Подзігун Інна Миколаївна. Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита. : Дис... канд. наук: 04.00.01 - 2009.
Анотація до роботи:
Подзігун І.М. Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія.– Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.
Встановлено приуроченість систем палеозападин і палеорифтових структур пізнього протерозою до тектоно-магматичних шовних зон зчленування різних за віком структурно-речовинних комплексів кристалічного фундаменту, в яких тектонічні рухи і активний вулканізм проявлялися неодноразово протягом досить тривалого геологічного часу. Цими структурами контролюються і склепіннєво-брилові підняття середнього протерозою, у центрі яких формувалися масиви гранітів рапаківі, а по периферії – компенсаційні прогини, заповнені продуктами руйнування порід вулкано-плутонічної асоціації і вулканогенних споруд, приурочених до шовних зонах. Разом з уламковим матеріалом у прогини надходили і кластогенні алмази, золото, циркон та інші мінерали.
Білокоровицька і Вільчанська палеозападини, що входять у систему від’ємних структур Овруцького палеорифту, вперше, охарактеризовані як компенсаційні прогини розтягання, що сформувалися навколо Коростенського склепіннєво-брилового підняття в середньому протерозої.
Уламковий матеріал розрізу базального горизонту нижньобілокоровицької підсвіти топільнянської серії розглядається як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла.
Опускання всієї геоструктури УЩ, яке почалося в рифеї, обумовило прояв рифтогенезу, повернення морського режиму на його територію і формування великих палеорифтових структур, грабен-синкліналей та накладених на фундамент западин, прикладом яких є вивчені в процесі виконаних досліджень Овруцька грабен-синкліналь широтного простягання і від’ємні структури РВ.
В породах, що виповнюють від’ємні палеоструктури пізнього протерозою, сконцентровані рудопрояви та родовища як кластогенного (алмази, золото, олово та ін.), так і гідротермального типів. Останній обумовлений мобілізацією рудної речовини та її переносом поровими розчинами (мідь, золото, срібло, плавиковий шпат та ін.).
Паолеорифти та накладені на кристалічний фундамент грабен-синкліналі в межах УЩ та його схилів формувались в пізньому протерозої в шовних зонах, які розмежовують різновікові структурно-речовинні комплекси порід архею та нижнього протерозою.
Після повної консолідації земної кори фундамент УЩ в середньому протерозої знаходився під впливом глибової орогенії, яка відобразилась в розтягу та опусканні крайових частин мікроконтинентів, накопиченні в них осадового чохла та вкорінення основної та кислої магм, які слугували матеріалом для гранітів рапаківі, асоціюючих з ними анортозитів та габроноритів. В межах УЩ в епоху брилової орогенії формувались Коростенське, Корсунь-Новомиргородське та Дракійське склеппінєво-брилові підняття та пов’язані з ними компенсаційні прогини. Білокоровицька та Вільчанська палеозападини, вперше, визначені як компенсаційні прогини, що сформувалися на периферії Коростенського плутону. За своєю природою вони не є грабен-синкліналями, які утворилися в процесі рифтогенезу. В них відсутні центральні грабени, і вони не обмежені боковими розломами.
В прогинах такого типу накопичувався доплитний осадовий чохол, релікти якого могли вціліти від денудації до теперішнього часу. Розріз нижньобілокоровицької підсвіти топільнянської серії, аналогів якого, на даний момент, не було виявлено в межах південно-західної частини Східноєвропейської платформи, охарактеризований в роботі, як релікт середньопротерозойського осадового чохла. Для такого розрізу характерні: повна відсутність в кластогенному матеріалі уламків порід фундаменту, низька ступінь зрілості уламкового матеріалу, погана обкатаність зерен, відсутність орієнтування та сотрування гальки конгломератів, переважання зерен та уламків жильного кварцу, яшмоїдів та вулканітів. Все це свідчить про дуже близьке розташування від басейну седиментації області зносу уламкового матеріалу, складеною продуктами вулканізму, про слабку участь в доставці матеріалу водних потоків, про арідний клімат, який обумовлений розташуванням регіону в середньому протерозої в екваторіальній кліматичній зоні.
