Експериментальні дослідження та розрахунки дозволили визначити основні параметри і загальні закономірності утворення пристінних суперкаверн на тілах обертання та плоских поверхнях. Широке коло проведених досліджень дозволило одержати нові результати, основні з яких полягають в наступному: 1. Визначені особливості внутрішніх газових та бризкових течій, властивих пристінним суперкавернам. Вказано на наявність поблизу вільної поверхні суперкаверни як додатних, так і від’ємних градієнтів швидкості та критичної відносної швидкості, вище якої починається зрив бризок. Запропоновані формули для визначення діапазону припустимих швидкостей газу та оптимальних зазорів всередині пристінних суперкаверн. Для розрахунків розмірів пристінних суперкаверн запропоновано ввести ефективне число кавітації *, що враховує зниження швидкісного напору в примежовому шарі. 2. На основі застосування узагальнених схем суперкавітаційного обтікання визначені розміри оптимального корисного об’єму суперкаверн, циліндричних корпусів та розміру пристінних суперкаверн. Запропонована формула для розрахунку ефективності використання суперкавітаційної схеми обтікання на тілах обертання. Розроблена комп’ютерна підпрограма для розрахунку кільцевих зазорів між корпусами моделі і поверхнею суперкаверни, яка входить в розроблену в ІГМ програму SCAV для проектування форми і параметрів суперкавітаційних моделей. 3. Для розвинених бризкових течій встановлені залежності коефіцієнта гідродинамічного опору плоских поверхонь від кута натікання і концентрації бризок, а для газово- бризкових течій в зазорах між твердою стінкою та вільною поверхнею водяного потоку вказано на наявність двох характерних режимів бризкового опору: сильної і слабкої залежності бризкового опору від зазору, та його критичної величини »0.03L, що їх розділяє. Для розрахунку бризкового опору запропоновані апроксимаційні співвідношення, які зручно використовувати в комп’ютерних програмах при моделюванні пристінних суперкавітаційних течій. 4. Проведені теоретичні та експериментальні дослідження показали можливість запобігти перенесення імпульсу від бризкового потоку на тверду поверхню за допомогою спеціального розподілу піддуву газу в нормальному напрямку через ряди перфорації в поверхні. Експериментально виявлена перевага ребристих поверхонь у реалізації механізму зниження бризкового опору за рахунок допоміжної ролі ребер у формуванні газових струменів. Досягнутий максимальний ефект зниження бризкового опору для проникної поверхні в три рази перевищує затрачений на здув бризок імпульс. 5. При глісуванні циліндрів по плоскій та увігнутій поверхні рекомендовано додатково враховувати дію гідростатичної сили і підпору у вигляді суцільних і бризкових струменів. Результати експериментальних досліджень дозволяють рекомендувати апроксимаційні співвідношення для розрахунку коефіцієнта гідродинамічної сили при глісуванні циліндра по плоскій поверхні та у циліндричній западині. |