Анотація до роботи:

Донський М.О. Геохімія та рудоносність палеозойських магматичних порід зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини з Приазовським мегаблоком Українського щита. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук. Спеціальність 04.00.02 – "геохімія". - Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2005.

Досліджені особливості розподілу петрогенних та малих елементів в породах девонського магматичного комплексу, а також пов'язаних з ними окремих метасоматичних утвореннях зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ. Проведено співставлення петрохімічних характеристик порід девонського магматичного комплексу району, що досліджувався, з іншими подібними утвореннями Східного Приазов'я (Хомутовсько-Ростовська структура, штоки "Зірка"), ДДЗ (Білоцерківський виступ), Прип'ятської западини. Встановлені певні закономірності розподілу петрогенних та малих елементів в окремих субкомплексах девонського магматичного комплексу.

Досліджені геохімічні характеристики, розподіл ізотопів вуглецю та кисню в карбонатитоподібних породах зони зчленування. Зроблено висновок, що на території зони зчленування поширені як магматичні так і метасоматичні карбонатити. За ізотопним складом вуглецю та кисню, розподілом петрогенних та малих елементів магматичні карбонатити подібні до карбонатитів інших регіонів світу; геохімічні та ізотопно-геохімічні особливості метасоматичних карбонатитів відображають успадкування складу порід, за якими вони утворились.

На основі цих даних встановлена рудна спеціалізація субкомплексів девонського магматичного комплексу: першого субкомплексу – титанова спеціалізація, другого – поліметалічна, третього – рідкісні, рідкісноземельні елементи, глиноземні руди. Встановлені найбільш перспективні рудоносні ділянки – Покрово-Киреївська та Александринська структури. На південному фланзі зони зчленування можливі знахідки авлмазовміщуючих трубок вибуху.

На підставі досліджень, викладених в дисертаційній роботі, можна зробити ряд основних висновків:

1. У районі, що досліджувався, широко розвинені породи девонського віку, які поділяються на три субкомплекси: найдавніший - базит-ультрабазитовий D₁-D₂; найбільш поширений - базальтоїдний D₃ та лужний нефелін-лейцитовий (верхи D₃).

2. Головні фази магматизму пов’язані з герцинським орогенезом. Оновлення стародавніх розломів відбувалося в бретонську фазу. Найбільш інтенсивні прояви вулканізму (і пов’язані з ними корисні копалини) встановлюються в зонах перетину субширотних та субмеридіанальних розломів.

3. Породи першого субкомплексу мають підвищений вміст TiO₂ (порівняно з кларком цих порід), незначно підвищений вміст Fe₂O₃ та FeO, знижений Al₂O₃ та Si₂O₃. Породи другого субкомплексу відповідають середньому складу базальтоїдів (за Р.Делі), але з дещо підвищеним вмістом SiO₂, Al₂O₃, лугів, TiO₂ та меншим вмістом петрогенних двовалентних елементів. Характерна перевага натрію над калієм. Для порід третього субкомплексу властивий підвищений вміст К₂О, TiO₂, Al₂O₃ та знижений вміст SiO₂ та Na₂O. Коефіцієнт агпаїтності коливається в межах 0,88-1,65, а ефузивні породи близькі за хімічним складом до інтрузивних, але в них більш високий вміст СаО та лугів і знижений вміст MgO. Загальною геохімічною особливістю магматичних порід девону є підвищений вміст титану в декілька разів (у піроксенітах у 100), міді – 2-8 разів (переважно у піроксенітах), фтору – у 4, рідкісноземельних елементів церієвої підгрупи - у декілька разів; знижений вміст SiO₂. Петрохімічні та геохімічні особливості девонського магматизму дозволяють віднести породи цього комплексу до лужно-ультрабазитового та лужно-базальтового типу магматизму.

4. Для магматичного комплексу девону характерна наступна рудна спеціалізація:

перший субкомплекс - титанові руди (рудні піроксеніти, серпентинізація та хлоритизація);

другий субкомплекс – скарни з сульфідним поліметалічним зруденінням;

третій субкомплекс – комплексні нефелінові руди, калієві та карбонатні метасоматити з берилієвою, ніобієвою та рідкісноземельною мінералізацією; в них встановлений підвищений вміст міді, нікелю, цинку і молібдену.

