Анотація до роботи:

Долгошапко О.М. Гнійно-запальні захворювання в акушерстві (патогенез, клініка, система лікувальних та профілактичних заходів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена рішенню наукової проблеми – зниженню материнської та малюкової захворюваності і смертності від гнійно-запальних захворювань в акушерстві шляхом розробки системи лікувально-профілактичних заходів і впровадження нових схем попередження й лікування цієї патології.

Проведений ретроспективний аналіз усіх випадків материнської смертності від ГЗЗ, що відбулися в Донецькій області за період 1994-2004 рр., і виявлені основні недоліки у наданні допомоги вагітним і роділлім з ГЗЗ. Вивчені особивості епідеміології і структури акушерських ГЗЗ, а також проведений аналіз малюкової смертності від матерів з ГЗЗ.

Досліджено особливості перебігу вагітності та післяпологового періоду у жінок з ГЗЗ і на підставі клінічного, імунологічного, біохімічного та гемостазіологічного обстежень виявлені три типи імунної відповіді на ГЗЗ: адекватний, гіпореактивний і гіперреактивний. Досліджені особливості змін в імунній системі, ПОЛ/АОЗ та гемостазу у породіль з ГЗЗ в залежності від типу імунної відповіді.

Вивчено вплив методів екстракорпоральної гемокорекції – озонотерапії, плазмаферезу, рентген-опроміненої поза організмом аутокрові та їх комбінації – на окремі ланки імунної системи, неспецифічну резистентність, ПОЛ/АОЗ і гемостаз у вагітних і породіль з ГЗЗ і патогенетично обгрунтовано застосування даних МЕГ в комплексному лікуванні акушерських ГЗЗ, доведена їх висока ефективність.

На підставі проведених досліджень розроблена й впроваджена програма лікувально-профілактичних заходів при акушерських ГЗЗ і оцінена її ефективність у масштабах Донецької області, наслідком чого відзначено: зниження материнської смертності в 3,06 рази, у тому числі від ГЗЗ – у 4,0 рази; зниження малюкової смертності в 1,47 рази; зниження частоти ГЗУ після КР у 10 разів; зниження частоти: хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода – у 1,73 рази; СДР плода – у 3,03 рази; перинатальної поразки ЦНС – у 1,3 рази; реалізації ВУІ – на 13,46%.

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми – гнійно-запальних захворювань в акушерстві, що полягає у теоретичному узагальненні даних епідеміологічних досліджень, вивчення імунних, гемостазіологічних та метаболічних порушень у вагітних і породіль з гнійно-запальними захворюваннями і патогенетичному обгрунтуванні й розробці системи диференційованого підходу і новітніх лікувально-профілактичних заходів і технологій, що буде сприяти зниженню материнської і малюкової захворюваності й смертності від даної патології.

1. На підставі проведеного ретроспективного аналізу усіх випадків материнської смертності, що відбулися в Донецькій області за період 1994-2004 рр., установлено, що частота ГЗЗ у структурі МС продовжує залишатися високою й у середньому складає 32,71 %; питома вага кримінальних абортів у структурі МС – 11,43 %; смертність від ГЗУ після кесаревого розтину – 35,71 % від загальної кількості загиблих матерів. Малюкова смертність від ВУІ в структурі загальної малюкової смертності сягає 20,00 %, причому більшу частину (46,79 %) складають вроджені пневмонії.

2. Висока частота хірургічного втручання у жінок з акушерським сепсисом, а саме – видалення матки з придатками у 65,71 % пацієнток, виконаного із запізненням, на висоті ІТШ або на тлі поліорганної недостатності, не завжди сприяє поліпшенню стану хворих і не допомагає врятувати їм життя, а навпаки, погіршує їх стан і прискорює смерть.

3. Частота післяпологового ендометриту складає 0,19-1,13 % після самостійних пологів і 0,86-16,67 % після кесаревого розтину; частота субінволюції матки – відповідно 0,18-9,78 і 0,48-11,76 %. Найбільш суттєвими факторами ризику з розвитку ГЗЗ під час вагітності та в післяпологовому періоді є: хронічні запальні захворювання матки й придатків (68,57 %); хронічні або гострі запальні захворювання шлунково-кишкового тракту (34,43 %), нирок і сечовивідних шляхів (28,57 %); гостра хірургічна патологія органів черевної порожнини (14,29 %).

