1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення ландшафтно-педогалогеохімічної проблематики, здійснено ландшафтно диференційований аналіз педогалогеохімічної ситуації Причорноморсько-Приазовського cухостепового краю, з’ясовано головні закономірності латерального розподілу водорозчинних солей, в контексті глобальних і регіональних геоекологічних проблем виявлено тенденції змін в характері засоленості ґрунто-підґрунтя території дослідження, обґрунтовано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено її структуру та наукові атрибути педогалогеохімії. Педогалогеохімія і ландшафтознавство розглядаються як базові наукові галузі в процесі формування педогалогеохімії ландшафтів та галогеохімії ландшафтів. 2. В контексті євразійської системи сухостепових ландшафтних комплексів подібні природні утворення в Україні займають найбільш західне, зокрема, приморське географічне положення, що обумовлює риси їх ландшафтно-педогалогеохімічної специфіки та різноманіття. “Острівний” характер поширення таких геокомплексів, фрагментарність розвитку темно-каштанових та особливо каштанових ґрунтів, відсутність різкої відміни сухих степів України від сусідніх степових геокомплексів (завдяки нівелюючому впливу антропогенної діяльності), а також традиційне виділення в Україні однієї степової зони дають підстави сухостепові ландшафтні комплекси України розглядати лише на підзональному рівні. Розробка педогалогеохімічно орієнтованої систематики ландшафтних комплексів території дослідження з виявленням 39 видів ландшафтів та 50 підгруп і видів урочищ є об’єктивним матеріалом, який засвідчує наявність ландшафтного, ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття Причорноморського сухого степу. Систематика стала науковою основою ландшафтно диференційованого педогалогеохімічного аналізу та удосконалення фізико-географічного районування регіону. Запропонована типологія падинних геокомплексів, а також виділення унікальних для території України еолово-гідрогенних псамоморфних ландшафтів поглиблюють знання про особливості ландшафтної структури Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. 3. Розроблена методика застосування інтегральних педогалогеохімічних індексів сприяла виявленню внутрішньої педогалогеохімічної специфіки ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу та побудові ландшафтно-педогалогеохімічної карти (М 1:400000). 4. Зональним та зонально-інтразональним ландшафтним комплексам території дослідження властиві такі головні закономірності як широтна ландшафтно-педогалогеохімічна зональність, содопрояв, домінування у верхньому метровому шарі (на площі понад 80%) незасолених та перехідних типів з переважанням сульфатів та гідрокарбонатів у хімічному складі солей, обумовленість внутрішньорегіональної педогалогеохімічної (ландшафтно-педогалогеохімічної) специфіки особливостями різноманіття і строкатості ландшафтної структури регіону. Прояв першої закономірності відмічається у більш вищих до півдня значеннях концентрації солей та менш глибокому заляганні першого від поверхні сольового горизонту і горизонту акумуляції гіпсу. Зональність хімічного складу водорозчинних солей менш виразлива, що обумовлено майже повсюдним домінуванням у складі водорозчинних солей грунто-підгрунтя сульфатних хімічних типів. Проте в автоморфних умовах зональність простежується у збільшенні до півдня концентрації хлоридів, особливо у міжакумулятивних та позаакумулятивних горизонтах зони аерації. В межах плакорів приморських низинно-супернизинних ландшафтів алювіально-терасових рівнин з гідроморфними умовами спостерігається інтерференція прояву широтної зональності (наявність зональних ґрунтів із значною роллю сульфатів у хімічному складі солей і полиново-дерниннозлакових фітоценозів) та інтразональності (вплив високомінералізованих грунтових вод, імпульверизації та наявність високої концентрації хлоридів у грунтах і значна роль галофітів у складі фітоценозів). Зональні та зонально-інтразональні ландшафтні комплекси майже повсюдно, на різних глибинах зони аерації, переважно в шарі 1,0–1,5 м, в несхожих екосистемах, в тому числі і цілинних, характеризуються содопроявом та содовим типом хімізму, що є свідченням природно обумовлених процесів содопрояву в даному регіоні. Такі процеси – також характерна риса ґрунто-підґрунтя інтразональних геокомплексів, переважно за умови невисоких значень засоленості та послаблення ролі хлоридів. 