173. Гончарук Оксана Миколаївна. Гострі порушення мозкового кровообігу при подовженнях та перегинах сонних артерій (клініка, діагностика, лікування, прогноз): дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.
Анотація до роботи:
Гончарук О.М. “Гострі порушення мозкового кровообігу при подовженнях та перегинах сонних артерій (клініка, діагностика, лікування, прогноз)”. – Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2004.
На основі результатів комплексного обстеження 436 хворих з ГПМК у 122 (28%) виявлені гемодинамічно позначені подовження, петлеутворення та перегини екстракраніального відділу ВСА, що стали причиною порушень мозкового кровообігу. Вивчені особливості клінічного прояву порушень мозкового кровообігу, виявлені структурно-функціональні зміни мозку та його судин при подовженнях та перегинах сонних артерій. Розроблений алгоритм діагностики, спрямований на виявлення подовжень, перегинів сонних артерій, визначена їх роль в порушеннях мозкового кровообігу та вироблена тактика лікування хворих з порушеннями мозкового кровообігу на тлі подовжень та перегинів сонних артерій. Показано, що хірургічна реконструкція змінених судин вже в ранньому відновлювальному періоді веде до більш значного регресу неврологічної симптоматики в порівнянні з не прооперованими хворими
Аналіз віддалених результатів оперативного лікування хворих з ГПМК на тлі подовжень та перегинів ВСА та консервативної терапії у не прооперованих хворих показав, що хірургічне лікування достовірно є більш ефективним порівняно з медикаментозною терапією і запобігає виникненню ПоПМК.
1. На основі комплексного дослідження з використанням клінічних, рентгенологічних, ультразвукових, нейровізуалізуючих та лабораторних методів проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в поглибленні уявлень про особливості гострих порушень мозкового кровообігу, які виникають на тлі подовжень і перегинів екстракраніальних відділів магістральних артерій та корекції цих порушень.
2. Встановлено, що в структурі гострих порушень мозкового кровообігу ішемічного типу серед осіб молодого і середнього віку оклюзійно-стенотичні процеси екстракраніальних відділів сонних артерій виявлені в 49,8%, практично в кожного четвертого хворого (28%) це було на тлі подовжень, петлеутворень та перегинів внутрішніх сонних артерій.
3. На основі комплексного обстеження хворих з подовженнями встановлено, що деформації (звивистості, петлеутворення, перегини) сонних артерій можуть вести себе як оклюзії та стенози і бути причиною ПМК внаслідок поєднання декількох факторів. Так, місця подовжень (звивистостей, петлеутворень, перегинів) внаслідок гемодинамічної напруги і травми ендотелію сприяють утворенню атероматозних бляшок, які можуть ускладнюватися адгезією, агрегацією тромбоцитів, що на фоні застою крові і турбулентності кровотоку при подовженнях призводить до виникнення тромбозу, а при виразці бляшки – до тромбоемболіі. Окрім цього, в області перегинів артерія буває стенозованою не тільки в результаті формування атероматозної бляшки, але і в результаті випадіння в просвіт дублікатури судинної стінки. Зменшення просвіту судини, коливання артеріального тиску як в сторону його підвищення, так і зниження на тлі подовжень і перегинів, сприятиме погіршенню кровотоку по ВСА. Підвищення АТ викликає загострення кута перегину артерій, підсилення петлеутворень, спазмування артерій, що викликає збільшення стенотичного процесу, призводить до зриву ауторегуляціі мозкового кровообігу, що при певних умовах (серцева слабкість, згущення крові) викликає ішемічні розлади. Падіння артеріального тиску при подовженнях також призводить до турбулентного току крові, сповільнення кровотоку, емболізаціі із ускладненої атероматозної бляшки.
4. Сучасні методи обстеження (УЗДГ, ЕЕГ,АКТ, МРТ, МРА) дозволяють виявити структурно-функціональні зміни магістральних судин і головного мозку при порушеннях мозкового кровообігу на тлі подовжень і перегинів. При гемодинамічно значущих подовженнях та перегинах ВСА виникають атрофічні зміни зон суміжного кровопостачання в лобно-тім`яно-скроневих ділянках мозку (корково-субкортикальні) як прояв дисциркуляторної енцефалопатії, а при різких коливаннях артеріального тиску виникають гострі, нерідко повторні порушення мозкового кровообігу.
