Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі узагальнені висновки і рекомендації, які мають теоретико-методологічне та практичне значення. 1. Вивчення досвіду прямого іноземного інвестування у сучасних світогосподарських процесах як з позиції теорії, так і практики дає підстави для висновку, що подолання економічної кризи та проведення глибоких структурних змін неможливе без залучення і ефективного використання зарубіжних інвестицій. Вони скорочують шлях до застосування сучасних технологій, менеджменту, сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, активізують ринки товарів та послуг і, як правило, впливають на досягнення макроекономічної стабілізації. 2. Геоекономічний вимір інвестиційного клімату приймаючої країни сприяє не тільки удосконаленню інвестиційної політики, пов’язаної з більш ефективним використанням диверсифікації географічних векторів притоку інвестицій та ринків, але й оптимізації інвестиційної стратегії на рівні регіонів та їх включення до участі у міжнародному поділі праці на основі структурних перетворень та підвищення конкурентності. 3. Узагальнюючий висновок аналізу конкуруючих теорій ПІІ, особливо таких, як життєвого циклу продукту Р. Вернона, теорій "захисного інвестування" С. Хаймера і еклектичної парадигми Дж. Х. Даннінга та інших, дозволяє глибше зрозуміти мотивацію іноземного інвестування, оцінити сфери та напрямки притоку капіталу, переваги та недоліки стосовно інших форм міжнародного співробітництва, стимулювання залучення ПІІ у країни з транзитивними економіками, в т.ч. і в Україну, у процесі визначення інвестиційної політики. 4. Несприятливість інвестиційного клімату в Україні є головною причиною відсутності масштабних прямих іноземних інвестицій, особливо з боку великого міжнародного капіталу (ТНК, інвестиційних компаній тощо). Тому система залучення великих стратегічних інвесторів повинна не тільки передбачати створення сприятливого інвестиційного клімату, а й комплексу засобів залучення та регулювання інвестиційної діяльності з боку держави через кредитування, податкове і митне регулювання, амортизаційну політику тощо. Державне регулювання повинно охоплювати і обгрунтування доцільності інвестицій, враховувати рівень технологічності довгострокових проектів, розрахунки життєвого циклу інвестицій, а також проведення регулярного аналізу та застосування системи гарантій, державного нагляду і контролю за рухом та ефективністю використання ПІІ. 5. За результатами аналізу, в цілому у правовому, економічному та соціально-політичному аспектах створені загальні передумови для розвитку процесу зарубіжного інвестування в Україну. Але можна стверджувати і той факт, що існує гостра потреба визначення напрямків та форм корегування основних параметрів ПІІ та оцінки реалій його ефективності і перспективи. Йдеться про зміщення акцентів у пріоритетах розвитку інвестиційного клімату в країні в бік притоку капіталу з великих міжнародних корпорацій, які займають вичікувальну позицію і реалізують лише окремі пілотні проекти в Україні; посилення інноваційного впливу на виробництво та сприяння зростанню його конкурентоспроможності; про зростання уваги до розвитку регіональних програм та структурних перетворень на регіональному рівні при формуванні національної програми інвестування і т.п. 6. На сучасному етапі держава повинна більш конкретно визначити пріоритетні території розвитку та об’єкти загальнодержавного значення, інвестуванню яких вона буде сприяти не лише за рахунок ПІІ, але й внутрішніх джерел. Тому загальнодержавна політика формування сприятливого інвестиційного клімату у регіоні повинна спиратися на чітке розмежування їх функцій та забезпечувати узгодження інтересів держави і регіонів з урахуванням існуючого співвідношення попиту та пропозиції на ринку капіталів, реальних ресурсних можливостей країни й регіону, створювати такі умови господарської діяльності, які були б привабливішими від тих, що пропонують інші потенційні імпортери капіталів. 7. У кримському регіоні пропонується посилити стимулювання притоку іноземних інвестицій у високотехнологічні сфери господарської діяльності та інноваційне виробництво, готельно-туристичний комплекс, що найбільше сприяє сталому економічному розвитку і не порушує екологічну рівновагу. Для вирішення цього завдання пропонується більш активно і послідовно подолати системну і структурну кризи в економіці регіонів, створити реальні економічні стимули для розвитку інноваційної діяльності на підприємствах з більш масштабним залученням приватного підприємницького капіталу, організувати систематичне проведення експертної оцінки науково-технічного рівня технологій та досліджень (в т.ч., і екологічного напрямку), створити і розвивати регіональний ринок науково-технічних розробок тощо. 8. Дійовим елементом здійснення інвестиційних процесів та структурних перетворень на регіональному рівні є також створення вільних економічних зон і введення спеціального режиму інвестиційної діяльності у поєднанні з розвитком більш досконалої інвестиційної інфраструктури у регіоні. Для цього необхідно також вжити таких заходів, як проведення проектних аукціонів, надання допомоги з місцевих бюджетів окремим підприємствам у розробці проектів, проведення маркетингових досліджень з метою виявлення незайнятих сегментів ринку і створення системи гарантій при експорті продукції. 9. Зважаючи на особливість кримського регіону в інвестиційній політиці держави та в засобах її реалізації у регіоні, необхідно настійливо і послідовно вживати радикальні заходи щодо покращення його екологічного стану, слід забезпечити пріоритетність саме тих інвестиційних проектів, які сприяють оптимізації ресурсо, - енерго - та водоспоживанню і передбачають зниження шкідливих викидів у середовище, забруднення унікальної природи Криму. |