5. В зоні зчленування найбільш повно представлене все розмаїття порід девонського магматизму. На півдні Приазов’я (Хомутовсько-Ростовська зона розломів, "Зірка", Кічиксу, Маріупольський та Приморський масиви) переважають інтрузивні породи першого субкомплексу, а в Прип’ятській западині та центральній частині ДДЗ – ефузиви третього субкомплексу,

6. Головні ділянки встановлених у цьому районі родовищ та рудопроявів – Покрово-Киреївська та Александринська структури. Вони найбільш перспективні для проведення пошуково-розвідувальних робіт на титан, рідкісні, рідкісноземельні елементи, поліметали. .Можливі знахідки проявів корінних алмазів.

Публікації автора:

1. Донской А.Н., Кулиш Е.А., Донской Н.А. Нефелиновые породы Украины – комплексные алюминий-глиноземные и редкометальные руды. – К.: Логос, 2004. - 222 с.

Автором розглянуті петро- та геохімічні особливості порід девонського магматичного комплексу зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ, деяких геологічних об’єктів Приазовського мегаблоку УЩ та ДДЗ; зроблені висновки щодо використання порід лужного субкомлексу як комплексних алюміній-глиноземних та рідкіснометалевих руд.

2. Донской Н.А. Геохимия палеозойских карбонатитоподобных пород Восточного Приазовья // Сб. науч. трудов. Метасоматизм, рудообразование, полезные ископаемые. - Киев, 2003. - Вып. 1. - С. 308-316.

3. Донской Н.А., Загнитко В.Н. Геохронология и рудоносность палеозойских вулканогенных пород Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса // Аспекти геології металевих і неметалевих корисних копалин: Зб. наук. пр. Ін-та геол. наук НАН України. - Київ, 2002. – Т.1. - С. 95-115.

Автором проведено зіставлення палеостратиграфічних даних та геохронологічних датувань проявів девонського магматизму зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ та центральної частини ДДЗ.

4. Донской А.Н., Донской Н.А. Покрово-Киреевский рудный узел. Перспективы поисков и разведки на цветные, редкие металлы, флюорит и алмазы // Мінеральні ресурси України, 2003. - №1. - С. 20-22.

Автором досліджені особливості розподілу кольорових та рідкісних металів в магматичних породах Покрово-Киреївської структури.

5. Vasyl M. Zagnitko, Stepan G. Kryvdik, Mykola O. Donskiy. Isotopic geochemistry of carbonatites of Ukraine // Periodico di mineralogia. Special issue. - 2003. - 72. - Eurocarb, 153-159.

Автором розглянуті ізотопно-геохімічні особливості палеозойських карбонатитів Східного Приазов'я.

6. Донской А.Н., Донской Н.А. Геохимические особенности докембрийского и фанерозойского щелочного магматизма юго-запада Русской платформы // Тр. XXI Всерос. семинара "Геохимия магматических пород" (3-5 сентября, 2003 г.). - Апатиты, 2003. - С. 53.

7. Донской А.Н., Донской Н.А. Покрово-Киреевский рудный узел. Перспективы поисков и разведки на цветные, редкие металлы, флюорит и алмазы // Матеріали наради "Мінерально-сировинна база чорних та кольорових металів. Стан і перспективи" (11-13 червня, 2002 р.). - Київ, 2002. - С. 95-97.

Автором досліджені особливості розподілу кольорових та рідкісних металів в магматичних породах Покрово-Киреївської структури.

8. Zagnitko V.N., Matviychuk M.V., Donskoy N.A. Isotopic geochemistry and metallogeny of carbonatites of Ukrainian Shield // The Abstracts. "Metallogeny of Precambrian Shields" (Kyiv, Ukraine, September 13-26, 2002). - Kiev, 2002. - P. 111.

Автором розглянуті ізотопно-геохімічні властивості палезойських карбонатитоподібних порід зони зчленування ДДЗ з Приазовським мегаблоком УЩ та зроблені металогенічні висновки.

9. Донський М.О. Глибинна тектоніка зони зчленування ДДЗ з Приазовською частиною УЩ і її зв'язок з проявами девонського магматизму // Тез. доп. молодіж. наук. конфер. "Наука про Землю - 2001" (19-21 жовтня, 2001 р.). - Львів, 2001. – С. 17-18.

10. Донський М.О. Геохімія девонського магматичного комплексу Східного Приазов'я " // Мат. нарад. "Геологія і магматизм докембрію Українського щита". - Київ., 2000. - С. 156-157.

11. Донской Н.А. Особенности образования щелочных пород среднепалеозойского возраста Днепрово-Донецкой впадины и Украинского щита // Тез. докл. семин. "Геохимия магматических пород. Щелочной магматизм Земли" (20-21 марта, 2002 г.). - М., 2002. - С. 39.