Дорошенко Наталія Миколаївна. Гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки в конфлікті: дисертація канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 19 с. : табл., рис.
Анотація до роботи:
Дорошенко Н.М. Гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки в конфлікті. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – вікова та педагогічна психологія. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2003.
Дисертаційне дослідження присвячено вивченню гендерної детермінації вибору особами юнацького віку стратегій поведінки в конфлікті. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що статеворольові настанови особистості визначають сталі поведінкові тенденції в конфлікті, зміна яких можлива лише в разі загрози порушення значущих персональних транзакцій.
Розроблено та апробовано спеціальний курс для вищих та середніх навчальних закладів, спрямований на загальну гендерну просвіту та формування практичних навичок використання повного спектру стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях через корекцію гендерних стереотипів та статеворольових настановлень щодо власної поведінки.
В дисертації запропоновано нове вирішення проблеми гендерної детермінації вибору стратегії поведінки особистості в конфлікті, яке полягає у розгляді статеворольової ідентичності як складного та багаторівневого утворення, що великою мірою визначає поведінку особистості в конфлікті.
Наведено концепція вивчення статеворольової ідентичності, яка полягає в системному вивченні двох рівнів даного утворення: індивідуально-психологічного та соціально-психологічного. Окрім того на визначених рівнях ми спиралися на різні структурні моделі статеворольової ідентичності: на індивідуально-психологічному рівні статеворольова ідентичність розглядалася на основі континуально-альтернативної, а на соціально-психологічному – на основі ортогональної моделі. Такий системний аналіз дозволив більш повно вивчити вплив статеворольової ідентичності на поведінку особистості в конфлікті.
Виявлено, що соціально-психологічний рівень статеворольової ідентичності, в порівнянні з індивідуально-психологічним, як для фемінного, так і для маскулінного типів знижує ступінь прояву стереотипної поведінки.
Маскулінні та фемінні особистості схильні діяти згідно з гендерними стереотипами. Ригідність поведінкових проявів робить маскулінну та фемінну статеворольову ідентичність слабшою у порівнянні з андрогінною. Андрогінія є найбільш сильним та гнучким типом статеворольової ідентичності і визначає найбільш адекватну поведінку в конфлікті та ставлення до оточуючих. Недиференційований тип статеворольової ідентичності не зумовлює для особистості сталих стратегій поведінки в конфлікті та типів ставлення до оточення.
Маскулінність визначає авторитарне, егоїстичне та агресивне ставлення до людей, домінування над людьми, незалежну поведінку з прийняттям “боротьби” в конфлікті. Фемінна статеворольова ідентичність детермінує залежну поведінку, стратегію ухиляння від боротьби, комунікабельність, вибір згладжування та втечі як способу вирішення конфліктної ситуації.
Для андрогінної статеворольової ідентичності притаманне дружнє та альтруїстичне ставлення до людей, незалежність та комунікабельність. Андрогінія не визначає постійного використання стратегії прийняття або ухиляння від “боротьби”. Андрогінні особистості надають компромісній поведінці в конфлікті.
Визначено, що при порушенні транзакцій різного ступеню значущості відбуваються зрушення у симптомокомплексі маскулінності/фемінності особистостей різного типу статеворольової ідентичності. Значущість збереження транзакцій спонукає до відмови від стереотипної поведінки в конфлікті. Причому, визначено, що фемінність, в порівнянні з маскулінністю, є більш сталою частиною симптомокомплексу маскулінності/фемінності, тобто поведінка фемінних особистостей є більш стійкою. Маскулінна статеворольова ідентичність передбачає більшу гнучкість поведінкових реакцій.
Виявлено, що в конфліктних ситуаціях, що не насичені фактором соціальної атракції, поведінку особистості зумовлює індивідуально-психологічний рівень її статеворольової ідентичності, а у випадках, коли опонентом є значуща людина, – її соціальний рівень.
Статеворольова ідентичність та гендерні стереотипи юнацтва, що є детермінантами поведінки особистості в конфлікті, підлягають корекції у напрямку зрушення з крайніх тенденцій до середини, тобто у бік андрогінної статеворольової ідентичності, що призводить до змін у виборі стратегій поведінки в конфлікті. Досягти цього можна за допомогою спеціально розроблених процедур, які спрямовані на гендерну просвіту, самопізнання, усвідомлення та зміну власних гендерних стереотипів, формування андрогінного типу статеворольової ідентичності, засвоєння конструктивних стилів вирішення конфліктних ситуацій.
Виконане дослідження дозволило створити експериментальну програму “Гендерні особливості поведінки особистості”, рекомендовану для осіб юнацького віку. Його метою є, по-перше, впровадження гендерної освіти, і по-друге, корекція гендерних стереотипів, статеворольових настанов та поведінки молоді в конфлікті.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Дальший напрям дослідження цієї проблеми ми вбачаємо у вивченні сталості змін у статеворольових настановленнях особистості, що досягаються шляхом психокорекційного впливу. Перспективними, на наш погляд, є дослідження статеворольової ідентичності у віковій динаміці.
Публікації автора:
Дорошенко Н. Особливості статеворольової ідентифікації в юнацькому віці //Науковий пошук студентів-драгомановців. (Випуск 1): Збірник кращих матеріалів наукового студентського товариства. – К.: НПУ, 2000.-С.14-16.
Дорошенко Н.Н. Гендерна детермінація вибору стратегії поведінки в конфлікті //Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова, Випуск 1(8), 2000.- С.39-43.
Дорошенко Н.М. Проблема формування маскулінності/фемінності в зарубіжних та вітчизняних психологічних теоріях //Психологія. Збірник наукових праць НПУ ім. М.П.Драгоманова, Випуск 11, 2000. – С.115-121.
Дорошенко Н.М. Гендерна детермінація формування громадської активності особистості. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Випуск 5, частина1. – Івано-Франківськ, 2000 р. – С.20-23.
Дорошенко Н.М. Статеворольова ідентифікація як детермінант поведінки особистості //Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова, Випуск 13, 2001. – С.76-85.
Дорошенко Н.Н. Гендерный компонент образования специалистов гуманитарного профиля. Материалы юбилейной научно-практической конференции “Корпоративная культура и подготовка специалистов гуманитарного профиля”. – Донецк, ДИУ, 2001г. – С.243-249.
Дорошенко Н.М. Гендерні відмінності як поведінкові паттерни //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки. Збірник наукових праць №2 (2). – СНУ, Луганськ, 2001р. – С.50-54.
Дорошенко Н.Н., Ложкин Г.В. Руководитель - мужчина, руководитель – женщина // Персонал 2/2002. - С.47-52.
Дорошенко Н.Н., Ложкин Г.В. Конфликт: мужчины и женщины //Персонал №5, 1999 г. - С.84-88.
Дорошенко Н.М. Конфліктна поведінка особистості як результат прояву симптомокомплексу маскулінності/фемінності //Вісник Національного технічного університету України (КПІ). Філософія. Психологія. Педагогіка. № 1 (4)/2002. – К., “Політехніка”, 2002р. – С.49-56.
Дорошенко Н.М. Статеворольова обумовленість вибору стилю керівництва. Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 6. – С.249-253.
Дорошенко Н.Н., Бузник А.И., Волянюк Н.Ю. Психология взаимодействия в системе “тренер-спортсмен” – К., Гос. научно исслед. институт физ. культуры и спорта, 2003. – 60 с.
