Чурілов Андрій Вікторович. Гнійні запальні захворювання придатків матки. Діагностика, результати лікування, індивідуальний прогноз : дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Чурілов А.В. Гнійні запальні захворювання придатків матки. Діагностика, результати лікування, індивідуальний прогноз. – Рукопис.
Дисертації на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - Акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольца, Київ, 2003.
Дисертація присвячена актуальним питанням діагностики, лікування і прогнозування результату гнійних запальних захворювань придатків матки. У роботі на основі проведених морфологічних досліджень виявлені особливості пато- і морфогенезу гнійних запальних захворювань придатків матки. Встановлено, що група хронічних гнійних сальпінгітів морфологічно не однорідна. При I типі прогноз на збереження репродуктивної функції при призначенні адекватного лікування сприятливий. II тип характеризується грубими морфологічними змінами в маткових трубах і прогноз на збереження репродуктивної функції сумнівний. Розроблено експрес метод прогнозування плину запального процесу з урахуванням морфологічної неоднорідності змін у маткових трубах, що дозволяє вибрати оптимальну тактику лікування. Встановлено, що застосування комплексу лікувально-діагностичних заходів, які містять оцінку ФАТ-реактивності організму, прогностичного індексу, ендолімфатичної антибіотикотерапії, гіпербаричної оксигенації, ультрафіолетового опромінення крові дозволяє поліпшити результати лікування і якість життя хворих гнійними запальними захворюваннями придатків матки.
Гнійні запальні захворювання придатків матки є наслідком довгостроково поточних рецидивуючих запальних процесів. Їхня частота складає 6,9-7,2 випадки на 10 тисяч жінок фертильного віку. У жительок сільських районів цей показник дорівнює 6,4-6,5, міст відповідно 8,3-8,7. У їх етіології ведуче значення належить асоціації умовно патогенних аеробних і анаеробних бактерій.
До факторів ризику, що сприяють розвитку ГЗЗПМ, варто віднести вік старше 35 років, умови проживання, гострі і хронічні запальні захворювання жіночих полових органів, тривале використання ВМК, хірургічні втручання на органах черевної порожнини, діагностичні вискоблювання.
Група гнійних захворювань придатків матки неоднорідна і містить у собі хронічний гнійний сальпінгіт І і П типів, піосальпінкс, піовар і тубоваріальний абсцес. У їхній основі лежить рецидивуюче, прогресуюче переважно альтеративно-ексудативне запалення з обов'язковою стадійністю розвитку процесу: запалення – грануляція – рубцювання на тлі наростаючої дисфункції кліток імунної відповіді.
Зростання в запальному інфільтраті співвідношення питомих обсягів НПМЯЛ і активних макрофагів (МАС387) до 5.0 і більш, що спостерігається при ХГС П типу, ТОА і ПО, варто розцінювати як прогностично несприятливий фактор прогресування гнійно-деструктивних процесів у матковій трубі.
Коефіцієнт співвідношення епітеліального і з'єднувальнотканинного компонента (Kes) менш 1.0 відбиває зменшення функціональної поверхні слизової оболонки маткових труб при хронічних гнійно-деструктивних захворюваннях придатків матки і може бути використаний у якості простого й об'єктивного показника ступеня важкості патологічного процесу.
Морфологічно встановлена зворотність патологічних структурно-функціональних зрушень при I типі ХГС дозволяє нам затверджувати, що при його своєчасній діагностиці і правильно проведеному консервативному лікуванні існує об'єктивна можливість забезпечити профілактику вторинної безплідності. Унаслідок незворотних змін структури маткових труб при П типі ХГС, ТОА і ПО єдино ефективним методом лікування є хірургічне втручання.
Розроблено високоінформативний експрес-метод ранньої оцінки важкостіхронічного запалення придатків матки іефективності проведеної консервативної терапії шляхом кількісної оцінки in vitro хемосенситивності рецепторів кліток-мішеней до фактора активації тромбоцитів (ФАТ), що регулює розвиток запалення.
