Анотація до роботи:

Герасименко О.І. Гігієнічна діагностика психофізіологічної адаптації підлітків, що навчаються операторським спеціальностям. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзеєва АМН України. - Київ, 2003.

Дисертація присвячена гігієнічній оцінці нервово-емоційного напруження як критерію функціонального стану організму і формування донозологічних станів у підлітків у динаміці психофізіологічної адаптації їх учбово-виробничого режиму в процесі навчання операторським спеціальностям. Уперше на основі системного аналізу обґрунтовані якісні і кількісні гігієнічні критерії нервово-емоційного напруження як формуючого фактора психофізіологічної адаптації підлітків. Встановлено, що рівень нервово-емоційного напруження відбиває динаміку, специфіку і тривалість пристосувального процесу, прямо впливаючи на формування комплексу професійно значущих функцій, при цьому головним чинником, що зумовлює ступінь нервово-емоційного напруження, є специфіка учбово-виробничої діяльності. На цій основі розроблений та впроваджений комплекс профілактичних заходів, орієнтованих на попередження нервово-емоційного перенапруження в підлітків, що освоюють операторські спеціальності.

1. На основі проведених комплексних досліджень розроблено й обґрунтовано принципи гігієнічної оцінки і прогнозування нервово-емоційного напруження як універсального критерію донозологічної діагностики психофізіологічної адаптації підлітків, що навчаються операторським спеціальностям, і запропонований комплекс заходів щодо профілактики перенапруження.

2. Як критерій донозологічної гігієнічної діагностики нервово-емоційне напруження безпосередньо пов’язане зі специфікою учбово-виробничої діяльності і професіографічними особливостями спеціальності, що освоюється.

Значний рівень НЕН при освоєнні спеціальності оператора зумовлений специфічними вимогами професії до вищих психофізіологічних функцій учнів-підлітків: коркової нейродинаміки, уваги, пам'яті, при визначеній ролі зору, слуху і моторики (виконання значної кількості дрібних стереотипних рухів), з урахуванням вегетативних систем забезпечення діяльності. При цьому відповідність фактичного і професійно затребуваного розвитку системи забезпечення роботи є одним з універсальних об'єктивних критеріїв ПФА підлітків до умов учбово-виробничого режиму в ПТУ.

3. Визначна роль НЕН у процесі ПФА підлітків до операторської праці виявляється в динаміці функціонального стану організму і психоемоційного стану протягом терміну навчання. До кінця періоду навчання в ПТУ в учнів-операторів на фоні відносно стабільного психоемоційного стану (по всіх категоріях тесту САН р>0,05) спостерігалися сприятливі адаптаційні зміни в корковій нейродинаміці внаслідок рівнозваження збуджувальних і гальмівних процесів у ЦНС, вірогідного збільшення значень коефіцієнта стійкості уваги (на 146,5 %, р < 0,05), розумової працездатності (на 18,1 %, р > 0,05), точності (на 6,5 %, р > 0,05), що є свідченням тренувальної функції професійного навчання у формуванні виробничих навичок.

Динаміці функціонального стану ЦНС відповідали зміни у вегетативному компоненті забезпечення діяльності: істотне зниження до кінця навчання систолічного, діастолічного і пульсового тиску (р < 0,05), зменшення значень коефіцієнта ефективності кровообігу та хвилинного об'єма кровообігу, які свідчать, що на зміну вираженому НЕН початкового періоду навчання, що виникає у підлітків у зв'язку з гіперфункцією систем забезпечення діяльності і супроводжує період динамічної неузгодженості, приходить адекватне учбово-виробничим вимогам робоче напруження.

4. Несприятливими щодо ПФА та успішності освоєння операторських спеціальностей є такі особистісні властивості, як емоційна нестійкість, високий і низький ступінь збудливості, висока і низька тривожність підлітків. До акцентуацій особистості, що здатні істотно ускладнювати процес ПФА підлітків, що освоюють у ПТУ спеціальність оператора, відносяться брехливість, надмірна обережність, низький ступінь прийняття соціальних норм, надмірна сором'язливість і авантюризм, перебільшені сенситивність і реалізм, егоцентризм і акцентуаційна конформність, низький рівень самоконтролю, що вимагає організації індивідуального підходу та психолого-педагогічної корекції поведінкових реакцій в процесі навчання.

