виконавства як інструменту аналізу актуальних типів виконавської інтерпретації ХХ–ХХІ ст. Цей перспективний напрям осмислення музично-виконавського спадку дозволив встановити наявність щонайменше трьох типів виконавської інтер-претації – історичного, авторського та змішаного, а також їх форм.

7. Доведено, що запропонована в роботі типологія виконавської інтер-претації музичних творів є важливим етапом у процесі становлення підходів до вивчення характеру видозмін у сучасному музичному виконавстві, ознакою якого є одночасне співіснування традицій та еталонів виконання різних музичних епох. У час тотального змішування жанрів, стилів та форм різних видів творчості типологія, здійснена на основі жанрово-стильових еталонів виконання, дозволяє узагальнити виконавські традиції і спрогнозувати шляхи розвитку нової традиційності музичного виконавства, що можна віднести до перспективних напрямків подальшого дослідження.

Публікації автора:

1. Кононова М. Про «ідеальне» та «еталонне» в виконавській традиції (на прикладі інтерпретації віолончельних солосюїт Й.С.Баха) / М. Кононова // Проблеми сучасного мистецтва і культури. Освітні аспекти мистецтвознавства та професійної педагогічної діяльності : [зб. наук. пр.]. – К. : Науковий світ ТМ, 2002. – С. 64–72.

2. Кононова М. Інтерпретаційні моделі віолончельних соло-сюїт ХХ ст. / М. Кононова // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – К., 2003. –Вип. 26 : Музичне виконавство. – Кн. 9. – С. 146–159.

3. Кононова М. Особливості інтерпретаційних версій Маленьких партит № 2 та № 4 Юрія Іщенка / М. Кононова // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – К., 2005. – Вип. 36 : Українська та світова музична культура: сучасний погляд. – Кн. 1. – С. 126–136.

4. Кононова М. Аксіологічні аспекти функціонування ідеального та еталонного в музично-виконавському мистецтві / М. Кононова // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – К., 2006. – Вип. 58 : Виконавське музикознавство. – Кн. 12. – С. 85–95.

5. Кононова М. Жанрово-стильовий еталон як передумова формування актуальних типів виконавського інтерпретування (на прикладі віолончельного мистецтва) / В. Сумарокова, М. Кононова // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. – К., 2007. – Вип. 69 : Виконавське музикознавство. – Кн. 13. – С. 21–45.

6. Кононова М. На шляху до „ідеального”: жанрові метаморфози інструментальної сюїти / М. Кононова // Восток – Запад: культура и циви-лизация : междунар. науч.-практ. конф., 1–2 фев. 2003 г. : тезисы докл. – Одесса : Астропринт, 2004. – С. 421.

7. Кононова М. „Еталонне” як форма функціювання жанрово-стильової системи музичного виконавства / М. Кононова // Восток – Запад: культура и цивилизация : междунар. науч.-практ. конф., 3–4 фев. 2003 г. : тезисы докл. – Одесса : Астропринт, 2004. – С. 145.

8. Кононова М. Интерпретационные модели виолончельных произве-дений С. С. Прокофьева / М.Кононова // Сергей Прокофиев. 50 години от смъртта на композитора : сб. докл. от науч. конф., 13–14 окт. 2003 г. : тезисы докл. – Пловдив : АMTИ, 2005. – С. 59–64.

9. Роль виконавських шкіл в формуванні музично-виконавського сти-льового еталону / М. Кононова // Феномен школи в музично-виконавському мистецтві : міжнар. наук.-практ. конф., 22–23 бер. : тези доп. – К., 2005. – С. 50–51.