Анотація до роботи:

Попадюк І.В. Геодинаміка Чорноморського регіону на альпійському етапі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003.

Робота присвячена розробці геодинамічної моделі Чорноморського регіону на альпійському етапі. На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структур її облямування в Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконані палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, що дозволило розробити принципово нову модель його геодинаміки. Згідно запропонованої моделі альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, що у своєму розвитку пройшов наступні стадії: 1) рифтингу (рання-середня юра); 2) зрілого задугового басейну (пізня юра–еоцен); 3) реліктового задугового басейну (олігоцен-міоцен); 4) інтраконтинентальної западини (пліоцен–антропоген). На основі геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених в геодинамічних умовах острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених в геодинамічних умовах континентальної окраїни). Геодинамічна модель, палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції є теоретичною нових напрямків пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у: 1) неантиклінальних пастках майкопського комплексу в межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та 2) нижньокрейдових та докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

1. На основі узагальнення геолого-геофізичних даних, отриманих як у Чорноморській западині, так і в її облямуванні, дисертацією вирішуєтьчя науково-практична задача – розробка нової моделі геодинамічної еволюції Чорноморського регіону на альпійському етапі розвитку, що є основою нової схеми тектонічного районування регіону та теоретичним підґрунтям нових напрямків пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ у регіоні. І геодинамічна модель, і похідна від неї схема тектонічного районування розроблені на теоретичній основі тектоніки плит, що доводить можливість використання концептуального апарату цієї гіпотези для інтерпретації структурно-тектонічних елементів регіонального рівня.

2. З аналізу розвитку Чорноморського басейну на альпійському етапі розвитку випливає, що його сучасна будова є результатом геодинамічної еволюції трьох геоструктурних елементів Тетичного океану, а саме: острівної дуги Понтид, задугового басейну та континентальної окраїни Євразійської плити. Геодинаміка цих першопорядкових геоструктурних елементів була різною, що визначалось їх положенням у загальній структурі Тетису. Взаємодія цих геоструктур визначила внутрішню будову кожної з них, а, отже, і геологічну будову регіону в цілому.

3. Згідно з запропонованою геодинамічною моделлю Чорноморський басейн є давнішим, ніж це припускає модель К. Бенкса–Е. Робінсона (Banks, Robinson, 1997), тобто не ранньокрейдовим, а ранньоюрським. Утворення окремих Західно- та Східночорноморської западин припадає на олігоцен і є наслідком скорочення ширини задугового басейну за рахунок зближення острівної дуги Понтид з Євразійською плитою, коли вал Архангельського (елемент Понтид) зімкнувся з валом Андрусова (елементом континентальної окраїни). Таким чином, і механізм, і час утворення першопорядкових структурно-тектонічних елементів Чорноморської западини знаходять пояснення, суттєво відмінне від запропонованих на сьогодні як у рамках класичного (Туголесов и др., 1985), так і тектоноплитного підходів (Banks, Robinson, 1997; Yilmaz et al., 1997).

4. З пліоцену Чорноморський басейн розвивається в геодинамічному режимі інтраконтинентальної западини, чим пояснюється наявність у структурі сучасної Чорноморської западини альпійських складчасто-покривних елементів облямування западини, а саме: Північно-Західного Кавказу, Кримсько-Керченських альпід, Балканід та Ачаро-Тріалет.

5. Нове тлумачення знайшли покривні структури Балканід, Гірського Криму та зони Південного схилу Кавказу, котрі розглядаються як тектонічно гомологічні між собою, що поряд з елементами подібності, мають і відмінності, зумовлені різною будовою осадового чохла, втягнутого у покривоутворення в австрійську фазу тектогенезу на рубежі альбу-сеноману. Загалом ці структури належать до особливої категорії альпійських покривів, віднесених до інкорпорованих альпід, що формуються в геодинамічних умовах континентальної окраїни. Чинником покривоутворення для цих алохтонних елементів є гравітаційне зсування комплексів чохла з крайової (дистальної) частини континентальної плити у більш проксимальне положення. За механізмом утворення покриви інкорпорованих альпід докорінно відрізняються від покривів істинних альпід, що формуються в умовах острівної дуги та задугового басейну, де визначальним чинником формування алохтонних структур є латеральний стиск (Uуeda, 1982).

