У роботі наведене теоретично узагальнену та ново вирішену проблеми організації фостерної сім’ї як соціально-педагогічного середовища підтримки особистості дитини, яка полягає у наступному: Виявлено, що фостерні сім’ї, які з’явилися у Великобританії, пройшли у своєму розвитку кілька етапів: як добровільна громадська ініціатива, як законодавчо обумовлений соціальний інститут і як змінне та постійно удосконалюване соціально-педагогічне середовище, функціонування якого спрямоване на створення комфортних умов для життєдіяльності прийомної дитини. Зміст і форми соціально-виховної роботи з прийомними дітьми на кожному із означених етапів визначались історичними, економічними і соціальними умовами британського суспільства. На сьогодні фостерна сім’я Англії виступає як один із важливих чинників соціалізації прийомної дитини і як спосіб ефективної організації життєдіяльності дітей і підлітків та корекції їхньої поведінки. Здійснено теоретичний аналіз зарубіжних психолого-педагогічних концепцій стосовно проблеми фостерінгу: окреслено основні функції фостерної сім’ї (виховна, реабілітаційна, адаптаційна) і розкрито їхній зміст; доведено, що фостерінг – це своєрідна модель вирішення можливих соціальних проблем, з якими стикаються діти-сироти та діти, які потребують батьківської опіки; та що педагогічні принципи соціально-виховного процесу, його динаміка, зміст і форми мають відповідати етапам інтелектуального й емоційного розвитку прийомних дітей. Вважаємо, що в Україні ми маємо враховувати три важливі проблеми прийомних дітей – посилена їх турбота про гетеросексуальні відносини, страх бути відштовхнутим ровесниками і конфлікт з батьками (чи конфлікт з членами чужої сім’ї). Важливою особливістю фостерінгу є поетапне введення дитини у фостерну сім’ю, яке пов’язане з процесом “дорослішання” дітей. Однією із об’єктивних особливостей успішного розвитку теорії і практики фостерінгу у Великобританії є окреслені соціально-правові основи, які базуються на Декларації прав дитини. При цьому основним документом, який регламентує функціонування фостерної сім’ї, є Національні стандарти опікунства Великобританії, Закон про дитину (1989 р.) та Хартія про прийомну опіку (1997 р.). Особливу роль при вирішенні долі прийомної дитини відіграє, на нашу думку, Загальна інструкція щодо влаштування дітей (1991 р.), яка, по суті, дозволяє мати уявлення про загальну компетенцію, необхідну для фостерного опікунства. Дослідження показало, що незаперечним позитивним чинником у стимулюванні фостерінгу є активна дія і окреслена відповідальність місцевих органів влади, котрі мають підпорядковувати свої дії Національним нормам цього процесу. Розкриваючи фостерінг як рухливий процес, ми мали можливість обґрунтувати дієвість фостерної сім’ї як своєрідного соціально-педагогічного середовища, яке виконує провідну роль у соціалізуючому процесі прийомних дітей. Зміна дитиною соціального інституту веде до зміни соціальних ролей, що, як показала практика, призводить до появи конфліктних чи навіть кризових ситуацій. У кожній фостерній сім’ї, окрім загальновідомих чинників соціалізації особистості, наявні й такі, що є притаманними лише окремо взятій сім’ї: традиції, норми, погляди, уподобання, інтереси тощо. Тобто місцева влада делегує фостерним сім’ям свої соціально-виховні повноваження та конституційно визначені обов’язки. Ігнорування цих чинників впливає на посилення чи зняття деяких конфліктних питань, на характер поведінки і звички прийомних дітей. Аналіз життєдіяльності фостерних сімей як соціально-педагогічного феномена показує, що, будучи складовою макросередовища, вони засновані на соціально-економічному і соціокультурному фундаменті британського суспільства і відображають як суспільні відносини, характерні для сьогоднішнього британського суспільства, розвиваючи і вдосконалюючи їх, так і соціокультурний рівень суспільства, здійснюючи істотний внесок у формування особистості. 6. Розробка і обгрунтування організаційно-педагогічних умов створення фостерної сім’ї сприяла більш ефективній адаптації прийомних дітей до умов, які змінюються, закріплюючи в їхній свідомості цінності того соціального інституту, в якому їм доводиться перебувати в певний період їхнього життя, збагачуючи соціальний досвід під час дорослішання, сприймаючи норми співжиття у новій сім’ї, громаді тощо. Виявлено, що для функціонування фостерної сім’ї як соціально-виховного середовища необхідні такі умови: створення сім’ї на науковій і законодавчій базі; необхідне планування, набір аплікантів і оцінка їх придатності до праці у фостерній сім’ї, до виконання нових ролей; здійснення оцінювання майбутніх фостерних опікунів (аплікаторів); відбір кандидатів для підготовки до створення фостерної сім’ї; тривалість набору людей, котрі виявили бажання стати фостерними опікунами; налагодження взаємодії різних соціальних інститутів, громадських груп, груп взаємодопомоги, котрі підтримують фостерні сім’ї. На сьогодні у Великобританії досить добре відрегульована контролююча взаємодія, і оптимальним є застосування контролю між лінійним менеджером і соціальним працівником, соціальним працівником і фостерними батьками. 