Анотація до роботи:

Сухарева Р.Д. Глободероз картоплі та заходи обмеження його шкідливості в Західному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Проаналізовано результати проведених обстежень стану поширення Globodera rostochiensis у 2001-2005 рр. на території Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Волинської, Рівненської областей із даними Укрголовдержкарантину. На основі власних досліджень складено карти поширення паразита на території цих областей. Удосконалено і відпрацьовано методи відбору, виявлення, виділення й ідентифікації картопляних цистоутворюючих нематод, які рекомендовані для використання при інспектуванні та фітосанітарній експертизі.

Вивчено біологічні особливості розвитку Globodera rostochiensis на рослинах-живителях та її шкідливість, залежно від рівня вихідного інвазійного навантаження ґрунту.

Експериментально встановлено ефективність застосування агротехнічних, хімічних та біологічних заходів захисту від G. rostochiensis. Серед них найбільш екологічно безпечними, економічно вигідними та високоефективними є агротехнічні, а саме: вирощування несприйнятливих сільськогосподарських культур, стійких сортів картоплі, а також введення пару. Використання нематодостійких сортів і гібридів картоплі призводить до значного скорочення чисельності фітогельмінта в ґрунті. При цьому досліджувані сорти і гібриди характеризувалися різним нематодоочищувальним ефектом, який залежав від рівня вихідної інвазії ґрунту, біологічних особливостей рослин та погодних умов упродовж вегетаційного періоду.

Встановлено оптимальні норми та способи застосування органічних (Біовіт, мульча) і мінеральних добрив, хімічних засобів захисту (перкальцит, препарат N2, карбамід, мідний купорос та трисеп) і біологічного препарату (Хетомік) для контролювання чисельності G. rostochiensis у ґрунті при вирощуванні стійких сортів картоплі. Удосконалено рекомендації обґрунтованого і раціонального застосування протинематодних заходів.

1. Вогнища золотистої глободери виявлено в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській областях, а саме: в 47 районах, 118 населених пунктах, 695 індивідуальних (на площі 94,73 га) та у 8 колективних (на площі 51 га) господарствах. Вперше виявлено нові вогнища ЗКЦН в 111 приватних господарствах 28 населених пунктів у 16 районах (12, з яких нові і 4 вже офіційно зареєстровані).

2. Ефективність виділення цист із ґрунту розробленим цистовиділювачем “РУТА” складала 94,9%, що переважає відомі аналоги. Це також забезпечує економію часу та витрати води на проведення нематологічного аналізу.

3.Найдостовірнішим способом виявлення нематод в агроценозах є відбір ґрунтових зразків за методом конверта при кількості виїмок ґрунту 4 на кожні 5 погонних метрів маршруту. Точність даного методу коливалася в межах 90-96% від фактичної. В процесі догляду та експертизи підкарантинної продукції та вантажів для більшої вірогідності виявлення ЗКЦН необхідно збільшувати і проводити аналіз об’єднаної середньої вибірки ґрунту до 800 см³. Насичений розчин кухонної солі NaCl (із розрахунку 50 грам на 1 літр води) підвищує вихід цист із вологого ґрунту за методом Кірхнера до 90-94%.

4. Для ідентифікації картопляних нематод, крім традиційних, ефективним є метод ізоелектричного фокусування білків у поліакриламідному гелю.

5. Термін тривалості розвитку ЗКЦН залежить від строку садіння картоплі. За раннього садіння розвиток самців відбувався орієнтовно за 67, самок – 80 днів, а за пізнього — самців – 45, самок – 56 днів, відповідно. Між рівнем передпосадкового інвазійного навантаження ґрунту та коефіцієнтом розмноження ЗКЦН існує обернено пропорційна залежність.

6. Порогом шкідливості сприйнятливого до глободери сорту картоплі є допосадкова зараженість ґрунту нематодою близько 100 л.+я./100 см³ та майже 500 л.+я./100 см³ для стійких сортів. Втрати урожаю томатів – 32%, перцю – 39, баклажанів – 85% відмічено при допосадковому інвазійному навантаженні ґрунту – 7500 л.+я./100 см³. Вирощування рослин-живителів сприяло збільшенню чисельності популяції ЗКЦН в ґрунті в середньому в 2,9 раза – під перцем, у 8,1 раза – під баклажанами та в 11,3 раза – під томатами.

7. Застосування органічного добрива Біовіт є оптимальним в нормі 100 мл/кущ (у концентрації – 1:100) та замочуванні бульб у розчині (1:50). Відмічена стимулююча дія препарату на ріст рослин, збільшення урожаю стійких сортів картоплі в 1,4 раза, порівняно з контролем.

