Анотація до роботи:

Триснюк В.М. Геоекологічний моніторинг Подільских Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2004.

Мета - розробка науково-методичних основ локального екологічного моніторингу на прикладі Гусятинського району Тернопільської області. Була обґрунтована раціональна мережа досліджень на площі 1016 км² із 79 геоекологічних полігонів, відібрані проби ґрунтів, рослинності, атмосферного повітря. Аналізи проб атомно-адсорбційним, рентгенофлюорисцентним та хроматографічним методами на 12 токсичних хімічних елементів-забруднювачів та комп’ютерна обробка результатів дозволили побудувати відповідні бази даних екологічної інформації, які включають 792 параметри. Складені 48 комп’ютерних (електронних) еколого-техногеохімічних карт забруднення кожного компоненту ландшафту відповідним токсичним елементом. Розрахунки геохімічних коефіцієнтів і показників дозволили провести оцінку екологічного стану кожного компоненту і ландшафту в цілому. Здійснений прогноз розвитку екологічної ситуації та розроблено довгострокову програму охорони довкілля.

1. Раціональна мережа геоекологічних полігонів (точок спостережень і відбору проб) для адміністративного району рівнинної території України повинна відповідати масштабу 1:50 000. При цьому класична вимога картографічної науки – розміщення точок на кожному 1 см² карти – може бути вдосконалена. Досвід нашої дисертаційної роботи показав, що замість 203 точок на площі 1016 км², як це вимагається методикою геоекологічного картування, можна обійтись меншою їх кількістю. В умовах простої геологічної будови і відповідної ландшафтної структури ми змогли виявити усі закономірності сучасної екологічної ситуації, використавши 79 точок, тобто розрідивши мережу геоекологічного моніторингу в 2,5 рази. Це значно знижує фінансові та матеріально-технічні витрати на організацію і проведення моніторингу довкілля. Тому такий підхід є новим методичним вдосконаленням, яке ми і захищаємо в дисертації як одне із положень наукової новизни.

2. Використання системи геохімічних коефіцієнтів і показників, які кількісно оцінюють екологічний стан кожного компоненту ландшафту, рівномірно розподілені по всій площі досліджуваної території, що дозволило скласти комплексну карту сучасної екологічної ситуації в її динаміці, розробити прогноз можливих змін у довкіллі у залежності від того чи іншого сценарію соціально-економічного розвитку району, а це, в свою чергу, стало основою для довгострокової програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

3. Аналіз просторового розподілу техногенного забруднення по кожному компоненту довкілля виявив тісний зв’язок його з структурою ландшафтних одиниць, а саме ландшафтів і місцевостей. Забруднення атмосферного повітря від трансграничних, регіональних і локальних джерел, а також автотранспорту розносилось по території відповідно до рози вітрів, накопичувалось в поверхневих водах, ґрунтах і рослинності, мігрувало з водними потоками і ґрунтовими водами і депонувалось в ландшафтах, спричиняючи їх трансформацію іноді до рівня незворотніх змін.

4. Доведено, що хімічне забруднення ландшафтів має тісний зв’язок з усіма компонентами геоекосистем – геологічним середовищем, рельєфом, геофізичними полями, гідро-, атмо-, педосферою, рослинним покривом, тваринним світом, демосферою та техносферою. Тому при організації і проведенні екологічного моніторингу на території адміністративних областей і районів необхідно оцінювати усі названі компоненти.

5. Великий обсяг екологічної інформації, що накопичується при моніторингових дослідженнях навіть відносно невеликої площі адміністративного району, вимагає створення географічних інформаційних систем (ГІС) екологічного аудиту, екологічного моніторингу, екологічної безпеки та екологічного менеджменту.

Основні публікації за темою дисертації

1. Триснюк В. М. Розробка системи екологічного моніторингу й техногенно – екологічної безпеки Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області . Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. №1. 2003. – С. 102 – 107.

2. Триснюк В. М . Екологічний стан гідроресурсів Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області . Наукові записки ТДПУ. Серія : географія . №2 – 2003. – С. 173 – 175.

3. Триснюк В.М. Роль екологічного моніторингу Подільських Товтр у збереженні біологічного і ландшафтного різноманіття. Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. Випуск 167. Рута 2003. – С. 55 – 61.

4. Триснюк В. М. . Розробка системи екологічного моніторингу й техногенно – екологічної безпеки природоохоронних територій. Наукові записки ТДПУ Серія: географія. № 4. 2003.- с. 136-141.

5. Адаменко О.М., Міщенко Л.В., Триснюк В.М., Радванський М.І. Скала Подільська – унікальна палеогеографічна пам’ятка четвертинного періоду Поділля на Тернопільщині. Вісник Львівського університету. Географія. Випуск 29, частина 2 . Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003 . – С. 117 – 121.

6. Адаменко Олег, Міщенко Лариса, Триснюк Василь, Радванський Маріян. Новий опорний розріз антрипогену на Тернопільщинні. Наукові записки ТДПУ. Серія: географія . №1 – 2003. - С. 15 – 18.

7. Триснюк В. Природні ресурси чекають господаря. Тези наукової конференції. ІМЕ, Івано – Франківськ, 2001. – С. 110 – 112.

8. Триснюк В. Удосконалення системи соціального захисту населення в Україні. Тези наукової конференції. ІМЕ, Івано–Франківськ, 2001. – С. 112 – 118.

9. Триснюк В.М. Природні кормові угіддя Тернопільської області та способи поліпшення їх екологічного стану . Науковий вісник . ІМЕ, Івано–Франківськ, №3 - 2001. – С. 57 – 59.

10. Триснюк В. М. . Розробка системи екологічного моніторингу й техногено – екологічної безпеки Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області . Матеріали другого Всеукраїнського наукового семінару. Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Тернопіль, ТДПУ, 2002. – С. 241 – 244.

11. Триснюк В.М., Радванський М.І., Цвєтков В.Д. Нова екологічна політика України в зв’язку з переходом від тоталітарної до ринкової економіки. Наукові вісті ІМЕ, Івано–Франківськ, 2002. – С. 115 – 116.

12. Триснюк В.М. Моніторинг забруднення гідроресурсів Подільських Товтр . Збірник наукових праць. Роль природно – заповідних територій західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. Гримайлів, 2003. – С. 221 – 225.

13. Адаменко О.М. , Міщенко Л.В., Триснюк В.М., Сінгалевич О.В., Пендерецький О.В., Плаксій Л.В. Проблеми підтоплення на території Тернопільської області. Матеріали другої науково – практичної конференції “Нагальні питання вирішення проблеми підтоплення ґрунтовими водами територій міст та селищ міського типу”, 28-31 жовтня 2003 р., м. Харків/С. 26 – 29.

14. Триснюк В.М., Федоришин Г.І. Методичні вказівки до проведення навчальної практики з геологічного та еколого – геологічного картографування. ІМЕ, Івано–Франківськ, 2003.- 53 с.

15. Адаменко О.М., Лободіна З.М., Луценко А.С., Триснюк В.М. та ін. Геоінформаційні системи екологічної безпеки об’єктів нафтогазового комплексу. / Матеріали науково – практичної конференції (23 – 27 лютого 2004 р., м. Яремча , Івано – Франківська обл.). К.: “Знання”, 2003. – С. 28 – 30.