Анотація до роботи:

Шамрай В.А. Гігієнічна оцінка впливу довкілля на формування онкогінекологічної патології та обґрунтування заходів щодо її профілактики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01-гігієна. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена проблемі встановлення закономірностей формування онкогінекологічної патології жіночого населення під впливом факторів навколишнього середовища і розробці на цій основі диференційованих у залежності від особливостей довкілля принципів та заходів профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи. За результатами комплексної гігієнічної оцінки екологічних (хімічних і фізичних) та соціально-гігієнічних (соціально-економічних, демографічних, способу життя, побуту і харчування) умов мешкання жінок, а також аналізу територіальної варіабельності показників онкогінекологічної патології і закономірностей її формування, за допомогою множинного кореляційно-регресійного, порівняльного та медико-картографічного аналізів були визначені ключові зовнішньосередові фактори ризику й антиризику виникнення злоякісних пухлин жіночих статевих органів.

На цій основі був науково обґрунтований і впроваджений у практику охорони здоров’я комплекс диференційованих у залежності від особливостей довкілля заходів первинної, вторинної і третинної онкогінекологічної профілактики на загальнодержавному, превентивному (регіональному, галузевому) та індивідуальному рівнях.

1. Проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове рішення наукової задачі встановлення сучасних закономірностей формування онкогінекологічної патології населення України під впливом факторів довкілля, що дозволило розробити диференційовані принципи та заходи профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи.

2. Гігієнічна оцінка якості повітряного басейну різних територій України дозволила встановити, що найнижчою вона є в населених місцях Східного і Південного регіонів, де ступінь сумарного антропогенного забруднення повітряного басейну перевищує нормативне значення у 1,5-3,3 раза, а середньорічні атмосферні концентрації канцерогенів знаходяться на рівні, небезпечному для здоров'я людини (3,4 бензпірен - 2,5-12,3 ГДК; сажа - 1,2-3,7 ГДК; фенол - 1,2-2,1 ГДК; формальдегід - 1,3-4,2 ГДК; завислі речовини: -1,3-3,3 ГДК; діоксид азоту - 1,7-2,8 ГДК; аміак - 1,4-2,6 ГДК).

Найвища якість атмосферного повітря протягом 1989-2003 р.р. відзначалася у містах Північного регіону, де показники сумарного забруднення повітряного басейну були нижче регламенту у 3,6-5,3 раза, а вміст усіх проаналізованих ксенобіотиків у повітряному середовищі відповідав гігієнічним нормативам.

3. Встановлено, що мешканці південних і східних областей України використовують для господарсько-питних потреб надмірно мінералізовану (1,5-3,8 ГДК), занадто жорстку (1,8-4,8 ГДК) воду зі значною кількістю хлоридів (0,9-1,5 ГДК) і сульфатів (1,3-3,8 ГДК), яка містить свинець, хром і марганець у концентраціях, що знаходяться на рівні або вище за ГДК.

Гігієнічний аналіз показав, що найменш якісну та найнебезпечнішу для здоров'я воду споживає населення тих областей (Донецька, Одеська), де є поєднання природних гідрохімічних аномалій із високим ступенем антропогенного забруднення вододжерел. Найбільш якісна питна вода, безпечна за хімічним складом, характерна для територій Північного, Західного і Центрального регіонів України з низьким рівнем антропопресії і оптимальним природним вмістом мінеральних речовин.

4. Найвищі концентрації важких металів зафіксовані у ґрунтах Східного і Південного регіонів України, де вони суттєво (від 1,2 до 3,6 разів) перевищують гігієнічні регламенти. Сумарний показник хімічного забруднення ґрунтів на цих територіях відповідає рівню, небезпечному для здоров'я населення. Припустимий рівень небезпеки ґрунтів для здоров'я населення встановлений у деяких областях Північного (Житомирська, Чернігівська) і Західного (Волинська) регіонів. Вміст усіх досліджених хімічних речовин у ґрунтах цих територій не перевищує гігієнічних нормативів.