8. Оптимальні норми мінеральних добрив, при яких відбувалося не тільки підвищення урожаю, а й максимальне очищення ґрунту від глободери при вирощуванні стійкого сорту Обрій становили — N₁₂₀, Р₁₈₀, К₉₀ кг/га д.р., та NРК (по 120-180) кг/га д.р. Однак, зважаючи на екологічні аспекти та економічну обґрунтованість застосування мінеральних добрив, доцільне їх використання із розрахунку не вище 120 кг/га д.р. кожного елемента (NРК) у разі вирощування стійких сортів картоплі. При мульчуванні ґрунту та внесенні NРК (близько 80 кг/га д.р) під стійким сортом Водограй відбувалося зниження чисельності нематоди, порівняно з допосадковим рівнем на 46-70% та збільшення урожайності в 1,4 раза.

9. Ефективним агротехнічним заходом проти картопляної глободери є вирощування несприйнятливих сільськогосподарських культур та введення пару. Знезараження ґрунту від нематоди при вирощуванні часнику становило (39,0-73,0%), цибулі (10,0-74,5), петрушки (34,0), ріпаку ярого (46,0-89,1%), гірчиці білої (44,2-83,3), люпину білого (49,0-76,4%). Значного очищення також досягнуто при вирощуванні люцерни, конюшини білої, льону, редьки олійної, вики ярої, кукурудзи, ячменю ярого, райграсу, тимофіївки. Найвище знезараження ґрунту – 98,6% забезпечувало вирощування с.-г. культур у 4-річній короткоротаційній сівозміні: люпин білий вика яра + овес кукурудза + соняшник конюшина. На пару очищення складало 30,3-65,0%.

10. Високою нематодоочищувальною здатністю на середньо- та високоінвазійованих ґрунтах вирізнялись сорти картоплі: ранні (Поран, Повінь, Жуковька рання), середньоранні (Водограй, Росіянка), середньостиглі (Слов’янка, Аспія). Ефективним також є вирощування сортів – Санте, Нікола, Ван-Гог та деяких перспективних гібридів української селекції.

11. Оптимальними проти ЗКЦН є норми препаратів: перкальциту та препарату №2 – 200 г/м², трисепу – 40%-й розчин, перкальциту 300 г/м²+30 г/м² CuSO₄ та 50 г/м² CuSO₄ + 50 г/м² карбаміду при поєднаному вирощуванні із стійкими сортами картоплі Водограй та Санте. Значне знезараження ґрунту від картопляної глободери та приріст урожаю картоплі в 1,2 раза забезпечували: передпосадкова обробка бульб стійких до ЗКН сортів картоплі МЕ – 76,4%, ІОК – 76,3%, ІОК+МЕ – 79,7% та комплексом ІОК+конфідор+МЕ – 87,3%.

12. Застосування біопрепарату Хетомік сприяло підвищенню врожаю в 1,5-3,5 разів та було найефективніше (67,0%) при внесенні 100 г/м² препарату під стійкий сорт картоплі Водограй. У вегетаційних умовах досліду протинематодну ефективність у межах 20,2-67,7% забезпечувало застосування біопрепарату Хетомік шляхом передпосадкової обробки бульб картоплі

стійкого сорту Водограй препаратом із розрахунку 2 кг/т посадкового матеріалу при вирощуванні на солом’яному субстраті.

Публікації автора:

1. Бабич А.Г. Екологічно безпечні заходи зниження зараженості ґрунту від золотистої картопляної нематоди при вирощуванні сільськогосподарських культур / А.Г. Бабич, Р.Д. Коржук // Агроекологічний журнал. – 2008. – Спецвип. – С. 22-26. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

2. Бабич А.Г. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять із напрямку 1301 – “Агрономія” : Виявлення і заходи захисту від карантинних видів нематод картоплі / Бабич А.Г., Сикало О.О., Коржук Р.Д. – К. : Вид-во НАУ, 2005. – 20 с. (Підбір та аналіз літературних джерел, формування окремих розділів досліджень).

