Анотація до роботи:

Лазарева І.І. Геохімія процесів формування метасоматитів Сущано-Пержанської зони та їх найбільш розповсюджених акцесорних мінералів (Український щит). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 — геохімія. Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2006.

Досліджені рудоносні апограніти, альбітити, грейзени, польовошпатові, сидерофіліт-польовошпатові та сидерофілітові метасоматити Сущано-Пержанської зони (СПЗ), що просторово асоціюють з гранітоїдами докембрійського (1,7-1,8 млрд. р.) Коростенського плутону (КП) північно-західної частини Українського щита. Одержано нові репрезентативні геохімічні дані, які містять результати аналізу (XRF) зразків (n > 200) домінуючих породних відмін на головні та мікроелементи, а також результати визначення (XRF) концентрацій мікроелементів (Hf, Sr, Y, LREE, Th, U, Pb) в поодиноких зернах циркону (n = 554), монациту (n = 579) та флюориту (n = 390).

Серед цих метасоматитів виділено два провідних геохімічних типи: 1) Si - Sn, Be, W (грейзени); 2) K - Na - Fe - Mg - Zn, Pb, Nb, Sn, Rb, Cs, Be, Li (решта порід). Встановлено, що останній тип є домінуючим. Концентрації Hf, Sr, Y, LREE, Th, U, Pb в досліджених акцесорних мінералах, а також їх Ce/Ce* відношення запропоновані в якості геохімічних індикаторів багатостадійної еволюції досліджених метасоматичних утворень другого типу. Встановлені мікроелементні композиції петротипів та їх акцесорних мінералів зіставлені з їх модельними аналогами, розрахованими виходячи з геохімічної моделі формування гранітоїдів КП. Композиції обох типів узгоджуються між собою, що свідчить на користь генетичної єдності метасоматитів СПЗ з гранітоїдами КП.

Робота присвячена дослідженню геохімії процесів формування метасоматитів Сущано-Пержанської зони та їх найбільш розповсюджених акцесорних мінералів, а також доведенню правомірності гіпотези про генетичний зв’язок гідротермально-метасоматичних утворень СПЗ з гранітоїдною серією Коростенського плутону. В результаті було встановлено:

1. Серед метасоматитів Сущано-Пержанської зони виділяються два переважаючих геохімічних типи: 1 — K - Na - Fe - Mg - Zn, Pb, Nb, Sn, Rb, Cs (Be, Li, Ta та ін.) — “пержанські граніти”, кварц-альбіт-польовошпатові, польовошпатові, сидерофіліт-польовошпатові та сидерофілітові метасоматити; 2 — Si - (Sn, Be, W та ін.) — кварц-мусковітові грейзени. Перший, домінуючий, тип детально розглянутий в роботі.

2. Усі досліджені мінеральні типи метасоматитів характеризуються незвичайним, переважно циркон-флюоритовим (майже безфосфатним) видовим складом наскрізної асоціації акцесорних мінералів, що принципово відрізняє їх від інших типів метасоматитів УЩ (фенітів, альбітитів), для яких типовою є присутність фосфатів, а саме — апатиту.

3. Зафіксовано локальні розбіжності у видовому складі асоціацій акцесорних мінералів у межах одного мінерального типу метасоматитів при збереженні загальних тенденцій зміни хімічного складу, що свідчить на користь думки про загальну генетичну єдність перетворень, з одного боку, та про багатоетапну активізацію СПЗ, з другого.

3. Геохімічні особливості акцесорних мінералів з метасоматитів СПЗ (концентрації Hf, Y, Th, U, Pb в цирконах; Sr та Y у флюоритах; LREE, Y, Th, U, Pb в монацитах, а також Се/Се* в останніх) є чутливим індикатором стадійності гідротермально-метасоматичного процесу. Розроблені критерії геохімічної типізації цих мінералів. Виокремлений за співвідношеннями всіх досліджених елементів-домішок другий геохімічний тип монациту, циркону та флюориту за одержаними для монациту віковими оцінками (1660+60 млн. р.) відповідає існуючим ізотопним оцінкам віку формування СПЗ (1760+5 млн. р. — Щербак и др., 1989), що дозволяє вважати його таким, що відповідає головному етапу формування метасоматитів.

4. Геохімічні особливості цирконів (співвідношення Hf-Y), вкупі з видовим складом асоціації акцесорних мінералів, можуть розглядатися в якості надійного критерію відмінності метасоматитів цього типу від деяких інших рідкіснометалевих метасоматичних утворень УЩ.

5. Позитивні результати зіставлення розрахункового та спостереженого складу головних акцесорних мінералів метасоматитів СПЗ поряд із встановленою узгодженістю модельних і модальних композицій метасоматитів та асоціацій їх акцесорних мінералів[1-6, 9-15], а також встановлена лінійна залежність від зворотної температури підтверджують як гіпотезу про генетичний зв’язок рудоносних утворень СПЗ з гранітоїдами КП, так і достовірність розробленої для них геохімічної моделі. Запропонований в роботі підхід, розширює можливості методів геохімічного моделювання і дозволяє розглядати його в якості перспективного засобу регіональних геологічних досліджень.

Публікації автора:

1. Шнюков С.Є., Лазарева І.І. Геохімічне моделювання в дослідженні генетичного зв’язку магматичних комплексів та просторово асоціюючих з ними гідротермально-метасома-тичних рудних родовищ // Зб. наук. праць УкрДГРІ. — 2002. — № 1-2. — С. 128-143.

2. Шнюков С.Є., Лазарева І.І. Наскрізна акцесорно-мінералогічна асоціація метасоматитів Сущано-Пержанської зони (Український щит): зіставлення результатів геохімічного моделювання та модального складу // Вісник Київськ. ун-ту. Геологія. — 2003. — Вип. 25. — С. 56-59.

