Анотація до роботи:

РАДЗІЄВСЬКИЙ П.О. МЕХАНІЗМИ І ЗАСОБИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ДИХАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київ, 2002.

В роботі встановлено високу залежність стану функціональної системи дихання (ФСД), кисневих режимів організму (КРО) - швидкості поетапної доставки кисню до тканин, парціального тиску кисню в альвеолярному повітрі, напруги його в артеріальній, змішаній венозній крові, у тканинах, максимального споживання кисню (МСК) організмом у спортсменів високої кваліфікації, їх загальної і спеціальної працездатності - від тривалості різних етапів спортивної підготовки, парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі, режимів гіпоксичного тренування. Нормобаричне інтервальне гіпоксичне тренування (ІГТ)– ефективний засіб поліпшення стану ФСД, підвищення аеробної продуктивності, загальної і спеціальної працездатності спортсменів високої кваліфікації. Після курсу ІГТ (15-24 сеансів) МСК збільшується на 8,36±1,24 %, потужність тестових навантажень зростає на 15-16 %. Перевагою використання інтервального гіпоксичного тренування в підготовці спортсменів високої кваліфікації є те, що гіпоксична гіпоксія і гіпоксія навантаження діють на організм спортсмена в різний час (ІГТ проводиться у спокої, поза плановим спортивним тренуванням, не заважаючи його проведенню). Це відрізняє ІГТ від спортивної підготовки в гірських умовах, де на організм спортсменів одночасно і постійно діє гіпоксія двох типів - гіпоксія навантаження і гіпоксична гіпоксія, тобто може проявитися адитивна деструктивна дія обох типів гіпоксії. Висока ефективність інтервального гіпоксичного тренування в поліпшенні стану всіх ланок ФСД у спортсменів зобумовлена чередуванням гіпоксичних впливів і нормоксичних інтервалів між ними, під час яких рівень пластичних процесів залишається підвищеним, а напруга кисню у артеріальній крові і тканинах збільшується до нормоксичних значень.

1. Встановлено високу залежність стану функціональної системи дихання, кисневих режимів організму: від швидкості поетапної доставки кисню до тканин, парціального тиску кисню в альвеолярному повітрі, напруги його в артеріальній, змішаній венозній крові, у тканинах, максимального споживання кисню організмом у спортсменів високої кваліфікації, а також їх загальної і спеціальної працездатності, тривалості різних етапів спортивної підготовки, парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі, від режимів гіпоксичного тренування.

2. В умовах нормоксії після 22-24-денного учбово-тренувального збору (3 мікроцикли спортивної підготовки) у висококваліфікованих велосипедисток не відбувається вірогідних змін стану функціональної системи дихання і її інтегрального показника - максимального споживання кисню, підвищення аеробної продуктивності. Відзначається лише тенденція до підвищення економічності й ефективності кисневих режимів організму, збільшення загальної і спеціальної працездатності.

3. Протягом підготовчого періоду річного циклу підготовки (2-3 місяця) відбуваються вірогідні зміни у стані ФСД, підвищується аеробна продуктивність і працездатність спортсменів. При напруженій м'язовій діяльності більше зростають хвилинний і дихальний об^,єми дихання, частка альвеолярної вентиляції в ХОД, швидкість надходження кисню в легені й альвеоли, швидкість транспорту кисню артеріальною кров'ю до тканин, підвищується економічність і ефективність кисневих режимів організму спортсменів. Максимальне споживання кисню організмом велосипедисток високої кваліфікації зростає на 4,2±0,8 %, а максимальна потужність тестових навантажень - на 16,6±2,7 %.

4. У процесі річної спортивної підготовки у висококваліфікованих спортсменів спостерігається подальша оптимізація стану функціональної системи дихання, ріст аеробної продуктивності, які сприяють росту загальної і спеціальної працездатності. Рівень МСК у висококваліфікованих велосипедисток у змагальному періоді підготовки на 10,4±1,0 % більше, ніж на початку річного циклу. Поріг анаеробного обміну зрушується убік навантажень більшої потужності, максимальна потужність тестових навантажень від перехідного періоду до етапу найбільш відповідальних змагань зростає на 28,8±3,1 %.

