Анотація до роботи:

Мозгова Т.П. Гіперкінетичні розлади та розлади поведінки у підлітків (патогенез, клініка, корекція, профілактика) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.16 - психіатрія. Державна установа „Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”. Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі вивчення формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків. На основі комплексного інтегрального дослідження встановлено взаємозв'язок і взаємовплив психосоціальних, генотипічних, клініко-психопатологічних і нейро-гуморальних чинників, визначені структура й закономірності синдромогенезу, виявлена роль конституціональних особливостей, нейрофізіологічних і нейровегетативних механізмів. У ході дослідження виявлено патогенетичні механізми й предиктори формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків, визначено чинники ризику й антиризику, прогностичні критерії формування соціальної дезадаптації.

Запропонована етіопатогенетична концепція формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки дала змогу розробити систему ранньої діагностики, корекції і профілактики формування соціальної дезадаптації у підлітків.

Обґрунтовано програму індивідуального прогнозу, яка визначила алгоритм проведення диференційованих превентивних заходів.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків. На основі мультимодального дослідження виявлено патогенетичні механізми їх формування, розкрито клініко-психопатологічну специфіку і особливості синдромогенезу; визначено прогностичні критерії; розроблено комплекс профілактичних заходів на різних етапах надання медичної і психологічної допомоги.

2. Клініко-психопатологічна симптоматика у підлітків з гіперкінетичними розладами і розладами поведінки представлена такими синдромами: психопатоподібним (52,48±3,44%), астено-невротичним (24,75±2,98%), астено-абулічним (12,87±2,31%) і тривожно-депресивним (9,90±2,06%). Особливою специфікою цих синдромів є наявність реципрокних взаємин конституціональних особливостей нервової системи (властивості темпераменту) з функціонуванням вегетативної нервової системи, соціально-психологічними чинниками (психічна депривація, несприятливий соціальний статус підлітків) і показниками фізичного розвитку підлітків.

3. Специфіка клінічних і поведінкових порушень при різних психопатологічних розладах характеризується: для підлітків із психопатоподібними розладами високим рівнем вживання психоактивних речовин (50,00±4,76%), кримінальною (17,00±3,58%) та суїцидальною (9,00±2,72%) поведінкою. Астено-невротичний синдром характерний для підлітків молодшої вікової групи і підлітків із психічною депривацією; у структурі особистості переважає несприятливий варіант типу вищої нервової діяльності з високим рівнем гальмівних процесів і інертністю, низьким показником урівноваженості і високою схильністю до збудження; дисоціальна поведінка має токсикоманічну спрямованість; криміногенна і аутоагресивна активність не виражені. Астено-абулічні розлади частіше проявляються у підлітків 13-15 років, відзначається високий рівень криміногенної активності (30,00±8,81%), яка вірогідно частіше спостерігається у підлітків, які виховуються в родині (88,90±10,26%), і висока схильність до вживання психоактивних речовин (45,00±9,56%). У пацієнтів із тривожно-депресивними розладами найвищий рівень вживання психоактивних речовин (65,00±10,45%); відсутня схильність до кримінальних вчинків і суїцидальної поведінки; виражена гетероагресія є еквівалентом нереалізованої аутоагресії.

4. У формуванні гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків базовою основою є морфофункціональна та нейрофізіологічна неспроможність лімбіко-ретикулярного комплексу. Потенційним чинником є сполучення дисбалансу нейровегетативної регуляції з особистісними відмінностями підлітків (висока емоційна нестійкість (45,05±3,43%), інтровертовані риси характеру (18,32±2,67%)) на тлі низького й патологічно низького рівня фізичного розвитку підлітків (57,92 ±3,40%).