4. Стан імунної системи здорових жінок після пологів можна розцінити як активацію і клітинної, і гуморальної ланок, причому після оперативного розродження спостерігаються більш істотні зміни. Збільшення кількості CD3+, CD4+, CD22+ і CD25+ клітин, а також достовірне підвищення рівнів Ig M і Ig А з 1-ї доби, а Ig G з 6-7-ї доби свідчать про природні механізми клітинного і гуморального захисту організму жінки в післяпологовому періоді від можливої інфекції, і за умов відсутності факторів ризику з боку самої породіллі або навколишнього середовища цих механізмів досить для здійснення такого захисту.

5. Виявлено три типи імунної відповіді породіль на ГЗЗ: при адекватній імунній відповіді спостерігається спочатку зниження кількості CD3+ і CD4+ клітин, підвищення – CD8+ і CD22+ клітин, зростання рівнів Ig А и М і підвищення синтезу прозапальних цитокінів ІL-1b, IL-6, IL-8 і TNF-б, які надалі активують і клітинну, і гуморальну ланки імунітету; для гіпореактивної імунної відповіді характерним є прогресуюче зниження кількості CD3+, CD4+ і CD22+ кліток при збільшенні CD8+, зниження рівнів Ig А и Ig М на тлі невисоких рівнів прозапальних цитокінів; гіперреактивна імунна відповідь характеризується насамперед різким збільшенням рівнів прозапальних цитокінів (ІL-1b, IL-6, IL-8 і TNF-б), так званим “цитокіновим вибухом” і різким пригніченням активності клітинної і гуморальної ланок імунітету, що супроводжується стійкою і тривалою дилятацією судин і дуже швидко приводить до розвитку інфекційно-токсичного шоку.

6. Найбільш інформативними показниками ендогенної інтоксикації у породіль з ГЗЗ варто вважати рівень СМ і ПДТ, підвищений вміст яких у лохіях спостерігається вже з 1-ї доби захворювання і свідчить про активацію процесів руйнування тканин у порожнині матки, а підвищення цих показників у сироватці крові на 3-4-ту добу вказує на виникнення синдрому ендогенної інтоксикації навіть при відсутності явних ознак інфекції, що вимагає в даних випадках відповідної корекції лікувальних заходів.

7. Озонотерапія в комплексному лікуванні ГЗЗ у вагітних сприяє зниженню рівнів прозапальних цитокінів: TNF-б – у 2,24 рази; IL-1в – у 2,17 ; IL-6 – у 2,06 і IL-8 – у 1,83 рази; показників ендогенної інтоксикації: СМ – у 2,07 рази; ПДФ – у 3,92 рази (р<0,05); ЛІІ – до нормальних значень. Під впливом озону відбувається активація АОЗ організму вагітних з ГЗЗ, що виявляється підвищенням рівня СОД у 2,24 рази; каталази – у 2,31 рази й ЗАОА плазми крові – на 74,28 % від вихідного показника (р<0,05), при цьому спостерігається гальмування процесів ПОЛ. Це сприяє нормалізації матково-плацентарного і фетоплацентарного кровотоку, і як наслідок – поліпшенню внутрішньоутробного стану плода, що було підтверджено за допомогою допплерометрії та КТГ плода.

8. Включення ПА до комплексу лікувальних заходів у породіль з ГЗЗ, завдяки видаленню з кровотоку надлишкової кількості цитокінів і ендотоксинів, дозволяє вже з 1-ї доби після ПА знизити рівні TNF-б – майже в 2 рази, IL-1в – у 1,36; IL-6 – у 1,43; IL-8 – також майже в 2 рази; ЛІІ – на 72,9 %; СМ у сироватці крові – на 31,12 % і в лохіях – на 25,09 %; ПДТ у сироватці – на 38,39 % і в лохіях – на 36,14 % (p<0,05), а на 6-7-му добу від початку лікування – досягти майже фізіологічних норм, що у свою чергу, стимулює клітинну і гуморальну ланки імунітету і сприяє відновленню власних захисних механізмів організму жінки.

