Анотація до роботи:

Головецький М.П. Формування високопродуктивних і біологічно стійких штучних насаджень сосни у свіжих борах Півночі Київського Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького, Харків, 2003.

Дисертація присвячена дослідженням питань ефективного відтворення і формування високопродуктивних біологічно стійких штучних соснових насаджень Півночі Київського Полісся у свіжих борах. В цих умовах природне поновлення ослаблене, відбувається повільно, може бути успішним за умови застосування складних способів головних рубок.

У сосново-березових культурах значна частка фізіологічно активного коріння сосни витісняється коренями берези у нижній малородючий горизонт грунту, що погіршує продуктивність і товарність змішаних насаджень. Ці показники нижчі, порівняно з чистими сосновими дерево станами та з культурами сосни з уведеними рядами аморфи.

Найвищий приріст, запаси, товарність деревини спостерігаються при початковому розташуванні місць садіння за схемою 1,5х0,7 м.

Стан і продуктивність штучних деревостанів сосни істотно погіршуються внаслідок інтенсивного рекреаційного навантаження. До втрат запасу і товарності деревини веде застосування лінійної технології рубок догляду.

За результатами досліджень запропоновано агротехнічні й лісівничі прийоми формування високопродуктивних соснових насаджень, які доцільно рекомендувати виробництву на півночі Київського і Чернігівського Полісся України.

К л ю ч ов і с л о в а : сосна звичайна, природне поновлення, лісорозведення, чисті і змішані культури, рекреаційне навантаження, лінійні й селективні рубки догляду.

У дисертації наведено результати досліджень особливостей росту і продуктивності штучних насаджень у борах. Виявлено, що окремі науково-практичні положення, котрі стосуються способів і технології лісовідновлення та лісовирощування сосни звичайної на півночі Київського Полісся, зараз ще є недостатньо науково обгрунтовані. Зокрема, остаточно не вирішені питання особливостей основного обробітку грунту, початкової густоти і схем створення лісових культур сосни, доцільності введення інших порід, способу й інтенсивності рубок догляду за лісом. Розроблення найбільш ефективних лісокультурних і лісогосподарських заходів, спрямованих на формування високопродуктивних та біологічно стійких соснових насаджень у свіжих борах цього регіону має важливе наукове і практичне значення. За результатами дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки.

1. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів у свіжих борах переважно відсутнє або недостатнє. Мінімальна тривалість періоду, необхідного для накопичення під наметом насаджень повнотою 0,5-0,7 кількості підросту, що забезпечить формування майбутнього продуктивного насадження сосни, становить 15 років. Збереження попереднього підросту сосни може бути успішним лише за умови застосування складних способів рубань і проведення заходів щодо сприяння природному поновленню. Наступне поновлення сосни на зрубах відбувається дуже повільно.

2. Показники росту середньовікових і пристигаючих культур сосни за висотою і діаметром у свіжих борах відповідають даним I-II класів бонітету таблиць ходу росту повних штучних деревостанів цієї породи. Продуктивність (запас і середня його річна зміна) є нижча, ніж повних деревостанів II класу бонітету, причому ця різниця збільшується у віці технічної стиглості.

3. У змішаних сосново-березових культурах, в яких береза введена чистими рядами, фізично-хімічні показники грунту дещо поліпшуються. Проте при цьому значна частка фізіологічно активного коріння сосни витісняється корінням берези в нижній малородючий ілювіальний горизонт. У 25-35-річному віці береза у деревостані представлена лише окремими екземплярами і послаблює при цьому свої грунтополіпшуючі функції. Товарна структура таких деревостанів є гірша, ніж чистих соснових, а таксова вартість деревини нижча на 11,9-15,8 %. Неглибока оранка грунту (15-20 см) при створенні лісових культур сприяє накопиченню фізіологічно активного коріння сосни у приповерхневому шарі грунту, яке істотно пошкоджується агротехнічними доглядами.

4. Культури сосни з уведеною рядами аморфою характеризуються, починаючи з 35 років, меншими на 6,1-10,6 % запасами деревини, ніж чисті культури сосни. Із зростанням віку культур ця різниця збільшується. Уведення берези і аморфи в соснові культури дещо сприяє зростанню родючості грунту, проте приводить до витіснення коренів сосни у нижні, менш родючі шари грунту.

5. Найкращі середній приріст, запаси, товарність та таксова вартість деревини середньовікових культур сосни спостерігаються при початковому розташуванні садивних місць за схемою 1,5х0,7 м.

6. Під наметом штучних соснових насаджень утворюється гумусово-елювіальний горизонт, який може перемішуватись з верхнім шаром ілювіального горизонту. Корчування пеньків також призводить до порушення структури ілювіального горизонту. Початкова структура грунту відновлюється повільно: у 60-річних культурах вміст гумусу є на 14,8 % меншим, ніж у природному сосновому деревостані.