У хворих із ГЗЗПМ установлена залежність десенситизації ФАТ-рецепторів від важкості запалення, відображенням чого може бути істотне підвищення концентрації ФАТ, при якій реєстрували напівмаксимальну індукцію агрегації тромбоцитів (параметр ЕС50 склав 7,6±0,5 мкМ, що у 3,45 рази більше, ніж у здорових осіб). У порядку наростання ступеня важкості запального процесу обстежений контингент пацієнтів можна було розподілити в такий спосіб: ХГС < ПО < ТОА. При ефективній консервативній терапії вже через 3-5 днів спостерігалося зрушення кривої доза-відповідь (концентрація ФАТ – агрегація тромбоцитів) "вліво", що свідчить про відновлення хемосенситивності ФАТ-рецепторів.
При незворотних структурних змінах у стінці маткової труби (II-й тип хронічного сальпінгіту) виявлена сильна кореляційна залежність (r=±0,824) між зниженням хемосенситивності ФАТ-рецепторів кліток крові, зареєстрованої в дослідженнях in vitro і зменшенням питомого обсягу активно фагоцитируючих макрофагів у періваскулярних інфільтратах осередків хронічного запалення. Це виявляється зрушенням моноцитограми периферичної крові вправо внаслідок збільшення популяції макрофагоподібних моноцитів, що складають основний пул мігруючих кліток і є відображенням порушення пластичності плазмолеми мононуклеарів при десенситизації ФАТ-рецепторів, уповільненні їх трансендотеліальної міграції.
У патогенезі психопатологічних розладів у пацієнток, що піддаються видаленню матки, лежить складний психо-соматогений стрес, основою якого є власна хвороба і супутні їй прояви. У відповідь на вплив стресора формується стан психоемоційної напруги, клінічним компонентом якого є особистісна і ситуативна (реактивна) тривожність, порушення емоційної стабільності, у жінок виявляється надзвичайно низька стресостійкість, висока конформність поводження. Ці дані говорять про необхідність активного проведення лікувальних і профілактичних заходів щодо редукції психосоматичних розладів у даної категорії хворих.
Використання алгоритму лікувально-діагностичних заходів, що включає визначення прогностичного індексу, оцінку ФАТ-реактивності організму, використання ендолімфатичної антибіотикотерапії, УФОК, ВЛОК, за показниками гіпербаричну оксигенацію, гемосорбцію дозволило в хворих гнійними запальними захворюваннями придатків матки значно скоротити час перебування в стаціонарі, знизити частоту післяопераційних ускладнень, майже в два рази підвищити ефективність лікування, а також у 1,8 рази збільшити число випадків вагітності.
Публікації автора:
Чурилов А.В. Тактика лечения генитальных свищей при деструктивных гнойных воспалительных заболеваниях придатков матки.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2000. – Т. 1, № 1. – С.46-47.
Чурилов А.В., Венцковский Б.М., Жильцова Т.Г.. Гнойные воспалительные заболеванийя в гинекологии: некоторые аспекты эпидемиологии и лечения.// Архив клинической и экспериментальной медицины. - Т.9. - №2 - 2000. - С.308-311. (аналіз літератури, узагальнення, оформлення)
Чурилов А.В., Борота А.В., Золотухин С.Э., Ярошенко М.В., Думанская О.Ю. Предупреждение и лечение гнойно-воспалительных осложнений у больных раком прямой кишки.// Архив клинической и экспериментальной медицины. 2000. – Т. 9, № 4. – С. 559-561. (статистична обробка отриманих резуьтатів, оформлення)
Чурілов А.В. Ускладнені форми гнійних запальних захворювань придатків маткі: фактори ризику і деякі питання епідеміології.// Медичні перспективи. – 2000. – Т5. - №4. – С.95-98.
