Анотація до роботи:

Коновалова О.А. Глибиннопсихологічне пізнання феномена експектацій методом активного соціально-психологічного навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальностю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.

У роботі висвітлено глибиннопсихологічні передумови та функціональні особливості феномена експектацій. Дослідження глибиннопсихологічних особливостей експектацій грунтується на розробленому Т.С.Яценко методі активного соціально-психологічного навчання, що належить до групових форм психокорекційної роботи. В методі АСПН реалізується цілісний підхід до дослідження внутрішньоособистісних характеристик з орієнтацією на глибиннорефлексивне розуміння психіки.

Глибиннопсихологічне пізнання експектацій повязане із розумінням обєктивної та субєктивної інтегрованості психіки. Виявлено взаємозв’язок експектацій з феноменом “психологічних захистів”, що опосередковано доводить значимість врахування закономірностей, які відповідають глибиннопсихологічним аспектам категорії “суб’єктивна інтегрованість” психіки та показникам її об’єктивної дезінтегрованості. Саме останні закономірності слугують поясненням відступів від реальності, які деструктують як експектації, так і самоекспектації суб’єкта, що особливо доказово проілюстровано на моделі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків.

У дослідженні констатовано своєрідні особливості експектацій, а саме їх зв’язок з “ідеалізованим Я” суб’єкта, “умовними цінностями” та “захисною системою”, яка зумовлює викривлення соціально-перцептивної реальності, відступи від неї з метою задоволення особистістю бажаних очікувань.

Підтверджено діагностико-корекційну спроможність методу активного соціально-психологічного навчання щодо забезпечення цілісного вивчення тенденцій поведінки суб’єкта з врахуванням її онтогенетичних передумов, а також обгрунтована необхідність врахування зазначеного феномена у професійній підготовці психологів-практиків.

1. Дослідження проблеми глибиннопсихологічного пізнання феномена експектацій зумовлене необхідністю підвищення професіоналізму психологів-практиків з метою надання ними дієвої психологічної допомоги суб’єктові у процесі групової та індивідуально-особистісної психокорекції.

2. Аналіз наукової літератури з проблеми глибиннопсихологічного пізнання феномена експектацій дозволив встановити:

взаємозв'язки експектацій з такими феноменами, як апперцепція, антиципація та іншими категоріями психології, зокрема з пізнавальними процесами (сприймання, пам'ять, мислення, уява, фантазія та ін.). Найбільш взаємопов’язаними є поняття “експектації” та “антиципація”;

прогностичну здатність психіки у різних наукових теоріях, зокрема, теорії функціональних систем, вченні про фізіологію активності, інформаційній теорії емоцій, теорії ймовірнісного прогнозування, теорії соціального научіння, теорії людської мотивації, психоаналізі, генетичній епістемології та ін.;

недостатність дослідження феномена експектацій та самоекспектацій, зокрема їх глибиннопсихологічних передумов у психологічній літературі та відсутність наукових праць, в яких би експектації виступали центральною проблемою.

3. Розкрито спроможність методу АСПН щодо розкриття зв’язків між субєктивною та обєктивною реальністю у процесі пізнання феномена експектацій. Це явище виражає зв’язок між обєктивною та субєктивною реальністю в психіці суб’єкта. Розв’язання цієї проблеми представлене через зв’язок експектацій з феноменом “психологічних захистів”. Пізнання глибиннопсихологічних передумов суперечливих тенденцій експектацій зумовило використання методу психокорекції АСПН, у якому реалізується цілісний підхід до дослідження внутрішньоособистісних характеристик з орієнтацією на глибиннорефлексивне розуміння психіки.

4. Встановлено, що в процесі психокорекції експектацій учасників АСПН важливо використовувати опосередковані їх (експектацій) показники, а саме: очікування результатів навчання; ставлення до себе та інших людей; характер емоційних переживань; нівелювання ідеалізованих очікувань на підтвердження значимості власного “Я”; послаблення очікувань негативних реакцій з боку інших людей; зменшення випадків очікування невдачі у процесі діяльності та ін. На рівні спілкування зміни в експектаціях проявляються у: доброзичливому ставленні до інших; відкритості щодо нової інформації, незалежно від модальності почуттів; зниженні тенденцій самокритики, критики та дискредитації гідності інших людей.

