1. Одним із головних чинників формування ґрунтового покриву Розточчя є літологічні особливості ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід. Породи, характеризуючись різною літологією, мінералогічним і петрографічним складом, вмістом СаСО3 тощо, впливають на будову і властивості ґрунтів, які на них утворились. Встановлено, що характерною особливістю Розточчя є літогенна дивергенція ґрунтоутворення, яка зумовлює складність і дрібноконтурність ґрунтового покриву, представленого зональними (дерново-підзолистими, сірими лісовими), азональними (лучними, лучно-болотними, болотними, торфово-болотними) та інтразональними (дерново-карбонатними) ґрунтами. 2. Найбільш потужний профіль мають дерново-підзолисті і сірі лісові ґрунти, ґрунтоутворюючими породами яких є дочетвертинні і водно-льодовикові піски і супіски та лесоподібні суглинки (до 130 см). Профіль ґрунтів, які сформувались на елювії щільних карбонатних порід (рендзини на елювії вапняків, мергелів), має потужність до 60 см. Властивості ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід знаходять своє відображення у забарвленні генетичних горизонтів ґрунтів, структурі, гранулометричному складі, наявності уламків порід у профілі тощо. 3. Гранулометричний склад ґрунти Розточчя успадкували від ґрунтоутворюючих порід. Переважають фракції піску або грубого пилу, окрім дерново-карбонатних ґрунтів, сформованих на елювії мергелів, у них переважає мулиста фракція. Пісок у профілі дерново-карбонатних ґрунтів накопичується зазвичай у формі нерозчинного залишку у результаті декарбонізації порід з наступним вилуговування карбонатів. Дерново-підзолисті ґрунти Розточчя, які сформувались на водно-льодовикових пісках і супісках, характеризуються вищими показниками щільності твердої фази і щільності будови, а також меншою шпаруватістю, ніж дерново-підзолисті ґрунти, сформовані на дочетвертинних пісках. Для гумусово-акумулятивного горизонту рендзин характерні найнижчі величини щільності твердої фази і щільності будови (2,42 – 2,43 і 0,98 – 1,03 г/см3 відповідно), а також найвища шпаруватість (47,62 – 59,27 %) серед ґрунтів Розточчя. 4. Ґрунти Розточчя, сформовані на елювії щільних карбонатних порід, характеризуються вищим вмістом гумусу (2,29 – 4,98 %), ніж ґрунти, сформовані на дочетвертинних і водно-льодовикових пісках та супісках (менше 2 %). У ґрунтах під лісом тип гумусу гуматно-фульватний, ФК переважають над ГК, незалежно від типу ґрунтоутворюючих порід. Відмінності величин коефіцієнта оптичної щільності гумінових кислот та коефіцієнта екстинції верхніх горизонтів ґрунтів опосередковано свідчать про відмінності їхніх ґрунтоутворюючих порід. 5. Вміст карбонатів, їхня форма і розміри вказують на ступінь вивітреності породи і вилуговування продуктів руйнування. Дерново-карбонатні ґрунти, сформовані на елювії вапняків, характеризуються вищою карбонатністю профілю, ніж рендзини, сформовані на елювії мергелів, що зумовлено різним вмістом СаСО3 у породах (вміст СаСО3 у вапняках перекристалізованих становить 93,20 %, вапняках згусткових – 92,86 %, а у мергелях глинистих – 43,12 %). Підстилання ґрунтів продуктами вивітрювання карбонатних порід зумовлює гідрогенне окарбоначення нижньої частини ґрунтового профілю. 6. У вбирному комплексі ґрунтів Розточчя переважають катіони кальцію. У ґрунтах, які сформувались на елювії щільних карбонатних порід або підстеляються продуктами їхнього вивітрювання, спостерігається збільшення вмісту ввібраного кальцію вниз по профілю до ґрунтоутворюючої породи, відповідно зростає сума ввібраних основ і ступінь насичення ними. Вплив ґрунтоутворюючих порід на ємність катіонного обміну і вбирну здатність ґрунтів є опосередкованим через гранулометричний склад ґрунтів. 7. Дерново-підзолисті ґрунти, ґрунтоутворюючими породами яких є дочетвертинні і водно-льодовикові піски і супіски, характеризуються вищою кислотністю ґрунтового розчину і більшими величинами гідролітичної кислотності, ніж дерново-підзолисті ґрунти, підстелені щільними карбонатними породами, та сірі лісові ґрунти, сформовані на лесоподібних суглинках. Наявність кальцію у ґрунтоутворюючій або підстилаючій породі сприяє нейтралізації кислотності ґрунтового розчину, надаючи йому нейтральної або слабо(середньо-) лужної реакції, зменшує величину гідролітичної кислотності. 8. Основу мінеральної частини ґрунтів Розточчя (більше 95 %) становлять оксиди силіцію, феруму, алюмінію і кальцію, абсолютно переважає оксид силіцію. Профільний аналіз валового хімічного складу ґрунтів Розточчя свідчить про успадкованість його від ґрунтоутворюючих порід. Дерново-карбонатні ґрунти характеризуються високим вмістом півтораоксидів у мінеральній частині, що свідчить про інтенсифікацію процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання, у результаті чого утворюються вторинні мінерали, а також збільшується розчинність і вилугованість карбонатів. Дерново-підзолисті ґрунти характеризуються диференціацією профілю за елювіально-ілювіальним типом. 9. Ґрунти Розточчя диференційовані за мулом, величина загального ступеня диференціації профілю ґрунтів змінюється від 1,25 до 3,26 у такій послідовності: дернові дерново-слабопідзолисті дерново-середньопідзолисті сірі лісові ґрунти. У ґрунтах на двочленних відкладах, у яких материнська порода повністю охоплена процесами ґрунтоутворення, вплив підстилаючої породи більш виражений, загальний ступінь диференціації профілю у них збільшується. 10. Вивітрювання карбонатних порід, розчинення і вилуговування продуктів руйнування зумовило еволюцію дерново-карбонатних ґрунтів Розточчя. Еволюційний ряд ґрунтів такий: дерново-карбонатні типові слабовилуговані середньовилуговані ґрунти. Останні за показниками фізичних і фізико-хімічних властивостей наближаються до відповідних показників дерново-підзолистих ґрунтів. Це вказує на те, що наступною стадією їхньої еволюції є формування дерново-підзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами. 11. На основі проведених досліджень рекомендуємо вивчення ґрунтів і ґрунтового покриву територій, які характеризуються неоднорідністю і різноманітністю ґрунтоутворюючих порід, проводити з використанням методу літокатен. Це дасть можливість скласти достовірні карти великого масштабу, запровадити еколого-безпечне землекористування, а також значною мірою зменшить вартість досліджень. |