1. Постійний економічний і соціальний розвиток Йорданії, демографічний фактор, природокористування й інші причини впливають на зміну стану території, що у свою чергу ставить перед суспільством задачу оновлення картографічних матеріалів і широкого використання геоінформаційних технологій. 2. Для рішення географо-картографічних задач найбільш прийнятним і універсальним є геоінформаційне картографування. Розроблена і представлена в дисертації схема геоінформаційного картографування з використанням двох головних складових - бази картографічних даних і бази географічних знань - дозволяє повно і всебічно задовольняти запити багатьох користувачів. 3. Виконано аналіз змін і тенденції розвитку сучасних ГІС-технологій та показані характерні риси позитивних змін. Сконцентровано увагу на тенденції переходу від двох- до трьохпозиційної моделі ГІС (шар серверів даних, шар серверів застосування, шар користувачів із широким набором інтерфейсних «технічних засобів»). Розглянуті і проаналізовані можливості нейронних систем у сполученні з геоінформаційними технологіями і з використанням баз картографічних даних та баз наукових (географічних) знань. 4. Запропоновано загальну схему оновлення картографічних даних з виділенням двох типів впливу: впливу технологічного з використанням даних дистанційного зондування, кількісних і описових характеристик об’єктів картографування, а також впливу науково-понятійного, що базується на географо-картографічних зведеннях і знаннях, що найбільш часто використовують в діалоговому режимі роботи за комп’ютерами. 5. Розроблено технологію оновлення карт Йорданії з використанням космічних знімків як джерела достовірної інформації про існуючі зміни на території, у сполученні з застосуванням геоінформаційного інструментарію, зокрема системи КАРТА-2000. 6. Проведено ретельний аналіз метричних і інформаційно-змістовних можливостей космічних знімків (зображень), які отримують на діючих космічних комплексах, станціях і апаратах. Приведено конкретні рекомендації з використання космічних апаратів семи типів для задоволення запитів сільського господарства, лісництва, геології, екології, кадастру, сільського і міського будівництва. 7. Проведено аналіз програмних продуктів, які використовують для оновлення карт різного призначення, і зокрема , топографічних карт. Звернено увагу на технічні і технологічні можливості програм, їх поширення і вартості. Обґрунтовано доцільність використання в технологічному варіанті оновлення карт Йорданії програмного пакета ПАНОРАМА-КАРТА-2000. 8. Запропоновано і реалізовано в технологічній схемі оновлення карт Йорданії змінювати спектральні властивості космічних знімків шляхом посилення і видалення кольорів за допомогою програмного продукту Adobe Photoshop. Показано, що такий спосіб дозволив полегшити роботу оператора для пошуку або ідентифікації об’єктів різних географічних шарів (поверхня води, рослинність, будівлі тощо) і частково автоматизувати процес оновлення карти. 9. Побудовано векторну робочу карту на досліджувану територію Йорданії (великі населені пункти Амман, Аль-Зарка, Аль-Балка, Мадаба, Аль-Мафрак, Джараш) загальною площею близько 4000 км2 та наведено параметри нової забудови, автомобільної мережі, кількості нових малих поселень, довжини нових пересихаючих рік. На підставі виявлених і проаналізованих змін отримано оригінал векторної карти з оновленою топографічною інформацією. Доведено правильність запропонованих технологічних рішень по оновленню картографічних матеріалів Йорданії. 10. Реалізовано концепцію геоінформаційних технологій для створення інформаційно-довідкової туристичної ГІС на всю територію Йорданії. При рішенні цієї важливої науково-прикладної задачі виконаний аналіз можливостей ГІС-технологій. Запропоновано схему розширеного збору даних моделювання, збереження і представлення інформації. 11. Розроблено блок-схему автоматизованої довідково-інформаційної туристичної ГІС із включенням блоків електронного картографування, аналізу і моделювання, відображення картографічної інформації. 12. Реалізовано інтерфейс туристичної ГІС, що дозволяє виконувати широкий набір операцій користувача, зокрема візупалізувати картографічну та ілюстративно-довідкову інформацію з можливістю масштабних змін; вирішувати специфічні задачі на вибір і оптимізацію туристичних маршрутів, одержання допоміжних характеристик (автосервіс, готелі тощо); здійснювати вихід з інструментального середовища ГІС у зовнішні мережі (Інтернет) для пошуку даних за зазначеними заздалегідь адресами. 13. Дисертаційна робота як в цілому, так і отримані конкретні практичні результати дозволяють сподіватися, що методи геоінформаційного картографування вийшли зі стадії становлення в Йорданії (як науково-прикладного напряму) і знайдуть все більш широке застосування, що зробить сильний позитивний вплив на розвиток економіки, науки й культури в моїй країні. |