5. Виявлено взаємозв’язок експектацій з феноменом “психологічних захистів”, що опосередковано доводить значущість врахування закономірностей, які відповідають глибиннопсихологічним аспектам категорії “суб’єктивна інтегрованість” психіки та показникам її об’єктивної дезінтегрованості. Експектації суб’єкта в контексті системи “психологічних захистів” вибудовуються у двох напрямах: “досягнення успіху” і “уникнення поразки”. Гальмуючим моментом в психічному розвитку особистості є виражене домінування у деяких людей тенденції до “уникнення поразки”. За таких умов витісняється тенденція “до успіху”. “Психологічні захисти”, які зумовлюють відповідні експектації, є генераторами тих характеристик психіки суб’єкта, що дезадаптують та гальмують його розвиток.

6. Експектацiї в ділових пеpеговоpах є уявною та мовномисленнєвою фоpмою антиципацiї. Досліджуване явище належить до внутрішнього, не завжди усвідомлюваного, особистісного компонента переговорів і суттєво впливає на стиль ведення переговорного процесу та його успішність.

7. Обєктивування феномена експектацій сприяє поглибленню особистісної психокорекції майбутніх психологів-практиків та засвоєнню ними методичних основ психокорекційної роботи. Дослідження доводить необхідність глибиннопсихологічної психокорекції практичних психологів в напрямі гуманізації їх експектацій шляхом розв’язання внутрішньої проблематики. Це свідчить про необхідність врахування зазначеного феномена у підготовці психологів-практиків до професійної діяльності.

На основі здійсненого дослідження запропоновано ряд практичних рекомендацій: у вищих закладах освіти, що готують психологів-практиків доцільно вводити метод групової психокорекції - метод активного соціально-психологічного навчання та методику психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків, яка може ефективно використовуватись психологами-практиками для вирішення завдань становлення психологічної служби в Україні.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми глибиннопсихологічного пізнання експектацій. Перспективи розвитку положень дисертації можуть стосуватися продовження дослідження взаємозв’язків експектацій з “психологічними захистами”, що виражають системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

Публікації автора:

1. Яценко Т.С., Кміт Я.М., Коновалова О.А. Взаємозв’язок між суб’єктивною та об’єктивною реальністю в процесі активного соціально-психологічного навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №4. - С.202-215. – 0,9 авт.арк. (авторських - 0,4 авт.арк.).

2. Коновалова О.А. Розуміння експектацій у контексті феномена “психологічних захистів” // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2000. - №4. - С.119-125. – 0,5 авт.арк.

3. Коновалова О.А. Проблема субєктивності експектацій в спілкуванні // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. праць учасників Пятих Костюківських читань: У 3т. – К.:Гнозис. - 1998. –Т.2. –С.77-86. – 0,7 авт.арк.

4. Коновалова О.А. Проблема експектацій в спілкуванні // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. - №8. – С.30-31. – 0.4 авт.арк.

5. Кміт Я.М., Коновалова О.А. Розуміння феномена експектацій психологом-практиком як необхідна передумова його професійної підготовки до спілкування // З орієнтацією на людину ХХІ століття: філософські, психологічні та педагогічні роздуми: Філософські пошуки. - Львів: Cogito-Центр Європи. - 1999. - Вип.ІХ. – С.46-57. – 0,7 авт.арк. (авторських – 0,4 авт.арк).

6. Коновалова О.А. Концептуальна модель експектацій в ділових переговорах // Вісник Технологічного ун-ту Поділля. – Хмельницький: Вид-во ТУП. - 1996. - №3. – С. 11-17. – 0,5 авт.арк.

7. Коновалова О.А. Індивідуальні способи категоризації експектацій в процесі переговорів // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань: У 2 т. – К.: Гнозис.- 1994. –Т.2. – С.54-55. – 0,13 авт.арк.

8. Коновалова Е.А., Торгова Л.В., Батраченко И.Г. Методические рекомендации к курсу "Психология деловых переговоров". - Хмельницкий: ТУП, 1995. - Ч.1. – 37 с. – 2,5 авт.арк. (авторські – С.23-35).

9. Коновалова О.А., Торгова Л.В., Батраченко І.Г. Методичні рекомендації до курсу "Психологія ділових переговорів". - Хмельницький: ТУП, 1996. - Ч.2. – 21с. – 2,1 авт.арк. (авторські – С.3-12).