3. 
   Біовіт – альтернатива пестицидному пресу : наук. доп. НАУ / [А.Г. Бабич, Т.О. Андрійчук, О.С. Деревенко та ін.]. – К. : НАУ, 2008, – № 2 (10). – 5 с. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

4. Коржук Р.Д. Вплив мінеральних добрив на зміну чисельності золотистої глободери в грунті та врожай картоплі : матеріали 5 міжвуз. наук.-практ. конф. аспірантів [“Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень. Стан і перспективи”], (Вінниця, ДАУ, 17-19 травня 2005) / Р.Д. Коржук, П.О. Мельник – Вінниця : [б.в.], 2005. – С. 17–19. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

5. Коржук Р.Д. Діагностика картопляних цистоутворюючих нематод та заходи боротьби / Р.Д. Коржук, П.О. Мельник // Картоплярство : міжвідомчий темат. наук. зб. – 2007. – № 36. – С. 58–68. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

6. Коржук Р.Д. За допомогою агротехніки. Прийоми обмеження та шкідливості глободерозу в гірсько-карпатській зоні Західного Лісостепу / Р.Д. Коржук, П.О. Мельник, А.Г. Бабич // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 5. – С. 4–6. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

7. Коржук Р.Д. Моніторинг та заходи захисту від золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди / Р.Д. Коржук, А.Г. Бабич // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2008. – Вип. 118. – С. 72–80. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

8. Коржук Р.Д. Як позбутись глободерозу: Екологічно безпечні методи зниження чисельності картопляної цистоутворюючої нематоди / Р.Д. Коржук, П.О. Мельник // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 9. – С. 29. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

9. Мельник П.А. Проведение паспортизации территории Украины и установление ареалов географического распространения картофельной золотистой цистообразующей нематоды Globodera rostochiensis Woll. / П.А. Мельник, Р.Д. Коржук // Информационный бюллетень ВПРС МОББ. – Черновцы, 2004. – Вып. № 34. – С. 183–187. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

10. Мельник П.О. Екологізація захисту картоплі від карантинного організму – золотистої цистоутворюючої нематоди Globodera rostochiensis Woll. / П.О. Мельник, Р.Д. Коржук, А.Г. Бабич // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2005. – Вип. 86.– С. 117–122. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

11. Мельник П.О. Методологія аналізу фітосанітарного ризику шкідливих організмів / П.О. Мельник, П.Г. Назарок, Р.Д. Коржук // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 6. – C. 35–38. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

12. Мельник П.О. Увага: карантинні об’єкти. Моніторинг раку картоплі Synhytrium endobioticum (Schilb.) Perc. та картопляної цистоутворюючої нематоди Globodera rostochiensis Woll в Закарпатській області / П.О. Мельник, П.І. Яковець, А.Г. Зеля, Р.Д. Коржук // Карантин та захист рослин. – 2005. – № 8. – С. 13–14. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

13. Методичні рекомендації з виявлення картопляних цистоутворюючих нематод / [Р.Д. Коржук, П.О. Мельник, С.Є. Прунцев та ін.]. – Чернівці : Зелена Буковина, 2005. – 47 с. (Опрацювання літератури з теми досліджень, отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення матеріалів, розробка структури рекомендацій, підготовка та оформлення до друку).

14. Спосіб виділення цист фітогельмінтів із ґрунтових проб за допомогою апарату “РУТА” / Т.І. Мацьків, Р.Д. Коржук, П.О. Мельник [та ін.] // Аграрна наука – виробництву. – 2006. – № 5. – С. 20. (Розробка способу, отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

15. Korzhuk R.D. New way of isolation of potato cyst nematodes from soil tests / R.D. Korzhuk, P.A. Melnik // Potato production and innovative technologies. — Wageningen Academic Publishers the Netherlands, 2007. – P. 286-291. (Отримання експериментальних даних, аналіз та узагальнення результатів).

16. Декл. пат. на корисну модель 7248 України, G01N1/00. Спосіб виділення цист фітогельментів із ґрунтових проб / Коржук Р.Д., Мацьків Т.І., Мельник П.О., Соломійчук М.П.; заявник і власник Укр. наук.-дослід. станція карантину рослин. – № 20041109188 ; заявл. 09.11.04 ; опубл. 15.06.05, Бюл. № 6.

17. Декл. пат. на корисну модель 8365 України, G01N1/00. Апарат “РУТА” для виділення цист фітогельмінтів із ґрунтових проб / Коржук Р.Д., Мацьків Т.І., Ющук Т.Д., Купчак М.Г., Сирбу Р.Д.; заявник і власник Укр. наук.-дослід. станція карантину рослин. – № 20040504056 ; заявл. 27.05.04 ; опубл. 15.08.05, Бюл. № 8.

18. Пат. на корисну модель 24906 України, МПК (2006) А01В 79/00. Спосіб відбору зразків ґрунту для виявлення карантинних організмів / Зеля А.Г., Мельник П.О., Андрійчук Т.О., Скорейко А.М., Коржук Р.Д., Соломійчук М.П., Заяць Є.М., Мацьків Т.І., Федоряк Р.Д.; заявник і власник Укр. наук.-дослід. станція карантину рослин. – № u 2006 12244 ; заявл. 21.11.06; опубл. 25.07.07, Бюл. № 11.