1. Підвищення частки спадковості голштинської породи у корів- первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід супроводжується зростанням лінійних і масових габаритів та їх консолідації за екстер'єрно-конституціонльним типом, що сприяє покращенню їх молочної продуктивності. Кращими за молочністю є корови, котрі характеризуються компактним тулубом при добре розвиненій його задній третині. 2. За індексами будови тіла та спеціальними екстер'єрно-конституціональними індексами суттєвих відмінностей між тваринами різних генотипів обох порід не виявлено, за виключенням масометричного коефіцієнта у корів червоно-рябої породи, який достовірно збільшується з підвищенням частки спадковості голштинів. 3. Середнє значення коефіцієнтів кореляції між надоєм та індексами в межах генотипів виявилося низьким (від – 0,001 до +0,10) і недостовірним. 4. Тварини новостворених молочних порід відрізняються за показниками молочної продуктивності. Корови чорно-рябої молочної породи дещо переважають червоно-рябих ровесниць за надоєм ( на 45 кг), суттєво поступаючись їм за жирно- і білковомолочністю (відповідно на 0,15 і 0,007 %). З підвищенням у корів обох порід частки спадковості за голштином суттєво зростають надій, продукція молочного жиру і білка, відносна молочність при достовірній різниці (Р<0,005 -0,001) між крайніми генотипами на користь висококровних тварин та при незначному погіршенні жирно- і білковомолочності. 5. Разом з тим подальша „голштинізація” обох порід супроводжується підвищенням значення прямих і зниженням обернених традиційних кореляцій між живою масою і компонентами молочної продуктивності корів, що дозволяє здійснювати ефективну селекцію високопродуктивних тварин за комплексом ознак з використанням селекційних індексів. 6. За перебігом надою, компонентами і густиною молока корови –первістки різних генотипів обох порід суттєво не відрізняються. Загальними закономірностями для тварин всіх генотипів є криволінійна динаміка перебігу надою упродовж лактації, яка полягає у підвищенні добових надоїв до 2-3 місяця з наступним їх зменшенням до мінімального значення на 9-10 місяці лактації. Такі складові молока, як суха речовина, СЗМЗ, вміст жиру і білка, а також густина молока упродовж лактації прогресивно збільшуються, досягаючи максимума при її закінченні. В той же час за вмістом в молоці лактози і мінеральних речовин спостерігається протилежна тенденція – в процесі лактації вони поступово змешуються. 7. Упродовж лактації коефіцієнт мінливості надою змінюється криволінійно: до 2-3 місяця він дещо зменшується, а потім різко зростає, досягаючи 30 % наприкінці лактації. Цей феномен спостерігається у тварин усіх генотипів і пояснюється наявністю у молочних стадах обох порід корів з чотирьма типами лактаційної діяльності за А.С.Емельяновым. Фенотипова мінливість компонентів молока обстежених корів практично не залежить від їх належності до породи, генотипу та періоду лактації. 8. Корови усіх генотипів обох порід за оптимального рівня годівлі добре відповідають на роздій. За 90 днів лактації від них отримано понад третину молока від загального надою за 305 днів лактації. З підвищенням частки спадковості за голштинською породою показник повноцінності і коефіцієнт постійності лактації збільшується, а лактаційна діяльність корів набуває стійкого характеру. 9. Тварини обох новостворених молочних порід добре пристосовані до машинного доїння. З підвищенням частки спадковості голштинської породи збільшуються габарити вим'я, добові надої та підвищується швидкість молоковіддачі при достовірній різниці між тваринами крайніх генотипів. 10. Забійні і м'ясні якості тварин новостворених порід багато в чому визначаються поліпшувальною голштинською породою. З підвищенням частки спадковості цієї породи збільшується передзабійна і забійна маса корів та їх забійний вихід при одночасному зменшенні в тушах частки м’язової тканини та збільшенні маси внутрішнього жиру. 11. За ознаками відтворної здатності корови української червоно-рябої молочної породи переважають своїх чорно-рябих ровесниць. З підвищенням частки спадковості голштинської породи відтворні здатності тварин обох порід дещо погіршуються. 12. За клінічними показниками (температура тіла, частота пульсу, частота дихання) та складом крові суттєвих відмінностей між породами і генотипами не виявлено. Разом з тим окислювально-відновний процеси і білковий обмін у корів продуктивнішої чорно-рябої породи, а в межах генотипів обох порід у висококровних тварин протікали інтенсивніше. 13. В оптимальних умовах вирощування, годівлі та утримання тварин агрофірми „Єрчики” найефективнішими для виробництва молока виявилися 7/8 –кровні за голштинською породою корови. За першу лактацію від червоно-рябих і чорно-рябих корів цього генотипу отримано відповідно 5037 і 5015 гривень чистого прибутку при нормі рентабельності 143,7 % і 136,7 %, що значно вище ніж від напівкровних і четверть кровних тварин. | 