5. Адаптація до гіперметаболічної гіпоксії (гіпоксії навантаження) у процесі багаторічної спортивної підготовки значно розширює діапазон можливостей ФСД, приводить до помітного росту аеробної продуктивності, оптимізує функцію органів дихання, кровообігу, підвищує економічність КРО. Тканини працюючих скелетних і серцевого м'язів адаптованого до гіпоксії навантаження організму більш повно утилізують кисень із крові. Багаторічна спортивна підготовка сприяє збільшенню працездатності: максимальна потужність навантажень, яка виконується кваліфікованими велосипедистами на 75-80 % вище, ніж нетренованими. Встановлено, що рівень МСК у спортсменів високої кваліфікації на 60-70% вище, ніж у осіб, що не займаються спортом.

6. На початку учбово-тренувального збору в середньогір^,ї (р_IО₂ - 110 мм рт.ст.) у велосипедисток високої кваліфікації, адаптованих до гіпоксії навантаження, але не адаптованих до гіпоксичної гіпоксії, погіршується стан ФСД, помітно знижуються ефективність і економічність КРО у спокої.

7. У перші дні перебування на висоті 2100 м над рівнем моря у велосипедисток високої кваліфікації вірогідно погіршуються працездатність і аеробна продуктивність. Наприкінці учбово-тренувального збору (після тритижневого перебування спортсменок у середньогір^,ї) поліпшується стан ФСД, підвищується потужність максимальних велоергометричних навантажень і рівня МСК. Показники стану ФСД, аеробній продуктивності і працездатності підвищуються, але ще не досягають рівня, характерного для рівнинних умов до переїзду в гори.

8. По поверненню в нормоксичні умови після тренувального збору в горах вірогідно зростає потужність ФСД, інтегрального показника її стану – аеробної продуктивності, економічність і ефективність КРО спортсменів. Потужність максимальних велоергометричних навантажень у велосипедисток зростає на 15-17 %, а максимальне споживання кисню збільшується після збору в середньогір^,ї на 7,66±1,20 %.

9. В альпіністів, адаптованих до гіпоксичної гіпоксії, чия професійна діяльність проходить в умовах низького, а іноді й екстремально низького парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі при переїзді в середньогір^,я не спостерігається змін стану ФСД і працездатності. Тривала альпіністська підготовка зобумовлює високу резистентність організму до низького р_IО₂ у повітрі, що дозволяє висококваліфікованим альпіністам на висоті 2100 над рівнем моря без істотних додаткових енерговитрат виконувати тестові навантаження, аналогічні за потужністю й інтенсивностю тим, що виконувалися в умовах нормоксії.

10. Істотні розходження етіології, механізмів розвитку і адаптації до гіпоксичної гіпоксії і до гіпоксії навантаження зобумовлюють відмінності реакції організму спортсменів циклічних видів спорту й альпіністів на зниження рО₂ у повітрі чи інтенсивну м^,язову діяльність: велосипедисти, адаптовані до гіпоксії навантаження, не можуть зберігати характерний для них високий рівень працездатності в умовах гіпоксичної гіпоксії, а альпіністи, організм яких добре адаптований до гіпоксичної гіпоксії в умовах нормоксії не в змозі виконувати навантаження такої високої інтенсивності як представники циклічних видів спорту.

11. Зміни вмісту гемоглобіну в крові істотно відбиваються на стані всіх ланок ФСД. Внаслідок тритижневого перебування у середньогір^,ї у спортсменів високої кваліфікації вміст гемоглобіну в крові підвищився з 141,8±1,2 г_*л^-1 до 148,0±3,0 г_*л^-1, що зобумовило підвищення кисневої ємності крові, вірогідне підвищення кількості кисню у артеріальній крові та швидкості транспорту кисню артеріальною кров^,ю, яке відіграє вирішальну роль у зниженні кисневої і пульсової вартості при виконанні фізичного навантаження максимальної інтенсивності.

12. При гемічній гіпоксії низький вміст гемоглобіну в крові зобумовлює зниження швидкості траспорту кисню артеріальною кров'ю навіть при значному посиленні серцевої діяльності. При зниженні вмісту гемоглобіну в крові до 100 г_*л^-1 ЧСС зростає на 20%, більш різке зниження вмісту гемоглобіну в крові (до 80 г_*л^-1) приводить до збільшення ЧСС на 30%. У результаті адаптації до гіпоксичної гіпоксії в горах в осіб з анемією вміст гемоглобіну в крові істотно підвищується, що сприяє зниженню ЧСС, це особливо важливо при напруженій м'язовій діяльності.

