Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Тимощук Надія Петрівна. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота : дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.



Анотація до роботи:

Тимощук Н.П. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню фразеологічних одиниць (ФО) у німецькому авторському тексті, їх ролі в системі засобів художнього зображення. На матеріалі визначальних романів Йозефа Рота проаналізовано вживання узуальних фразеологізмів, яке ґрунтується на абсолютних виражальних можливостях, та авторські фразеологічні модифікації (ФМ), що увиразнюють абсолютні, актуалізують потенційні, а також продукують додаткові виражальні можливості ФО.

У роботі фразеологізми представлено також як засіб номінації фрагментів дійсності, вказано на сфери фразеологічної номінації. На основі об’єктивно проведеної процедури інвентаризації ФО за романами письменника визначено авторську фразеологічну картину світу на рівні узуального й модифікованого вжитку та здійснено порівняльний аналіз.

У дисертації ґрунтовно проаналізовано авторські фразеологічні модифікації за способом творення та за фрагментами дійсності, які вони позначають. Автором роботи визначено концепти найчастотнішого фразеологічного модифікування, а також досліджено функції фразеологічних модифікацій як виражально-зображувальних засобів в авторському тексті.

Проведене дослідження функціонування фразеологізмів усіх структурно-семантичних груп у романах Йозефа Рота дало змогу дійти таких висновків:

  1. Фразеологізми – це багатопланові й багатофункціональні мовні знаки зі складною семантичною структурою, які утворюють вертикальний об’єднуючий рівень щодо стандартних мовних рівнів: лексичного, синтаксичного та текстового.

  2. Більшість досліджуваних фразеологізмів, і передовсім ідіоми, базується на наївному розумінні світу і, на відміну від інших мовних знаків, передає безпосередньо когнітивну діяльність носіїв мови. Фразеологічна номінація має яскраво виражений вибірковий характер, оскільки позначає лише окремі фрагменти дійсності, що засвідчує авторська ФКС, змодельована у даній роботі.

  3. Специфіка фразеологічного значення, у тому числі у Йозефа Рота, полягає у вторинному відтворенні МКС шляхом переосмислення вже існуючих у мові знаків. У структурі фразеологічного значення як засобу художнього зображення провідним виступає конотативний макрокомпонент, який утворює інтеґральну єдність із предметно-логічною інформацією. Як виражально-зображувальні засоби художнього мовлення, ФО мають водночас мовний та естетичний елементи.

  4. Широкий спектр виражально-зображувальних можливостей узуальних ФО, які реалізував у романах Й.Рот, є наслідком авторського розуміння ФО як багатопланового мовного знака, і лише у взаємодії з контекстом розкривається його імпліцитно закладений потенціал. Саме в тексті повною мірою реалізуються іманентні та імпліцитні ознаки ФО – експресивність, образність, емоційність, оцінність та ін.

  5. Інтенсивне використання ФО (1 фразеологізм на 133 словоформи) письменником творить високу фразеологічну насиченість тексту романів і служить одним із продуктивних шляхів мовної економії, що веде до скорочення мовного коду та згущення концептуальної інформації.

  6. Інвентаризація фразеологізмів художнього тексту навіть на достатньому лексикографічному матеріалі не спроможна забезпечити об’єктивне визначення фразеологічного складу художнього тексту. Врахування критерію узусу суттєво доповнює фразеологічний корпус одиницями, що існують у ментальному лексиконі мовців та відтворюються в мовленні як готові мовні форми. Вони, однак, залишаються поза увагою лексикографів.

  7. На фразеологічному рівні Йозеф Рот писав „чисту” прозу першої половини ХХ сторіччя. В аналізованому корпусі ФО переважають літературні фразеологізми, джерелом походження яких є літературна та розмовна мова. У тексті романів відсутні діалектизми, австріацизми, стилістично знижені й вульгарні висловлювання. ФО розмовного характеру складають невелику групу, а екзотичними вкрапленнями в авторське художнє полотно є архаїзми.

  8. Порівняльний аналіз ФКС Й.Рота з погляду узуальних та модифікованих ФО засвідчив високий ступінь антропоцентризму фразеологічної номінації, особливо фразеологічних модифікацій. Питома вага ФМ концептосфери „Світ людини” суттєво (на 14,7%) переважає узуальні фразеологізми.