Від’ємні структури РВ та Овруцька грабен-синкліналь – це результат внутрішньоконтинентального рифтогенезу, який проявився в рифейський час в межах південно-західної частни Східно-Європейської платформи. До середнього рифею розвиток цих структур та формування в них осадового чохла відбувались в автономному режимі, тому їх зіставлення виявилося неможливим. Середньорифейське море покрило всю територію УЩ. Велика трансгресія знівелювала рівні осадконакопичення та обумовила відкладення потужних товщ одноманітних пісковиків, що збереглися від ерозії до теперішнього часу в палеозападинах та грабен-синкліналях. Подібними за багатьма параметрами виявились розрізи хавалишської світи синявської серії РВ з верхньобілокоровицькою підсвітою топільнянської серії Білокоровицької палеозападини. Відкладами товщ конгломератів темерницької світи та верхньозбраньківської підсвіти проявилась регресія рифейського моря. Конгломерати, які лежать в основі стратиграфічного розрізу чадринської світи синявської серії та верхньозбраньківської підсвіти овруцької серії за часом накопичення та зрілістю уламкового матеріалу легко зіставляються. Аналогів конгломератової товщі темерницької світи у від’ємних структурах Волинського блоку УЩ немає.
Осадово-вулканогенними утвореннями синявської, овруцької та топільнянської серій, які виповнюють палеозападини та грабен-синкліналі УЩ і його схилів контролюються декілька типів рудної мінералізації. Концентрація деяких корисних копалин в цих породах досягає промислових значень. Встановлені кластогенні алмази, золото та циркон в породах нижньобілокоровицької підсвіти. Кластогенне та рудне золото встановлене в кварцових жилах в пісковиках та сланцях синявської серії, а також в гальках конгломератів. Сульфідною та самородною міддю збагачені деякі інтервали в розрізах хавалишської та темерницької світ, де концентрація міді досягає промислового вмісту. В гальках темерницької світи отримано високий вміст срібла (53г/т). Молібден, олово та флюорит міститься в промислових концентраціях в зонах грейзенізації та окварцювання Устинівського рудного поля Овруцького палеорифту.
Публікації автора:
1. Подзігун І.М. Палеогеографія та умови накопичення порід топільнянської та овруцької серій Овруцького палеорифта / Подзігун І.М., Міхницька Т.П., Рябенко В.А. // Збірник наукових праць ІГН НАН України. Сучасні напрямки української геологічної науки. – К.: 2006. – С. 39-44. // – К.: 2006. – С. 39-44. (Особистий внесок – вивчення умов формування палеорельєфу західної частини УЩ, складання палеогеографічної карти цієї території).
2. Подзігун І.М. Зіставлення розрізів порід доплитного осадового чохла Овруцького палеорифта та Волино-Поліського прогину за результатами літолого-палеонтологічних досліджень // Збірник наукових праць ІГН НАН України. Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України. – К.: 2006. – С. 11-14.
3. Міхницька Т.П. Корреляция конгломератсодержащих разрезов грабен-синклиналей позднего протерозоя юго-западной части Восточно-Европейской платформы / Міхницька Т.П., Подзігун І.М., Рябенко В.А. // Мін. ресурси України.-2007. - №2. - С. 7-13. (Особистий внесок – побудова розрізів конгломератових товщ Овруцького палеорифта та грабен-синкліналей РВ УЩ та підстилаючих їх порід фундаменту).
4. Міхницька Т.П. Стратиграфія осадово-вулканогенних утворень Овруцького палеорифту за результатами структурно-геологічних та палеонтологічних досліджень / Міхницька Т.П., Приходько В.Л., Подзігун І.М. // Збірник наукових праць ІГН НАН України.Біостратиграфічні основи побудови стратиграфічних схем фанерозою України. – К.: 2008. – С. 371-378. (Особистий внесок – проведення мікропалеофітологічного аналізу, результати якого використані при складанні нової стратиграфічній схеми осадово-вулканогенних порід Овруцького палеорифту).
5. Основные этапы формирования структур овручского палеорифта и закономерности размещения в них полезных ископаемых / Рябенко В.А., Михницкая Т.П., Приходько В.Л., Дроздецкий В.В., Подзигун И.Н. // Мін. ресурси України. – 2008. – №2. – С. 20-26. (Особистий внесок – складання стратиграфічних розрізів осадово-вулканогенних порід, виділення верств вулканітів, за якими визначені етапи формування структур).
6. Михницкая Т.П. Литобиостратиграфические разрезы метаосадочных толщ позднего протерозоя в отрицательных структурах Украинского щита и Ростовского выступа / Михницкая Т.П., Подзигун И.Н. // Палинология: стратиграфия и геоэкология. – Санкт-Петербург: 2008. – С. 28-33. (Особистий внесок – побудова стратиграфічних розрізів, вивчення послідовності їх накопичення, потужності, гранулометричного та речовинного складу уламкового матеріалу, що дозволило, наряду із застосуванням палеогеографічного методу, зіставити розрізи топільнянської, овруцької та синявської серій та, вперше, скласти кореляційну стратиграфічну схему метаосадових товщ пізнього протерозою УЩ та РВ).
