Анотація до роботи:

Куляс В.М. «Генетичні маркери, гормональні та імунологічні критерії ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників». Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. – Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004.

Метою роботи було розробити прогностичні критерії розвитку хронічного пилового бронхіту на основі вивчення генетичних маркерів, гормональних і імунних зрушень, що виникають в організмі гірників під впливом негативних чинників виробничого середовища та удосконалити систему профілактики цього захворювання.

Проведено аналіз санітарно-гігієнічних умов праці гірників найбільш типових вугільних шахт Донбасу, що збільшують ризик розвитку хронічного пилового бронхіту. Визначено особливості фенотипового розподілу генетичних маркерів, характер формування реакції гормонального та імунного статусу в осіб різноспрямованого типу рефлекторних реакцій бронхів у період адаптації до роботи в умовах підвищеної запиленості, стажованих гірників без ознак пилової патології і хворих на хронічний пиловий бронхіт. Вперше визначено інформативні біомаркери ризику розвитку хронічного пилового бронхіту та на їх підставі обгрунтовано і рекомендовано схему профілактичних і реабілітаційних заходів для осіб, які увійшли до групи ризику розвитку хронічного пилового бронхіту, і гірників, хворих на хронічний пиловий бронхіт.

В дисертаційній роботі вирішена важлива науково-практична проблема - визначення індивідуальних біомаркерів схильності бронхолегеневого апарату до дії негативних промислових чинників та прогнозу ризику розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників. Це дозволило доповнити комплекс заходів щодо профілактики даного захворювання, ефективного рішення питань професійного відбору, проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, реабілітації і раціонального працевлаштування гірників.

1. Комплекс шкідливих виробничих чинників вугільних шахт, таких як висока температура (перевищення ГДР на 4,2 ^оС), перепади барометричного тиску (8,3 кПа – 12,7 кПа), розмір геотермічного ступеня (32,8 м/^оС - 34,3 м/^оС) та температура уміщюючих порід (34,3 ^оС - 40,8 ^оС), збільшує дію пилового чинника (перевищення ГДК у 18,1 – 24,4 рази), який виступає головним при розвитку хронічного пилового бронхіту, і чинить дестабілізуючий вплив на функції ендокринної та імунної систем організму гірників.

2. У гірників із хронічним пиловим бронхітом спостерігаються прояви вираженої ендокринопатії та імунного дисбалансу у вигляді зниження рівня тиреотропного гормону (на 35,4 %), тироксину (на 46,1 %) і кортизолу (на 42,4 %), специфічний розподіл статевих і гонадотропних гормонів (високий рівень лютеїнізуючого гормону (на 77,6 %) та естрадіолу (на 54,5 %) на фоні низьких показників фолікулостимулюючого гормону (на 55 %) і тестостерону (на 44,4 %)), підвищення фагоцитарної активності нейтрофилів периферичної крові за даними спонтанного (на 60,6 %) та індукованого (на 82 %) НСТ-тестів, зменшення рівня сироваткового лізоциму (на 52,7 %) та імуноглобуліну М (на 29,4 %).

3. Індивідуальними маркерами високого ризику розвитку хронічного пилового бронхіту є фенотипи 0(I) (44,8 % проти 30,7%) еритроцитарної системи АВ0, MN (61,6 % проти 52,2 %) системи MNSs і типи гаптоглобіну Нр2-2 (52,8 % проти 40,0 %). Стійкість до його виникнення мають особи з фенотипом А(II) (31,8 % проти 40,8 %), ММ (23,0 % проти 34,7 %) і Нр1-1 (10,9 % проти 17,2 %).

4. Факторами ризику раннього розвитку патології легень в осіб, що вперше надходять на роботу у вугільні шахти, є наявність специфічного набору генетичних маркерів, недостатність імунної системи (зменшення фагоцитарного числа (на 32 %), збільшення резервних метаболічних можливостей нейтрофилів (на 22,5 %) в індукованому НСТ-тесті) та підвищення рефлекторної збуджуваності слизуватої дихальних шляхів.

5. Критерієм ризику розвитку пилової патології у гірників із вираженою бронхоспастичною реакцією через рік роботи в умовах підвищеної запиленості є пригнічення продукції фолікулостимулюючого гормону (в 2 рази) і тироксину (в 1,5 рази) на фоні подвійного підвищення рівня лютеїнізуючого гормону, яке спостерігається і у хворих на хронічний пиловий бронхіт.

