Анотація до роботи:

Кулик С. М. Геохімія хрому природних та техногенних об’єктів лісостепової зони Українського щита. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 – геохімія. – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена розгляду геохімії хрому на прикладі природних та техногених об’єктів лісостепової зони Українського щита. Встановлено закономірності розподілу хрому в об'єктах навколишнього середовища на території дендропарків "Олександрія" (м. Біла Церква), "Кагарлицький" (м. Кагарлик), "Софіївка" (м. Умань) і родовища хромітових руд "Східні Липовеньки". За результатами досліджень ґрунтів, поверхневих і підземних вод автором отримані нові геохімічні дані, зроблені розрахунки основних форм міграції хрому і його сполук у різних типах підземних і поверхневих вод досліджуваних ділянок, побудовані геохімічні карти розподілу хрому в об'єктах навколишнього середовища та встановлено, що хром може бути елементом-індикатором при геохімічних пошуках хромітових руд за його рухомими формами.

1. Закономірності розподілу хрому в компонентах геологічного середовища на території досліджуваних ділянок обумовлені двома основними чинниками: 1) ландшафтно-геохімічними особливостями, хімічним складом грунтів, грунтоутворюючих порід і природних вод; 2) рівнем техногенного навантаження.

2. "Умовно чисті" території – всі типи грунтів і природних вод характеризуються вмістом хрому не перевищуючих фонових значень. На техногеннозабруднених ділянках максимальний вміст хрому встановлюється у грунтах та природних водах, які знаходяться безпосередньо у межах впливу техногенного об'єкту. В межах аномалій, що мають природне джерело, наприклад, родовище хромітових руд "Східіні Липовеньки", високий вміст хрому притаманний усім типам утворень. Розробка родовищ призводить до розширення меж аномального поля та деякого зростання вмісту металів у ландшафтотвірних компонентах.

3. Забруднення сполуками хрому спостерігається в ґрунтових водах четвертинних відкладів, поверхневих водах і мулових відкладах урочищ дендропарку "Олександрія":

- виявлено причинний зв'язок забруднення з техногенною діяльністю авіаційних військових частин масиву "Гайок" (дільниця "Південна", урочища "Будинок лісника" і "Потерчата") та промислових об'єктів м. Біла Церква (урочища "Китайський місток" і "Лев");

- встановлено, що відбувається самоочищення грунтів від техногенного забруднення хромом та іншими полютантами, про що свідчить підвищення міграційної здатності таких важких металів як мідь, цинк, свинець, хром, які утворюють металоорганічні комплекси. Самоочищення грунтів і природних вод від хрому відбувається протягом 4 – 5 років і залежить, в першу чергу, від їх фізико-хімічних властивостей та ландшафтно-геохімічних умов.

4. При геохімічних пошуках глибокозалягаючих родовищ хромітових руд за вторинними ореолами розсіювання найбільш ефективними індикаторами є рухомі форми важких металів - Cr, Ni, Cu.

5. Основні форми міграції хрому визначаються: хімічним складом вод, фізико-хімічними умовами системи "грунт-розчин" та літологічним складом порід. За допомогою математичного моделювання визначені форми міграції хрому в різних типах природних вод за різних значень рН і Eh та визначено, що вміст хрому істотно не впливає на рівноважний розподіл форм хрому у розчині; хімічний склад водного розчину модельних систем має суттєвий впливу на рівноважний розподіл форм хрому у розчині; головними чинниками, що визначають розподіл форм хрому є pН та Eh; розподіл хрому між формами Cr(ІІІ) та Cr(VI) визначається Eh; розподіл форм Cr(VI) визначається головним чином pН, у кислому середовищі (рН < 6,5) основною формою міграції є НCrO₄^-, у лужному (рН > 6,5) – CrO₄^2-.

6. Експериментальними даними встановлено, що найбільшою буферною здатністю ґрунтів відносно хрому характеризуються чорноземи середньогумусні.

7. Визначено, що минулорічна рослинність на досліджених ділянках містить більше хрому та інших металів, ніж цьогорічний рослинний покрив.

8. У долині накопичення хімічних елементів рослинами йде інтенсивніше, ніж на плато, завдяки більшому вмісті у грунтах долин рухомих форм хрому.

9. При аналізі біосубстратів риби (зябра, м'ясо та кістки) "умовно чистої" і техногеннозабруднених ділянок встановлено: на першій відбувається незакономірне накопичення елементів всіма біосубстратами, а на техногеннозабруднених територіях важкі метали переважно накопичуються у зябрах риб.

Публікації автора:

1. Кулик С. М. Забрудненість дендропарку “Олександрія” м. Біла Церква сполуками хрому та нафтопродуктами // Вісник Харківського національного університету. – 2002. – №5 – С. 266 – 270.

2. Кулик С. М., Бевза Д. Т., Познанський В. І. Забрудненість дендропарку “Олександрія” м. Біла Церква сполуками хрому та нафтопродуктами // Мінеральні ресурси України. – 2002. – № 3. – С. 42 – 44.

3. Кулик С. М. Забрудненість дендропарку “Олександрія” сполуками хрому // Науковий вісник Національного гірничого університету. – 2003. – № 12. – С. 78 – 79.

4. Кулик С. М. Динаміка розповсюдження техногенного забруднення в біокосних системах території державного дендропарку “Олександрія” // Поисковая и экологическая геохимия. – 2003. – № 2/3. – С. 58 – 61.

5. Кулик С.М. Розподіл хрому в природних та техногених об’єктах лісостепової зони УЩ // Мінеральні ресурси України. – 2004. – № 2. – С. 44 – 45