Чурилов А.В., Баринов Э.Ф., Климовицький В.Г., Бондаренко Н.М., Баринов О.Е. Тромбоцити і їх фактори – активні учасники або свідки запальнево-репаративних процесів?// Травма.– 2001. – Том2. - №1. – С.72-78. (аналіз літератури, статистична обробка отриманих резуьтатів, узагальнення, оформлдення)
Чурилов А.В., Петренко С.А., Сухурова Л.С., Кушнир С.В., Мелёхина Л.М. Опыт применения заместительной гормонотерапии при урогенитальных нарушениях у женщин с «хирургической менопаузой»// Вестник неотложной и восстановительной медицины 2001. – Том 2, №2-3. – С. 185-187. (клінічні спостереження, аналіз літератури, статистична обробка отриманих резуьтатів, оформлення)
Чурилов А.В. Лечение осложненных форм воспалительных заболеваний придатков матки// Вестник неотложной и восстановительной медицины 2002 – Том 3. - №1. – С. 68-71.
Чурілов А.В. Реабілітація хворих з хірургічною менопаузою, оперованих із приводу гнійних деструктивних захворювань придатків матки// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т.3. - №2. – С.305-307.
Чурилов А.В. Результаты экстренных операций у больных гнойными деструктивными заболеваниями придатков матки//Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т.3. - №3. – С.486-489.
Чурилов А.В. Некоторые аспекты лечения осложненных форм гнойно-воспалительных заболеваний придатков матки// Експериментальна і клінічна медицина. 2001. - №3. – С.131-133.
Чурілов А.В. Оцінка ФАТ-реактивності організму при гнійному запаленні // Травма. – 2003. – Том4. - №1. – С.23-29.
Чурилов А.В. Морфологические изменения в маточных трубах при пиоваре.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т.4. - №2. – С.252-255.
Чурилов А.В. Хемосенситивность ФАТ-рецепторов тромбоцитов при хронических воспалительных заболеваниях придатков матки // Актуальные проблемы акушерства и гинекологии, клинической иммунологии и медицинской генетики. – Зборник научных работ. – Выпуск 10. Луганск-Киев. – 2003. - С.257-265.
Чурілов А.В. Особливості морфогенезу хронічного гнійного сальпінгіту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - №3 (397). – С.100-106.
Миминошвили О.И., Чурилов А.В., Ярощак С.В. Лапароскопия в дифференциальной диагностике острой патологии органов таза// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т.4. - №3. – С.390-392. (аналіз літератури, узагальнення)
Чурилов А.В., Кушнир С.В., Ли А.Д., Синченко В.Г., Гошкодеря И.Ю., Ханина Т.Д. Комплексная предоперационная подготовка больных репродуктивного возраста с осложненными формами воспалительных заболеваний придатков матки.// Медико-социальные проблемы семьи.– 2001. – Т. 6. - № 2. – С.146. (клінічні спостереження, узагальнення)
Чурилов А.В., С.В. Кушнир, Петренко С.А., Третьякова Л.А.,Филонов П.Д. Заместительная гормонотерапия в гинекологии как профилактика преждевременного старения женщин.// Прискорене старіння та шляхи його профілактики. – Материалі 2-ї науково- практичної конференції з міжнародною участю.- Одеса. – 18-19 жовтня 2001. – С.177. (клінічні спостереження, узагальнення)
Чурилов А.В., Кушнир С.В., Филонов П.Д., Третьякова Л.А., Синченко В.Г. Прямая длительная эндолимфатическая антибиотикотерапия как этап подготовки к органосохраняющим операциям при гнойных воспалительных заболеваниях придатков матки.// Збірник наукових праць асоціаціії акушерів-гінекологів України. Киїів. “Фенікс”– 2001.– С.676-678. (клінічні спостереження, узагальнення)
Чурилов А.В., Кушнир С.В., Гошкодеря И.Ю., Синченко В.Г., Смирнова Л.Н. Профилактика тромбоэмболии легочной артерии у гинекологических больных.// Охрана здоровья матери и ребенка 2001. Материалы российского 3-го научного форума. – 2001.– С.271-272. (клінічні спостереження, узагальнення)
Чурилов А.В., Петренко С.А., Кушнир С.В., Попандопуло А.Д., Синченко В.Г. Подготовка к хирургическому лечению больных репродуктивного возраста с гнойными воспалительными заболеваниями придатков матки.// Охрана здоровья матери и ребенка 2002 Материалы российского 4-го научного форума. – 2002.– С.399-400. (клінічні спостереження, узагальнення)