Дослідження семантичних, структурних і функціональних особливостей фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом у сучасній німецькій мові
з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки здійснено в руслі новітніх досягнень фразеології, ономастики та лінгвокультурології. Системний підхід до об’єкта розвідки засвідчив, що фразеологізми
є продуктом культурно-гносеологічної здатності носіїв німецької мови фіксувати й віддзеркалювати власне антропометричне відношення до навколишнього світу. Уявлення етносу про його внутрішній рефлексивний досвід, його ціннісні орієнтації зберігаються і передаються з покоління в покоління. Досліджувані мовні знаки здатні характеризувати складні поняття вищого ступеня абстракції, мають яскраве експресивне забарвлення і є інформативно насиченими завдяки ономастичному компоненту, який посідає в семантичній структурі ФО панівне місце, виконуючи роль фразеотворчого центру. Власні назви як компоненти фразеологічних одиниць, функціонуючи
в мовленні, вичерпують свої ономастичні функції та перетворюються в загальні назви, що свідчить про безперервну динаміку, властиву всім мовним одиницям, як і самій мовній системі в цілому. Десемантизуючись, оніми втрачають функції індивідуалізації та ідентифікації і набувають генералізуючого значення. У процесі фразеологізації власні назви долають свою семантичну замкненість і розвивають внутрішньосистемні зв’язки: синонімію (міжрівневу, корелятивну, внутрішньогрупову, міжгрупову), варіативність (орфографічні, граматичні, лексичні варіанти), антонімію, полісемію, омонімію. Структурна класифікація досліджуваних мовних одиниць містить продуктивні структурно-граматичні типи та моделі німецьких фразеологізмів
з ономастичним компонентом. Встановлено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Зростання семантичної активності ОК спостерігаємо в метафоричних, метонімічних
та каламбурних ФО, де онім є носієм позамовної інформації про денотат імені
та утворює семантичне ядро звороту. Спад семантичної активності ономастичного компонента простежуємо у фразеологізмах з факультативними, мотиваційно нестрижневими та дейктичними онімами, а також у вигукових ФО. Специфіка досліджуваних мовних одиниць, що є нарізнооформленими утвореннями, передбачає широкі можливості різних структурно-семантичних модифікацій не лише шляхом утворення нових відношень та зв’язків з іншими мовними одиницями, а також і завдяки структурно-семантичним та власне семантичним видозмінам форм усталених зворотів, а саме: розширенню чи звуженню компонентного складу ФО, заміні традиційних компонентів фразеологізму іншими лексемами, фразеологічній контамінації та координації, буквалізації фразеологічного значення, наповненню ФО в певному контексті новим змістом тощо. Виконане дослідження має перспективи подальших наукових пошуків
у плані зіставного аналізу ФО з ономастичним компонентом німецької, української та англійської мов, функціонування ономастичних ускладнених мовних знаків у художньому дискурсі, вивчення та аналізу німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом у зв’язку з проблемами
їх відтворення при перекладі українською мовою. | 