  9. Інтенціонально модифіковані ФО глибше, у порівнянні з узуальними, характеризують складний творчий процес митця, його роботу над відбором засобів фразеологічної номінації та художнього зображення. Їм у художньому тексті належить провідна роль серед засобів мовного зображення.

  10. Йозеф Рот послуговується різними способами модифікації (усього 11), але не однаковою мірою: найуживаніші структурно-семантичні модифікації, серед яких найпродуктивнішими є субституція (33,5%) та експансія (25,9%). Синтаксичні модифікації (відфраземна деривація, інверсія, повтор, дистантне розташування конституентів ФО, дефразеологізація) забезпечують новаторську структуризацію художнього тексту, увиразнюють художнє мовлення, творять поряд з іншими самобутню систему засобів художнього зображення у романах письменника.

  11. Характерною ознакою авторського стилю Й.Рота, що засвідчує високу авторську майстерність та неповторність творчої уяви митця, є інтенсивне використання конверґенцій (20,2%), паралельної актуалізації кількох способів модифікування в межах однієї ФО, які сприяють творенню нової якості шляхом збільшення інформативності, підвищення експресивності та посилення образності фразеологізму.

  12. Між фрагментами ФКС та способами модифікації не спостерігається вираженої кореляції, оскільки певний фрагмент дійсності репрезентовано на фразеологічному рівні різноструктурними ФО. Однак необхідно відзначити домінантне використання окремих способів у певних мультиконцептах: субституцію та відфраземну деривацію у мультиконцепті “фізичний, емоційний і психічний стан”; експансію, еліпс, подвійну актуалізацію та інверсію у мультиконцепті “колектив, соціальний статус, соціальні відносини”; морфологічні модифікації у мультиконцепті “інтелект, ментальна й трудова діяльність”.

  13. Позитивно корелюють між собою семантико-структурні типи ФО та способи модифікації: аналітичні конструкції модифікуються здебільшого шляхом експансії; вербальні та комунікативні ФО підлягають частіше за інші еліптуванню; КФ автор, як правило, не модифікує, а вживає в узуальній формі та узуальному значенні або ж творить влучні образні авторські порівняння.

  14. Авторські модифікації у різний спосіб впливають на семантику ФО – розширюють, деталізують, конкретизують, уточнюють або ж інтенсифікують значення ФО. В окремих випадках ФМ ведуть до семантичного „перевантаження” ФО, до її десемантизації або й антонімізації.

Публікації автора:

  1. Тимощук Н.П. Фразеологізми як компонент поетики: Роман Й.Рота “Гробівець капуцинів”// Питання літературознавства. – Вип. 9 (66). – Чернівці: Рута, 2002.– С. 194-196.

  2. Тимощук Н.П. Фразеологізми в системі засобів художнього зображення в романі Йозефа Рота “Марш Радецького”// Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту: Зб. наук. пр. – Вип.156: Герман. філол. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 12-22.

  3. Тимощук Н.П. Порівняння та компаративні фразеологізми романів Йозефа Рота // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту: Зб. наук. пр. – Вип.157: Герман. філол. – Чернівці: Рута, 2003. – С.95-103.

  4. Тимощук Н.П. Йозеф Рот: міфи і реальність // Буковинський журнал. – 2004. – № 2. – С. 241-250.

  5. Тимощук Н.П. Проблеми визначення фразеологічного складу художнього тексту (на матеріалі романів Й.Рота) // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. – Вип.7. – Т. VII. Ч. І. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – С. 204-211.

  6. Тимощук Н.П. Фразеологічні модифікації: їх семантико-стилістичні особливості у творчості Йозефа Рота // Семантика мови і тексту: Зб. наук. ст. VІІІ міжнарод. конф. 22-24 жовтня 2003 р. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – С. 485-490.

  1. Тимощук Н.П. Фразеологічна картина світу в романах Йозефа Рота // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матер. наук. конф. 24-25 листопада 2004 р. – Чернівці, 2004. – С. 274-275.