На основі джерельної бази та сучасних геополітичних досліджень у дисертації здійснено теоретико-методологічне узагальнення й практичне вирішення поставлених завдань, серед яких чільне місце посідають обґрунтування методології та сучасних парадигм дослідження геостратегічних процесів і політичних інститутів, що здійснюють їх у внутрішній і зовнішній політиці з метою забезпечення національних інтересів України. З огляду на мету й завдання дисертаційного дослідження отримані такі висновки. 1. У дослідженнях з геополітики слід виходити з положення, що політика детермінована перш за все економічними, цивілізаційними та воєнно-стратегічними, а не географічними чинниками. Таким чином, геополітику слід розглянути не як стан, в якому перебувають її суб’єкти, а як процес, як дію та взаємодію між суб’єктами геополітики перш за все державами. Уперше ставиться питання про необхідність подолання застарілих уявлень про геополітику, дослідження якої здійснювались на основі географічних чинників (простір, територія). 2. Традиційні потрактування геополітичних суперечностей “талассократія – теллурократія” мають бути перенесені на суперечності, властиві сучасному глобалізованому світові - “центр – периферія”, “націодержава – транснаціональні корпорації (ТНК), “неурядові міжнародні інституції”. 3. Коливання України в межах геостратегічної дилеми “Захід – Євразія”, “ЄС – Росія” та історичної інерції поділу України на центри геополітичного тяжіння “Західна Україна – Східна Україна”, загрожує територіальній цілісності нашої країни. До того ж можливе реформування унітарного державного устрою країни на федеративний слід розглядати лише теоретично. У практичному ж сенсі ставити питання про заміну унітарної держави на федеративну сьогодні є передчасним. 4. Започатковано і введено в науковий обіг нову категорію геополітики “космократія”. Доведено, що в умовах інформаційного суспільства категорії “космократія” та “інфократія” є базовими для геостратегії сучасних держав. Саме контроль та володіння космічним та інформаційним простором світу є вирішальними ресурсними чинниками для здійснення світової гегемонії та пануванні над світом. 5. Скореговано формулу Маккіндера-Спікмена: “хто контролює Євразію, той контролює світ...”. Суть корекції полягає в тому, що той, хто володіє могутньою економікою, домінує в Космосі, володіє ракетно-ядерною зброєю та засобами її доставки, здатний здійснювати контроль за інформаційним простором, національними політичними елітами та державною бюрократією інших держав, той і володітиме світом. 6. Обґрунтовано тезу щодо контролю за політичним простором будь-якої країни через контроль за її політичними інститутами, політичною елітою та національною бюрократією, які власне формулюють і артикулюють національні інтереси держави та суспільства. Таким чином, контроль за політичними інститутами, політичною елітою і бюрократією є найбільш цивілізованою формою експансіонізму з боку могутніх держав. Засторогою проти цього може бути здійснення політичної реформи на принципах європейської демократії. 7. Внесено пропозицію щодо нових тлумачень змісту національних інтересів країни. Їх слід розглядати як державні інтереси, або ж через дихотомію національно-державні інтереси. Зазначено, що за умов глобалізації національні інтереси країни мають бути взаємоузгоджені з інтеграційними процесами глобалізованого світу. А відтак Україна може бути вимушена поступитися деякими ознаками суверенітету (суверенна рівність, суверенне право тощо). 8. Внесено пропозицію та подано її обґрунтування щодо необхідності розглядати геополітику та її функцію – геостратегію як політологічну дисципліну. Вивчення та дослідження цієї категорії повинно здійснюватись не географічними, а суспільствознавчими науками, котрі так чи інакше об’єктом дослідження мають проблеми зовнішньополітичної діяльності держави. 9. У дисертації презентовано та обґрунтовано тезу про здатність держави здійснювати ту чи іншу форму геостратегії, залежно від політичної системи суспільства та його політичних інститутів; особливостей політичного процесу, що відбувається в країні за умов модернізації; політичного режиму. Крім того, геостратегічні процеси держави залежать від її геополітичної динаміки та геостратегічної напруги. 10. Рекомендовано зовнішньополітичним відомствам України звернутись до ООН з ініціативою створення Єдиного світового реєстру (кадастру) злочинів, що можуть бути кваліфіковані як тероризм та міжнародний тероризм. Це дасть можливість уникнути різниці в підходах кожною країною до потрактувань розуміння цього ганебного для міжнародної спільноти явища. | 