За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки: 1. Аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, філософської літератури та емпіричного досвіду формування в учнів 1-4 класів конструктивних умінь дозволяє зробити висновок про відсутність чіткої наукової теорії і орієнтовної методичної системи формування конструктивних умінь молодших школярів в практиці загальноосвітніх навчальних закладів. До цих пір спостерігається традиційно спрощений підхід до розвитку проектно-художніх здібностей особистості з образотворчого мистецтва і художньої праці, не виокремлюються інтегративні зв’язки цих предметів як засіб формування конструктивних умінь в учнів загальноосвітньої школи, в тому числі і початкової. Проектно-художня діяльність, дизайн-освіта повинні розглядатись як ефективна технологія розвитку конструктивних умінь учнів молодшого шкільного віку. 2. З огляду на специфіку художньої праці і образотворчого мистецтва уточнено сутність поняття “конструктивні уміння”, що розглядаються як здатність особистості усвідомлено виконувати інтегральні дії, спрямовані на створення об’єктів зовнішнього світу за законами краси і доцільності мовленнєвотворчими, колірно-графічними і предметно-маніпулятивними засобами у процесі художньо-ігрової проектної діяльності. Образотворчі мистецтва (живопис, скульптура, графіка) і необразотворчі мистецтва (архітектура, декоративно-ужиткове, дизайн) класифіковано як “пластичні мистецтва”. 3. Результати нашого дослідження та вивчення педагогічного досвіду засвідчують, що формування конструктивних умінь учнів на уроках образотворчого мистецтва і художньої праці в початковій школі буде ефективним за таких педагогічних умов: зміст образотворчого мистецтва і художньої праці буде інтегрованим і реалізовуватиметься у тісній взаємодії вчителя й учнів на основі діалогічної форми спілкування та “суб’єкт-суб’єктного” підходу, використання ігрового методу художнього проектування та динамічних предметно-розвиваючих середовищ типу “людина-людина”, “людина-природа”, “людина-техніка”, “людина-знакові системи”, “людина-художні образи”. 4. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури та проведеного дослідження було розроблено й обґрунтовано експериментальну модель формування у молодших школярів конструктивних умінь. Вона складається з трьох взаємопов’язаних етапів: емоційно-орієнтуючого (відтворення предметно-пластичних форм образотворчими і мовленнєвотворчими засобами), оцінювально-інтерпретаційного (відтворення художніх образів з дитячої літератури і образотворчого мистецтва у пошукових макетах з художньої праці), конструктивно-художнього (пошук і створення комплексних образів художнього типу, втілення словесних і кольорово-графічних проектів у пластичних макетах з різних матеріалів) і відображає внутрішній механізм формування в учнів інтегральних конструктивних умінь з образотворчого мистецтва і художньої праці. Процес формування конструктивних умінь включає структурні компоненти художнього проектування: вербальне формулювання задуму, колірно-графічне зображення на площині, реалізація задуму у проектних моделях або макетах із різних пластичних матеріалів. 5. У процесі дослідження визначено та обґрунтовано критерії формування конструктивних умінь: потенційну готовність учнів до пошуку конструктивного рішення проектного завдання; вибір способів розв’язання проектного завдання; дизайнерську пропозицію, пов’язану з дитячим художнім проектом. Показники критеріїв конструктивних умінь відображали синтез конструктивних умінь з мовленнєвої, образотворчої і художньо-трудової діяльності. Відповідно до критеріїв, визначено рівні сформованості конструктивних умінь з образотворчого мистецтва і художньої праці: низький, середній, високий. Низькому рівню відповідають конструктивні уміння з домінантою образотворчого мистецтва, середньому – конструктивні уміння з домінантою художньої праці, високому – інтегральні уміння з образотворчого мистецтва і художньої праці, які рівноцінно сформовані. 6. Результати педагогічного експерименту підтвердили, що потенційні можливості молодших школярів з проектно-художньої діяльності в галузях пластичних мистецтв будуть ефективно реалізовуватися завдяки застосуванню розробленого нами курсу ”Образотворче мистецтво і художня праця”. Як виявилося, в результаті інтеграції образотворчого мистецтва і художньої праці у школярів зріс на 20 % рівень сформованості конструктивних умінь. За рахунок впровадження авторської програми підвищується творча активність, інтерес, самостійність та ініціатива учнів у створенні художніх проектів і втіленні творчого задуму в моделях, макетах, площинних та просторових композиціях. Представлене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого розвитку потребує проблема підготовки вчителів до формування конструктивного мислення і умінь молодших школярів, розробка методики навчання із застосуванням комп’ютерного моделювання в проектно-художній творчості. |