5. Клінічні прояви гострих порушень мозкового кровообігу на тлі подовжень та перегинів ВСА характеризуються не вираженістю клінічного перебігу, піддаються медикаментозному лікуванню, часто рецидивують, при ефективному лікуванні рідко супроводжуються зонами інфаркту.
6. Алгоритм обстеження порушень мозкового кровообігу на тлі подовжень та перегинів сонних артерій ґрунтується на даних клініки, пальпації та аускультації судин шиї, доповнених УЗДГ (двонаправлений кровотік), АКТ, МРТ (ознаки атрофії зон суміжного кровопостачання, вогнища ішемії), каротидної ангіографії, котра виявляє типову картину подовжень. Контроль очного дна і УЗДГ у хворих з коливаннями АТ і неврологічною симптоматикою мають розглядатися як скринінгові методи обов`язкового обстеження.
7. Лікування хворих з порушеннями мозкового кровообігу на тлі подовжень та перегинів сонних артерій повинно бути комплексним: медикаментозна терапія і хірургічна корекція артерій при гемодинамічно значущих подовженнях та поєднанні їх з іншою патологією сонних артерій. Хірургічна реконструкція змінених судин вже в ранньому відновлювальному періоді достовірно призводить до більш значного регресу неврологічної симптоматики в порівнянні з не прооперованими.
8. Неліквідовані гемодинамічно значущі подовження та перегини сонних артерій призводять до формування дисциркуляторної енцефалопатії, а при неконтрольованій артеріальній гіпертензії – до повторних порушень мозкового кровообігу з відповідними наслідками.
9. Аналіз віддалених результатів оперативного лікування хворих з ішеміями на тлі подовжень та перегинів ВСА та консервативної терапії у не прооперованих хворих показав, що хірургічне лікування достовірно є більш ефективним порівняно з медикаментозною терапією і запобігає виникненню ПоПМК.
Оперативне втручання є профілактичним заходом щодо виникнення повторних порушень мозкового кровообігу. Медикаментозна терапія та режим мають при цьому суттєве значення.
Публікації автора:
1. Зозуля І.С., Селєзньова Т.Є., Зозуля А.І., Гончарук О.М. Порівняльна характеристика віддалених результатів медикаментозного та хірургічного лікування повторних ішемій каротидного басейну при стенозуючих і оклюзивних ураженнях екстракраніальних відділів голови // Бюлетень Української Асоціації нейрохірургів. – Київ. – 1998. – №6. – С.74-75.
(Внесок здобувача полягає у клініко-неврологічному обстеженні хворих, опрацюванні отриманих результатів, підготовці статті до друку).
(Особистий внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, опрацюванні літератури, аналізі отриманих результатів, оформлення статті).
5. Поліщук М.Є., Корюненко Г.В., Камінський А.О., Гончарук О.М. Декомпресивна гемікраніектомія в лікуванні гострої церебральної ішемії, що супроводжується дислокаційним синдромом // Український нейрохірургічний журнал. – 2003. – №1. – С.44-46.
(Особистий внесок здобувача полягає у підборці та обстеженні хворих, аналізі та упорядкуванні отриманих даних, текстовому оформленні статті).
6. Cемьошкін Д.М., Поліщук Л.Л., Гончарук О.М. Особливості клініки та діагностики пухлин головного мозку з інсультоподібним перебігом // Бюлетень Української Асоціації нейрохірургів. – Київ. – 1998. – №5. – С.142-143.
(Особистий внесок здобувача полягає в аналізі результатів обстеження, статистичній обробці матеріалу, підготовці статті до друку).
7. Гончарук О.М. Профілактика ішемічних порушень мозкового кровообігу при подовженнях та перегинах сонних артерій // Український медичний часопис. – 2003. – №2(34) – ІІІ/ІV. – С.112-115.