5. У формуванні гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків головне значення мають: розлади церебрального гомеостазу внаслідок порушення функціонування надсегментарних вегетативних механізмів і неспецифічних систем мозку з перевагою діяльності трофотропної системи (r=0,71); наявність органічного ураження головного мозку з порушенням електричної активності (ФВ=0,030591) і лікворною гіпертензією (ФВ=0,032723); властивості темпераменту з перевагою інертних процесів (ФВ=0,037190); порушення функціонування вегетативної нервової системи зі зниженням вегетативного забезпечення діяльності (r=0,63; r=0,47; r=0,66) і формуванням патологічного церебрального типу вегетативної реактивності (r=-0,44; r=-0,43; r=-0,32); порушення церебральної гемодинаміки за дистонічним типом (r=0,85); дисгармонійність фізичного розвитку (r=0,53); особливості психопатологічних проявів (психопатоподібний і астено-абулічний синдроми r=-0,41); міжсистемна неузгодженість діяльності вегетативної нервової системи (r=0,63; r=0,47; r=0,66; r=0,32); несприятливий соціальний статус родини («неблагополучна родина»), психічна депривація (r=-0,39; r=-0,35; r=-0,30).

Предикторами формування гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків є: генетично зумовлена неспроможність конституціональних особливостей підлітків у вигляді властивостей темпераменту, які перебувають в умовах патогенетичного конфлікту (сполучення високого рівня гальмівних процесів з рухливістю і урівноваженістю нервових процесів); сполучення низького рівня фізичного розвитку з дизрегуляцією функціонування вегетативної нервової системи й високою емоційною нестійкістю у структурі особистості підлітків.

6. Чинниками ризику формування соціальної дезадаптації у підлітків є: тривожно-депресивний синдром у структурі психопатологічних порушень; сформований синдром вегетативної дистонії; наявність дисфункції вегетативної нервової системи з порушенням церебральної гемодинаміки; порушення біоелектричної активності головного мозку; низький рівень фізичного і затримка темпів статевого розвитку; неврологічні симптоми в діапазоні мінімальної мозкової дисфункції; низький рівень ендогенного мелатоніну в сироватці крові; низький рівень рухливості нервових процесів. Чинники антиризику: гармонійний фізичний розвиток; нормальний рівень гальмівних і високий показник урівноваженості нервових процесів у структурі властивостей темпераменту; біологічно зумовлені висока й помірна емоційна стійкість.

7. Прогностично несприятливими чинниками формування соціальної дезадаптації у «проблемних» школярів є: сполучення вегетативної дизрегуляції з перевагою функціонування ерготропної системи (r=-0,45; r=-0,45; r=-0,78) і дисгармонійного фізичного розвитку (r=-0,32; r=-0,29); наявність резидуально-органічної патології головного мозку з порушенням церебральної гемодинаміки (r=0,76; r=0,45); структурна організація родини «мати+вітчим» (r=-0,54) і виховання опікунами (r=0,36); патологічний церебральний тип вегетативної реактивності (r=0,31) і зниження вегетативного забезпечення діяльності (r=-0,36; r=-0,32; r=-0,32).

Інформативними критеріями адаптованого соціального функціонування «проблемних» школярів є наявність уроджених властивостей нервової системи з високим рівнем рухливості й урівноваженості нервових процесів (r=0,56; r=0,43); задовільні показники церебральної гемодинаміки (r=0,65) і нейро-гуморального функціонування (r=0,31); структурна організація родини «мати+батько» із щирістю у взаєминах (r=-0,64; r=-0,54).

8. У дорослих особин щурів лінії Вістар вплив стресорганізуючого чинника спричиняє глибокі порушення гіпокампа, який бере участь у формуванні моторних компонентів складних рухових актів, зниження резерву адаптаційних механізмів організму; до впливу стресорганізуючого чинника менш толерантні самці. У піддослідного потомства пре- і постнатальний стрес спричиняє порушення вегетативного регулювання і складної рухливої активності, що свідчить про неспроможність центральних механізмів структур головного мозку; у загальній структурі поведінки на тлі стресу домінують пасивно-оборонні форми.

Публікації автора:

1. Мозговая Т.П. Эмоциональные расстройства у несовершеннолетних с аномальным формированием личности /Т.П. Мозговая //Український вісник психоневрології – Х., 2002.- Т.10, вип.2(31). -С. 172-173.

