У дисертації пропонуються теоретичні узагальнення та якісно нове розв’язання у плані когнітивізму, антропоцентризму і функціоналізму наукової проблеми динаміки утворення ФІ в нових історичних умовах. Головні теоретичні та практичні результати проведеного комплексного дослідження дають змогу зробити такі висновки: 1. За період з кінця 80-х років ХХ ст. до наших днів у фразеології німецької мови відбулися процеси неогенії, які проходили під знаком мовної конвергенції. Ці зміни зумовлені могутнім екстралінгвальним детермінантом для інноваційних процесів у системі німецької мови – об’єднанням Німеччини в 1989 році, що викликало значні зрушення в усіх сферах життя носіїв німецької мови: в економічному й суспільно-політичному житті, у побуті, у розвитку культури, екології та у внутрішньому світі людини. 2. Фразеологічні інновації – це неологізми в галузі фразеології, оказіональні утворення, продукти вторинної опосередкованої номінації, які, з’являючись у словниковому складі мови, проходять фази виникнення – узуалізації – акцептуалізації – лексикалізації / фразеологізації / інтеграції та які включають власне фразеологічні інновації (новизна форми і значення: in trockenen Tchern), фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою (новосемантизми: an der vordersten Front stehen), модифіковані мовні форми (Kleider machen Beute – Kleider machen Leute) та запозичення (Law-and-Order Kurs). 3. Знання про світ, які виражають ФІ, формуються за допомогою концептів. Концепти зберігаються в пам’яті людини, де вони мають здатність поповнюватися новими ФІ. Кожна ФІ, яка стає елементом лінгвістичної структури, може виступати також концептом, інакше кажучи, вона номінує певні концепти конкретної концептосфери. 4. Через інтерконцептуальні зв’язки виникають когнітивні структури (моделі) як ментальні репрезентанти зовнішнього світу. У дослідженні розроблено когнітивну модель “Події після об’єднання Німеччини” на основі власне ФІ, новосемантизмів, модифікованих ФІ та запозичених ФІ, а також виведено узагальнену когнітивну модель ФІ. 5. Аналіз ідеографічної характеристики ФІ дав змогу виділити основний ідеографічний клас ФІ та сфери їх функціонування. У кожній сфері творення ФІ виділилися найхарактерніші концепти на основі чотирьох категорій ФІ. 6. Семантичний аналіз показав зрушення семантики ФІ у напрямі: (1) абстрагування чи генералізації значення; (2) розширення семантики; (3) звуження семантики вже існуючих сталих фраз або спеціалізація значення; (4) переосмислення, які можна пояснити саме за допомогою залучення ментальних феноменів. 7. Концепти як абстрактні категорії реалізуються на рівні мовлення, дискурсу. Поєднання мисленнєвих і мовленнєвих чинників, тобто взаємодія когнітивної та функціональної лінгвістики, допомагають глибше вивчити семантичну структуру й визначити механізми процесу сприйняття лексичних інновацій загалом та ФІ зокрема. 8. Функція трактується в роботі як основа категоризації мовних явищ, як когнітивно-комунікативна модель, котра за допомогою ФІ репрезентує певні концепти й реалізується тільки в конкретній мовній ситуації. Згідно з сосюрівською дихотомією мови розрізняємо функцію як потенцію та функцію як реалізацію. 9. Потенційні можливості ФІ знаходять своє вираження безпосередньо на основі співвідношення форми і значення та є важливими для структурування і творення текстів. До текстотвірних потенцій ФІ відносимо: семантичну самостійність компонентів фразеологізмів та актуалізацію цілісного значення фразеологізму. 10. Функція як реалізація є опосередкованою текстотвірною категорією. Вона може бути виявлена в дискурсі на базі ФІ шляхом абстрагованих дій логіки й мисленнєвих операцій. У результаті проведеного аналізу виявлено, що концепти “Політичні та економічні проблеми після об’єднання Німеччини” і “Культурне життя після об’єднання Німеччини” реалізуються в тексті на основі таких текстотвірних функцій: 1) інформативного, пізнавального збагачення тексту; 2) номінативно-зображувальної функції; 3) аргументативної функції; 4) прецизного висвітлення проблеми/теми; 5) характерологічної функції позитивного чи негативного змісту; 6) стилістичного забарвлення тексту, його ритму, такту; 7) функції образної презентації; 8) функції спонтанного емоційного впливу на читача. У результаті проведеного дослідження поглибилося уявлення про ідеографічну, семантичну, тематичну, текстову організацію ФІ як особливих ускладнених мовних знаків у когнітивному й функціональному аспектах. |