Виявлені регіональні відмінності хімічного забруднення харчових продуктів, вироблених із місцевої сировини. Найбільша питома вага їх аналізів з перевищенням регламентів по важких металах та пестицидах (8,5-15,8%) зареєстрована у Східному і Південному регіонах, а по нітратах (9,0-12,8%) – у Західному, Північному і Центральному.

5. Гігієнічна оцінка сучасної радіаційної ситуації довела, що найнебезпечнішими територіями України за природною радіоактивністю є Південний і Центральний регіони (питома вага житлових приміщень з перевищенням припустимих значень EPOA радону від 32,4% до 70,2%), а за штучною (“чорнобильського” походження) радіоактивністю – Північний і Західний регіони (питома вага населення, постраждалого від аварії на ЧАЕС, від 8,3% до 25,5%).

6. Провідною територіальною демографічною закономірністю в Україні є збільшення питомої ваги в структурі жіночого населення сільських жительок, а також жінок молодших вікових груп, у напрямку з південного сходу на захід і північ.

Показники репродуктивної поведінки жінок більш сприятливі в Західному і Північному регіонах, де рівень народжуваності вище у 1,5-2,3 раза, а кількість абортів на 100 пологів нижче у 1,5-2,0 раза, ніж у Східному і Південному регіонах України.

Аналіз показав, що найсприятливіша макроекономічна ситуація склалася у Східному і Південному регіонах України, які є найрозвиненішими в індустріальному і соціально-економічному відношенні. Про це свідчать найвищі (p<0,05) в країні значення таких показників, як середній розмір доходів населення (684,2-993,0 у.о./люд./рік) і частка жителів, які мешкають у приміщеннях з комунальними вигодами (41,2-86,7%). Найгірша соціально-економічна ситуація (аналогічні показники нижчі у 1,5-3,8 разів) існує в Західному та Північному регіонах нашої держави.

7. Встановлено провідну закономірність сучасного територіального розподілу онкогінекологічної патології в Україні, яка полягає у зростаючому географічному тренді всіх її показників (частота виникнення, поширеність, смертність) щодо раку тіла матки та яєчників у напрямку з північного заходу на південний схід країни, а у відношенні до раку шийки матки – у іншому напрямку (з північного сходу на південний захід).

Найбільші показники первинної захворюваності на злоякісні новоутворення тіла матки (22,9-25,3%ооо) та яєчників (16,3—16,4%ооо) відзнаються серед жінок Східного і Південного регіонів, де їх рівні на 20-50% перевищують відповідні значення в Західному регіоні, мінімальні в Україні. Найвища частота виникнення раку шийки матки зафіксована серед жіночого населення Південного і Північного регіонів (18,8-19,9%ооо), а найнижча – серед жінок, які мешкають в центральних та східних областях (17,3-17,5%ооо).

8. Встановлено різноспрямовані тенденції динаміки первинної онкогінекологічної патології жінок України: частота виникнення серед них злоякісних пухлин тіла матки та яєчників за період з 1989 р. до 2003 р. зросла відповідно на 41,5% і 24,9%, а захворюваність на рак шийки матки, навпроти, знизилася на 8,7%.

Регіональними особливостями повікової динаміки онкогінекологічної захворюваності жінок України є найвищі її рівні в наймолодших вікових групах (до 45 років) у Західному і Північному регіонах, в той час як після 45 років – у Східному та Південному.

Встановлені загальноукраїнські вікові критичні періоди стрімкого підвищення частоти онкогінекологічної патології: тіла матки – 55-69 років, шийки матки – 40-54 років і яєчників – 45-79 років.

