У дисертації проведено теоретичне узагальнення та сформульовано науково обґрунтовані рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності функціонування фінансів неприбуткових організацій як важливого джерела надходжень до соціальної сфери. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки. 1. На етапі ринкових змін актуалізується пошук нових схем соціального захисту. Чільне місце в системі забезпечення соціальних гарантій населення посідають фінанси неприбуткових організацій. Дефініцію „фінанси неприбуткових організацій” слід розглядати як систему економічних відносин щодо формування, розподілу й використання фінансових ресурсів неприбутковими організаціями для забезпечення визначених ними суспільно-значимих цілей. 2. Формування концепції фінансового розвитку неприбуткових організацій визначило необхідність теоретичного дослідження особливостей їх функціонування як суб’єкта фінансових відносин у порівнянні з іншими суб’єктами ринку. За результатами цього дослідження поняття „неприбуткова організація” пропонується визначати як непідприємницьку організацію, діяльність якої спрямована на задоволення суспільних потреб, що визначає специфіку її економічної активності та оподаткування. Відповідну класифікацію неприбуткових організацій запропоновано проводити за такими ознаками: форми підпорядкування, власності, фінансування, організаційно-правові форми, види діяльності, територіальний статус. 3. Різнонаправленість фінансової діяльності неприбуткових організацій обумовлює важливість виокремлення основних методологічних принципів оцінки результативності управління нею. Такі принципи включають: врахування особливостей створення і функціонування цих організацій; співвіднесення з принципами оцінки результативності їх господарської діяльності; здійснення її на основі економічних критеріїв; узгодження з головною метою цього управління; вираження у відповідній системі оціночних показників. 4. Фінансові відносини суб’єктів ринку в Україні формуються в рамках концепції соціального партнерства. В рамках цієї концепції встановлено відносно низьку питому вагу державного фінансування неприбуткових організацій у ВВП України. Але фінансові механізми соціального партнерства на державному рівні є найбільш врегульованими і прозорими, що створює умови для подальшого розширення їх схем та інструментів; досягнення інституційної оформленості; організації єдиного банку даних про джерела фінансування неприбуткових організацій. На місцевому рівні особливої ваги в процесі розвитку соціальних програм набуває ґрантова допомога. 5. Найбільш відповідним ринковим умовам господарювання напрямом фінансових відносин неприбуткових організацій виступає приватна філантропія. Розвиток приватної філантропії об’єктивований впливом ринкових перетворень, інтеграційних процесів, змінами правого поля її регулювання. Разом з тим, існують стримуючі фактори, які впливають на здатність підприємств до благодійництва: продовження накопичення первинного капіталу, високий ступінь ризику капіталовкладень, значний тіньовий сектор. 6. Ефективність фінансової діяльності неприбуткових організацій залежить від структури їх фінансових ресурсів та умов оподаткування. В ринковій економіці найбільшу частку фінансових надходжень НПО складають власні ресурси та приватна допомога, а витрат – благодійна діяльність. Аналіз показав необхідність зміни структури надходжень за рахунок розширення пасивних доходів і прибуткової діяльності, а витрат – за рахунок зменшення витрат на оплату праці і матеріальних витрат. Очікуваним результатом рекомендованих заходів з реформування системи оподаткування неприбуткових організацій, які пропонується закріпити в Податковому кодексі та чинному законодавстві, має стати посилення стимулюючого ефекту руху благодійних коштів. 7. З метою комплексного реформування фінансів неприбуткових організацій в Україні на основі використання здобутків світової економічної науки і практики держава як головний суб’єкт впливу на фінансові процеси в країні має здійснити низку заходів: у сфері структурної організації: інституційне оформлення діяльності неприбуткових організацій; організацію фандрайзингу на системній основі; забезпечення ефективності процесу децентралізації соціальних функцій держави; у податковій сфері: легалізацію прибуткових операцій неприбуткових організацій; досягнення соціальної спрямованості податкових пільг; удосконалення механізмів сплати податків у напряму їх адміністративної спрощеності; створення стимулів для благодійності на довготривалій основі; забезпечення економічної мотивації для застосування інноваційних механізмів в оподаткуванні; у сфері міжнародних фінансових відносин: створення мережі національних благодійних фондів; законодавче сприяння міжнародній фінансовій інтеграції; активізація фінансування з міжнародних приватних фондів; у сфері інформаційної політики: формування динамічної інформаційної інфраструктури, конкурентного інформаційного сектора діяльності неприбуткових організацій. 8. Збалансування податкового тиску на фінанси неприбуткових організацій передбачає врегулювання рівня податкового навантаження, створюваного недосконалістю процесу державного регулювання, в тому числі і за рахунок використання податкового інструментарію. Розв’язання завдання удосконалення системи податкових і неподаткових платежів неприбуткових організацій запропоновано за рахунок: зниження ставки ПДВ для операцій цих організацій; зменшення тиску соціальних платежів; стабілізації податкового законодавства; спрощення системи адміністрування платежів. 9. Кластерний аналіз структури доходів громадських організацій за територіальною ознакою дозволив виділити напрями її удосконалення з метою підвищення результативності фінансової діяльності неприбуткового сектора. Реалізація цього завдання можлива за рахунок скорочення надходжень з державних фондів; від господарської діяльності підприємств, організацій, заснованих об’єднаннями громадян; з інших джерел та збільшення надходжень за рахунок членських внесків і благодійності. 10. Надходження і витрати фінансових ресурсів неприбуткових організацій в часі характеризуються позитивною динамікою, що дозволяє прогнозувати кількісні показники цих процесів. Одержані показники необхідно враховувати при розрахунку бюджетних витрат на соціально-правовий захист, що сприятиме забезпеченню повноти фінансування в цій сфері. |