2. Мозговая Т.П. Биологическая основа гиперкинетических и поведенческих расстройств /Т.П. Мозговая //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения.- Симферополь, 2002.- Т. 138, часть 1.- С. 144-145.

3. Гавенко В.Л. Особливості фізичного розвитку дітей і підлітків з гіперкінетичними розладами /В.Л. Гавенко, Т.П. Мозгова //Вісник Вінницького державного медичного університету. - Вінниця, 2003. -№2/2. - С. 858-859. (Дисертантом проведено дослідження фізичного розвитку, формування групп, статистичну обробку та аналіз здобутих результатів).

4. Мозговая Т.П. Особенности показателя качества жизни подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Журнал психиатрии и медицинской психологии.- Донецк, 2004.-№3(13).- С. 115-117.

5. Мозгова Т.П. „Портрет” психічної депривації дітей і підлітків з гіперкінетичними та поведінковими розладами /Т.П. Мозгова //Архів психіатрії.- К., 2004. -Т.10, №4(39). - С. 55-56.

6. Мозговая Т.П. Сравнительная характеристика личностных особенностей подростков в контексте социальной дезадаптации /Т.П. Мозговая //Архів психіатрії.- К., 2005. -Т.11, - №2(41). - С. 125-130.

7. Мозговая Т.П. Взаимосвязь личностных особенностей и показателей вегетативной нервной системы у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Архів психіатрії .-К., 2005.- Т.11, - №4(43). - С. 169-172.

8. Мозговая Т.П., Горбач Т.В., Губина-Вакулик Г.И., Звягинцева Т.В. Изучение поведенческих стереотипов у крыс линии Вистар при моделировании стрессорганизующей реакции /Т.П. Мозговая, Т.В. Горбач, Г.И. Губина-Вакулик, Т.В. Звягинцева //Медицина сьогодні і завтра .- Х., 2006.- №2.- С. 17-22. (Дисертантом проведено дослідження поведінкових стереотипів щурів при моделюванні стресорганізуючої реакції, формування груп, статистичну обробку і аналіз здобутих результатів).

9. Мозговая Т.П. Влияние стрессорганизующей реакции на формирование поведения у потомства крыс линии Вистар /Т.П. Мозговая //Експериментальна і клінічна медицина .- Х.,- 2006. - №2. - С. 29-36.

10. Мозговая Т.П. Предикторы гиперкинетических и поведенческих расстройств у подростков с психической депривацией /Т.П. Мозговая //Український вісник психоневрології. –Х., 2006.- Т.14, вип.4(49).- С. 54-58.

11. Мозговая Т.П. Ранние нейровегетативные нарушения у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Експериментальна і клінічна медицина.- Х., 2007.- №2 .- С. 129-135.

12. Гавенко В.Л., Мозговая Т.П. Состояние вегетативного тонуса у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /В.Л. Гавенко, Т.П. Мозговая //Медицина сьогодні і завтра.- Х., 2007, №2.- С. 122-126. (Дисертантом проведено дослідження вегетативного тонусу у підлітків, формування групп, статистичну обробку і аналіз здобутих результатів).

13. Мозговая Т.П. Особенности вегетативной реактивности подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Український вісник психоневрології.- Х., 2007.- Т.15, вип.2(51). - С. 86-91.

14. Мозговая Т.П. Особенности синдромогенеза у подростков с гиперкинетическими расстройствами и расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Медицина И… Х., 2007.- №3 - 4(18).- С. 19-25.

15. Мозговая Т.П. Нарушения вегетативной реактивности у подростков с расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Экспериментальная и клиническая медицина.- Х., 2007.- №4. - С. 103-110.

16. Мозговая Т.П., Губина-Вакулик Г.И., Горбач Т.В. Гистологический анализ эпифиза и гипофиза мозга родителей и потомков при моделировании стресса /Т.П. Мозговая, Г.И. Губина-Вакулик, Т.В. Горбач //Лікарська практика. – Х., 2007.- №4(58). - С. 95-98. (Дисертантом проведено гістологічний аналіз епіфіза і гіпофіза мозку батьків і нащадків щурів при моделюванні стресу, статистичну обробку і аналіз здобутих результатів).

