Анотація до роботи:

Міхницька Т.П. Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. - Інститут геологічних наук, Київ, 2003.

Розкрита історія геологічного розвитку платформної частини території України в рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розрізів рифейських відкладів , знахідок в них залишків викопних організмів. В цій історії виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу.

Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від’ємних структур та умови накопичення в них доплитного осадового чохла. Уточнено об’єм і границі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності і переривів у їх нагромадженні, а також результатів мікропалеофітологічних досліджень. Виконано зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею СЄП та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначені умови концентрації рудної речовини як у структурах фундаменту, так і в розрізах осадового чохла. Дана оцінка перспективності рифейського періоду на корисні копалини.

Виконана на сучасному рівні знань історії геологічного розвитку СЄП та інших кратонів світу в рифеї узагальнююча робота по платформній частині території України з урахуванням матеріалів опублікованих і рукописних джерел, а також за результатами багаторічних досліджень автора є теоретичною основою для розробки нових методологічних прийомів складання геологічних і прогнозних карт різних масштабів і вибору об’єктів для проведення пошукових робіт на наявність в них родовищ корисних копалин.

Головні наукові та практичні результати наступні.

1. Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України та визначено основні етапи її розвитку, в основу яких покладені розробки академіка І.І .Чебаненка по розломно-блоковій тектоніці України, результати вивчення рифейського магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, процесів седиментогенезу, стратиграфічних розрізів і залишків викопних організмів у рифейських утвореннях. Вони можуть бути зіставлені.

за часом прояву діастрофізмів, морфологією складчастих і розривних структур, інтенсивністю магматизму та метасоматозу, умовами седиментогенезу, складом базальних горизонтів і послідовністю нагромадження осадових товщ, а також розвитком органічного світу та іншими ознаками з відомими на багатьох кратонах світу діастрофічними і седиментаційними циклами, обумовленими глобальним розширенням Землі, яке викликало перебудову континентальної кори та формування рифейських палеорифтових систем.

Перший етап геологічного розвитку платформної частини території України в рифеї характеризується роздробленням континентальної допізньопротерозойської кори усієї південно-західної частини СЄП в сучасному розумінні, розчленуванням її на окремі геотектонічні елементи і блоки ортогональною системою розломів, формуванням тектоно-метасоматичних зон в оперяючих розривах північно-західного простягання, вкоріненням у розломи магм основного та кислого складу, що складають малі інтрузивні тіла. В склепінно-блокових рифейських підняттях на цьому етапі формувалися облямовані розривами грабени, грабен-синкліналі та накладені западини. Етап обмежений інтервалом від 1700 до 1550 млн років. Це кінець паргуазького і перша половина виборзького діастрофізмів.

Другий етап проявився подальшим розтягненням кори, розширенням міжблокових розломних зон, формуванням накладених западин і палеорифтових структур (Овруцької, Шепетівської, Волино-Поліської та ін.) вздовж границь УЩ, розвитком дайкових поясів, активізацією більш ранніх та закладанням нових розломів широтного простягання. Він обмежує відрізок часу від 1400 до 1150млн років. Це час прояву кібарського та пізньоготського діастрофізмів.

Гренвільським діастрофізмом, що проявився на території України двома епізодами (1150 – 1100 млн років і 1000 – 860 млн років), визначився третій етап, під час якого тектонічними рухами була охоплена уся платформена частина України. Активізувалися коливальні рухи, в басейнах седиментації трансгресивні періоди змінювалися регресивними, що викликало тривалі перериви у формуванні доплитного чохла і нагромадження теригенних товщ поліської серії, збраньківської світи та нижньобілокоровицької підсвіти. На пенепленізованих рівнинах формувалися кори вивітрювання. У межах кристалічного фундаменту для Гренвілу характерна активізація і розвиток наскрізних розломів північно-західного простягання. До них приурочені значні за шириною і протяжністю зони діафторитів, катаклазитів і метасоматитів, які часто контролюють родовища та рудопрояви корисних копалин.

Відрізок часу від 860 до 700 млн років в історії геологічного розвитку земної кори відмічений початком утворення пра-Атлантичного океану, формуванням верхнього і нижнього комплексів льодовикових утворень.

В Україні це четвертий етап тектонічної активізації, коли сформувалася серія розломів північно-східного простягання, розвиток яких продовжувався і в більш пізній час. Етап можна характеризувати як час найбільш активної денудації фундаменту та осадових порід доплитного чохла (пізньодальсландський діастрофізм).

2. Рифтогенез у межах платформної частини України проявився закладанням на допізньопротерозойському фундаменті грабенів, грабен-синкліналей, накладених западин, палеорифтових структур на трьох гіпсометричних рівнях рифейського палеорельєфу.