13. Нормобаричне інтервальне гіпоксичне тренування – ефективний засіб поліпшення стану ФСД, підвищення аеробної продуктивності, загальної і спеціальної працездатності спортсменів високої кваліфікації. В результаті курсу ІГТ поліпшується стан органів дихання, збільшується дихальний об^,єм, частка альвеолярної вентиляції в хвилинному об^,ємі дихання, насичення артеріальної крові киснем, вміст гемоглобіну в крові, підвищується економічність й ефективність кисневих режимів організму, зростає загальна і, що особливо важливо, спеціальна фізична працездатність. Після курсу ІГТ (15-24 сеансів) МСК збільшується на 9,5±1,5 %, потужність тестових навантажень зростає на 16,6±2,4%.

14. Перевагою використання інтервального гіпоксичного тренування в підготовці спортсменів високої кваліфікації є те, що гіпоксична гіпоксія і гіпоксія навантаження діють на організм спортсмена в різний час (ІГТ проводиться у спокої, поза плановим спортивним тренуванням, не заважаючи його проведенню). Це відрізняє ІГТ від спортивної підготовки в гірських умовах, де на організм спортсменів одночасно і постійно діє гіпоксія двох типів - гіпоксія навантаження і гіпоксична гіпоксія, і може проявитися адитивна деструктивна дія обох типів гіпоксії.

15. Висока ефективність інтервального гіпоксичного тренування в поліпшенні стану всіх ланок ФСД у спортсменів зобумовлена чередуванням гіпоксичних впливів і нормоксичних інтервалів між ними, під час яких рівень пластичних процесів залишається підвищеним, а напруга кисню у артеріальній крові і тканинах збільшується до нормоксичних значень.

Публікації автора:

1. Радзиевский П.А., Юшко Б.Н., Вилков И.П. Планирование тренировочных нагрузок и динамика функциональной подготовленности легкоатлетов спринтеров // Теория и практика физического воспитания. – М.: ФиС. - 1987, № 11. – С. 31-35.

2. Колчинская А.З., Белошицкий П.В., Моногаров В.Д., Радзиевский П.А. Физическая работоспособность альпинистов в условиях экстремально низкого рО₂ во вдыхаемом воздухе // Физиол. журн. – 1989.- т. 35.- № 3.- С. 68-73.

3. Миняйленко Т.Д., Пожаров В.П., Середенко М.М., Штученко Н.В., Радзиевский П.А. Особенности кислородного обеспечения организма при бронхиальной астме в условиях высокогорья // Использование горного климата с лечебной и профилактической целью: Сб.науч.тр. - Нальчик, 1988. – С. 42-46.

4. Радзиевский П.А., Вилков И.П. Динамика физической работоспособности и энергообеспечения легкоатлетов спринтеров в годичном цикле // Теория и практика физической культуры. – М., 1989. - №12.- С. 56-57.

5. Колчинская А.З., Моногаров В.Д., Радзиевский П.А. Научно-методической обеспечение подготовки советских альпинистов к траверсу массива Канченджанги // Теория и практика физической культуры. – М., 1991. - №4. – С. 10-14.

6. Радзиевский П.А., Хацуков Б.Х. Содержание гемоглобина в крови и состояние функциональной системы дыхания под воздействием гипоксической гипоксии // Проблемы гипоксии в медицинской реабилитации: Сб.науч.тр. – КБНЦ РАН - Нальчик, 1999. - С. 49-52.

7. Радзієвський П.О., Закусило М.П., Диба Т.Г., Кас^,ян Т.П. Зміна стану системи дихання, аеробної продуктивності та працездатності в процесі багаторічної спортивної підготовки // Наукові записки НАУКМА. Серія Біологія. - 2001. – С. 34-39.

8. Радзиевский П.А. Использование гипоксической тренировки в спортивной медицине // Вест. российской акад. мед. наук. – М.: Медицина. – 1997. - №3.-С. 28-31.

9. Закусило М.П., Хацуков Б.Х., Радзиевский П.А. Эффективность адаптации к гипоксии в курсе интервальной гипоксической тренировки в лечении железодефицитной анемии на этапе санаторно-курортного лечения // Агрокурорт. – М., 2000. – Вып. 3.- С. 41-50.

