221. Гуторова Олена Олександрівна. Господарський механізм функціонування та розвитку садівництва: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2004.
Анотація до роботи:
Гуторова О.О. Господарський механізм функціонування та розвитку садівництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2004.
У дисертаційній роботі розглянуті особливості формування та розвитку господарського механізму галузі садівництва в умовах становлення багатоукладної економіки, виділені найбільш дієві шляхи підвищення економічної ефективності виробництва, переробки, зберігання й реалізації плодів і ягід.
Відносно оптимальних агробіологічних вимог плодоягідних культур розроблений та економічно обґрунтований новий методичний підхід до визначення мікрозон розміщення та розвитку промислового садівництва з урахуванням породно-сортового складу насаджень. На прикладі садівницьких господарств Харківської області вперше виявлена циклічна закономірність прояву врожайності плодово-ягідних культур, визначені середні розміри циклів, а також кількісний вплив кліматичних факторів на врожайність багаторічних насаджень. Обґрунтовані параметри економічно найбільш доцільної галузевої структури спеціалізованих садівницьких підприємств, в тому числі галузі садівництва.
У дисертаційній роботі дістали подальший розвиток проблеми інвестиційно-інноваційної діяльності в промисловому садівництві регіону, агропромислової інтеграції, організації безвідходної технології в садівництві.
Господарський механізм як система економічних, організаційних, правових відносин, в галузі садівництва виявляється на рівні підприємства, його підрозділів, агроформувань. Фундаментом господарського механізму в садівницьких підприємствах виступає економічний механізм із системою планування, відносин власності, методів самоокупності, оплати і мотивації праці, матеріально-технічного та кадрового забезпечення, ціноутворення, фінансово-кредитних та податкових відносин. Ефективна дія кожного з цих елементів можлива лише за умов оптимальної структури виробничої системи, врахування рівня зрілості дії господарських механізмів інших галузей АПК, промисловості, що організаційно пов’язані з виробничим процесом у садівництві.
На основі досліджень і проведеного узагальнення джерел і шляхів підвищення економічної ефективності виробництва плодів і ягід, основних напрямків інтенсифікації сучасного промислового садівництва вважаємо, що ефективність виробництва повинна розглядатися як техніко-технологічна, організаційно-економічна та соціально-економічна взаємозумовлена єдність. Ефективність виробництва продукції не може бути встановлена одним універсальним показником, а лише цілою системою, що визначається взаємопов’язаними чинниками та співвідношенням фактичних витрат чи застосованих ресурсів.
Завдяки проведеного нами узагальнення оптимальних агробіологічних вимог до природних умов плодових і ягідних культур при промисловому їх вирощуванні в Харківській області, розрахованих коефіцієнтів відповідності умов до потреб культури, коефіцієнта континентальності (морозобезпеки) на прикладі спеціалізованих господарств проведено розподіл території регіону на чотири мікрозони із визначенням найбільш оптимального породного складу багаторічних насаджень для кожної зони. Відповідними розрахунками підтверджено економічну доцільність такого розподілу. Вважаємо можливим застосування зазначених коефіцієнтів при визначенні придатності регіонів країни для подальшого удосконалення породно-сортової структури плодово-ягідних насаджень.
Успішне функціонування та розвиток промислового садівництва Харківської області залежать від ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, рівня використання наявного ресурсного потенціалу в спеціалізованих господарствах, на частку яких у 2002 р. припадало 97,5% садівницької продукції усіх сільськогосподарських підприємств регіону. Виконані розрахунки показали, що ці господарства мають великі переваги порівняно з іншими сільськогосподарськими підприємствами, що виробляють аналогічну продукцію.
Виконані відповідні математичні розрахунки із застосуванням ПЕОМ дозволили вперше встановити циклічну закономірність у коливанні урожайності плодово-ягідних культур (за 1972 – 2002 рр.) як у цілому багаторічних насаджень, так і їх видів, а також основних польових культур – зернових і соняшнику. Так, середня довжина циклу (в роках ) по зерняткових становила 21,4; кісточкових – 8,8; ягідниках – 14,3; зернових – 7,8; соняшнику – 7,5 років. Установлено, що періоди циклів цих культур не співпадають. Таким чином, у спеціалізованих господарствах доцільно в структурі садообороту мати всі види багаторічних насаджень, а в структурі посівів – зернові та соняшник, які в несприятливих для багаторічних насаджень умовах можуть бути основою для стабільного економічного розвитку садівницьких підприємств.
Виявлено циклічний характер прояву кліматичних факторів та їх вплив на врожайність багаторічних насаджень: зростання активних температур призводить до зменшення урожайності культур; збільшення суми опадів – до її зростання. Однак ці показники не мають визначального характеру в системі чинників різкого зниження продуктивності багаторічних насаджень.
У сучасних умовах найбільш ефективними є спеціалізовані підприємства з площею плодоносних насаджень у межах 400-600 га і питомою вагою галузі садівництва в товарній продукції господарства на рівні 45-50%. Так, у Харківській області зростання рівня спеціалізації на 1% призводить до зниження витрат праці на 0,07 люд.-год. на 1 ц виробництва плодів і ягід, збільшення прибутку на 1 га на 12,56 грн., рентабельності на 1,50%. З підвищенням рівня концентрації площ багаторічних насаджень (до оптимальної межі 400-600 га) на 1% урожайність зростає на 0,04 ц, затрати праці на 1 ц знижуються на 0,38 люд.-год., рівень рентабельності підвищується на 0,09%, прибуток на 1 га зростає на 0,93 грн.
