Анотація до роботи:

Лотоцька-Дудик У.Б. Гігієнічна оцінка паливних шлаків як фільтрувального матеріалу станцій водоочищення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.

Дисертацію присвячено гігієнічній оцінці та обгрунтуванню можливості застосування паливних шлаків Бурштинської, Придніпровської, Луганської та Змієвської ДРЕС як фільтрувального завантаження швидких фільтрів станцій водоочищення. Отримані результати свідчать про відсутність змін органолептичних, фізико-хімічних, альгологічних та радіологічних показників якості води, що контактувала зі зразками досліджуваних матеріалів. Міграція неорганічних компонентів з шлаків у воду не перевищувала гігієнічних рівнів та не було зареєстровано ефекту потенціювання за коефіцієнтом комбінованої дії для речовин з однаковою лімітуючою ознакою шкідливості і класом токсичності та для речовин односпрямованої дії. Досліджувані фільтрувальні матеріали не впливають на розвиток, розмноження та тривале виживання мікроорганізмів. Паливні шлаки не знижують ефективність хлорування води і не перешкоджають знезараженню фільтрів водоочисних станцій. Розрахунково і експериментально доведено, що довготривале споживання води, яка контактувала з паливними шлаками, не призводить до розвитку патологічних змін в організмі теплокровних тварин і біологічних тест-об’єктів. Фільтрувальні властивості паливних шлаків полягають у покращанні органолептичних показників якості води та ефективності щодо сорбції бактеріального забруднення.

1. У дисертації вирішене актуальне наукове завдання, що стосується позитивної санітарно-гігієнічної оцінки паливних шлаків Бурштинської, Придніпровської, Луганської та Змієвської ДРЕС в аспекті використання їх як фільтрувального завантаження фільтрів станцій водоочищення централізованого водопостачання населених місць.

2. Досліджувані паливні шлаки при контакті з водою не впливають на її органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні та альгологічні показники якості. Динамічним спостереженням зареєстровано зниження кольоровості і каламутності та збільшення прозорості водних екстрактів, що зростає в послідовності: шлак ЛДРЕС > шлак ЗДРЕС > шлак БДРЕС > шлак ПДРЕС.

3. Мікроелементний склад водних витяжок шлаків за фактичними концентраціями, з урахуванням фону, не перевищує індивідуальних ГДК цих речовин та межі їх допустимого одночасного надходження за формулою адитивності для ксенобіотиків з однаковою лімітуючою ознакою шкідливості і класом токсичності. Розрахункові добові дози надходження токсичних елементів з водними екстрактами шлаків в організм “стандартизованої” людини є меншими від добових допустимих доз, а саме для свинцю – в середньому в 74 рази, для кадмію, ртуті та арсену відповідно в 110, 775, 40 разів.

4. Середні добові дози надходження канцерогенів (нікелю, кадмію, арсену, хрому 6(+), бенз(а)пірену) у організм людини при споживанні води, що контактувала з шлаками, не перевищують референтних доз цих речовин; індивідуальний пожиттєвий канцерогенний ризик для здоров’я при споживанні водних витяжок шлаків БДРЕС та ЗДРЕС є мінімальним за вмістом хрому (6+), арсену і бенз(а)пірену, при споживанні водних витяжок шлаків ПДРЕС та ЛДРЕС – мінімальним за вмістом хрому (6+) і бенз(а)пірену та низьким за вмістом арсену. Популяційний ризик виникнення раку становить 8-10 випадків на 10⁶ населення онкопатології спричиненої арсеном, 1 на 210⁸ та 1 на 310⁹ населення відповідно від дії хрому (6+) та бенз(а)пірену, що, за даними експертів ВООЗ, є значно нижчим фонових показників (1 випадок на 10⁵ населення).

5. Ефективна питома активність природних радіонуклідів (радій-226, торій-228, калій-40) у шлаках становить (Бк/кг): для шлаку Бурштинської ДРЕС – 281, для шлаку Придніпровської ДРЕС – 288, для шлаку Луганської ДРЕС – 303, для шлаку Змієвської ДРЕС – 285, що характеризує їх належність до І класу. Виявлені рівні радіонуклідів (радію-226, торію-228, урану-238, цезію-137, стронцію-90) у воді, що контактувала з шлаками з урахуванням фону по Львівській області, не перевищують допустимих рівнів у питній воді для населення категорії В.

6. Паливні шлаки не знижують ефективність хлорування води оптимально-мінімальними дозами хлору; розчинений у воді хлор не реагує з досліджуваним фільтрувальним матеріалом. Дезинфекція шлаків методом хлорування (доза активного вільного хлору 30-50 мг/дм³) забезпечила їх повне знешкодження.

7. Вода, що контактувала зі шлаками досліджуваних зразків, не здійснює токсичного впливу на організм теплокровних тварин у хронічному експерименті, а також не провокує виникнення канцерогенної патології у біологічних тест-об’єктів.

8. Досліджувані паливні шлаки проявляють бар’єрні властивості щодо ряду речовин, які впливають на органолептичні показники якості води та ефективні щодо сорбції бактеріальних забруднень. Проте знезараження залишається обов’язковим моментом у схемі очищення води.

Публікації автора:

1. Маненко А.К., Лотоцкая У.Б., Васильев В.Д. Гигиеническое изучение возможности использования топливных шлаков в практике водоподготовки // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. - К., 1999. - Вып. 35. - С. 101-107.

2. Лотоцька У.Б., Маненко А.К., Вишемірська-Крупей Л.Д. Біотестування як елемент токсиколого-гігієнічної оцінки нових фільтрувальних матеріалів // Acta Medica Leopoliensia. - 2001. – Т. 7, № 1. - С. 63-66.

3. Лотоцька У.Б. Про доцільність токсикологічної оцінки фільтрувальних матеріалів, застосованих у системі водоочищення // Acta Medica Leopoliensia. - 2003. – Т. 9, № 1. - С. 92-96.

4. Лотоцька У.Б. Фільтруючі матеріали та їх роль в процесі водопідготовки // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства: Книга наукових статей. - Львів, 1998. – С. 183-186.

5. Лотоцька У.Б. Водопостачання населення України. Сучасний стан та перспективи розвитку // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів, 1999. - Вип. 93. - С. 20-22.

6. Лотоцька У.Б. Перспективи використання паливних шлаків, як фільтрувального матеріалу для очистки питної води // Тези доповідей I Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль, 1997. - С. 325.

7. Лотоцька У.Б. Чиста вода - запорука збереження здоров’я населення // Українські медичні вісті: Тези доповідей VII конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Ужгород, 1998. – Т. 2, № 1-2. - С. 205.

8. Лотоцька У.Б., Галай О.А. Проблема якості питної води, напрямки досліджень // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства: Матеріали наук.-практ.конф. - Львів, 1999. – С. 85-86.

9. Лотоцька У.Б., Колянчіков І.П., Білоник А.Б. Радіаційна оцінка паливних шлаків Бурштинської, Придніпровської, Луганської та Змієвської ДРЕС в аспекті впровадження їх в практику водопідготовки // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства: Матеріали наук.-практ. конф. - Львів, 2000. - С. 73-74.

10. Лотоцька У.Б. Токсикологічні аспекти вивчення нових фільтрувальних матеріалів для очистки питної води // Тези доповідей І з’їзду токсикологів України. - К., 2001. - С. 87.

11. Лотоцька У.Б. Радіаційна експертиза як аспект санітарно-токсикологічної оцінки нових фільтрувальних матеріалів // Екологія. Людина. Суспільство: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - К., 2002. - С. 118-119.