Теоретичний аналіз проблеми формування в учнів основної школи умінь і навичок самоконтролю та результати експериментального навчання дозволили зробити такі загальні висновки. 1. Вивчення та критичний аналіз психологічної, педагогічної, лінгводидактичної та методичної літератури, осмислення традиційних і новітніх підходів до теорії і практики навчання у школі та результати анкетування вчителів підтвердили актуальність проблеми формування вмінь і навичок самоконтролю учнів і виявили недостатню розробленість її на сучасному етапі реформування школи. Дисертаційне дослідження підтвердило необхідність активізації свідомої і самокерованої пізнавальної діяльності школярів і розвитку умінь самостійно контролювати й оцінювати результати своєї діяльності, що є одним із стратегічних завдань сучасної шкільної освіти. 2. Аналіз шкільної програми, чинних підручників та навчальних посібників з російської мови, спостереження за навчальними процесом, бесіди з учнями та вчителями, результати констатувального експерименту показали, що сучасною шкільною програмою не передбачено проведення спеціальної роботи з формування умінь і навичок самоконтролю учнів основної школи. Відсутність систематичної роботи з формування зазначених умінь у практиці сучасної школи гальмує активізацію пізнавальної діяльності школярів і розвиток їх інтелектуальних здібностей. 3. На основі вивчення й аналізу наукової літератури й педагогічної практики було встановлено, що самоконтроль – це усвідомлена діяльність учнів, яка розглядається як система розумових дій і відбувається за їх власною ініціативою на засадах сформованої самооцінки і саморегуляції. Основною метою самоконтролю є самоперевірка результатів власної навчальної роботи. У контексті дослідження ми розглянули уміння і навички самоконтролю як загальнонавчальні, що є синтезом інтелектуальних і практичних дій учнів та зусиль, спрямованих на самоорганізацію пізнавальної діяльності. 4. Виявлено та обґрунтовано основні дидактичні умови, створення яких забезпечує ефективне формування в учнів умінь і навичок самоконтролю: наявність в учнів позитивної мотивації навчальної діяльності; розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів; ознайомлення їх зі способами, методами та прийомами здійснення самоконтролю; організація і проведення спеціальних уроків, спрямованих на формування в учнів умінь і навичок здійснювати самоконтроль; створення на уроках позитивної емоційно-моральної атмосфери та ін. 5. За допомогою системного підходу було визначено, що перевагу низького і середнього рівнів сформованості умінь і навичок самоконтролю в учнів 7-х класів можна пояснити низкою причин: несформованістю навчальних мотивів у школярів; відсутністю усвідомлення учнями необхідності розвитку цих умінь; несформованістю в учнів звички працювати самостійно, системно, результативно; недостатнім озброєнням учнів загальнонавчальними уміннями та навичками; відсутністю навичок організації подібної роботи у більшості вчителів. Було виявлено, що у процесі навчання має місце недооцінка особистісної спрямованості пізнавальної діяльності; перевага репродуктивних і недооцінка творчих методів навчальної роботи; ігнорування індивідуальних особливостей, навчальних можливостей і здібностей кожного учня. Саме це негативно впливає на рівень сформованості в учнів основної школи умінь і навичок самоконтролю у процесі навчання. 6. Доведено, що запровадження програми формування в учнів 7-х класів умінь і навичок самоконтролю на уроках російської мови та дидактичної технології у навчально-пізнавальний процес забезпечили керованість і результативність процесу формування в учнів 7-х класів умінь і навичок самоконтролю. 7. Встановлено, що рівень самостійності виконання навчальних завдань на уроках російської мови в учнів 7-х класів значно зростає, якщо вони самостійно планують власну роботу, виокремлюють її етапи, визначають найскладніші моменти, самі обирають шляхи розв’язання поставлених завдань. Підвищенню ефективності роботи з формування умінь і навичок самоконтролю семикласників сприяло оптимальне поєднання таких методів, прийомів і засобів навчання: порівняння результатів своєї навчальної діяльності зі зразком, складання плану поетапних дій, використання схем, карток, алгоритмів, пам’яток, таблиць, плакатів, креслень, самоаналіз допущених помилок, оцінювання учнями результатів власної діяльності та діяльності своїх однокласників тощо. 8. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу стверджувати, що комплексне й поетапне використання відповідних методів, прийомів і засобів навчання, з одного боку, забезпечує зростання рівня пізнавальної самостійності учнів, а з іншого, – сприяє виробленню стійкого інтересу до російської мови як навчальної дисципліни. Крім того, така організація роботи зумовлює перенесення сформованих на уроках російської мови умінь і навичок самоконтролю на інші навчальні предмети, а також якісно покращує особистісні риси учнів. 9. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи свідчить про те, що у процесі навчальної підготовки, побудованої на принципах співпраці і співтворчості, диференціації й індивідуалізації запропонованих завдань, створюються умови, які позитивно впливають не тільки на формування необхідних навчальних умінь, зокрема умінь і навичок самоконтролю, але й у цілому на якість навчально-пізнавальної діяльності семикласників. 10. Дослідження підтвердило стійку залежність між формуванням умінь і навичок самоконтролю та розвитком інтелектуальних здібностей учнів. Набуття умінь контролювати власну навчальну діяльність прямо пов’язане з розвитком таких інтелектуальних якостей, як увага, пам’ять, мислення. Самостійна оцінка власної роботи та своїх однокласників на уроці веде до розвитку уміння критично мислити, аналізувати факти, події, вчинки людей тощо. 11. Результати дослідного навчання дозволили зафіксувати позитивну динаміку зростання показників рівнів за розробленими критеріями та загального рівня сформованості в учнів самоконтролю у процесі вивчення російської мови експериментальних класів з низького і середнього до достатнього і високого. Це свідчить про те, що розроблена у ході дослідження програма є ефективною і може бути використана у навчально-виховному процесі шкільної освіти. На основі отриманих даних можна говорити про те, що гіпотеза підтвердилася, завдання дослідження вирішені, мета досягнута. Дисертаційне дослідження не претендує на вичерпне розв’язання проблеми формування в учнів умінь і навичок самоконтролю і є перспективним науковим напрямом розробки питань формування готовності і здатності підростаючого покоління до самоосвіти з урахуванням міжпредметних зв’язків. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких одноосібних публікаціях автора. Методичні рекомендації 1. Серьогіна І. Ю. Формування в учнів умінь і навичок самоконтролю в процесі навчання: Методичні рекомендації для вчителів. – Кривий Ріг: КДПУ, 2007. – 48 с. Статті у фахових виданнях 2. Серьогіна І. Ю. Характеристика рівнів сформованості самоконтролю учнів // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – Вип. 8. – С. 379-384. 3. Серьогіна І. Ю. Психолого-дидактичні особливості визначення поняття “самоконтроль” учнів // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. 11. – С. 368-376. 4. Серьогіна І. Ю. Характеристика самоконтролю учнів як компонента навчальної діяльності // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. 12. – С. 238-247. 5. Серьогіна І. Ю. Формування в учнів 5-6 класів вмінь та навичок самоконтролю в процесі навчання російській мові // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Вип. 4 (14). – Серія “Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики”. – К., 2005. – С. 261-264. 6. Серьогіна І. Ю. Розвиток пізнавальної активності в процесі самостійної роботи як необхідна умова формування самоконтролю учнів // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка: Зб. наук. праць. – Житомир, 2005. – Вип. 25. – С. 232-235. 7. Серьогіна І. Ю. Проблема саморегуляції та самоконтролю у навчальній діяльності учнів // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип. 14. – С. 263-272. 8. Серьогіна І. Ю. Технологія формування умінь та навичок самоконтролю в учнів основної школи: Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ ст.: Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Кіровоград, 2006. – С. 209-214. 9. Серьогіна І. Ю. Дослідження взаємозв’язку між формуванням самоконтролю в учнів та їхніми лінгвістичними уміннями // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. Ч. 1. – К.: Міленіум, 2006. – С. 208-217. 10. Серьогіна І. Ю. До проблеми формування в учнів умінь та навичок самоконтролю // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – Вип. 1. – С. 184-189. 11. Серьогіна І. Ю. Експериментальне дослідження формування в учнів 7-х класів умінь самоконтролю // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип. 15. – С. 384-390. 12. Серьогіна І. Ю. Сучасний стан проблеми розвитку самоконтролю в учнів основної школи // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний часопис. – Полтава, 2006. – № 7 (66). – С. 43-45. Статті в інших виданнях 13. Серьогіна І. Ю. Психологічні особливості самоконтролю учнів: Сучасні технології навчання майбутніх учителів праці: Матеріали Всеукр. науково-практичн. конф. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – С. 140-145. | 