9. Використання РОПОАК у породіль з гіпореактивним типом імунної відповіді позитивно впливає на стан імунної системи, що виражається в підвищенні рівнів прозапальних цитокінів TNF-б, ІL-1в, IL-6 і IL-8, завдяки яким відбувається стимуляція вироблення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ клітин, а також – активація гуморальної ланки імунітету, що виявляється підвищенням рівнів Ig G, A і M та неспецифічної резистентності. Після застосування РОПОАК спостерігається більш швидке зниження показників ендогенної інтоксикації та відновлення рівноваги в системі ПОЛ/АОЗ, що, у свою чергу, впливає на стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу і поліпшує мікроциркуляцію в органах і тканинах, у тому числі – і в місці запалення.

10. Поєднане використання ПА і РОПОАК у породіль з гіперреактивним типом імунної відповіді сприяє більш швидкому, ніж при традиційному лікуванні, зниженню показників ендогенної інтоксикації й активації системи АОЗ, що, у свою чергу, впливає на стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, поліпшує мікроциркуляцію і відновлює коагуляційний потенціал крові. Включення вищевказаних екстракорпоральних методів до комплексу лікувальних заходів дозволило знизити добові дози антибактеріальної терапії в 1,5 рази, тривалість її – майже в 2 рази, скоротити тривалість перебування в стаціонарі – у 2,2 рази (з 14,5±2,8 до 6,5±1,7 доби).

11. Впровадження експертно-аналітичної програми мікробіологічного моніторингу дозволило досягти ефективності антибіотикопрофілактики 95,71 %, а застосування комплексу периопераційних профілактичних заходів при кесаревому розтині (використання сучасного шовного матеріалу – вікрилу; обробка порожнини матки бетадіном; периопераційна антибіотикопрофілактика) – знизити кількість післяопераційних ускладнень до 4,29 %.

12. Застосування розробленої нами системи профілактики і поетапного надання допомоги вагітним і породіллям з ГЗЗ дозволило в масштабах Донецької області знизити материнську смертність у 3,06 рази, малюкову смертність від внутрішньоутробних інфекцій– у 1,47 рази; частоту ГЗУ після кесаревого розтину – у 10 разів; хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода – у 1,73 рази; СДР плода – у 3,03 рази; перинатальної поразки ЦНС – у 1,3 рази і реалізації внутрішньоутробної інфекції – на 13,46 %.

Публікації автора:

1. Роговая О.Н. Современные подходы к антибиотикотерапии при беременности, в родах и в послеродовом периоде // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 2. – С. 120-128. (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

2. Роговая О.Н. Клинические эффекты применения экстракорпоральных методов в комплексном лечении гнойно-воспалительных осложнений в акушерстве // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – Т. 9, № 2. – С. 14-20. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

3. Роговая О.Н. Различные подходы к проведению антибактериальной политики в акушерском стационаре // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – Т. 9, № 4. – С. 95-102. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

4. Рогова О.М. Еферентні методи: нові можливості в інтенсивній терапії критичних станів в акушерстві // Патологія. – 2005. – Т. 2, № 3. – С. 92-95. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

5. Роговая О.Н. Рациональная антибиотикотерапия в акушерстве с позиций микробиологического мониторинга // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т. 8, № 2. – С. 129-135. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

6. Рогова О.М. Сучасний підхід до периопераційної антибіотикопрофілактики при кесаревому розтині // Ліки України. – 2005. – № 7-8. – С. 102-104. (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

7. Рогова О.М. Особливості стану імунної системи здорових породіль в залежності від способу розродження // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 5. – С. 70-71. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

8. Рогова О.М. Вплив цитокінів на окремі ланки імунітету та неспецифічну резистентність у породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т. 8, № 4. – С. 155-158. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

9. Роговая О. Н. Озонотерапия – новый шаг в профилактике перинатальных потерь у беременных с наличием инфекции // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2005. – № 5. – С. 98-101. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, проведення методики, аналіз).

10. Рогова О.М. Клініко-імунологічні паралелі різних варіантів перебігу гнійно-запальних захворювань у породіль // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т.8, № 5. – С. 124-128. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

11. Рогова О.М. Вплив рентген-опроміненої поза організмом аутокрові на окремі ланки імунітету у породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 3, 4. – С. 17-25. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).