6. Запропонована геодинамічна модель має низку прикладних аспектів. Перш за все це стосується тих, що пов’язані з пошуками покладів вуглеводнів у майкопському комплексі Чорноморського регіону, в тім числі й акваторіальної зони економічних інтересів України. Згідно з побудовами автора майкопський седиментогенез контролювався домайкопським ерозійним рельєфом, системою палеодолин та розділяючих їх ерозійних піднять (виступів). Ерозійний палеорельєф визначив локалізацію каналів постачання кластичного матеріалу в седиментаційний басейн, морфологію піщаних акумулятивних тіл (руслових, барових), їх просторові параметри (довжина, потужність, ширина). Пошуки пасток, пов’язаних з цими акумулятивними тілами пісковиків, розглядаються в якості одного з перспективних напрямків пошуково-розвідувальних робіт як в суходільній, так і акваторіальній частинах українського сектору Чорноморського регіону. У розвиток цього напрямку автором видані рекомендації по проведенню геофізичних робіт. Другий напрям орієнтує пошуково-розвідувальні роботи на пошуки пасток вуглеводнів у піднасуві Гірського Криму, де згідно з побудовами автора перспективи нафтогазоносності слід пов’язувати з нижньокрейдовими (апт-альбськими) та докрейдовими (юрськими, тріасовими) утвореннями, перекритими насувами кримських альпід. За цим напрямом рекомендовано буріння трьох параметричних свердловин (Узун-Сиртської, Отузької та Ангарської) проектними глибинами до 4500 м.

Публікації автора:

1. Тектоника Украины. / С.С. Круглов, А.К. Цыпко, Ю.А. Арсирий, В.А. Витенко, И.Б. Вишняков, В.П. Кирилюк, Б.М. Полухтович, И.В. Попадюк, А.Д. Самарский, А.А. Сиворонов, В.Б. Соллогуб, А.В. Чекунов // Под ред. С.С. Круглова, А.К. Цыпко .– М.: Недра, 1988. – 254 с. (Тр. УкрНИГРИ; Вып. XXXVI).

2. Тектоническая карта Украинской ССР и Молдавской ССР. Масштаб 1:500000 / Ю.А. Арсирий, И.Б. Вишняков, Н.Г. Жарко, В.П. Кирилюк, С.С. Круглов, Б.М. Полухтович, И.В. Попадюк, А.Д. Самарский, А.А. Сиворонов, В.П. Соллогуб, А.К. Цыпко, А.В. Чекунов, А.А. Шиманский, И.Д. Энтелис / Гл. ред. В.В. Глушко / Укргеология, УкрНИГРИ. – К., 1988.

3. Тектоническая карта Украинской ССР и Молдавской ССР. Масштаб 1:500000 Объяснительная записка. / Ю.А. Арсирий, И.Б. Вишняков, Н.Г. Жарко, В.П. Кирилюк, С.С. Круглов, Б.М. Полухтович, И.В. Попадюк, А.Д. Самарский, А.А. Сиворонов, В.П. Соллогуб, А.К. Цыпко, А.В. Чекунов, А.А. Шиманский, И.Д. Энтелис / Гл. ред. В.В. Глушко / УкрНИГРИ, – Укргеология. – К., 1988. – 134 с.

4. Глубинные геологические срезы юга Украины и Молдавии и прилегающих акваторий (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологической карте юга Украины и Молдавии и прилегающих акваторий на срезе –5000 м масштаба 1:500000 / А.А. Бобошко, А.Т. Богаец, В.Е. Бураковский, С.С. Восанчук, В.Г. Демьянчук, Н.А. Дудко, М.М. Иванюта, А.Н. Истомин, А.Е. Каменецкий, А.М. Палий, Р.В. Палинский, Л.Г. Плахотный, Б.М. Полухтович, И.В.Попадюк, М.Г. Распопова, А.Д. Самарский, В.И. Хныкин, Г.В. Чернявский / Ред. В.В. Глушко и И.П. Жабрев // Мин. газ. пром. СССР, Мин. геол. УССР. – К., 1982. – 76 с.