7. Інтенсивне рекреаційне навантаження штучних соснових насаджень в умовах свіжого бору приводить до рекреаційної дигресії, уповільнення процесу відновлення родючості грунту, погіршення його водно-фізичних властивостей. Твердість верхнього 25-см шару грунту під сосновим наметом збільшується на 6,2-37,6 %, об'ємна маса – на 7,2-41,3 %, загальна шпаруватість грунту зменшується в 1,6 разів, товщина лісової підстилки – у 5,7 разів, її маса – у 2,9-3,0 разів. Це негативно впливає на розвиток кореневої системи сосни, призводить до зниження радіального приросту дерев, зменшення запасів і погіршення товарності насаджень, втрати таксової вартості деревини.

8. Стан середньовікових і пристигаючих штучних насаджень сосни залежить, головним чином, від тривалості часу, який пройшов після останньої рубки догляду. 40-річні деревостани починають переходити в категорію дуже ослаблених через 7-9 років після рубки, 60-річні – через 12-14 років.

9. У насадженнях із слабким радіаційним забрудненням грунту ¹³⁷Cs (до 2 Кі/км²) рівень забруднення деревини є значно нижчим, ніж допустимий (в 50-100 разів), а рівень забруднення недеревної продукції лісу – лікарської сировини і, особливо, грибів часто перевищує допустиму норму.

10. Лінійні рубки догляду у середньовікових і пристигаючих соснових деревостанах свіжого бору порушують рівномірність розташування дерев та перешкоджають утворенню групової структури насаджень і приводять до втрати 7-15 % запасу та 10-15 % таксової вартості деревини.

11. Пристигаючі соснові культури в свіжого бору регіону дослідження, як правило, характеризуються повнотою 0,6-0,7, що не дає підстав для призначення останньої прохідної рубки.

Результати проведених досліджень дають підстави рекомендувати виробництву наступне:

- основним способом лісовідновлення сосни у свіжого бору на півночі Київського Полісся повинно бути створення лісових культур. Природне відновлення слід використовувати за наявності достатньої кількості підросту сосни під наметом лісових насаджень та у цінних лісових масивах;

- основний обробіток грунту при створенні лісових культур доцільно проводити на глибину 25-30 см без корчування пеньків;

- оптимальна початкова схема розташування садивних місць - 1,5 х 0,7 м;

- у свіжому і вологуватому борах до складу культур можна уводити березу ланками по 2-3 шт., чергуючи їх з 5-7 шт. сосни;

- в умовах рекреаційного навантаження масиви культур потрібно розділяти через кожні 30-50 м розривами 3-4-метрової ширини для облаштування стежок. Ряди культур слід розміщувати перпендикулярно до напрямку дії панівних вітрів;

- рубки догляду за лісом доцільно проводити селективним способом із помірним (20-25 %) зріджуванням;

- перші проріджування, враховуючи значне перевищення на той час в культурах зімкнутості крон над повнотою, можуть бути дуже інтенсивними. Надалі інтенсивність перших прохідних рубок в цих насадженнях повинна бути слабкою чи середньою. Враховуючи фактичну повноту і зімкнутість крон, прохідні рубки можуть часто не призначатись взагалі.

Публікації автора:

1. Головецький М.П. Природне поновлення у борах Київського Полісся // Аграрна наука і освіта. – 2001. Т.2. – №1-2. – С. 100-106.

2. Головецький М.П. Перспективи рекреації // Лісовий і мисливський журнал. – 2001. - № 4 – С. 21-22.

3. Головецький М.П. Ріст і продуктивність культур сосни у свіжих борах // Аграрна наука і освіта. – 2002. Т.3. – №1-2. – С. 71-78.

4. Головецький М.П. Реакція соснових насаджень у борах на рекреаційне навантаження // Науковий вісник Національного аграрного університету . – 2002. №50. – С. 269-279.

5. Головецький М.П.,Бузун В.О., Турчак Ф. М. З досвіду формування різновікового соснового насадження у свіжому бору Київського Полісся // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України / Наукові праці Поліського філіалу УкрНДІЛГА. – Житомир : Волинь, 2000. – Вип. 1(7).- С. 167-172 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

6. Таргонський П.Н., Бузун В.О., Головецький М.П. До історії пошуків сосни Фоміна у лісах Житомирщини // Велика Волинь. – Житомир : МАК, 2001. – Том 22. – С.306-308 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

7. Ирклиенко С. П., Бузун В.А.,Головецкий М.П. Интенсификация лесного хозяйства в радиационно загрязненных лесах Полесья Украины // Проблемы лесоведения и лесоводства / Сб. науч. трудов ИЛ НАНБ, 2001. – Вип. 53. - С.158-160 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

8. Бузун В.О., Турчак Ф.М., Головецький М.П Деякі аспекти зростання сосни Банкса у борах Полісся // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України / Наукові праці Поліського філіалу УкрНДІЛГА. - Житомир: Волинь, 2001. – Вип. 2(8).- С. 131-134 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

9. Головецький М.П., Бузун В.О., Турчак Ф.М. Твердість грунту в соснових культурах свіжого бору // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України / Наукові праці Поліського філіалу УкрНДІЛГА. - Житомир: Волинь,2001. – Вип. 2(8).- С. 139-143 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).