Анотація до роботи:

Лотиш О.Я. Формування витрат на виробництво продукції молокопереробних підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2004.

Дисертацію присвячено актуальним питанням формування витрат на виробництво продукції підприємств молочної промисловості у сучасних умовах економіки України.

Уточнено визначення поняття “витрати” та відображено значення зниження витрат на виробництво продукції на проміжні і кінцеві показники діяльності підприємства. Розширено механізм формування витрат на виробництво продукції та обґрунтовано систему показників оцінювання рівня витрат. Досліджено розвиток підприємств молочної галузі та зроблено аналіз динаміки структури виробничих витрат з врахуванням специфіки діяльності молокопереробних підприємств. Проведено факторний аналіз ефективності формування витрат на виробництво за методом обмеженої собівартості. Подано рекомендації щодо вдосконалення розподілу непрямих витрат на одиницю продукції підприємств досліджуваної галузі. Розроблено модель оптимізації витрат на виробництво молокопродукції.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в розробці теоретико-методологічних та практичних засад формування витрат на виробництво продукції у сучасний період на підприємствах молочної галузі. Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Формування витрат на виробництво продукції неможливе без відповідної методологічної основи. З огляду на це виникає необхідність в уточненні економічного змісту категорії “витрати на виробництво”. Витрати на виробництво – вихідна база виробничої собівартості. Вони виникають у процесі виробництва, а собівартість є кінцевим результатом виробничої діяльності.

2. Основа формування витрат на виробництво продукції – їхня класифікація. Вона має повною мірою відображати всі характерні ознаки, згідно з якими відрізняються одні витрати від інших. Доведено доцільність використання групування витрат залежно від зміни обсягу випуску продукції на постійні та змінні. Такий підхід у групуванні витрат істотно спрощує методику складання калькуляції і кошторису витрат та дає змогу гнучкіше реагувати на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищах.

3. Методика формування витрат на виробництво продукції потребує радикального переосмислення змісту, принципів, методів та інструментарію. Запропоновані принципи формування витрат мають базуватись на можливості суцільного і вибіркового контролю величини витрат, достовірності та реальності інформаційної бази, використанні методів, спрямованих на оптимізацію витрат за критерієм їхньої мінімізації.

4. Проведена у дисертації систематизація організаційно-виробничих характеристик функціонування молокопереробних підприємств дозволила визначити особливості формування витрат на виробництво молокопродукції (висока питома вага матеріальних витрат, територіальна розосередженість підприємств щодо джерел сировини і місць споживання, сезонність виробництва та наявність значного асортименту випуску продукції).

5. Враховуючи особливості молокопереробного виробництва, запропоновано використовувати комплексний підхід до вибору показників оцінювання рівня витрат на виробництво продукції та введено для використання у практичній діяльності молокопереробних підприємств показник граничної матеріаломісткості виробництва, за допомогою якого на основі порівняння з матеріаломісткістю виробництва можна визначити, як змінюється рівень використання матеріальних ресурсів у цьому періоді порівняно з плановим.

6. Вивчення факторів впливу на величину виробничих витрат дало змогу запропонувати методику калькулювання витрат за обмеженою собівартістю, на основі якої здійснено детальний аналіз впливу окремих елементів змінних витрат на величину маржинального прибутку, а саме: витрат на сировину і матеріали, транспортно-заготівельних витрат, витрат на заробітну плату та інших змінних витрат.

7. Механізм об’єктивного формування витрат на виробництво значною мірою залежить від правильного й обґрунтованого розподілу непрямих витрат на окремі види продукції. Як базовий параметр розподілу непрямих витрат найчастіше використовують основну заробітну плату виробничих робітників. Доведено, що розподіл цих витрат пропорційно до заробітної плати відображає необ’єктивні дані щодо собівартості окремих видів продукції, оскільки через комплексну автоматизацію і механізацію виробництва зв’язок між заробітною платою та витратами на утримання й експлуатацію обладнання визначається прямою залежністю, тоді як ця залежність не завжди забезпечується. Запропоновано таку залежність розглядати через показник техномісткості виробів, але при цьому його розрахунок здійснювати через коефіцієнт техномісткості, виражений не через коефіцієнто-верстато-години, а у вартісному вигляді, тобто в розрахунку на 1 грн. основної заробітної плати виробничих робітників.

8. Доведено доцільність використання економіко-математичних методів та запропоновано модель оптимізації витрат на виробництво продукції, яка ґрунтується на накопиченні статистичних даних щодо зміни ринку збуту, змінних витрат та ринку сировини, які є найбільш динамічними при постановці задачі.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях:

1. Лотиш О. Я. Фактори формування витрат на виробництво продукції підприємств переробної промисловості // Українська наука: минуле, сучасне майбутнє. За ред. Б. Лановика. – Тернопіль: Економічна думка. – 1999. – С. 177-179.

2. Лотиш О. Я. Удосконалення системи управління затратами виробництва // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Вип. 17. – Тернопіль: Економічна думка. – 2001. – С. 17-19.

3. Лотиш О. Я. Комплексний підхід до вибору показників оцінки рівня витрат на виробництво продукції // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: економіка. – 2002. – № 10. – С. 232 -233.

4. Лотиш О. Я., Хопчан М. І. Аналіз структури витрат виробництва підприємств молокопереробної промисловості // Наукові записки: Зб. наук. праць кафедри економічного аналізу. Ч.1. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – № 1. – С. 86-88 (особистий внесок автора – здійснено аналіз динаміки структури витрат на виробництво продукції).

5. Хопчан М. І., Лотиш О. Я., Тормоса Ю. Г. Стратегічні напрямки зниження витрат на виробництво продукції молокопереробних підприємств // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – К.: КНЕУ, 2002. – № 2. – С. 407-415 (особистий внесок автора – запропоновано резерви і фактори зниження витрат, що враховують специфіку виробництва молочної продукції).

6. Лотиш О. Я. Економіко-математична модель оптимізації витрат на виробництво продукції підприємницьких структур / Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Зб. наук. праць. Вип.4. – Чернівці, 2003. – С. 317-320.

Публікації в інших виданнях:

7. Лотиш О. Я. Нові підходи до формування витрат на виробництво продукції промислових підприємств // Науковий журнал ради молодих вчених Тернопільської академії народного господарства. Вип.1. – Тернопіль, 1999. – С. 55-58.

8. Лотиш О. Я. Методологічні принципи розподілу непрямих витрат на окремі види продукції / Матеріали науково-практичної конференції “Стратегія розвитку вітчизняних підприємств”. – Тернопіль, 2003. – С. 291-293.

9. Лотиш О. Я., Гринчуцький В. І. Обґрунтування зниження витрат виробництва на основі комплексного використання вторинної молочної сировини / Праці Четвертої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Ч. 2. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 186-188 (особистий внесок автора – запропоновано чинники зниження витрат).