5. Геологическая карта юга Украины и Молдавии и прилегающих акваторий на срезе –5000 м /А.А. Бобошко, А.Т. Богаец, В.Е. Бураковский, С.С. Восанчук, В.Г. Демьянчук, Н.А. Дудко, М.М. Иванюта, А.Н. Истомин, А.Е. Каменецкий, А.М. Палий, Р.В. Палинский, Л.Г. Плахотный, Б.М. Полухтович, И.В.Попадюк, М.Г. Распопова, А.Д. Самарский, В.И. Хныкин, Г.В. Чернявский / Ред. В.В. Глушко, И.П. Жабрев. – К: Геол. карт. партия ЦТЭ Мингео УССР, 1982.

6. І.В. Попадюк. Чорне море в тектонічному контексті Альпійського Середземноморського поясу // Мінеральні ресурси України. – 2002. – №3. – С. 16–18.

7. І.В. Попадюк. Автохтон Гірського Криму: міф чи перспектива? // Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології: Зб. наук. праць, – Т. 1. За ред. П.Ф. Шпака, К., 2000. – С. 315–318.

8. І.В. Попадюк. Майкоп півдня України: новий погляд на геологічну будову та перспективи пошуків вуглеводнів // Там же. – С. 319–323.

9. И.В. Попадюк, С.Е. Смирнов. Крымский ороген: покровная интерпретация // Геодинамика Крымско-Черноморского региона: Сб. науч. тр. – Симферополь, 1997. – С. 27–30.

10. С.Е. Смирнов, И.В. Попадюк. Проблема возраста таврической серии Крыма // Там же. – С. 31–34.

11. Особенности формирования и перспективы поисков ловушек углеводородов в нижнемайкопских отложениях Керченского полуострова / Б.М. Полухтович, И.В. Попадюк, А.Д. Самарский, В.И. Хныкин // Закономерности размещения и методика поисков и разведки залежей нефти и газа в глубокозалегающих горизонтах нефтегазоносных регионов Украины: Сб.науч.тр. – Львов: УкрНИГРИ, 1979. – С. 24–32.

12. Особенности формирования и вероятная модель нижнемайкопских резервуаров на Керченском полуострове / Б.М. Полухтович, А.Д. Самарский, И.В. Попадюк, В.И. Хныкин // Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров. – М.: Наука, 1981. – С. 30–33.

13. Особенности геологического строения и перспективы нефтегазоносности юго-западной части Индоло-Кубанского прогиба / Б.М. Полухтович, И.В.Попадюк, А.Д. Самарский, В.И. Хныкин // Геология нефти и газа. – 1981. – №1. – С. 43–47.

14. Перспективы поисков залежей углеводородов в майкопских отложениях Индольского прогиба / Б.М. Полухтович, И.В. Попадюк, А.Д. Самарский, В.И. Хныкин // Условия образования и закономерности размещения залежей нефти и газа. – К.: Наук. думка, 1983. – С. 240–246.

15. Б.М. Полухтович, А.Д. Самарский, И.В.Попадюк. Результаты бурения Кореньковской параметрической скважины (Керченский полуостров) // Геол. и геохим. гор. ископ. – 1983. – Вып. 60.– С. 32–39.

16. Особенности геологического строения и перспективы нефтегазоносности верхнеюрских-неокомских отложений Керченского полуострова / Б.М. Полухтович, А.Д. Самарский, И.В.Попадюк, В.И. Хныкин, Л.М. Регуш // Геология нефти и газа. – 1981. – № 10. – С. 26–32.