12. Рогова О.М. Післяпологовий ендометрит: ранова інфекція чи синдром ендогенної інтоксикації? // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2006. – Т. 6, Випуск 1-2 (13-14). – С. 266-271. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).

13. Рогова О.М. Вплив плазмаферезу на деякі ланки імунітету, ПОЛ/АОЗ та показники гемостазу у породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С.578-581. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

14. Долгошапко О.Н. Состояние системы ПОЛ/АОЗ у родильниц с гнойно-воспалительными заболеваниями в зависимости от типа иммунного ответа // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2006. – Т. 11, № 2. – С. 37-43. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

15. Долгошапко О.Н. Особенности микрофлоры родовых путей родильниц с гнойно-воспалительными заболеваниями и их связь с типом иммунного ответа пациенток // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2006. – Т. 11, № 3. – С. 25-29. (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

16. Чайка В.К., Роговая О.Н., Демина Т.Н. Заболевания мочевыделительной системы у беременных / В кн. “Основы репродуктивной медицины: Практич. руководство” под ред. проф. В.К. Чайки. – Донецк: ООО “Альматео”, 2001. – С. 75-90. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

17. Чайка В.К., Роговая О.Н., Слюсарь Т.И. и др. Инфекции в послеродовом периоде / В кн. “Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практич. руководство” под ред. проф. В.К. Чайки. – Донецк: ООО “Альматео”, 2006. – С. 347-406. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

18. Роговая О.Н., Бабенко О.М. Особенности фармакотерапии инфекций во время беременности / В кн. “Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практич. руководство” под ред. проф. В.К. Чайки. – Донецк: ООО “Альматео”, 2006. – С. 407-419. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

19. Демина Т.Н., Роговая О.Н., Овсяник М.А. Современные взгляды на проблему акушерского сепсиса // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т. 6, № 1. – С. 98-106. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

20. Роговая О.Н., Юлиш Е.И. Влияние трансфузии рентгеноблученной вне организма сингенной крови на беременную, плод и новорожденного // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2001. – Т. 6, № 3. – С.66-70. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

21. Мирович Д.Ю., Роговая О.Н., Мирович Е.Д., Межова О.К. Интраоперационная гемотрансфузия рентген-облученной аутокрови при гинекологических операциях // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2002. – С. 59-62. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

22. Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Рогова О.М. та ін. Прозапальні цитокіни як маркери раньої діагностики післяпологових ендометритів // Вісник наукових досліджень. –2002. – № 2 (додаток). – С. 253-255. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).

23. Чайка В.К., Роговая О.Н., Домахина А.М. Микробиологический мониторинг – реальный путь антимикробной профилактики в акушерском стационаре // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наукових праць Запорізького держ. інституту удосконалення лікарів. – Запоріжжя: “Дике поле”, 2003. – Вип. 64, книга 1. – С. 331-338. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

24. Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Жердева И.В., Резниченко Н.А. Микроэкология влагалища и профилактика ее нарушений в ранние сроки беременности // Медико-социальные проблемы семьи. – 2003. – Т. 8, № 4. – С. 113-119. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, узагальнення).

25. Чермных С.В., Роговая О.Н. Эфферентные и физико-химические методы гемокоррекции в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений в акушерстве и гинекологии // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2004. – С.719-722. (Клінічні спостереження, узагальнення).

26. Чайка В.К., Рогова О.М. Досвід Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства в профілактиці гнійно-запальних ускладнень після кесаревого розтину // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 639-643. (Розробка архівного матеріалу, клінічні спостереження, аналіз).

27. Чайка В.К., Рогова О.М., Прокопчук Я.Д., Зауральский Р.В. Порівняльна оцінка різних методів профілактики гнійно-запальних ускладнень при кесаревому розтині // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 4. – С. 81-84. (Розробка архівного матеріалу, клінічні спостереження, аналіз, узагальнення).

