У висновках викладені основні результати дисертаційного дослідження. 1. Проблема попередження ухилень від сплати податків потребує передусім господарсько-правового підходу. Державна політика у сфері оподаткування нині направлена на розвиток фіскальної та контролюючої функцій системи оподаткування. Господарсько-правовий підхід до проблеми попередження ухилень від сплати податків передбачає розвиток стимулюючої та регулятивної функції податкової системи. Для цього Державна податкова адміністрація України повинна отримати статус уповноваженого органу державного управління у сфері оподаткування і на основі цього впроваджувати державну податкову політику, а не виконувати виключно функції контролю. 2. Проблему попередження ухилень від сплати податків слід розглядати як складову загальнодержавної програми детінізації економіки. Недоліки у правовому забезпеченні податкових відносин забезпечують здійснення транснаціональних схем ухилень від сплати податків. Для попередження ухилень від сплати податків необхідно використання господарсько-правових засобів. 3. Законодавство у сфері оподаткування юридично неоднорідне. Частина цього законодавства відноситься до господарського, частина до бюджетного, частина до кримінального права. Необхідно узгодити між собою окремі положення податкового законодавства, а також привести його у відповідність із загальними принципами господарського законодавства України. 4. Господарсько-правовий аналіз податкового законодавства свідчить, про необхідність ліквідувати перекоси в правовому регулюванні у сфері оподаткування. З одного боку податкове законодавство України є достатньо суворим до платників податків, оскільки механізм майнової відповідальності за невиконання податкових зобов’язань в умовах перехідної економіки є досить жорстким заходом. А з іншого боку, податкове законодавство залишає поза межами державного контролю реальні показники бази оподаткування в малому бізнесі, що надає можливість занижувати обсяги виробництва та реалізації, ухилятися від сплати податків. База оподаткування повинна контролюватися державою стосовно всіх категорій платників податків, у тому числі й щодо суб’єктів малого підприємництва. Необхідно удосконалити методи державного контролю за базою оподаткування при спрощеній системі оподаткування. 5. Концепція оподаткування, яка покладена в основу Податкового кодексу України, повинна бути спрямована на подальше розмежування суб’єктів господарювання – платників податків за макро- та мікрорівневою ознакою. Концепція оподаткування повинна враховувати особливості великого, середнього та малого бізнесу в Україні. Для кожної із цих трьох груп платників податків слід будувати окрему податкову політику, не порушуючи при цьому принципу рівності всіх платників податків. 6. За сучасних економічних умов необхідно врегулювати податкові правовідносини у сфері малого підприємництва. Застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва здійснюється з порушенням принципу рівності платників податків. А це призводить до дисбалансу, до зменшення чисельності юридичних та зростання чисельності фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва. За таких умов малий бізнес України може позбутися підприємств, які законодавством визначені як основна організаційна ланка національної економіки України. Держава повинна підтримувати баланс між юридичними та фізичними особами в сфері малого підприємництва. 7. З метою удосконалення правового регулювання у сфері оподаткування слід посилити роль господарських судів, у складі яких створені колегії з розгляду справ про стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів). |