У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні специфіки господарсько-правових способів охорони прав та законних інтересів акціонерів з метою окреслення пріоритетних напрямів формування більш ефективних механізмів господарсько-правового забезпечення стабілізації та функціонування фондового ринку України. У висновках, що надаються в кінці кожного розділу та наприкінці дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення досліджуваних проблем та надано пропозиції, пов’язані із подальшим вдосконаленням системи правового регулювання захисту прав та законних інтересів акціонерів. Вказаними висновками є наступні положення: правове регулювання корпоративних відносин, що складаються між акціонерами в процесі діяльності акціонерних товариств, повинне здійснюватися з урахуванням кількох складових: а) здійснення дозвільного регулювання; б) закріплення оптимального по відношенню до дозвільного регулювання комплексу заборон, імперативних приписів і санкцій; в) здійснення охоронного (забезпечувального) регулювання; г) подальше вдосконалення форм правового забезпечення заходів корпоративного управління та контролю як найбільш дієвих способів господарсько-правового захисту прав акціонерів на акції. 1. Аналіз змісту ст. 20 ГК дає змогу сформулювати поняття способів захисту акціонерів у сфері обігу корпоративних прав. Крім того, допускається використання й інших способів захисту, що не містяться у ст. 20 ГК, якщо це прямо передбачено чинним законодавством України. 2. Комплексний регламентаційно-охоронювальний вплив всієї сукупності способів захисту належних акціонерам корпоративних прав, як і впорядкування корпоративних відносин у їх непорушному стані, забезпечується з урахуванням основних принципів господарського права (внутрішньокорпоративної демократії; захисту прав міноритарних акціонерів; підпорядкування особистих інтересів учасників загальному корпоративному інтересу; добровільності членства у корпорації; гласності ведення справ корпоративної організації; обмеження втручання учасників у поточну діяльність корпоративної організації тощо). 3. Важливу роль у процесі впорядкування корпоративних відносин набуває забезпечення збалансованої системи управління та контролю. Її налагодження зумовлює постійний розвиток корпоративної сфери господарювання, однак найефективніше діє лише в умовах розвинутої ринкової економіки. 4. Для забезпечення балансу прав та законних інтересів учасників корпоративних відносин і недопущення зловживання наданими акціонеру правами в національному правовому полі має бути закріплений відповідний правовий механізм позбавлення недобросовісного акціонера належних йому прав на акції, що успішно був апробований в правових системах багатьох європейських країн. Таким механізмом повинен виступати «механізм трансформації корпоративних прав», що має надати акціонерному товариству можливість позбавити недобросовісного акціонера права голосу на загальних зборах акціонерів, компенсувавши його втрати наданням додаткових гарантій та майнових компенсацій шляхом переведення його акцій за судовим рішенням з простих у привілейовані. 5. Набуття та передача корпоративних прав, посвідчених акціями, забезпечуються переважно у межах організаційно-правових процедур, спрямованих на надання їм публічного статусу, і є нормативно визначеним дієвим способом забезпечення прав та законних інтересів акціонерів. 6. З метою забезпечення гарантій прав майбутніх акціонерів до установчих документів акціонерних товариств необхідно включати наступні положення. По-перше, кількість розміщуваних акціонерним товариством цінних паперів, конвертованих в акції певної категорії (класу), протягом строків обігу зазначених цінних паперів не повинна перевищувати кількість акцій, що випускаються додатково. По-друге, застереження щодо прийняття рішень про обмеження прав, що надаються акціями, у які можуть бути конвертовані розміщені товариством цінні папери, без згоди їх власників. 7. Найважливішим правовим способом саморегулювання, укладення та належне виконання якого забезпечує не тільки позитивне регулювання, а й охорону господарсько-правових відносин, постає господарський договір. 8. Найбільш дієвим способом забезпечення додаткових гарантій захисту прав акціонерів на акції є створення спеціальних компенсаційних фондів, основною метою діяльності яких є гарантований викуп тих корпоративних прав, власники яких втратили можливість їх реалізувати через неправомірні дії посадових осіб акціонерного товариства чи професійних учасників ринку цінних паперів. 9. Виходячи із загальних принципів господарського законодавства найбільш дієвою вбачається дворівнева система функціонування компенсаційних фондів. |