28. Чайка В.К., Рогова О.М., Шпатусько М.І. Аналіз материнської смертності від гнійно-запальних захворювань у Донецькій області за 1994-2004 роки та шляхи її зниження // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 3-8. (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

29. Демина Т.Н., Овсяник М.А., Роговая О.Н., Чермных С.В. Опыт применения рентгеноблученной крови как компонента интенсивной терапии гнойно-воспалительных осложнений в акушерской практике // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: “Фенікс”, 2005. – С. 206-208. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

30. Деклараційний патент на винахід № 45762А України, МПК7: А61М5/00, А61К39/395, А61К35/14. Спосіб лікування гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Юліш Є.І., Рогова О.М. та ін. Заявка № 2001064442 від 25.06.2001. Опубл.: Промислова власність. – 15.04.2002. - № 4. – 3 с. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

31. Деклараційний патент на винахід № 52539А України, МПК7: А61N5/06. Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань породіль в післяпологовий період / Чайка В.К., Рогова О.М., Овсяник М.А.,Колеснікова Г.Г. Заявка № 2002097298 від 09.09.2002. Опубл.: Промислова власність. – 16.12.2002. – № 12. – 3 с. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

32. Чайка В.К., Демина Т.Н., Чермных С.В., Роговая О.Н. Применение эфферентных методов в лечении послеродовых пиелонефритов // Роль инфекции в патологии репродуктивной системы женщины, плода и новорожденного: Сборник тезисов. – Москва, 2000. – С. 331-334. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

33. Демина Т.Н., Чермных С.В., Роговая О.Н. и др. Опыт применения трансфузии рентгеноблученной крови // Мать и дитя: Мат-лы ІІ Российского форума. – М., 2000. – С. 464-465. (Клінічні спостереження, узагальнення).

34. Демина Т.Н., Джоджуа Т.В., Роговая О.Н. и др. Фотомодификация крови в интенсивной терапии акушерско-гинекологических больных // Актуальные проблемы экстракорпорального очищения крови, нефрологии и гемафереза: Сб. материалов. – Москва, 2002. – С. 182. (Клінічні спостереження, узагальнення).

35. Чайка В.К., Демина Т.Н., Роговая О.Н. и др. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений в акушерстве: Метод. рекомендации. – Донецк, 2003. – 37 с. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

36. Роговая О.Н. Критерии выбора антибактериальной терапии в акушерстве // Мат-ли ІІ Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу “Ліки та життя”, 15-18 лютого 2005 р., м. Київ. – К., 2005. – С. 98-99. (Клінічні спостереження, узагальнення).

37. Роговая О.Н. Возможности экстракорпоральных методов гемокоррекции в интенсивной терапии акушерских гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений // Труды XIII конференции Московского общества гемафереза, 30 мая -1 июня 2005 г. – М., 2005. – С. 14-15. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

38. Чайка В.К., Рогова О.М., Шпатусько М.І., Мещерінова Г.В., Бабич Т.Ю. Інфекції вагітних як причина малюкової смертності в Донецькій області // Мат-ли науково-практичної конф-ції, присв. 75-річчю ДонДМУ “Внутрішньоклітинні інфекції та стан здоров’я дітей в ХХІ столітті” – Донецьк, 2005. – С. 158-160. (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

39. Чайка В.К., Демина Т.Н., Роговая О.Н. и др. Экстракорпоральные методы гемокоррекции в акушерстве и гинекологии: Метод. рекомендации. – Донецк, 2006. – 24 с. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

40. Чайка В.К., Роговая О.Н. Особенности течения и интенсивной терапии послеродовых гнойно-воспалительных осложнений // Труды XIV конференции Московского общества гемафереза “Трансфузионная и дезинтоксикационная терапия при неотложных состояниях” – М., 2006. – С. 50-51. (Клінічні спостереження, узагальнення).

41. Чайка В.К., Роговая О.Н., Шпатусько Н.И., Мещеринова Г.В., Бабич Т.Ю. Анализ младенческой смертности от внутриутробных инфекций в Донецкой области и пути ее снижения // Здоровье ребенка. – 2006. – № 1. – С. 18-22. (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

42. Долгошапко О.Н. Озонотерапия и ее влияние на отдельные звенья иммунитета, ПОЛ и АОЗ, показатели гемостаза у беременных с гнойно-воспалительными заболеваниями // Медицинские аспекты квалитологии: Сб. научых статей и сообщений. Периодич. приложение к научному мед. журналу «Вестник новых мед. технологий». – Львов-Тула-Донецк, 2006. – Выпуск 2. – С. 119-125. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, лабораторні дослідження, узагальнення).