10. Колчинская А.З., Радзиевский П.А. Закусило М.П. Интервальная гипоксическая тренировка в спорте высших достижений // Эффективность интервальной гипоксической тренировки в повышении умственной и физической работоспособности здоровых лиц и больных с нарушением функции ЦНС. - КБНЦ РАН. - Москва-Нальчик, 2001. - С. 58-87.

11. Колчинская А.З., Радзиевский П.А. Использование адаптации к гипобарической гипоксии в медицине и спорте // Адаптация к гипобарической гипоксии, лечебное и тренирующее действие. - КБНЦ РАН, Москва-Нальчик, 2001. - С. 22-53.

12. Колчинская А.З., Абазова З.Х., Бойченко А.Х., Борукаева И.Х., Денисенко А.Х., Закусило М.П., Иванов А.Б., Козлов С.А., Кокова Л.Д., Мафедзова В.А., Остапенко Л.А., Радзиевский П.А., Цыганова Т.Н., Хацуков Б.Х., Шортанова И.А., Хуболов А.Х Автоматизированный анализ эффективности использования адаптации к гипоксии в медицине и спорте. - КБНЦ РАН, Москва-Нальчик, 2001. - 36 с.

13. Колчинская А.З., Радзиевский П.А., Герасимова Т.Б., Пащенко Н.А. Гипоксия нагрузки – ведущий фактор в развитии ультраструктурных изменений мышечной ткани при напряженной мышечной деятельности // Кислородные режимы организма, работоспособность, утомление при напряженной мышечной деятельности. - Вильнюс, 1989.- С. 76-83.

14. Радзиевский П.А., Шпак Т.В., Баканычев А.В., Полищук Н.В. Эффективность применения интервальной гипоксической тренировки в гребном спорте // Гипоксия медикал. – Москва. – 1993. - № 2. - С. 30-33.

15. Радзиевский П.А., Шпак Т.В. Комбинированная методика оценки подготовленности и резервных возможностей квалифицированных спортсменок, специализирующихся в велосипедных гонках на шоссе // Адаптационные изменения организма и возможности применения их признаков для текущей коррекции физических нагрузок. - Вильнюс, 1990. - С. 54-57.

16. Шахлина Л.Г., Радзиевский П.А., Полищук Н.В., Закусило М.П. Влияние интервальной гипоксической тренировки на работоспособность волейболисток в различные фазы менструального цикла // Интервальная гипоксическая тренировка, эффективность, механизмы действия. – М., 1992. - С. 30-33.

17. Радзиевский П.А. Аддитивное действие гипоксической гипоксии и гипоксии нагрузки на организм высококвалифицированных спортсменок // Гипоксия нагрузки, моделирование, коррекция. – К., 1990. - С. 68-70.

18. Гайдай В.Я., Радзиевский П.А., Бориско Г.Я., Гриненко Н.И. Основные функциональные параметры нервной системы, кардиогемодинамики и внешнего дыхания у здоровых подростков // Методические рекомендации. – Х., 1984. – 25 с.

19. Колчинская А.З., Радзиевский П.А., Горунов Г.А., Шпак Т.В. Комплексный отбор и контроль в женском велоспорте // Отбор, контроль и прогнозирование в спортивной тренировке. – К., 1990. - С. 58-67.

20. Радзиевский П.А., Шпак Т.В. Функциональные резервы организма спортсменок высокой квалификации, методы их определения и средства их повышения // Функциональные резервы и адаптация. – К., 1990 .- С. 199-201.

21. Белошицкий П.В., Колчинская А.З., Радзиевский П.А., Андреева А.П. Лечение больных железодефицитными анемиями жителей аридной зоны в условиях горных высот // Адаптация и резистентность организма в условиях гор. - К.: Наук. думка, 1986. –С.

22. Радзиевский П., Кузнецов О., Максименко Н. Неспецифический метод оптимизации адаптационных процессов у спортсменов-культуристов // Наука в олимпийском спорте. - 2000. – № 2. - С.

23. Радзієвський П.О., Диба Т.Г. Ефективність використання інтервального гіпоксичного тренування у легкоатлетів-бігунів // Молода спортивна наука України. - 2001. - Т.1. - Вип. 5.- – С. 324-326.

