Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Онтологія, гносеологія, феноменологія


Зарапін Олег Вікторович. Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання: дисертація канд. філос. наук: 09.00.01 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003.



Анотація до роботи:

Зарапін О.В. Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.01. – онтологія, гносеологія, феноменологія. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського. Сімферополь, 2003.

Дисертація присвячена проблемі екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Подібна рефлексія передбачає можливість пізнання самих речей. У рамках феноменологічної установки мислення не протиставляє себе світу як субєкт - обєкту, не займає позицію зовнішнього спостерігання, але прагне осягнути реальність зсередини неї самої, пізнати світ у такий спосіб, у якій частина пізнає ціле. Умовою цього виступає ситуація розширення людської присутності у світі, коли розумоосяжний, сутнісний зміст речей переживається й споглядається з точки зору внутрішнього рецепієнта. Подібна умова розкриває ракурс рефлексії, у якому сутність речей виявляє відношення саме до таких ситуацій, де людське існування виходить за рамки повсякденної, оточуючої його дійсності та співвідноситься із самим світом. Відношення, що утворене самим буттям та характером людської присутності у світі, відображається в понятті події.

У роботі обґрунтовується необхідність морально-етичної реконструкції феномену події, що розвивається в традиції “філософії вчинку” М.М. Бахтіна. Етична спрямованість феноменологічної рефлексії зумовлена, з одного боку, обмеженістю чисто трансцендентальних основ апріорного, а з іншого боку, недостатністю їх екзистенціальної інтерпретації, що виходить з розуміння ірраціональної природи людського існування.

Показано, що розсуд сутності утворює етичну ситуацію людського існування в світі. Дана обставина дає розглядати феноменологічне поняття сутності з точки зору морального пізнання належного.

  1. Моральне пізнання розкриває сферу екзистенціальної рефлексії, у рамках якої розсуд самих речей утворює етичну ситуацію людського існування у світі. Подібна рефлексія має деонтологічний характер у тому значенні, що належне виступає водночас і предметом інтелектуального споглядання, і формою людського життя.

  2. Феномен події виражає деонтологічну спрямованність мислення. Даний феномен передбачає, що споглядання належного морально змінює характер людського існування. Це перетворення є швидше не результат, але спосіб чи моральна установка самого споглядання.

  3. Подія робить існування розумним. Вона не дає можливість людині залишатися в рамках наявного світу, бо виявляє можливість розумоосяжного існування, набуваючого форму вчинку.

  4. У тій мірі, у якій засадами людського існування стає інтелектуальне споглядання належного, вчинок утворює ситуацію самозречення. Ця ситуація передбачає, що людська присутність у світі не обмежується наявністю і виявляє сутнісні властивості речей.

  5. Поняттю самозречення відповідає значення “звільнення” або “очищення”, внаслідок якого мислення не протиставляється буттю як суб'єкт - об'єкту, але реалізує себе, феноменологічно розглядаючи світ зсередини нього самого.

  6. Феноменологічно виявлена сфера морального пізнання дає можливість перейти до розгляду онтологічної структури апріорного. Принцип цієї структури виражає поняття “кінестезис”, що фіксує еквівалентність споглядання належного (стасис) й існування належним чином (кінезис).

Публікації автора:

  1. Зарапин О.В. Феноменологическая реконструкция историко-философского текста // Культура народов Причерноморья. - 2001. - №23. - С. 60-69.

  2. Зарапин О.В. Парадокс как онтологический принцип мышления // Ученые записки Таврического национального университета. Серия: философия, социология. - 2001. - Т.14, (53). №1. - С. 22-29.

  3. Зарапин О.В. Морально-этические размышления П.Я. Чаадаева // Ученые записки Таврического национального университета. Серия: философия, социология. - 2002. - Т.15, (54). №1. - С. 79-84.

  4. Зарапин О.В. Моральный феномен сознания // Ученые записки Таврического национального университета. Серия: философия, социология. - 2002. - Т.15, (54). №2. - С. 112-118.

  5. Зарапин О.В., Тимохин А.М. Рефлексия нормативности: стратегии обоснования // Культура народов Причерноморья. - 2001. - №22. - С. 191-194.

  6. Зарапин О.В. Событие или поступок (Глава 4) // Deontologos: антропологические альтернативы / Под. ред. Л.Т. Рыскельдиевой. - Симферополь: Крымучпедгиз, 2001. - С. 116-151.

  7. Зарапин О.В. Границы свободы: mundus moralis (Раздел 3.3) // Философские маргиналии / Под ред. Л.Т. Рыскельдиевой. - Симферополь: “Эльиньо”, 2002. - С. 142-170.

  8. Зарапин О.В. История философии в лекциях М.К. Мамардашвили // Symposion: историко-философские интерференции. - Симферополь: Таврический национальный университет. - 2000. - С. 5-26.