1. Хімічний склад річкових вод басейну Західного Бугу формується в результаті сукупної дії природних і антропогенних чинників. Природно-кліматичні умови, характер водовмісних порід та грунтів сприяють формуванню річкових вод карбонатно-кальцієвого складу (гідрокарбонатний клас група кальцію ІІ тип – СІІСа). Антропогенні чинники спричиняють підвищення концентрацій розчинених речовин. Серед них пріоритетний вплив мають господарсько-побутові стічні води, а основну частку вносить м. Львів. 2. Встановлено наявність статистично значимих зв’язків між мінералізацією і вмістом домінуючого іону НСО3–, що описується лінійною функцією Уі=1,84НСО3–. Тіснота зв’язку характеризується коефіцієнтом кореляції r=0,7. Встановлений обернений зв’язок між мінералізацією та витратами води р. Західний Буг характерний як для внутрірічних, так і багаторічних коливань водності річки. 3. Гідрохімічний режим р. Західний Буг та її приток за сольовим складом води має виражений сезонний характер, що пояснюється зміною протягом року ролі різних видів живлення. Внутрішньорічний розподіл величини мінералізації води Західного Бугу має чітку закономірність: найменші значення спостерігаються під час весняної повені (497 мг/дм3); у меженні періоди величина мінералізації зростає до 518 мг/дм3 (літньо-осінньої межень) та 573 мг/дм3 (зимова межень). Аналогічно змінюються концентрації головних іонів у воді Західного Бугу. Діапазон концентрацій головних іонів та величини мінералізації у воді приток у різні сезони близький до коливань відповідних характеристик у воді Західного Бугу. Виняток становить р. Полтва, мінералізація якої коливається у межах 784-847 мг/дм3, а у складі головних іонів особливо зростає роль сульфатних та хлоридних іонів. 4. Річкові води басейну Західного Бугу характеризуються напруженим газовим режимом. Протягом року для річки характерний дефіцит насичення води киснем (71-78 %). Відносне збільшення насичення води О2 відзначалося у період літньо-осінньої межені за рахунок прискорення процесів фотосинтезу. У воді приток відносний вміст кисню змінювався у більш широких межах – від 20-35 % до 119-122%. Насичення киснем води р. Полтва не піднімалося вище 24-29 %, що свідчить про наявність його дефіциту протягом року. 5. Дослідження гідрохімічного режиму біогенних речовин, мікроелементів та специфічних забруднювальних речовин не виявили загальних закономірностей розподілу цих показників за сезонами. Підвищення концентрацій під час весняної повені встановлено для окремих мікроелементів та нафтопродуктів через їх змив з поверхні водозбору. Для нітратних іонів найменші концентрації спостерігалися у вегетаційний період, у зв’язку з їх споживанням гідробіонтами. Середня концентрація мінеральних форм азоту (NH4++NO2-+NO3-) у воді Західного Бугу становила 3,866 мгN/дм3 і змінювалась від 3,494 мгN/дм3 до 4,275 мгN/дм3. Домінуючою формою є N-NH4+. Серед приток басейну найбільший вміст мінеральних форм азоту відзначено у воді р. Полтва. Перевищення ГДК для N-NO2- та N-NH4+ у воді р. Полтва становили відповідно 7 та 27 разів. 6. Відзначено локальний вплив антропогенних чинників на формування вмісту головних іонів, біогенних речовин, мікроелементів та специфічних забруднювальних речовин. Вода р. Полтва спричиняє погіршення хімічного складу води Західного Бугу на відтинку від м. Буськ до м. Кам’янка-Бузька. 7. Вперше отримано кількісні характеристики іонного стоку Західного Бугу на межі кордонів України, Білорусі та Польщі за період 1989-2003 рр. Середньорічний іонний стік Західного Бугу з території України становить 793,5 тис. т/рік (73,5т/км2). З них 93 % виноситься з території України і 7 % з території Польщі. Внутрірічний розподіл іонного стоку має нерівномірний характер і тісно пов’язаний із коливаннями водного стоку. Під час весняної повені з водами Західного Бугу виноситься 48-59 % всіх розчинених іонів; 25-31% – у літньо-осінню межень; 16-22% під час зимової межені. Стік біогенних речовин за сезонами розподілений наступним чином: 47-67 % виноситься під час весняної повені; частка літньо-осінньої та зимової межені становила відповідно 17-35 % та 16-19 %. Характеристики стоку мікроелементів були наступними: весняна повінь – 45-74 %; літньо-осіння межень – 19-35%; зимова межень – 6-20 %. Об’єм водного стоку є основним чинником, що впливає на мінливість стоку хімічних речовин Західного Бугу. 8. Вплив іонного стоку найбільш забрудненої річки Полтви на іонний стік Західного Бугу досягає 66 % у створі м. Кам’янка-Бузька та 28 % при перетині ним кордону. Для стоку амонійного азоту ці величини є вищими і відповідно досягають 70 % та 47 %, для фосфатів – 80 % та 71 %. 9. Екологічна оцінка якості води Західного Бугу засвідчила, що за показниками сольового блоку якість води річки за період 1989-2003 рр. відповідала 2-ій категорії ІІ класу (“дуже добрі” за станом, “чисті” за ступенем забрудненості); за еколого-санітарними показниками та специфічними речовинами токсичної дії якість води змінювалася від 4-ої до 5-ої категорій ІІІ класу (“задовільні” – “посередні” за станом та “слабо забруднені” – “помірно забруднені” за ступенем забрудненості”). Дослідження динаміки забруднення річкових вод басейну виявило два періоди: з 1989 по 1994 рр. – період високих середньорічних значень інтегральних індексів, що характеризували якість річкових вод 4-ою категорією ІІІ класу (“задовільна” за станом, “слабо забруднена” за ступенем забрудненості); з 1995 по 2003 рр. – період покращення якості води до 3-ої категорії ІІ класу (“добра” за станом, “чиста” за ступенем забрудненості). Якість води приток басейну Західного Бугу характеризувалася різним рівнем забруднення. Середньорічні значення інтегральних індексів річок Рата та Луга змінювалися в межах 2,0-3,3 (2-га – 3-тя категорії ІІ класу). Найбільш забрудненим водним об’єктом басейну є р. Полтва – ІЕ=3,9-5,7 (4-та – 6-та категорії ІІІ-IV класів). Середньорічні значення індексів блоків еколого-санітарних показників та специфічних речовин токсичної дії характеризували якість води Полтви, виключно 6-ою – 7-ою категоріями IV-V класів. Величини концентрацій забруднювальних речовин, характер газового режиму та інших фізико-хімічних показників свідчить про те, що р. Полтва знаходиться у кризовому стані, у ній пригнічені процеси самоочищення і екосистема річки потребує негайного проведення природоохоронних заходів. 10. У басейні Західного Бугу необхідна термінова розробка та впровадження заходів спрямованих на відновлення якості річкових вод басейну, які рекомендується здійснювати за рахунок зменшення скидів стічних вод міст, побудови нових та модернізації діючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води, введення штрафних санкцій за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства. Так зменшення забруднення води лише р. Полтва сприятиме скороченню загального антропогенного навантаження на водну екосистему Західного Бугу, покращенню якості його води на значному відтинку (м. Буськ – м. Кам’янка-Бузька) та зменшенню виносу хімічних речовин, особливо сполук азоту, з водами Західного Бугу за межі території України. Вирішення цих завдань не можливе без підвищення роботи мережі національного і транскордонного моніторингу якості річкових вод, впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління басейном Західного Бугу, інтеграції водоохоронних заходів з боку сусідніх держав згідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу. |