24. Радзієвський П.О., Закусило М.П., Диба Т.Г. Вплив багаторічної спортивної підготовки на стан функціональної системи дихання та працездатність спортсменів // Укр. пульмонол. журн.- 2001. - № 3. - С. 38-41.

25. Закусило М.П., Большова-Зубковская О.В., Шершун О.О, Радзієвський П.О. Особливості реакції підшлункової залози здорових осіб різного віку на вдихання повітря зі зниженим парціальним тиском кисню // Український медичний альманах. – 2001. - т.4. - №3. - С. 67-69.

26. Закусило М.П., Большова-Зубковская О.В., Шершун О.О, Радзієвський П.О. Вікові особливості функції підшлункової залози та нирок хворих на інсулінзалежний цукровий діабет під впливом гіпоксичної гіпоксії // Вісник наукових досліджень. – 2001. - № 3. - С. 20-22.

27. Закусило М.П., Большова-Зубковская О.В., Шершун О.О, Радзієвський П.О. Стан функціональної системи дихання та кисневих режимів організму у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет в умовах гіпоксичної гіпоксії // Укр. мед. альманах. – т. 4. - № 1.- 2001.- С. 74-76.

28. Закусило М.П., Радзиевский П.А. Влияние курса интервальной гипоксической тренировки на состояние функциональной системы дыхания и физическую работоспособность спортсменок-волейболисток подросткового возраста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. –Х.: 2001.- №1.- С. 21-27.

29. Радзиевсикй П.А., Закусило М.П. Про регуляцію функції системи дихання в жінок в умовах напруженної фізичної діяльності // Там же -2001.- № 6.- С. 29-31.

30. Радзиевский П.А., Дыба Т.Г., Закусило М.П., Коваленченко В.Ф., Подгаевский С.Т., Волошин Я.М., Яроцинский В.Б., Ящанин Н. Исследование функциональной системы дыхания легкоатлетов-спринтеров на математической модели системы регулирования кислородных режимов организма до и после курса интервальной гипоксической тренировки // Там же – 2002. - № 4.- С. 65-69.

31. Закусило М.П., Радзиевский П.А., Дыба Т.Г., Гусев П.Е., Белуга Н., Ковалевская Ю. Исследование компенсаторных механизмов анемической гипоксии на математической модели КРО // Там же - 2002. - № 2.- С. 83-89.

32. Радзиевский П.А., Дыба Т.Г., Закусило М.П., Коваленченко В.Ф., Гусев П.Е., Подгаевский С.Т., Волошин Я.М., Яроцинский В.Б., Белуга Н.Е., Ковалевская Ю.А. Модельные характеристики функциональной системы дыхания лыжниц различной квалификации // Там же - 2002. - № 1. - С. 46-53.

33. Закусило М.П., Радзиевский П.А., Ящанин Н. Механизмы повышения аэробной производительности при адаптации к гипоксии у высококвалифицированных спортсменов // Там же - 2002. - № 3. - С. 63-69.

34. Радзиевский П.А. Изменение состояния системы снабжения организма кислородом у высококвалифицированных велосипедисток в горах на разной высоте // Там же - 2000.- № 20. - С. 36-44.

35. Радзиевский П.А. Изменения состояния функциональной системы дыхания, аэробной производительности и работоспособности высококвалифицированных велосипедисток на протяжении годичного цикла подготовки // Там же - 2000.- № 19.- С. 58-62.

36. Радзиевский П.А., Бугаенко М.К., Яценко З.Р. Особенности функционирования дыхания у девочек-подростков при повышенной мышечной деятельности // Тез. докл. II-го Всесоюз. cимпоз. “Проблемы оценки и прогнозирования функциональных состояний организма и прикладной физиологии”. – Фрунзе, 1984. – Т.2. – С. 234.

37. Середенко М.М., Миняйленко Т.Д., Пожаров В.П., Штученко Н.В., Радзиевский П.А. Особенности гемодинамики здоровых и больных бронхиальной астмой при адаптации к высокогорью // Тез. докл. III-го Всесоюз. симп. “Кровообращение в условиях высокогорной и экспериментальной гипоксии”. – Фрунзе, 1986. – С. 171.

38. Моногаров В.Д., Радзиевский П.А. Особенности ВНД альпинистов высокой квалификации при резком снижении рО₂ во вдыхаемом воздухе // Тез. докл. Всесоюз. конф. “Реактивность и резистентность: функциональные и прикладные вопросы”. – К., 1987.- С. 25.