В умовах обмеженості ресурсів необхідним є оптимальне поєднання основної галузі з іншими галузями сільськогосподарського виробництва, що досягається при співвідношенні площі багаторічних насаджень і площі ріллі 1: 0,5-1.
Докорінного перегляду вимагає породно-сортовий склад багаторічних насаджень спеціалізованих підприємств, який не відповідає вимогам інтенсивного садівництва. При закладанні нових насаджень слід дотримуватися:
рекомендованої науково-дослідними установами і перевіреної досвідом роботи спеціалізованих підприємств протягом 1976-1990 рр. породної структури зерняткових і кісточкових культур (%): яблуня - 74; груша – 8; слива – 7; вишня – 7; черешня - 2; абрикос, персик – 2;
сортової структури зерняткових культур (%): літні - 5, осінні - 15, зимові - 80;
вікової структури насаджень (питома вага молодих садів у загальній площі - 20-25%, ягідників – 25-30%);
для формування однорідних товарних партій у кожному господарстві
потрібно вирощувати обмежену кількість сортів кожної плодової культури.
Ефективне функціонування садівницьких підприємств можливе лише при поєднанні в єдиному циклі виробництва, товарної обробки, зберігання, переробки і реалізації продукції. Тому поряд із відродженням плодово-продуктового підкомплексу регіону надзвичайно важливою формою агропромислової інтеграції повинні стати агропромислові підприємства із запровадженням розробленої схеми організації технологічного циклу просування плодів зерняткових і кісточкових культур різних термінів визрівання від збирання до їх реалізації.
Упровадження запропонованих заходів щодо виходу галузі садівництва регіону з кризового стану, подальшого її розвитку та підвищення ефективності функціонування спеціалізованих садівницьких підприємств як основи промислового садівництва можливе за умов удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування в основні засоби виробництва промислового садівництва (в першу чергу багаторічні насадження); створення відлагодженого ринкового економічного механізму за рахунок державного регулювання, заснованого на економічних методах, та саморегулювання на основі принципів ринкових відносин.
Публікації автора:
Гуторова Е.А. Пути повышения эффективности производства плодово-ягодной продукции (на примере специализированных хазяйств Харьковской области) //Тез. докл. Республ. науч.-практ. конф. „Повышение роли молодых учених и специалистов в совершенствовании экономического механизма хозяйствования”. – Вып.3. – Одесса, 1988. – С. 38-40.
Гуторов А.И., Гуторова Е.А. Место оценки земель в системе совершенствования хозяйственного механизма АПК /Тез. докл. Всесоюзной науч.-произв. конф. „Проблемы перехода сельского хозяйства на новые формы хозяйствования”. – Львов, 1990. – С. 57-59. ( Всього 0,12, авторських 0,06 обл.-вид. арк.). ( Автору належить обґрунтування поставленої проблеми).
Гуторова Е.А. Формирование и эффективность использования ресурсного потенциала в садоводческих совхозах Харьковской области /Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК: Сб. науч. тр. /Харьк. с.-х. ин-т им. В.В.Докучаева. – Х., 1990. – С. 111-115.
Гуторов А.И., Гуторова Е.А. Учет влияния различий в плодородии земель при анализе хозяйственной деятельности /Тез. докл. Республ. науч.-практ. конф. «Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию производства и перестройку работы АПК». – Казань, ч.ІІ. – С. 69-71. (Всього 0,18, авторських – 0,09). (Автору належать розрахунки щодо проведених досліджень).
Гуторова Е.А., Гуторов А.И. Использование данных экономической оценки земли при анализе эффективности интенсификации садоводства //Земельные отношения в условиях перехода к рыночной экономике: Тез. докл. науч.-практ. конф. /Харьк. гос. аграр. ун-т им. В.В. Докучаева. – Х., 1991.- С. 42-44. (Всього 0,16, авторських – 0,08 ). ( Автору належить обґрунтування проблеми).
Гуторова Е.А. Современное состояние и перспективы развития садоводства в Харьковской области //Проблеми реформування відносин власності та господарювання в агропромисловому комплексі: Зб. наук. праць /Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Х., 1997. – С. 194-199.
Гуторова О.О. Стан і проблеми розвитку садівництва в Харківській області //Вісник ХДАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. – 1999. - №5. – С. 395-399.
Гуторова О.О. Природно-кліматичні умови виробництва та їх вплив на сталість садівництва //Вісник ХДАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування. – 2001. - №7. – С. 194-197.
Гуторова О.О. Формування та функціонування ринку плодово-ягідної продукції в Україні: Лекція. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Х., 2003. – 43с.
Гуторова О.О. Рух та особливості формування цін на плодово-ягідну продукцію в Україні // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. – 2003. - №4. – С. 146-154.
Гуторова О.О. Природно-кліматичні та екологічні чинники використання
землі у промисловому садівництві Харківської області // Вісник СНАУ. Сер. „Фінанси і кредит”. – 2003. - №2. – С. 266-269.
Гуторова О.О. Стан та перспективи інвестування промислового садівництва // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування”. – 2003. - №6. – С. 216-222.
Гуторов О.І. Інвестування: Навч. посібник / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. – Х., 2003. -293с.( Розділ „Стан та перспективи інвестування промислового садівництва” підготовлений О.О. Гуторовою. – С. 207-215 ).
