У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми гендерних особливостей запам’ятовування. На підставі аналізу даних, отриманих в експериментальному дослідженні довільного і мимовільного запам'ятовування художнього та науково-популярного тексту чоловіками і жінками студентського віку, зроблено наступні висновки. 1. Існують як спільні риси, так і відмінності в запам’ятовуванні художнього і науково-популярного тексту чоловіками і жінками. Щодо спільних рис було виявлено, що продуктивність довільного та мимовільного запам’ятовування інформації, що містить основний зміст текстів, однакова у чоловіків та жінок. Щодо запам’ятовування другорядної інформації, були виявлені певні відмінності. В художньому тексті при обох видах запам’ятовування жінки продуктивніше, ніж чоловіки запам’ятовують другорядні аспекти тексту, які пов’язані з міжособистісними стосунками та внутрішнім світом героїв, стосуються подробиць зовнішньої обстановки. В науково-популярному тексті кількісних відмінностей в запам’ятовуванні другорядних аспектів тексту не виявлено, але існують відмінності в особливостях відтворення фактичної інформації. І довільно, і мимовільно чоловіки порівняно з жінками більш узагальнено запам’ятовують фактичну інформацію. В пам’яті жінок така інформація представлена більш конкретно, містить більше деталей, прикладів. 2. У чоловіків з різними гендерними ролями продуктивність як довільного, так і мимовільного запам’ятовування основної інформації однакова. Разом з тим існують розбіжності в запам’ятовуванні другорядних аспектів тексту. Найбільша різниця виявилася між запам’ятовуванням чоловіків маскулінного і фемінінного типів. Характеристики запам’ятовування чоловіків фемінінного типу подібні до аналогічних у жінок. У жінок з різними гендерними ролями існують кількісні розбіжності в продуктивності запам’ятовування художнього тексту. Довільне запам’ятовування основної інформації найефективніше у жінок андрогінного та недиференційованого типів, тобто при відносно рівному співвідношенні традиційно чоловічих та жіночих характеристик. Мимовільне запам’ятовування найбільш продуктивне у жінок фемінінного типу завдяки більш ефективному запам’ятовуванню другорядної інформації. 3. Продуктивність довільного запам’ятовування науково-популярного тексту у чоловіків з різними гендерними ролями однакова. Щодо мимовільного запам’ятовування, то у чоловіків андрогінного та недиференційованого типів запам’ятовування фактичної інформації продуктивніше. Виявлено розбіжності в продуктивності довільного запам’ятовування основної інформації науково-популярного тексту у жінок з різними гендерними ролями. Найбільші відмінності виявилися між групами жінок маскулінного і фемінінного типів: запам’ятовування основної інформації маскулінними жінками є найбільш, а фемінінними найменш ефективним. Продуктивність мимовільного запам’ятовування основної інформації у жінок з різними гендерними ролями однакова. Жінки маскулінного і андрогінного типів більш продуктивно відтворюють фактичну інформацію науково-популярного тексту як при довільному, так і при мимовільному запам’ятовуванні. 4. Порівняння запам’ятовування художнього та науково-популярного тексту чоловіками та жінками показало, що при мимовільному запам’ятовуванні художнього тексту порівняно з довільним виявляється значно більше відмінностей між усіма порівнюваними групами, а при запам’ятовуванні науково-популярного тексту спостерігається протилежна тенденція. У чоловіків мнемічна мета підвищує продуктивність запам’ятовування як художнього, так і науково-популярного тексту. У жінок мнемічна мета більшою мірою підвищує продуктивність запам’ятовування науково-популярного тексту і меншою мірою художнього. Мимовільне запам’ятовування жінками подробиць, деталей має власну специфіку – продуктивніше запам’ятовуються ті подробиці, що пов’язані з людьми та їхними стосунками. Це найбільш характерно для жінок фемінінного та недиференційованого типів. 5. Відмінності в довільному та мимовільному запам’ятовуванні і художнього, і науково-популярного тексту, які були виявлені при порівнянні даних чоловіків і жінок з однаковими гендерно-рольовими характеристиками, за характером повторюють відмінності, виявлені між групою чоловіків і групою жінок без урахування їх гендерно-рольових характеристик. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми; її вивчення може здійснюватися у кількох напрямках. Перший – вивчення зв'язку гендерних особливостей з такими видами пам'яті, як повсякденна, автобіографічна. Другий напрямок – дослідження зв'язку пам'яті з іншими характеристиками особистості: віковими, культурними, етнічними тощо. На нашу думку, дослідження зв'язку цих характеристик і пам'яті слід проводити стосовно тих видів пам'яті, які більш тісно пов'язані з особистістю. |