За рівнем закладання і ступенем денудації від’ємні структури рифею розділені на три групи.

Першу групу складають структури, що сформувалися на початку пізнього протерозою в період високого стояння материкової кори, ускладненої своєрідними підняттями, в центрі яких розвивалися системи розривів, формувалися горсти і западини. До таких підняттів відноситься і УЩ. Від’ємні структури, що утворилися в межах щита, глибоко еродовані. Тільки по облямовуючих їх розломах, які визначають зміну речовинного складу порід та їх структурне положення, значну потужність гнейсово-сланцевих товщ, інтенсивну роздробленість аж до брекчіювання, присутність в цементі залишків викопних організмів, стало можливим вперше виконати реконструкції цих прогинів і встановити час їх утворення.

Друга група палеорифтових структур достатньо вивчена. Вона включає Овруцький палеорифт, Волино-Поліську і Шепетівську западини, які виповнені осадовими і осадово-вулканогенними утвореннями поліської, овруцької та топільнянської серій. Глибина ерозійного зрізу доплитного чохла в межах цих структур пропорційна гіпсометричному рівню закладання її в палеорельєфі рифею.Час їх закладання відповідає другому етапу геологічного розвитку платформної частини території України в рифеї.

Третя група палеорифтів сформувалася під впливом геодинамічної обстановки, яка виникла в пізньому рифеї по периферії платформи. Структури цієї групи і виповнюючі їх зеленосланцеві утворення дуже слабо вивчені через глибоке залягання під потужним плитним чохлом. Відомо, що цей комплекс порід одноманітний, амагматичний та інтенсивно дислокований.

3. Виконані реконструкції палеорельєфу для раннього, середнього та пізнього рифею з визначенням швидкості ерозійного зрізу за одиницю часу дозволили вперше скласти літолого-палеогеографічні карти, на яких області зносу теригенного матеріалу представлені структурно-речовинними комплексами, що сьогодні складають кристалічну основу доплитного осадового чохла і є реліктами верхніх частин розрізів осадово-вулканогенних утворень нижнього протерозою, які за межами палеопрогинів повністю зденудовані.

На картах визначені початкові гіпсометричні рівні формування басейнів седиментації. Результатами цих досліджень обгрунтовано залежність процесу осадкоутворення, формування розрізів і речовинного складу порід та глибини їх денудації від морфоструктури палеорельєфу, гіпсометричного рівня, на якому знаходився басейн седиментації, та речовинного складу порід областей зносу.

4. Доказано, що ВПП – це крайня південно-західна ланка Центрально-Руської системи авлакогенів, яка сформувалася в одних і тих самих умовах у вигляді ізольованого внутрішньоконтинентального, мілководного, безстічного басейну, виповненого немінералізованою водою, з еолово-алювіально-пролювіальним типом літогенезу. В басейн, відокремлений на заході суходолом від епіконтинентального моря, в періоди трансгресій води надходили з північного сходу, а не з південного заходу, як припускалося в більш ранніх роботах.

5. Вивчено літологічний склад і послідовність нагромадження відкладів поліської серії по глибоких параметричних свердловинах. Виявлені найбільш перспективні частини разрізів на наявність в них залишків викопних організмів. Виконані мікропалеофітологічні дослідження, в результаті яких виявлені та описані комплекси мікрофосилій, представлені акритархами родів Leiosphaeridia, Stictosphaeridium, Trashyhystricosphaera, Symplassosphaeridium, Synsphaeridium, Chuaria, Spumosina, фрагментами рослинних плівок, колоніями типу Myxococoides пізньорифейського віку. Вони підтверджують дані визначень ізотопного віку.

6. Виконано зіставлення рифейських стратиграфічних разрізів та їх базальних горизонтів шести континентів світу, зокрема платформної частини території України. Зроблено висновок про ідентичність тектонічного режиму і палеогеографічних умов в рифеї на усіх кратонах світу, що обумовило однотипність речовинного складу уламкового матеріалу, який складає породи рифейських розрізів, наявнісь в них одночасних переривів в осадконагромадженні, вкорінення близьких за морфологією та заляганням міжпластових інтрузій основних порід, знахідок аналогічних викопних організмів і формування однакових родовищ корисних копалин.

Публікації автора:

1. Михницкая Т.П. Метаосадочные породы грабен-синклиналей Украинского щита. – Киев: Наук. думка, 1993. – 111 с.

2. Геологическая история территории Украины. Докембрий / Л.В. Коренчук, Е.А. Асеева,

А.С. Иванушко, М.М. Кононова, М.В. Христофорова, Н.П. Верхогляд, Т.П. Михницкая,

В.И. Лазуренко, В.В. Кирьянов, И.С. Паранько, Е.М. Литовченко / Под ред. В.А.Рябенко. – Киев: Наук .думка, 1993. – 184 с.