5. Одними з важливих критеріїв донозологічної діагностики процесу ПФА підлітків, що освоюють операторські спеціальності, є показники мікроелементного обміну і ферментативної активності. У відповідь на зовнішній регулярний стрес-вплив, зв'язаний з освоєнням учнями-операторами нового виду учбово-виробничої діяльності, підвищується вихід у кров і виведення із сечею біометалів: магнію - (2,94±0,11) ммоль/л, цинку - (183,27±7,19) мкмоль/л і міді -(0,31±0,01) мкмоль/л, а також вірогідно підвищується ферментативна активність металоферментів церулоплазміну (р < 0,001) і лактатдегідрогенази (р < 0,001), що відбиває загальну адаптаційну реакцію організму, яка не виходить за межі норми реакції.

6. З метою гігієнічної діагностики НЕН як критерію ПФА підлітків, що навчаються операторським спеціальностям, визначено ряд універсальних факторів-корелятів серед факторів учбово-виробничого середовища і функціонального стану організму підлітків, що дає можливість їхньої систематизації і формалізації в модель формування НЕН. До специфічних факторів-корелятів НЕН для підлітків, що навчаються операторським спеціальностям, відносяться зовнішньосередовищні фактори: необхідність сприйняття значної кількості інформації при високому ступені відповідальності за роботу, в умовах зосередженого спостереження за техпроцесом і готовності до різкої зміни робочої ситуації, виконання значного числа дрібних стереотипних рухів, а також психофізіологічні кореляти: акцентуації за емоційністю, збудливістю і тривожністю, психоемоційний стан, показники мікроелементного обміну та ферментативної активності металоферментів.

7. Система гігієнічних заходів серед підлітків, що навчаються в ПТУ спеціальностям операторського профілю, повинна бути орієнтована на збереження і зміцнення здоров'я, профілактику донозологічних станів, які зв'язані з перенапруженням і перевтомою організму, і включати підвищення його опірності на основі заходів адаптогенного, саногенного і режимно-організаційного характеру, які передбачають оцінку і корекцію морфофункціонального і психофізіологічного стану, індивідуально-орієнтований підхід, психологічний добір на операторські спеціальності, впровадження комплексів професійно-прикладної фізичної підготовки для користувачів ЕОМ, раціональне харчування з вітамінізацією і специфічною мінералізацією харчового раціону.

Публікації автора:

1. Коробчанский В.А., Попов О.И., Герасименко О.И., Усенко С.А. Мето-дологические основы системного анализа операторской деятельности в гигиене // Довкілля та здоров`я.- 1999. - №4 (11). - С. 36-41.

Автором проведено професіографічне дослідження діяльності оператора ЕОМ.

2. Коробчанский В.А., Герасименко О.И. Гигиенические аспекты влияния профессионально обусловленного нервно-эмоционального напряжения на макро-микроэлементный фонд организма подростков, осваивающих различные профессии в ПТУ // Гигиена населенных мест. - 2000. – Вып.37. – С. 459-462.

Дисертант провів біохімічні дослідження, оформив матеріали роботи.

3. Воронцов М.П., Коробчанский В.А., Герасименко О.И. Физиолого-гигиеническая характеристика психоэмоционального напряжения, как критерия психофизиологической адаптации подростков-учащихся ПТУ // Гигиена населенных мест. - 2001. -Вып.38. - Том II. - С.328-333.

Автором проведено вивчення динаміки психофізіологічних функцій підлітків-учнів ПТУ.

4. Воронцов М.П., Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Иваненко Т.А. Физиолого-гигиенические корреляты и механизмы формирования нервно-эмоционального напряжения как критерия профессиональной адаптации подростков-учащихся СПТУ // Гигиена населенных мест. - 2002. -Вып.39. - Том II. - С.260-264.