Визначені територіальні відмінності вікових критичних періодів підвищеного ризику виникнення злоякісних пухлин жіночих статевих органів. Для раку тіла матки це вікові діапазони 65-69 років (Західний і Південний регіони) та 55-59 років (інші регіони України), для раку шийки матки – 45-49 років (Центральний регіон), 75-79 років (Західний) і 70-74 роки (інші регіони), для злоякісних новоутворень яєчників – 55-59 років (Центральний), 60-64 роки (Західний), 65-69 років (Північний) і 70-74 роки (Південний та Східний регіони).

9. За даними множинного кореляційно-регресійного, медико-картографічного та порівняльного аналізів встановлено, що головну роль у формуванні онкогінекологічної патології відіграють соціально-гігієнічні фактори (Д=72,2-76,1%), серед яких домінують особливості способу життя і побуту (Д=35,9-50,3%). Відносний ступінь впливу інших соціально-гігієнічних факторів значно нижче: соціально-економічних – в 1,7-2,0 раза (Д=20,7-25,8%), особливостей харчування – у 2,3-2,4 раза (Д=15,0-16,2%). Відносно менше онкодетермінуюче значення належить екологічним факторам довкілля (Д=9,6-25,5%), серед яких суттєво переважає патогенний внесок хімічних факторів (Д=7,2-22,0%) над фізичними (Д=2,4-3,5%). Найбільш детермінованими екологічними факторами є пухлини тіла матки та яєчників (Д=23,5-25,5%), найменш детермінованими – злоякісні новоутворення шийки матки (Д=9,6%).

10. Результати проведених досліджень довели, що ефективне попередження виникнення злоякісних пухлин репродуктивної системи, зменшення їх поширеності та смертності жінок України від цієї патології досягається за рахунок здійснення комплексу диференційованих у залежності від особливостей довкілля заходів первинної, вторинної і третинної онкогінекологічної профілактики на загальнодержавному, превентивному (регіональному, галузевому) та індивідуальному рівнях. Впровадження їх у практичну охорону здоров’я окремих регіонів (Донецька та Вінницька області) дозволило зменшити первинну онкогінекологічну захворюваність жінок на 10-15%, поширеність цих захворювань на 10-12% і смертність від них на 5-8%.

Публікації автора:

1. Шамрай О.В., Одарченко П.Я., Шамрай В.А. Злоякісні новоутворення: територіальний та соціально-медичний аспекти: Монографія – Вінниця: Вид-во Вінниця, 2002. – 78 с. Автором досліджено територіальні особливості формування онкогінекологічної патології в Україні та вплив на неї соціально-гігієнічних факторів.

2. Шамрай В.А., Шамрай О.В. Деякі проблеми вивчення епідеміології злоякісних новоутворень // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України – 2002. – №2. – С. 43-44. Автором науково обґрунтована необхідність дослідження соціально-екологічних детермінант онкологічних захворювань, в тому числі жіночої репродуктивної системи.

3. Комплексная гигиеническая оценка суммарного суточного поступления тяжелых металлов в организм жителей экокризисного региона. С.В. Грищенко, Н.В. Гринь, М.Г. Степанова, Е.Н. Коваль, В.А. Шамрай // Довкілля та здоров’я. – 2004. – №2 (29). – С. 5-8. Автором вивчено сумарне добове надходження важких металів свинцю та кадмію до організму жінок, які мешкають в несприятливих екологічних умовах.

4. Влияние техногенного загрязнения атмосферного воздуха и питьевой воды на частоту возникновения злокачественных новообразований женской репродуктивной системы / С.В. Грищенко, В.А. Шамрай, А.А. Чистяков, А.Г. Гончар // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 31-36. Автором визначено ключові хімічні компоненти повітряного басейну і питної води, які найбільшою мірою впливають на частоту виникнення онкогінекологічної патології.

5. Спосіб життя і побутові умови як фактори ризику злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи / С.В. Грищенко, В.А. Шамрай, О.М. Парахіна, В.Б. Стичинський // Гігієна населених місць. – К., 2004. – Вип. 43. – С. 182-185. Автором встановлені фактори способу життя і побуту, які є ключовими детермінантами онкогінекологічної патології, та ступінь їх патологічної значущості.