6. Підвищена температура повітря робочої зони впливає на гормональний статус та призводить до зміни рівнів його показників (збільшення рівня альдостерону (в 1,7 рази), лютеїнізуючого гормону (в 2,4 рази) на фоні зниження фолікулостимулюючого гормону (в 3 рази), тестостерону (в 4,5 рази), естрадіолу (в 1,6 рази) та тиреотропного гормону (в 1,8 рази), що сприяє більш ранньому формуванню хронічного пилового бронхіту у шахтарів, котрі працюють в умовах комбінованого впливу пилу та нагріваючого мікроклімату.

7. Розроблена діагностична процедура прогнозування розвитку хронічного пилового бронхіту у гірників з використанням комплексного визначення інформативних біомаркерів (фенотипи I(0), MN, Нр 2-2, рівні лютеїнізуючого гормону, тестостерону, лізоциму, імуноглобуліну А у сироватці крові, показник індексу активації нейтрофилів у індукованому НСТ-тесті), яка увійшла до запропонованої схеми профілактичних заходів для осіб групи ризику і хворих на хронічний пиловий бронхіт.

Публікації автора:

1. Куляс В.М. Влияние нагревающего микроклимата на раннюю эндокринную инволюцию организма у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса // Проблемы старения и долголетия. - 1999.- Т.8, N2. - С. 181 - 185.

2. Куляс В.М., Ксенофонтов Ю.П. Генетические маркеры крови при хроническом пылевом бронхите // Гематология и переливание крови. - 1993.- Вып. 28.- С. 77 - 80. Автором проведено порівняльний аналіз розподілу ізоантигенів системи АВ0 у жителів Донбасу, здорових шахтарів і гірників, хворих на ХПБ.

3. Куляс В.М. Гигиеническая оценка профессионального риска хронического пылевого бронхита у горнорабочих очистного забоя угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004.- Т.8, № 1.-С. 67-74.

4. Куляс В.М., Корж Е.В., Трунова О.А., Валуцина В.М. Влияние нагревающего микроклимата глубоких угольных шахт Донбасса на заболеваемость и особенности гормональной, биохимической и иммунологической адаптации организма горнорабочих // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000.- Т.4, № 1.-С.24-28. Автором досліджено особливості гормональних порушень під впливом високої температури повітря робочої зони, статистично оброблено та проаналізовано результати досліджень.

5. Трунова О.А., Передерий Г.С., Мухин В.В., Куляс В.М., Асланова Е.А. Возрастные изменения иммунной системы, гормонального статуса и работоспособности горнорабочих угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000. - Т.4, № 2.-С. 193-197. Автором проведена частина обстежень стажованих гірників із статистичною обробкою результатів.

6. Физиологические механизмы адаптации и реадаптации / Передерий Г.С., Тарасенко В.Т., Мухин В.В., Трунова О.А., Куляс В.М. // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В. Мухина. – Донецк.- 2000. – С.63-79. Автором проведено дослідження гормонального статусу та імунологічної реактивності осіб з різним типом рефлекторної реакції бронхів на аерогенні подразники при надходженні на роботу у вугільну шахту.

7. Трунова О.А., Куляс В.М. Динамика иммунологических и гормональных показателей у горнорабочих в процессе адаптации к работе в подземных условиях // Журнал Академiї медичних наук України.-2000.- № 1.- C. 172-181. Автором вивчено гормональні зрушення, які відбуваються у гірників різноспрямованого типу рефлекторної реакції бронхів на аерогенні подразники, частина результатів проаналізована, статистично оброблена й узагальнена як діагностичні критерії ризику розвитку пилових бронхолегеневих захворювань.

8. Куляс В.М., Трунова О.А., Мухин В.В., Решетюк В.А. Иммуно-генетические маркеры риска развития заболеваний органов дыхания у горнорабочих // Гигиена труда. – Киев.- 2002.- Вып. 33.- С. 55 - 63. Автором проведено дослідження фенотипового розподілу систем крові (АВ0, MNSs, Нр) та імунного статусу у гірників із різноспрямованим типом рефлекторної реакції бронхів на аерогенний подразник, розроблено базу даних обстежених гірників, результати проаналізовано і статистично оброблено.

9. Куляс В.М., Трунова О.А., Мухин В.В., Решетюк В.А. Генетические маркеры крови и иммунологическая реактивность при хроническом пылевом бронхите // Український пульмонологічний журнал. – 2002. - № 3. – С. 18-22. Автором проведено дослідження імунологічної реактивності і розподілу генетичних маркерів у гірників, хворих на ХПБ, розроблено базу даних, частина результатів проаналізована, статистично оброблена і узагальнена як діагностичні критерії ризику розвитку ХПБ.

10. Куляс В.М. Функциональное состояние эндокринной системы при раннем развитии хронического пылевого бронхита у горнорабочих глубоких угольных шахт // Гигиена труда.– Киев.- 2003.– Вып. 34, том 2. – С. 775-786.