Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


52. Белявська Берта Михайлівна. Гострий апендицит: вузлові питання діагностики та лікування хворих: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2004. , табл.



Анотація до роботи:

Белявська Б.М. Гострий апендицит: вузлові питання діагностики та лікування хворих. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Львівський національний медичний університет ім.Данила Галицького, Львів, 2004.

Дисертація присвячена пошуку шляхів зменшення кількості необґрунтованих апендектомій і покращання діагностики гострого апендициту. З’ясовано характер помилок у діагностиці ГА і етапи, на яких вони виникають. Виявлено групи пацієнтів, в яких у процесі діагностики ГА припускають найбільшу кількість помилок у бік гіпердіагностики; виявлено чинники, які спричинюють гіпердіагностику ГА. Досліджено негативні наслідки необґрунтованих апендектомій. Вивчено цінність класичного і модифікованого у процесі дослідження варіантів діагностичної шкали Alvarado, ефективність ультрасонографії для діагностики ГА, а також поєднання цих двох методів. На підставі результатів вивчення залежності різних патоморфологічних форм ГА від тривалості захворювання і патоморфозу цих форм протягом 10 років обґрунтовано можливість збільшення терміну спостереження за пацієнтом з підозрінням на ГА у клінічно сумнівному випадку з використанням повторних клінічних, лабораторних та ультразвукового методів дослідження. Сформульовано практичні рекомендації для застосування формалізованого методу діагностики з допомогою шкали Alvarado й ультрасонографії у пацієнтів з підозрінням на ГА і розпрацьовано алгоритм обстеження та спостереження протягом певного часу пацієнтів, у яких діагноз ГА є сумнівним.

На основі багаторічного глибокого аналізу результатів клінічної, лабораторної, інструментальної, зокрема ультрасонографічної діагностики гострого апендициту, особливо затруднених і сумнівних випадків його верифікації, на підставі зіставлення цих результатів із вислідами патогістологічного дослідження видалених червоподібних відростків, у роботі випрацювано рекомендації, лікувально-діагностичний алгоритм, впровадження яких у клінічну практику дозволило накреслити шляхи і суттєво зменшити кількість необґрунтованих апендектомій.

  1. Помилки у розпізнаванні гострого апендициту трапляються на всіх лікувально-діагностичних етапах: передгоспітальному, у приймальному відділенні, у хірургічному відділенні, під час операції. У 25% чоловіків і 30% жінок, оперованих з передопераційним діагнозом ГА, видалено патогістологічно незмінений червоподібний відросток.

  2. Чинниками ризику хибної діагностики гострого апендициту є:

жіноча стать;

періоди збільшення захворюваності на гострий ентероколіт та дизентерію;

перебільшення значення суб’єктивних і недооцінка об’єктивних симптомів ГА;

у чоловіків: вік 17-18 і 43-48 років, тривалість хвороби менше ніж 18 або понад 60 годин при відсутності ознак перфорації червоподібного відростка;

у жінок відповідно: вік 16-17 і 21-26 років тривалість хвороби <18 або >48 годин, гінекологічні захворювання (серед пацієнтів, помилково оперованих з іншою абдомінальною патологією, 74% складають хворі з гінекологічними хворобами).

  1. Серед пацієнтів, лікованих у клініці у 2000-2001рр. з гострою спайковою кишковаю непрохідністю, 63% перенесли у минулому апендектомію, із них –28% – з приводу непідтвердженого гострого апендициту.

  2. Модифікація шкали Alvarado покращує діагностику гнійних і деструкційних форм гострого апендициту і зменшує кількість необґрунтованих апендектомій у 3,5-4 рази. Її суть:

зменшення детермінуючої суми пунктів від 6 до 5,

зміщення граничного рівня лейкоцитозу у жінок – до 9,0109/л, у чоловіків – до 8,0109/л,

зміна діагностичного значення лейкоцитозу з 2 пунктів на 1 і нейтрофільного зміщення – з 1 пункту на 2.

  1. Між гострим катаральним і патогістологічно непідтвердженим гострим апендицитом нема сигніфікантної різниці за статтю і віком пацієнтів, тривалістю захворювання перед операцією, відсутністю будь-якої сезонної залежності, клінічними ознаками, вислідами лабораторного обстеження і сукупною оцінкою за шкалою Alvarado. Гострий гнійний і гострий гангренозний апендицит – не стадії, а різні форми запалення червоподібного відростка.

  2. Абсолютна кількість перфорацій червоподібного відростка, незважаючи на зменшення кількості апендектомій у періоді 1999-2001рр., не змінилася, тобто, вона, правдоподібно, не залежить ні від кількості апендектомій, ні від точності діагностики ГА. Перфорація червоподібного відростка частіше трапляється у чоловіків (p<0,05). Кількість і частота перфорацій зростає після 18 годин і набуває свого максимуму після 48 годин у жінок і після 60 годин – у чоловіків (p<0,05).

  3. При відсутності ознак деструкційного або гнійного апендициту доцільно ставити питання про зміну лікувальної тактики – стримання від екстреної операції з повторними клінічними, лабораторними і ультрасонографічним дослідженнями у жінок віком 16-17 і 21-26 років при тривалості захворювання менше 18 або більше 48 годин й у чоловіків віком 17-18 і 43-48 років при тривалості хвороби менше ніж 18 або понад 60 годин.

  4. Формалізована діагностика з допомогою шкали Alvarado і ультрасонографічне обстеження пацієнтів покращили верифікацію ГА і зменшили кількість невиправданих операцій від 11,6% у 1998р. до 5,9% у 2003р. (p<0,05). Ультразвукова діагностика у пацієнтів із підозрінням на гострий апендицит має стати рутинним методом обстеження.

Публікації автора:

  1. Белявская Б.М. Ретроспективный анализ ошибок в диагностике острого аппендицита // Клінічна хірургія.- 1996.- №4.-С.12-14.

  2. Белявська Б.М. Помилки у діагностиці гострого апендициту та їх вплив на тактику хірурга під час операції // Acta Medica Leopoliensia.- 2002.- Т.8., №4.- С.93-96.

  3. Белявська Б.М., Тумак І.М., Сухецька О.Б. Значення різних симптомів і шкали Альварадо А. у діагностиці гострого апендициту // Практична медицина.- 2003.- Вип.2.- С.99-105.

  4. Белявська Б.М. Гостра спайкова кишкова непрохідність після апендектомії // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина.- 2003.- Вип.20.- С.95-97.

  5. Белявська Б.М. Сьогочасні методи і системи діагностування гострого апендициту // Практична медицина.– 2003.- Вип.4.- С.122-129.

  6. Belyavskaya B. Acute appendicitis or “acute appendicitis?” causes of errors – ecological background // Pathologia. - 1992. - Vol.25, N 3 (Supl.) – P.87.

  7. Белявська Б.М. Гострий апендицит: роль патогістологічних досліджень в розпізнаванні діагностичних помилок / Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти. Тези доповідей V конгресу патологоанатомів України. Чернігів, 1993.- С.228.

  8. Белявська Б.М., Смагло З.Ф. Інформативність ультрасонографії у діагностиці гострого апендициту / Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю ЛМКЛШМД.- Львів, 1997.- С.20-21.

  9. Белявська Б.М., Фільц О.В., Смагло З.Ф. Ультрасонографія у діагностиці гострого апендициту / Альманах клінічної медицини. Матеріали конференції „Нові технології в хірургії”.- 2002.- Вип.2.- С.17-21.