17. Новые данные о геологическом строении юго-восточного Крыма / Б.М. Полухтович, Г.В. Бойчук, В.Г. Дулуб, С.С. Восанчук, И.В. Попадюк, А.Д. Самарский, Л.М. Регуш // Тектоника и стратиграфия. – 1982. – Вып. 23. – С. 75–81.

18. Рифовые ловушки верхней юры-берриаса юго-восточного Крыма – новый объект поисков залежей углеводородов / А.Д. Самарский, Б.М. Полухтович, И.В.Попадюк, Е.В. Самарская // Геология нефти и газа. – 1982. – №3. – С. 13–18.

19. Основные черты глубинного строения Восточно-Крымского синклинория по новым геолого-геофизическим материалам / А.Д. Самарский, Б.М. Полухтович, И.В.Попадюк, В.И Хныкин // Геол. и геохим. гор. ископ. – 1984. – Вып. 62.– С. 1–9.

20. И.В. Попадюк, С.Е. Смирнов. Проблема структуры Горного Крыма: традиционные представления и реальность // Геотектоника. – 1991. – № 6.– С. 44–56.

21. I.V. Popadyuk and S.E. Smirnov. Crimean orogen: a nappe interpretation / P.A. Ziegler and Horvath F., eds. // Peri-Tethys Memoir 2: Structure and Prospects of Alpine Basins and Forelands. Mem. Mus. natn. Hist. nat., – Paris. – 1996. – 170. – P. 513–524.

22. I.V. Popadyuk Post-Jurassic geological history of Black Sea: the main events and key problems // Proceedings of the 2nd International Symposium on the Petroleum Geology and Hydrocarbon Potential of the Black Sea Area (22–24 September 1996): Turkish Association of Petroleum Geologists Special Publication 4 Sile-Istanbul, Turkey, 2001. – Р. 79–84.

23. I.V. Popadyuk and S.E. Smirnov. Crimean orogen: a nappe interpretation // AAPG conference and exhibition (Netherlands Congress Centre, the Hague, 17–20 Oct. 1993). – The Netherlands, 1993. – P. 56.

24. I.V. Popadyuk Paleogeographic reconstruction of Tethys northern margin in the Late Jurassic (Carpathian-Caspian domain) AAPG International Conference and exhibition, Nice, France, (10–13 Sept., 1995) // AAPG Bull – 1995 – V. 79, No 8. – P. 1243.

25. I.V. Popadyuk. Post-Jurassic geologic History of the Black Sea: the main events and key problems // Abstracts of 2 and International Symposium on the Petroleum geology and hydrocarbon potential of the Black Sea area (22–24 Sept. 1996). – Sile-Istanbul, Turkey, 1996. – P. 68–70.

26. І.В. Попадюк. Альпійська геодинаміка Чорноморського регіону // Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища – GPS і GIS-технології: Зб. наук. доп. 4-го наук.-тех. симпозіуму (Алушта), 6–12 вересня 1999 р., – Львів: Львів. астрономо-геодез. т-во, 1999. – С. 53–56.

27. І.В. Попадюк. Нова тектонічна схема Чорноморського регіону // Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища – GPS та GIS технології: Зб. матер. 5-го наук.-тех. симпозіуму (Алушта), 4–10 вересня 2000 р., – Львів: Львів. астрономо-геодез. т-во, 2000. – С. 72–73.

28. І.В. Попадюк. Палеогеографія Чорноморського регіону в пізній юрі-баремі // Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов: Тез. ІІ Междунар. конф. (Гурзуф, 5–8 сентября 2000). – Симферополь, 2000. – С. 198.

29. І.В. Попадюк. Гірський Крим: карти нового покоління вимагатимуть стратиграфії нового стандарту // Регіональні геологічні дослідження в Україні і питання створення Держгеолкарти-200: Тези доп. І Наук.-вироб. наради геологів-зйомщиків (Гурзуф, 17–22 вересня 2001 р.). – Київ, 2001. – С. 119–120.

30. С.Е. Смирнов, И.В. Попадюк. О совершенствовании стратиграфической базы Госгеолкарты-200 // Там же. – С. 84–85.