Узагальнення результатів дослідження дало можливість сформулювати такі висновки: Фасилітаційний вплив – основний вид впливу в гуманістичній парадигмі, який складається із спрямованих і неспрямованих складових і включає в себе певні ознаки. Спрямована складова фасилітаційного впливу заснована на діалогічному діянні і характерних для нього універсаліях. Суть неспрямованої складової – у впливі особистості фасилітатора. Здатність до фасилітаційного впливу – складна система особистісних характеристик, стрижнем якої є ціннісні орієнтації. Ці особливості дозволяють найбільш продуктивно сприяти усуненню негативних, дефіцитарних станів клієнта, його особистісному зростанню і підвищенню рівня внутрішньої свободи. Здатність до фасилітаційних впливів включає в себе два складники – мотиваційний, який визначається, в основному, спрямованістю особистості, і інструментальний (в тому числі особистісно-інструментальній і ситуативно-інструментальний), який дає можливість реалізувати мотиваційний складник. Мотиваційний та інструментальний складники перебувають у зв'язку один з одним, вони взаємозумовлені й взаємодетерміновані. Особистісними передумовами здатності до фасилітаційних впливів є особистісна зрілість психолога, достатньо високий рівень його самоактуалізації, наявність у нього гуманістичної системи цінностей, розвинена система інструментальних складників даної здатності.
3. У процесі експериментального дослідження було з'ясовано, що в досліджуваних, які проявляли здатність до фасилітаційного впливу за двома і більше критеріями, у структурі інструментальних цінностей превалюють такі як “життєрадісність”, “чуйність”, “відповідальність”, “терпимість”, “незалежність” при мінімальних рейтингових позиціях таких цінностей як “підвищені потреби” і “непримиренність до недоліків”. Для цих же досліджуваних більш значимими є цінності “життєва мудрість”, “творчість”, “розвиток”, “активне діяльне життя”. Для досліджуваних, які не проявили здатності до фасилітаційного впливу взагалі чи проявили її лише за одним критерієм, найбільш значимими цінностями є “незалежність”, “освіченість”, “чуйність”, “збільшені потреби”, “відповідальність” при мінімальних рейтингах цінностей “ефективність у справах” і “широта поглядів”. 4. Студенти, які проявили здатність до фасилітаційних впливів за двома й більше критеріями, показують вищі результати за більшістю шкал САТ. Статистично значимі відмінності показників таких студентів від показників решти вибірки зареєстровані за шкалами підтримки, гнучкості поведінки, уявлень про природу людини, синергії, контактності, пізнавальних потреб. Дані студенти характеризуються більш високим рівнем товариськості, відкритості, природності, невимушеності, більшою емоційною стійкістю, працездатністю, реалістичністю, більшою сумлінністю, наполегливістю, урівноваженістю, природністю, довірливістю, відвертістю, менш вираженими властолюбством й потребою домінувати, більшою груповою незалежністю, самостійністю, винахідливістю, здатністю самостійно приймати рішення, незалежністю від зовнішніх втручань і громадської думки, вищим рівнем свободи і критичності мислення, радикалізму, а також домінуванням діалогічної й альтруїстичної спрямованості особистості в спілкуванні. 5. В цілому досліджені нами студенти демонструють низький ступінь дивергентності мислення, виражену негативну стереопізацію, високий рівень фіксації виключно на усуненні дефіцитарного стану клієнта, а не на його розвиткові й особистісному рості. Рівень самоактуалізації, рівень особистісної зрілості й рівень розвитку емпатійних здібностей студентів – учасників дослідження, майбутніх практичних психологів, недостатній для цілеспрямованого прояву здатності до фасилітаційних впливів; особистісні характеристики, пов’язані зі специфікою взаємовідносин з іншими людьми й процесами саморегуляції, потребують корекції й розвитку. 6. Формування здатності до фасилітаційного впливу має містити такі компоненти: вдосконалення системи ціннісних орієнтацій, ціннісно-мотиваційного стрижня особистості; формування й розвиток особистісних якостей, які сприяють здійсненню фасилітаційного впливу; формування умінь і навичок володіння основними гуманістичними технологіями; формування свідомої професійної позиції, заснованої на положеннях гуманістичної психології про природу людини, її зв’язок зі світом та іншими людьми. 7. Формуванню здатності до фасилітаційних впливів сприяє застосування програми, яка включає в себе теоретичні й практичні (в тому числі й тренінгові) заняття і базується на принципах самопізнання, переосмислення власної системи ціннісних орієнтацій й ставлення до себе, активності, прийняття, підтримки, поваги, недирективного ведення групи, діалогічності тощо. 8. Застосування вказаної програми сприяє зміні структури інструментальних цінностей, суттєвому підвищенню середньогрупових рангів термінальних цінностей – “свобода”, “розвиток”, “творчість”, “життєва мудрість”; досягненню статистично значимих відмінностей (порівняно з вихідним рівнем) ряду параметрів в САТ, зміні структури спрямованості особистості в спілкуванні (підвищення рівнів діалогічної й альтероцентричної спрямованості, зниження рівнів авторитарної й індиферентної спрямованості); досягненню досліджуваними вищих результатів у процесі розв’язування ситуаційних задач другого блоку. Таким чином, спеціальна формувальна робота може сприяти розвитку мотиваційного й інструментального складників здатності до фасилітаційного впливу. Підтвердилася гіпотеза дослідження про те, що ефективному формуванню в майбутніх психологів здатності до фасилітаційних впливів сприяє застосування спеціальної навчальної програми, спрямованої на формування в них необхідних для цього особистісних рис, що належать до мотиваційного та інструментального складників цієї здатності. Проведене дисертаційне дослідження не претендує на повне вирішення питань, пов’язаних із формуванням здатності до фасилітаційного впливу. Ряд аспектів цієї проблеми потребує подальших наукових досліджень, зокрема це стосується індивідуалізації фасилітаційного впливу із врахуванням особливостей особи клієнта і самого психолога, удосконалення методик психологічної діагностики даної здатності, тощо. |