39. Радзиевский П.А. Особенности адаптации системы дыхания лыжниц-учащихся спортшкол к большим физическим нагрузкам // Тез. докл. IХ-ой Всесоюз. науч.-практ. конф. “Построение тренировки по годам обучения в спорт.школах (циклические виды спорта)”. – М., 1987. – С. 63.

40. Радзиевский П.А., Пиотковская Н.А. Оценка функционального состояния организма велосипедисток шоссейниц с использованием модельных характеристик системы дыхания // Тез. докл. ХХII-го Всесоюз. конф. по спортивной медицине “Пути совершенствования и повышения эффективности медицинского контроля за высококвалифицированными спортсменами”. – М., 1987. – С. 71.

41. Радзиевский П.А. Исследование особенностей адаптации системы дыхания квалифицированных велосипедисток к большим тренировочным и соревновательным нагрузкам // Тез. докл. Всесоюз. конф. “Физиологические механизмы адаптации к мышечной деятельности”. – Волгоград, 1988. – С. 90.

42. Радзиевский П.А. Кислородные режимы организма и работоспособность альпинисток при экстремально низком рО₂ во вдыхаемом воздухе // Тез. докл. IV-го Всесоюз. съезда патофизиологов. – М., 1989. – Т.2. – С. 219.

43. Колчинская А.З., Шахлина Л.Г. Радзиевский П.А., Шпак Т.В. Физиологические механизмы, определяющие тренирующий эффект гипоксии // Тез. докл. Междунар. конгресса “Современный олимпийский спорт”. –К., 1993. – С. 261.

44. Адаптация к гипоксии как способ повышения эффективности и экономичности кислородных режимов организма и работоспособности // Тез. докл. I-ой Междунар. конф. “Гипоксия в медицине”. – М., 1994. – С. 68.

45. Закусило М.П., Радзиевский П.А. Влияние катастрофы на Чернобыльской АЭС на состояние функциональной системы дыхания девушек, методы его коррекции // Докл. I Всероссийского конгр. по патофизиологии “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы (Экспериментальные и клинические аспекты)”, 17-19 окт. 1996 г., г. Москва. - М., 1996. – С. 112.

46. Закусило М.П., Радзиевский П.А. Використання адаптації до гіпоксії для корекції стану функціональної системи дихання та кисневих режимів організму дівчат, що постраждали від вибуху на ЧАЄС // Матеріали 2-го конгресу патофізіологів України, присвяченого 100-річчю від дня народження академіка М.М. Сиротиніна. – Фізіол. журн.. – 1996. - Т.42. - № 3-4. - С. 27.

47. Закусило М.П., Радзиевский П.А. Интервальная гипоксическая тренировка как метод повышения работоспособности и оптимизация состояния функциональной системы дыхания волейболисток подросткового возраста // Тез. докл. II-ой междунар. конф. “Физиотерапия и спорт: современные аспекты реабилитации и профилактики”. – М., 1997. - С. 28-29.

48. Закусило М.П., Радзиевский П.А. Применение интервальной гипоксической тренировки в традиционном тренировочном процессе девушек-волейболисток // Тез. докл. Междунар. II-го конгр. “Современный олимпийский спорт”. – К.: Олимпийская литература. - 1999. - С. 179.

49. Колчинская А.З., Газаев М.А., Радзиевский П.А., Закусило М.П., Абазова З.Х. Особенности состояния функциональной системы дыхания и кислородных режимов организма горцев-долгожителей // Материалы междунар. конф., посвященной 150-летию И.П. Павлова, Санкт-Петербург, Россия, 23-25 сент. 1999 г. – СПб, 1999. – С. 342.

50. Радзиевский П.А., Закусило М.П., Баканичев А.В., Шпак Т.В., Тайболина Л.А., Шахлина Л.Г., Колчинская А.З. Интервальная гипоксическая тренировка в спорте высших достижений // Материалы Всероссийской конф. “Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция”, Москва, 5-7 окт. 1999.- М., 1999 - С. 64.

51. Радзиевский П.А. Особенности снабжения организма кислородом у высококвалифицированных велосипедисток на разной высоте в горах // Тез.конф. “Астроэко – 2002”. – пос.Терскол (КБР РФ), 2002. – С. 43.

Анотації