Анотація до роботи:

Кочетов Р.В. Геологічна будова та механізми формування Липнязької граніто-гнейсової структури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню геологічної будови ЛГГС та встановленню механізмів її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, їх співвідношення. На основі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів і граніто-гнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей.

Детальне вивчення деформаційних і речовинних перетворень, їх взаємозв’язку, дозволили встановити, що формування ЛГГС пов’язано із палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату та інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. А також запропонувати вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів і калішпатових мігматитів структури та синхронних їй, субпаралельних жильних утворень.

Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субвязких сколів та пластичних структур згину в межах граніто-гнейсового ядра. Встановлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та апліт-пегматоїдних гранітів, а також тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметамофічного етапу.

20

У дисертаційній роботі на основі відомих даних та матеріалів, отриманих у результаті авторських досліджень, викладені сучасні уявлення про геологічну будову ЛГГС та запропоновані вірогідні механізми її формування.

Основні результати виконаних досліджень полягають у наступному.

1. Липнязька граніто-гнейсова структура – видовжена у північно-західному до субмеридіонального напрямку зональна структура із моноклінальною внутрішньою будовою, вираженою порфіробластичною сланцюватістю того ж простягання.

2. Формування ЛГГС пов’язане із палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату та інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій.

Тісний взаємозв’язок деформаційних та кристалізаційних процесів в умовах поєднання субмеридіонального лівого зсуву та додаткового субширотного розтягу (за умови, що швидкість кристалізації порфіробластів КПШ більша за сам розтяг) призвів до формування порфіробластичної сланцюватості, вираженої план-паралельною орієнтацією порфіробластів КПШ північно-західного простягання та субпаралельних їй жильних тіл лейкократових гранітів та ранніх пегматитів. Сигмоїдальний у плані пояс лінзовидних тіл ортоамфіболітів, який обмежує структуру з півночі, слугував петрофізичним та геохімічним бар’єром щодо деформаційних та речовинних перетворень, що значною мірою визначило положення ЛГГС у регіональній структурі.

Становлення порфіробластичної сланцюватості супроводжувалося пластичними деформаціями у зсувних, скидо- та підкидозсувних умовах, що призвело до виникнення локальної деформаційної сланцюватості, субв'язких сколів та пластичних структур згину.

3. На пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування ЛГГС відбувається становлення різноорієнтованих, субвертикальних жильних пегматитів та апліт-пегматоїдних гранітів, що вказує на субвертикальну орієнтацію осі стиснення. Перебудова напружено-деформаційного стану

18

від субгоризонтальної орієнтації осі стиснення на ранніх етапах становлення ЛГГС до субвертикальної на пізніх пов’язана, вірогідно, з об’ємними ефектами фазових перетворень.

4. Постметаморфічний етап еволюції ЛГГС характеризується формуванням структур крихкого дроблення, реконструкція палеотектонічних полів напружень яких свідчить про певну успадкованість імпульсів зсувного характеру.

Публікації автора:

1. Грінченко О.В., Кочетов Р.В. Липнязька граніто-гнейсова структура, як вторинна монокліналь // Сучасні проблеми геологічної науки. – К.: ІГН НАН України, 2003. - С. 68-71. (Особистий внесок – узагальнення польових матеріалів, структурні та петрографічні дослідження порід).

2. Шевчук В.В., Грінченко О.В. Кочетов Р.В. Мікротектонічні особливості Липнязької граніто-гнейсової структури (Український щит) // Вісник Київського національного університету. Сер. геологія. – 2004. – Вип. 28. – С. 24-27. (Особистий внесок – відбір зразків та вивчення шліфів).

3. Шевчук В.В., Кочетов Р.В., Ярещенко С.П., Марченков Д.Ф. Особливості та можливі причини орієнтації порфіробластів польових шпатів у гранітоїдах Липнязької структури // Вісник Київського національного університету. Сер. геологія. – 2005. - Вип. 33. – С. 15-18. (Особистий внесок – статистична обробка матеріалу та їх узагальнення).

4. Бакуменко І., Кочетов Р. Включення азоту в кварці з порід Липнязької граніто-гнейсової структури // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Сер. геологія. - 2004. – Вип. 18. – С. 102-112. (Особистий внесок – гомогенізація та кріометрія газово-рідинних включень).

5. Шевчук В.В., Павлов Г.Г, Кочетов Р.В. Тектонофизические реконструкции на основе предпочтительных ориентировок мегакристаллов полевых шпатов в гранитоидах // Геофизический журнал. – 2005. - №1. – С. 55-63. (Особистий внесок - статистична обробка матеріалу та їх узагальнення в палінгенно-метасоматичних комплексах).

6. Шевчук В.В., Грінченко О.В., Кочетов Р.В. Особливості складу та структурні парагенезиси Липнязької граніто-гнейсової монокліналі (Український щит) // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ «Актуальні проблеми геології України». – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. - С. 10. (Особистий внесок – реконструкція тектонічних полів напружень різновікових структурних парагенезисів)

19

7. Кочетов Р.В. Особливості гранітоутворення в межах Липнязької граніто-гнейсової структури // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ «Актуальні проблеми геології України». – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. - С. 32.

8. Шевчук В.В., Кочетов Р.В., Ярещенко С.П. Методи дослідження орієнтації мегакристалів у порфіробластичних гранітоїдах // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 60-річчю геологічного факультету КНУТШ «Актуальні проблеми геології України». – К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. - С. 33 (Особистий внесок – статистична обробка матеріалу та їх узагальнення).