3. Рябенко В.А., Міхницька Т.П. Рифей України. – К.: УкрДГРІ, 2000. – 180 с.

4. Михницкая Т.П. Метаосадочные толщи платформенного этапа развития Украинского щита и их возраст по палинологическим данным // Геол. журн. – 1991. - № 3. – С.17-27.

5. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Деление Украинского щита на блоки и их палеогеографическое обоснование // Геол. журн. – 1993. - №3. - С.99-106.

6. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифей-палеозойский этап в геологической истории развития Украинского щита // Геол. журн. - 1994. - №1. - С.35-46.

7. Сангаре, Михницкая Т.П., Паранько И.С. Золоторудные породы серии Биррим Западно-Африканского кратона и их сравнение с образованиями ингуло-ингулецкой серии Украинского щита по литолого-палеонтологическим данным // Геол. журн. – 1994. - № 3. – С. 111-117.

8. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Геологический рубеж между ранним и поздним протерозоем в пределах Украинского щита // Геол. журн. – 1995. - № 2. – С. 25-32.

9. Ryabenko V.A., Mikhnitskaya T.P. Geological history of the Ukrainian shield in Reaphean and Paleozoic epochs. // Геол.журн. – 1995. - № 1.- С. 17-22.

10. Рябенко В.А., Міхницька Т.П. Вивчення геологічних формацій докембрію: досягнення, перспективи, проблеми // Геол. журн. – 1996. - № 1-2 .- С. 57-62.

11. Анисимов В.А., Бакаржиев А.Х., Макивчук О.Ф., Михницкая Т.П., Рябенко В.А. Этапы геологического развития и металлогеническое районирование территории Украины по урану // Геол. журн. – 1996.- № 3-4 .- С. 70-77.

12. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифей – время обособления Украинского щита в геотектонический элемент // Геол. журн. – 1997. - № 3-4. – С. 57-64.

13. Міхницька Т.П. Рифей-палеозойські структури Українського щита та Мармароського масиву Українських Карпат // Геол. журн. – 1998. - № 1-2. – С. 76-83.

14. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифейский рифтогенез на территории Украины // Геол. журн. – 2000. - № 1. – С. 72-82.

15. Михницкая Т.П. Геологическое развитие платформенной части территории Украины в рифее // Геол журн. - 2002.- №3. – С. 86-94.

16. Михницкая Т.П., Рябенко В.А. Позднепротерозойские дислокации, магматизм и полезные ископаемые фундамента территории Украины // Мін. ресурси України.- 2003. .-№ 1. -С.12 – 13.

17. Асеева Е.А., Фуртес В.В., Михницкая Т.П. Новые данные о распространении остатков сосудистых растений в метаосадочных толщах Украины // Ископаемые организмы фанерозоя Украины. –Киев, 1995. – С.47-51.

18. Михницкая Т.П. Биостратиграфические исследования пород, вскрытых сверхглубокими скважинами СГ-8 и СГ-9 // Палеобіогеографічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал. – К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. – С.

19. Михницкая Т.П. Литостратиграфия и органический мир рифея Украины // Актуальні проблеми біостратиграфії. – К.:, 1999. – С. 13-14.

20. Михницкая Т.П. Геологические события, стратиграфические подразделения и органический мир рифея Украины // Біостратиграфічні та палеоекологічні аспекти подійної стратиграфії. – К., – 2000. – С .9 -10.

21. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Геология докембрия – приоритетное направление геологической науки Украины в ХХI: итоги, перспективы, неотложные задачи // Геологія в ХХI столітті: шляхи розвитку та перспективи/ Ред.кол.: П.Ф.Гожик (голов. ред.) та ін. – К.: Знання, 2001. – С. 266 – 276.

22. Михницкая Т.П. Этапы формирования, палеогеография и органический мир Овручского палеорифта// Еволюція органічного світу як підгрунтя для вирішення проблем стратиграфії/ Ред. кол.: Ю.В.Тесленко (відп. ред.) та ін. – К.: Логос, 2002. – С. 13 -15.

23. Михницкая Т.П. Геологические события и органический мир в рифейскую єпоху на территории Украинского щита // Екосистеми геологічного минулого України.– К., – 1995 – С.16-17.

24. Михницкая Т.П. Рудопроявления золота в осадочно-вулканогенных образованиях Украинского щита // Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. – К., 1996. – С.9-10.

25. Рябенко В.А., Мельник В.І., Міхницька Т.П., Усенко В.П. Структура, геодинаміка блоків та умови накопичення вуглеводнів в фундаменті північно-західного шельфу Чорного моря // Тектонические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности Украины. – Киев, – 1996. - С. 137-138.