3. Шнюков С.Є., Лазарева І.І. Элементы-примеси ассоциирующих цирконов, апатитов и сфенов как критерий формационной принадлежности и зональности метасоматитов // Геол. журн. — 2003. — № 2. — С. 107-112.

4. Шнюков С.Є., Лазарева І.І. Модельна оцінка мікроелементного складу акцесорних мінералів метасоматитів, пов’язаних з магматичними комплексами // Зб. наук. праць УкрДГРІ. — 2004. — № 2. — С. 116-122.

5. Лазарева І.І., Шнюков С.Є., Андреєв О.В., Савенок С.П., Андреєв О.О., Бункевич О.Л. Геохімічне дослідження акцесорних мінералів метасоматитів як засіб встановлення їх генетичного зв’язку з магматичними комплексами (на прикладі рудоносних утворень Сущано-Пержанської зони та гранітоїдів Коростенського плутону) // Зб. наук. праць УкрДГРІ. — 2005. — № 1. — С. 137-144.

6. Шнюков С.Є., Андреєв О.В., Савенок С.П., Лазарева І.І. Перспективні науково-дослідні та прогнозно-пошукові технології регіональних геохімічних досліджень // Зб. наук. праць УкрДГРІ. — 2005. — № 1. — С. 130-136.

7. Зінченко О.В., Лазарева І.І. Новий прояв топаз-цинвальдитових гранітів в Коростенському плутоні // Геологія і магматизм докембрію Українського щита — К: ІГМР НАНУ, 2000. — С. 185-187.

8. Зінченко О.В., Лазарева І.І. До питання про виокремлення формації альбіт-мікроклінових літій-фтористих гранітів в межах Українського щита // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геологічного факультету (13-14 травня 1999 р.). — Київ: Геологічний інститут Київського університету, 1999. — С. 10.

9. Лазарева І.І., Шнюков С.Є., Андреев О.В., Загородній В.В., Савенок С.П. Методика мінерало-геохімічного дослідження метасоматитів Сущано-Пержанської зони (Український щит) //Там же.— С. 17-18.

10. Shnyukov S.E., Andreev A.V., Zinchenko O.V., Khlon E.A., Lazareva I.I., Zagorodny V.V., Grinchenko A.V. Geochemical modelling of Pre-Cambrian granitoid evolution in Ukrainian Shield: petrogenetic aspects and genesis of complex rare metal, polymetalic and gold mineralization in neighbouring metasomatic zones (Korosten anorthosite-rapakivigranite pluton as an example) // Abstract volume & Field trip guidebook, 2^nd annual GEODE-Fennoscandian Shield workshop on Palaeoproterozoic and Archaean greenstone belts and VMS districts in the Fennoscandian Shield (Gallivare-Kiruna, Sweden, 28 August –1 September 2000). — Lulea: University of Technology, 2000. — P. 37-40.

11. Shnyukov S.E., Sergienko I.A., Zinchenko O.V., Mitrokhin A.V., Lasareva I.I., Andreev A.V., Grinchenko A.V. & Khlon E.A. Precambrian Korosten pluton (Ukrainian Shield) as a magmatic-hydrothermal ore-forming system: some contributions to a generalized geochemical model // Abstract volume & Field trip guidebook, 3^rd annual GEODE-Fennoscandian Shield workshop on Palaeoproterozoic and Archaean greenstone belts and VMS districts in the Fennoscandian Shield (Sept. 10^th – 16^th, 2001, Russian Karelia). — St. Petersburg: SC “Mineral”, 2001. — P. 74-81.

12. Lasareva I.I., Shnyukov S.E., Zinchenko O.V. & Grinchenko A.V. Genetic relationships between mineralizations in Precambrian metasomatites of the Perga Area and the Korosten pluton granitoids (Ukrainian Shield): source of metal-bearing fluids based on geochemical modelling // Там же. — P. 62-65.

13. Лазарева І.І., Шнюков С.Є. Геохімічне моделювання в дослідженні потенційної рудоносності магматогенно-гідротермальних систем // Актуальні проблеми геології України: Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геологічного ф-ту (18 квітня 2002 р.) — К.: Київський університет, 2002. — С. 19-20.

14. Шнюков С.Є., Андреєв О.В., Савенок С.П., Лазарева І.І., Маргульов В.М., Андреєв О.О. Перспективні науково-дослідні, прогнозно-пошукові та еколого-геохімічні технології, які базуються на оптимальному комплексі сучасних інструментальних аналітичних методів // Геологія і генезис рудних родовищ України (сучасний стан, нові підходи, проблеми та рішення): Матеріали науково-технічної наради (27-29 квітня 2004 р). — Київ: Департамент Державної геологічної служби Державного комітету природних ресурсів України.. — К.: УкрДГРІ, 2004. — С. 178-180.

15. Лазарева І.І., Шнюков С.Є. Геохімічне моделювання видового та мікроелементного складу акцесорних мінералів метасоматитів як засіб встановлення їх генетичного зв’язку з магматичними комплексами (на прикладі рудоносних утворень Сущано-Пержанської зони та гранітоїдів Коростенського плутону) // Там же. — С. 180-182.

16. Shnyukov S.E., Lazareva I.I., Gasanov Yu.L., Andreev A.V., Savenok S.P, Semytkivska N.V., Morozenko V.R. Geochemical modelling of the magmatic systems and its application to integrated geological study of Antarctica (by the example of Deception Island volcano) // 2^nd Ukrainian Antarctic Meeting “Antarctic Peninsula: key region for environment change study” (2UAM2004 June 22-23, 2004, Kyiv, Ukraine). Abstracts. — Kyiv, 2004. — P. 17.