5. Інтразональним ландшафтним комплексам території дослідження властиве особливо значне педогалогеохімічне різноманіття (незасолені – сильнозасолені типи; коливання хімічних типів від гідрокарбонатних і сульфатних до содових, хлоридних та хлоридно-содових), найбільш яскравий прояв якого простежується у приморській зоні, максимально – в межах шороподібних падин, подолиманів та подів з низьким гіпсометричним положенням днищ. Високі рівні засоленості верхнього метрового шару ґрунто-підґрунтя таких геокомплексів виключно пов’язані з наявністю гідроморфних умов та високою мінералізацією, переважно хлоридно-натрієвих, грунтових вод. Особливо низькі рівні засоленості ґрунто-підґрунтя, впритул до знесоленості, характерні для автономних фацій псамоморфно-еолових урочищ алювіально-терасових рівнин, що обумовлено значним елювіюванням водорозчинних солей. Таласосолі, зокрема, марітимні ґрунти узбережжя приморської зони території дослідження необхідно враховувати в процесі удосконалення класифікації ґрунтів України. Схилова ландшафтно-педогалогеохімічна мікрозональність – важлива закономірність регіону, з особливо яскравим проявом в шороподібних падинах. 6. Педогалогеохімічна ситуація на території Причорноморського сухого степу сформована під впливом фонових факторів, – неотектонічного, кліматогенного та евстатичного, і безпосередньо важливих для даного регіону гідрогеологічного та антропогенного факторів. З пізнього пліоцену тут домінували степові ландшафти, розвиток яких проходив на фоні циклічних змін клімату (з переважанням аридних умов), регресій та трансгресій морських акваторій (з домінуванням регресивних фаз у плейстоцені і трансгресивних у голоцені), неотектонічних занурень (особливо у плейстоцен-голоцені). В ході формування палеогрунтів і накопичення лесових відкладів, зміни фізико-географічних умов, зокрема, гідрогеологічної ситуації, відбувалося скупчення водорозчинних солей, утворення на певних глибинах горизонтів їх найбільшої акумуляції. Ритмічність природних процесів та відмінність рельєфу сприяли латеральній різнорівневості залягання сольових максимумів, їх кількісній і якісній неоднаковості. На сучасному етапі розвитку території дослідження педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом глобальних і регіональних природно обумовлених факторів, головними з яких є посилення плювіальності клімату та зміни гідрогеологічної ситуації, в межах приморської зони – також здіймання рівня морських басейнів, ґрунтознавчим доказом якого є наявність псевдосолонців під сучасним морським алювієм шороподібних падин. Враховуючи посилення плювіальності клімату і пов’язані з цим наслідки, проблеми кліматичного та педогалогеохімічного спустелювання в сучасних умовах функціонування регіону не є актуальними. Локально педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом антропогенних факторів, зокрема, зрошення. Загальним домінуючим трендом в характері засоленості ґрунто-підґрунтя території дослідження є розсолення. В той же час, на території зональних типовосухостепових ландшафтних комплексів з вторинно гідроморфними та напівгідроморфними умовами здебільшого спостерігається стан динамічної рівноваги, подекуди з тенденцією до дуже повільного збільшення легкорозчинних солей, особливо за наявності потужних шарів пізньопліоценових глин. Зонально-інтразональним геокомплексам Присивасько-Приазовської фізико-географічної області з автоморфними умовами властиві як процеси динамічної рівноваги, так і розсолення. Виразний тренд до засолення ґрунто-підґрунтя притаманний лише ділянкам зрошення мінералізованими водами та, вірогідно, гідроморфним супернизинним геокомплексам, які зазнають впливу прогресуючого здіймання рівня морських басейнів. 7. Неоднозначність в характері тенденцій педогалогеохімічних процесів та ландшафтно-галогеохімічне різноманіття регіону, на фоні невідворотності для сухостепових агроекосистем зрошуваного землеробства, потребують дієвого забезпечення державою ландшафтно-педогалогеохімічного моніторингу. В такому ж контексті, враховуючи актуальність для території дослідження проблем антропогенного пресингу, зміни клімату та здіймання рівня морських басейнів, існує нагальна потреба реалізації існуючих програм з розширення мережі природно-заповідного фонду у сухостеповому Причорномор’ї та Приазов’ї, першочергово, – з метою збереження унікальних ландшафтів Кінбурнського півострова. |