26. Михницкая Т.П. Развитие земной коры и органического мира в докембрии // Біосфера і геологічні катастрофи. – К. – 1997. – С. 21-22.

27. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Позднепротерозойский (платформенный) магматизм и его роль в регенерации рудного вещества в пределах Украинского щита и его склонов:1У Всеукр. Міжвід. нарада (30-31 трав .– 1 черв. 2000 р., г.Киев). – К. – 2000. – С. 211-213.

28. Михницкая Т.П. Органическое вещество и полезные ископаемые метаосадочных толщ Украинского щита (верхний протерозой – палеозой) // Минерагения и прогнозная оценка на твердые полезные ископаемые: Тез. докл. конф. (10 -12 дек. 1991 г., г.Киев). – К., 1991.- С. 120.

29. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Биостратиграфические рубежи докембрия и фанерозоя Украинского щита // 29-й междунар. геол. конгресс (24 авг.- 3 сент. 1992г., г.Киото). - Киото, Япония, 1992. – С. 267.

30. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Источники накопления редких, рассеянных и благородных металлов в отходах горнорудной промышленности и перераспределение рудного вещества до промышленных концентраций // Оценка состояния отходов промышленных предприятий и использование их в качестве техногенных месторождений. - Кривой Рог, 1994. – С. 71.

31. Рябенко В.А., Галецкий Л.С., Михницкая Т.П. Геологические рубежи в докембрии Украинского щита (органический мир, литофации, коры выветривания и магматизм) // Главнейшие рубежи геологической эволюции Земли в докембрии и их изотопно-геохронологическое обоснование. - Санкт-Петербург. – 1995, С. 28-29.

32. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Геологічний розвиток Українського щита в рифейську та палеозойську епохи // Матеріали наук. конф., присвяченої 50-річчю геол. Фак. ЛДУ ( 19-21 жовт. 1995 р.): Тез. доп. – Львів, 1995. – С. 283-285.

33. Ryabenko T.P., Mikhnitskaya T.P. Reaphean riftogens and tectonic-tyermal belts in the south-western part of the east Europian platform (organic world, paleogeography and paleotectonics) // 30 th Intern. Geol. Congr.( Beijing, 4-14 August, 1996). – Beijing, China, 1996. – С. 246.

34. Ryabenko T.P., Mikhnitskaya T.P. Geological boundaries in the precambrian of the Ukrainian shield (organic world, lithofacieses, weathering crust and magmatic) // 9 th Meeting of the Assotiation of European Geological Societies (St. Petersburg , 4-9 Sept., 1995). – St. Petersburg, Russian Federation, 1995. – С. 96.

35. Михницкая Т.П. Эволюция органического мира в рифейскую и палеозойскую эпохи развития Украинского щита // Проблемы систематики и эволюции органического мира. ХLIII сес. Палеонтол. о-ва. – Санкт-Петербург, 1997. – С. 46-47.

36. Михницкая Т.П. Рифейский рифтогенез и осадконакопление на территории Украинского

щита // Геологія і стратиграфія докембрію Українського щита: Всеукр. міжвід. нарада ( квітень, 1998р., м. Київ) .- К:, 1998. - С. 107-109.

37. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Рифей – эпоха перестройки геологической структуры кристаллического фундамента территории Украины // Всеукр. міжвід. нарада ( квітень, 1998р., м. Київ) .- К:, 1998. - С. 104-107.

38. Рябенко В.А., Михницкая Т.П. Малые интрузии и процессы рудообразования в разломах и зонах тектоно-термальной активизации позднего протерозоя Украины// Регіональні геологічні дослідження в Україні і питання створення держгеолкарти-200: I Наук.-вироб. нарада геологів-зйомщиків України (17-22 верес.2001 р, м.Гурзуф). – К:, – 2001.- С. 174-176.

39. Паранько І.С., Михницкая Т.П. Этапы геологического развития и стратиграфия Криворожской структуры. – Киев, 1991. – 42 с. – (Препр./ АН УССР. Ин-т геол. наук; № 91/10).

40. Стратиграфические схемы фанерозоя и докембрия Украины. «Лист». Стратиграфические схемы докембрийских образований Украинского щита. Межведомственный стратиграфический комитет Украины по геологии и использованию недр. Академия наук Украины. – Киев, 1993 /

В.М. Верхогляд, К.Е. Есипчук, Н.П. Щербак, И.Б. Щербаков, Д.Ф. Володин, Л.С. Галецкий,

А.С. Дранник, В.В. Зюльце, В.М. Клочков, Т.П. Михницкая, Р.И. Некряч, Ю.К. Пийяр,

В.Н. Соловицкий, Г.К. Шварц.