7. Важливою умовою ефективності функціонування фостерної сім’ї є налагодження взаємодії фостерних сімей і соціального працівника, що дозволяє говорити про стабілізацію фостерінгу. При цьому на законодавчій основі повинні бути обумовлені функції соціальних працівників (тих, хто відповідає за дітей, їхні сім’ї, індивідуальні плани по опіці, і тих, хто здійснює професійний набір, оцінку, проведення тренінгів, перевірки, контроль, корекцію поведінки фостерних батьків). 8. У ході дослідження ми вважали за доцільне виділити одну організаційно-педагогічну умову як найбільш суттєву, значущу – навчання і професіоналізація фостерних опікунів. В основу запропонованого навчального курсу в Україні було покладено поетапне навчання, яке враховує особливості поетапного входження дитини у нову сім’ю. Метою даного курсу було довести його оптимальність, допомогти фостерним батькам краще пізнати себе і зрозуміти себе, чи хочуть вони взяти чужі турботи на себе, “побачити” нову сім’ю збоку, зважаючи при цьому на потреби і досвід рідних дітей. У ході навчання в Україні використовувався широкий спектр методів і технологій: мозкова атака, робота у великих і малих групах, групові обговорення, індивідуальні бесіди, вправи, рольові ігри, аналіз різних ситуацій та ін. Загалом все це дозволило фостерним опікунам сформувати чітке уявлення про ті знання й уміння, якими вони мають володіти у роботі з дітьми, зокрема, допомагати дітям вирішувати такі проблеми і змінювати себе, цінувати і поважати права інших, усвідомлено сприймати важливість співпраці при вихованні дитини в новій сім’ї, поважати особистість, цінувати плюралістичний характер соціокультурного середовища, боротися за душу і здоров’я дитини, підтримувати її у горі і радості. Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових висновків має важливе значення для теорії і практики соціальної педагогіки. Реалізація основних положень дослідження спрямовується на якісне перетворення відношення до прийомних сімей як соціально-педагогічного середовища підтримки особистості дитини, а також на подальший розвиток такої форми діяльності та її значення у вихованні підростаючого покоління. Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів роботи з фостерною сім’єю, зокрема, подальшого вивчення потребують питання індивідуальної роботи з прийомними дітьми, пошуки психолого-педагогічних механізмів усвідомлення дітьми значення фостерної сім’ї у їхньому становленні як соціальної особистості, педагогічної корекції поведінки прийомних дітей і корекції поведінки батьків, вивчення реальних моделей функціонування фостерних сімей залежно від конкретних соціокультурних чинників тощо. Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях: Ковчина І.М., Романовська О.О. Соціально-правові передумови успішного функціонування фостерінгу у Великобританії. Методичний посібник. –К.: Логос, 2001. –97с. Романовська О.О. Теоретичні основи поняття "фостерна сім'я" у Великобританії. В: Соціалізація особистості // Збірник наукових праць. –К.: "Логос". НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. –Випуск 3.- 252 с., -С. 57-68. Романовська О.О. Cоціально-педагогічні концепції фостерінгу у Великобританії. В: Соціалізація особистості // Збірник наукових праць. –К.: "Логос". НПУ імені М.П. Драгоманова, 2001. - 191с., - С. 70-78. Романовська О.О. Моделі прийомних сімей в Об'єднаному Королівстві на сучасному етапі. В: Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. -К., Логос, 2000. Том XXIII. Випуск 2. ч.3. –261с., -С.141-147. Ковчина І.М., Романовська О.О. Технології соціальної молодіжної політики Великої Британії. В: Проблеми особистісної орієнтації педагогічного процесу: Збірник наукових праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури. – Харків: Книж. видавн. "Каравела", 2000. –242с., -С.51-58. Романовська О.О. Деякі аспекти наукових досліджень розвитку фостерної сім’ї в Англії. В. LINGVAPAX – VIII / Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету – К.: Видавн. центр КДЛУ. – 2001. Вип. 4. – 572 с. – С. 488-492. Романовська О.О. Дослідження проблеми соціалізації дітей у фостерній сім’ї в Англії. – Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – К.: НПУ, 2001. – Вип. 42. – 210 с. – С. 44-50. Романовська О.О. Теоретичні основи дослідження функціонування фостерних сімей у Великобританії. В.: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова "Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства" 18-19 жовтня 2000 р. / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. – Ч. 3. – 244 с. – С. 46-49.
|
