У дисертації вирішено актуальне завдання сучасної гінекології –підвищення ефективності патогенетичної терапії постоваріоектомічних розладів у жінок з менопаузою хірургічного генезу в залежності від функціонального стану щитовидної залози 1.Встановлено, що менопаузальний період у жінок, які перенесли радикальну оваріоектомію, характеризується розвитком функціональних розладів ендокринної системи, одним із клінічних проявів яких є субклінічний гіпотиреоз, який відзначається в 64 % випадків. 2. У жінок із хірургічною менопаузою генезу і СГ спостерігається ранній розвиток метаболічного синдрому, що характеризується підвищенням ІМТ, абдомінальним типом ожиріння і ліпопротеїдемії, а також прогресуванням атрофічних процесів урогенітального тракту і нейро-вегетативних порушень (припливи, цефалгія і порушення сну). 3. Порушення стероїдогенезу у пацієнток з хірургічною менопаузою та субклінічним гіпотиреозом супроводжується більш виразним зниженням рівня естрадіолу, відношення естрадіол/тестостерон (відносна гіпертестостеронемія) у порівнянні з пацієнтками з природною менопаузою. 4.Гіпертестостеронемія є прогностичним маркером метаболічного менопаузального синдрому в жінок з хірургічною менопаузою і СГ через його прямий вплив на показники індексу маси тіла, абдомінального ожиріння, а також разом з основними факторами ризику розвитку субклінічного гіпотиреозу (спадкова схильність, ЗСР, абдомінальне ожиріння). 5. Для зниження ризику розвитку ускладнень клімактеричного синдрому у жінок із двостороннім видаленням яєчників і гіпотиреозом патогенетично виправданим є призначення тривалої ЗГТ в комплексі з тиротропною терапією. 6. Для зниження ризику розвитку ускладнень клімактеричного синдрому у жінок із двостороннім видаленням яєчників і діагностованим гіпотиреозом необхідно поряд з призначенням тривалої ЗГТ статевими гормонами проведення, також, обов'язкової терапії, що компенсує недолік тиреоїдних гормонів, незалежно від підвищення рівня концентрації ТТГ у плазмі крові, як профілактику розвитку метаболічних і урогенітальних порушень, пов'язаних з менопаузою. ПРОПОЗИЦІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 1.Виділяти жінок з хірургічною менопаузою як групу підвищеного ризику розвитку недостатності функції щитовидної залози, і разом з ендокринологами розробляти план лікувально-діагностичних заходів для можливого її попередження, своєчасної діагностики і лікування порушень у взаємовідношеннях в ендокринній системі. 2.Жінкам, які перенесли радикальну оваріоектомію в репродуктивному віці, перед призначенням замісної гормонотерапії проводити скринінгове визначення рівня тиреоїдних гормонів для виявлення стану субклінічного гіпотиреозу. 3. Жінкам з виявленим СГ рекомендується включати в комплексну терапію клімактеричного синдрому препарати, що компенсують недолік гормонів щитовидної залози, незалежно від підвищення концентрації в плазі крові ТТГ. 4.Жінкам, які перенесли радикальну оваріоектомію в репродуктивному віці, проводити скринінг рівня стероїдних гормонів яєчників для визначення відносної гіпертестостеронемії, як фактора, що сприяє розвитку метаболічного синдрому. |