17. Мозговая Т.П. Характеристика астено-абулических расстройств у подростков с криминальным поведением /Т.П. Мозговая //Вісник проблем біології і медицини.- 2007. - вип.4. - С. 137-141.

18. Мозговая Т.П. Факторы риска формирования расстройств поведения у подростков /Т.П. Мозговая //Лікарська практика. - 2007.- №5(59).- С. 87-91.

19. Мозговая Т.П. Нейрофизиологические нарушения у подростков с гиперкинетическими расстройствами и расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Лікарська практика. - 2007.- № 6 (60).- С. 97-103.

20. Т.П. Мозговая. Особенности вегетативного обеспечения деятельности

у подростков с расстройствами поведения /Т.П. Мозговая //Медицина сьогодні і завтра. - Х., 2007, №4.- С. 94-106.

21. Мозговая Т.П. Роль семейного фактора в формировании гиперкинетических расстройств и расстройств поведения у подростков /Т.П. Мозговая //Лікарська практика.- 2008.- № 1 (61). - С. 101 -105.

22. Пат. 33638 Україна, МПК А 61 В 10/02. Спосіб ранньої діагностики розладів поведінки у підлітків /Гавенко В.Л., Мозгова Т.П.; заявник і патентовласник Харківський держ. мед. ун-т.- u 2007 10823; заявл.01.10.07; опубл. 10.07.08., Бюл. №13. (Дисертантом особисто проведено обстеження підлітків, статистичну обробку та аналіз здобутих результатів, запропоновано критерії ранньої діагностики).

23. Мозговая Т.П. Особенности неврологической симптоматики у подростков с гиперкинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Український вісник психоневрології. - Х., 2007.- Т.15, вип.1(50). - С.212.

24. Мозговая Т.П. Синдромальная характеристика подростков с гипер-кинетическими и поведенческими расстройствами /Т.П. Мозговая //Психічне здоров”я .- К., 2007. - Вип.3(16). - С.53.

25. Порушення статевого розвитку у підлітків з гіперкінетичними та поведінковими розладами: матеріали наукового симпозіуму [„Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація”], (Харків, 20 травня 2003 р.) /Х.: ін-т охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, 2003. - с.73-74.

26. Особенности лечения поведенческих расстройств у подростков: матеріали науково-практичної конференції [„Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячій психіатрії ”], (Харків, 25-26 трав. 2005 р.) /Х.: АМН України, ін-т неврології, психіатрії та наркології, 2005. - С.78.

27. Роль особенностей темперамента в нарушениях социального функционирования подростков: матеріали науково-практичної конференції [„Актуальні питання психіатрії”], (Полтава, 2005 р.) /Полтава: М-во охорони здоров’я, Українська мед. стомат. акад., 2005. - С. 52-53. (Дисертантом проведено дослідження властивостей темпераменту у підлітків, формування групп, статистичну обробку здобутих результатів).

28. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью – современная проблема психиатрии: матеріали наукового симпозиуму [„Роль сім’ї в реабілітації дітей раннього віку з психоневрологічними порушеннями”], (Харків, 15 червня 2006 р.) /Х.: ін-т охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, 2006. - С. 69-73.

29. Превентивні заходи гіперкінетичних розладів і розладів поведінки у підлітків: матеріали науково-практичної конф. [„Превентивна медицина: проблеми та перспективи”], Харків, Харківський держ. мед. ун-т, 2007. - С.46.

30. Проблема здоровья современных школьников: 1 міжнародна науково-практична конф. [„Гендер, екологія, здоров”я” ], (Харків, 23-24 жовтня 2007 р.) /Харківський держ. мед. ун-т. - Х., 2007. - С.116.

31. Невротические расстройства у подростков с нарушениями поведения: матеріали науково-практичної конференції [„Сучасні аспекти лікування психічних розладів”], (Чернівці, 26-27 жовт. 2007 р.) /М-во охорони здоров’я, Буковинський держ. мед. ун-т. Чернівці: Книги-ХХ1, 2007.- С. 116.