Автор вивчав основні показники успішності професійної адаптації підлітків-учнів ПТУ, оформив матеріали роботи.

5. Герасименко О.И. Некоторые биохимические показатели у подростков, осваивающих профессии с различной выраженностью нервно-эмоционального напряжения // Довкілля та здоров`я. - 2003.- №1 (24).- С.40-42.

6. Герасименко О.И. Методические принципы оценки психоэмоционального напряжения как фактора профессиональной адаптации // Медицина сегодня и завтра. - 1998. - № 1 (4). – С.177-180.

7. Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Усенко С.А. Физиолого-гигиенические аспекты профессиографической оценки нервно-эмоционального напряжения // Експериментальна і клінічна медицина. - 1998. - № 1. - С.157-161.

Дисертантом проведено фізіолого-гігієнічне вивчення характеру праці операторів-користувачів ЕОМ.

8. Герасименко О.И. Физиолого-гигиеническая характеристика личностных особенностей учащихся ПТУ в связи с проблемой профессионально обусловленного психоэмоционального напряжения // Медицина сегодня и завтра. - 1999. - № 2. – С.96-99.

9. Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Иваненко Т.А., Усенко С.А. Эколого-гигиеническая характеристика влияния учебно-производственной среды на саногенез подростков, осваивающих специальности, связанные с работой на ЭВМ // Метода. - 1999. - С.95-96.

Автором проведено вивчення умов учбово-виробничого середовища та психофізіологічних показників підлітків, що освоюють спеціальність оператора ЕОМ.

10. Коробчанський В.О., Герасименко О.I. Спосіб визначення рівня реалізації уваги. Пат. 22651А Україна, МКВ А 61 В 5/00, А 61 В 5/16. - № 97126097; Заявл.17.12.97; Опубл. 07.04.98.

Дисертантом проводилось вивчення показників уваги в підлітків.

11. Коробчанський В.О., Герасименко О.I. Спосіб підвищення професійної стійкості. Пат. 22652А Україна, МКВ А 61 В 5/00, А 61 В 5/16. - № 97126094; Заявл.17.12.97; Опубл. 07.04.98.

Дисертантом проводилось визначення кількісних показників функціонального стану організму підлітків в процесі професійної адаптації.

12. Воронцов М.П., Коробчанский В.А., Герасименко О.И., Иваненко Т.А. Динамика состояния здоровья подростков-учащихся ПТУ, как показатель успешности освоения профессиональной деятельности // Медико-соціальні аспекти стану здоров`я дітей і підлітків: Тези доповідей наук.-практ.конференції. - Харків, 1998. - С.158-160.

Автором вивчалась успішність освоєння професій учнями ПТУ.

13. Коробчанский В.А., Иваненко Т.А., Герасименко О.И. Влияние нервно-эмоционального напряжения на макро-микроэлементный фонд организма подростков // Здоров’я школярів на межі тисячоліть: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Харків, 2000. – С.43-44.

Дисертант самостійно відтворив експеримент по вивченню вмісту макро-мікроелементів у різних біологічних середовищах організму підлітків, провів аналіз одержаних результатів, оформив матеріали роботи.

14. Герасименко О.И. Порівняльна фізіолого-гігієнічна оцінка виробничої діяльності підлітків, що освоюють деякі масові професії // Медицина третього тисячоліття. Збірник тез конф. молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту. - Харків, 2002. - С.184.

15. Коробчанський В.О., Герасименко О.І., Іваненко Т.О. Нервово-емоційна напруга підлітків, які опановують різні виробничі професії в ПТУ, як критерій гігієнічної діагностики донозологічних станів // Актуальні проблеми організації медичного забезпечення дітей та підлітків: Матер. наук.-практ.конф. - Харків, 2002. - С.106-108.

Автор здійснив статистичну обробку та аналіз отриманих даних, оформив матеріали статті.