6. Грищенко С.В., Солдак І.І., Шамрай В.А. Гигиеническая оценка влияния химического загрязнения пищевых продуктов на формирование онкологической патологии тела матки среди женщин Донецкой области // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону: Міжвід. зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 3. – С. 211-214. Автором встановлено закономірності виникнення і поширення раку тіла матки в популяції екокризового регіону, визначено хімічні забруднювачі харчових продуктів, які в найбільшому ступені впливають на ці процеси.

7. Сучасні закономірності частоти виникнення злоякісних новоутворень жіночих статевих органів серед населення України / С.В. Грищенко, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай, Т.М. Доценко, Л.В. Бутєва // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сб. науч. статей – Вып. 10. – Донецк, 2005. – С. 31-34. Автором досліджено регіональні особливості онкогінекологічної захворюваності в Україні.

8. Еколого-економічна оцінка стану антропогенного забруднення атмосферного повітря в різних регіонах України / С.В. Грищенко, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай, В.В. Ніколаєнко, О.О. Лихобабіна. // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сб. науч. статей. – Вып. 10. – Донецк, 2005. – С. 58-61. Автором визначено провідні забруднювачі повітряного басейну міст України, а також особливості стану атмосферного повітря в Західному і Центральному регіонах.

9. Гігієнічна оцінка стану антропогенного забруднення ґрунту в різних регіонах України / С. Грищенко, І. Солдак, І. Грищенко, В. Шамрай // Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка. – Т. 9. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – С. 148-153. Автором досліджено рівень антропогенного забруднення ґрунту в Центральному і Західному регіонах, здійснений медико-картографічний аналіз умов мешкання населення за цим показником.

10. Регіональні особливості хімічного складу питної води в Україні / С.В. Грищенко, І.І. Солдак, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Т. 9. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – С. 153-159. Автором вивчено хімічний склад питної води Центрального, Західного і Північного регіонів України, встановлено ступінь його небезпеки для здоров’я населення, здійснений медико-картографічний аналіз.

11. Гигиеническая оценка загрязнения почвы и его влияние на формирование патологии эндокринной системы у населения Донецкой области / С.В. Грищенко, Н.В. Гринь, Е.Н. Коваль, Т.Е. Михайличенко, В.Б. Стычинский, В.А. Шамрай, Т.И. Пивнева // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. – Т.1. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 298-301.

12. Влияние химического состава питьевой воды на частоту возникновения болезней эндокринной системы среди населения экокризисного региона Украины / С.В. Грищенко, В.И. Агарков, Н.В. Гринь, Е.Н. Коваль, Т.Е. Михайличенко, В.А. Шамрай, Т.М. Доценко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. – Т.1. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 301-304.

13. Завадюк О.В., Шамрай В.А., Болюх Б.А. Взаємозв’язок показників онкогінекологічної служби в розрізі областей України // Тези доповідей. IX з’їзд онкологів України (13-15 вересня 1995 р.). – К.: Український науково-дослідний інститут онкології та радіології, 1995. – С. 52-53.

14. Шамрай В.А. Гігієнічна оцінка ролі особливостей харчування як факторів ризику формування онкологічної патології населення // „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (21-22 квітня 2005 р.). Збірник тез доповідей науково-практичної конференції – К., 2005. – С. 237-238.

15. Особенности загрязнения почв Донецкой области тяжелыми металлами / С.В. Грищенко, М.Г. Степанова, Т.И. Самойленко, И.И. Грищенко, И.М. Нагорный, Шамрай В.А. // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Зб. статей. - Донецьк: Каштан, 2005. - с. 303-305. Автором досліджений вміст свинцю в ґрунтах Донецької області.

16. Грищенко С.В., Агарков В.І., Шамрай В.А. Принципи та заходи профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи: Метод. рекомендації. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. – 15 с.