У дисертації наведені та узагальнені експериментальні дані і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні особливостей формування урожаю зерна сої в умовах південно-західного Степу України залежно від прийомів технології вирощування. Наукова задача вирішена шляхом підбору високопродуктивних сортів сої, виявлення ефективності доз мінеральних добрив, ризоторфіну та біологічних стимуляторів на ріст і розвиток, формування урожаю та якість зерна сортів сої, а також детального біоенергетичного та економічного аналізу. На продуктивність сої в умовах південно-західного Степу України в найбльшій мірі впливали мінеральні добрива в поєднанні з інокуляцією насіння, підбір сортів та біологічні стимулятори росту. Агрометеорологічні умови південно-західного Степу України сприятливі для вирощування сої. В регіоні достатньо теплових ресурсів та є ґрунти з високою природною родючістю, хоч в окремі роки спостерігається дефіцит вологи. Фосфорні добрива (Р60) мало впливали на ріст і розвиток сортів сої, підвищуючи урожайність на 0,8 та 0,9 ц/га (4,9 і 7,7%) відповідно по сортах Аркадія одеська і Альтаір, тоді як азотно-фосфорні добрива (N30-60P60) значно покращували ріст рослин, не знижуючи інтенсивності ризобіального комплексу і, як наслідок, достовірно підвищували урожайність сої, яка зростала для сорту Аркадія одеська на 1,7-2,7 ц/га (10,49-15,7%) і Альтаір на 1,6-3,0 ц/га (13,7-26,6%). Застосування ризоторфіну виявилось ефективним в усі роки досліджень, що позитивно позначилось, насамперед, на вегетації рослин, і особливо – на ефективності ризобіального комплексу. Проте урожайність насіння від самої інокуляції сорту Аркадія одеська зростала на 1,0 ц/га, Альтаір – на 0,5 ц/га. Поєднання мінеральних добрив з інокуляцією виявилось найбільш ефективним по показниках росту і розвитку рослин, продуктивності посівів. Найбільшу листкову поверхню формували рослини на період кінець цвітіння-налив насіння при внесенні N60P60 в поєднанні з інокуляцією відповідно по сортах Аркадія одеська 34,5 тис.м2/га та Альтаір – 37,1 тис.м2/га, що більше показників контрольного варіанту на 10,6 і 13,5%.
На цих ділянках були найбільші показники сумарного фотосинтетичного потенціалу посіву сої – у сорту Аркадія одеська – 2526 тис.м2днів/га, Альтаір – 2485 тис.м2днів /га. Найвищий показник чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) в указаних сортів під впливом добрив та інокуляції відмічено в період повні сходи-початок цвітіння (3,99 та 3,9 г/м2 за добу). Мінеральні добрива (N60P60) та обробка насіння ризоторфіном сприяли накопиченню сухої речовини в надземній біомасі до 47,12-53,04 ц/га проти 30,85-31,56 ц/га на контролі. Максимальна кількість бульбочок на коренях рослин сої сорту Аркадія одеська (61 бульбочка) та Альтаір (68 бульбочок) виявлена в період утворення зелених бобів-кінець цвітіння при внесенні N30P60 в поєднанні з інокуляцією. Проте найбільша тривалість загального симбіозу 83 дні та активного – 75 днів по сорту Аркадія одеська та 81 і 75 днів у Альтаіру виявлена на ділянках з внесенням P60 в поєднанні з інокуляцією їх насіння. Внесення мінеральних добрив N60P60 в поєднанні з інокуляцією забезпечувало в середньому за роки досліджень збільшення висоти рослин сорту Аркадія одеська на 7,1 см, Альтаір – на 6,0 см, кількості бобів на одній рослині відповідно – на 3,0 і 3,3, маси насіння з однієї рослини – на 1,33 та 1,23 г, маси 1000 насінин – на 10 і 9,0 г, висоти прикріплення бобів нижнього ярусу – на 6,1 і 6,4 см. Мінеральні добрива N60P60 в поєднанні з інокуляцією забезпечували в середньому за 1995-1998 рр. підвищення урожайності насіння у сорту Аркадія одеська на 4,7 ц/га (29,01%) та у сорту Альтаір – на 4,3 ц/га (36,8%) порівняно до контролю (варіант без добрив та інокуляції) – 16,2 та 11,7 ц/га відповідно по сортах. Вміст сирого протеїну в насінні цих сортів становив відповідно – 41,81% та 38,54%, збір сирого протеїну – 8,73 та 6,14 ц/га. Найвищий вміст жиру в їх насінні – 20,29 і 22,53% – був на ділянках з внесенням P60 у поєднанні з інокуляцією, що підвищувало вихід жиру відповідно на 4,0 і 3,48 ц/га. Виявлено сортову реакцію сої на умови вирощування в регіоні. Найбільшу листову поверхню відмічено в період завершення цвітіння-наливання насіння у бобах у сорту Подільська 1 – 38,4 тис.м2/га, Чарівниця степу – 38,5, Ізумрудна – 38,7, що більше відповідно на 7,3, 7,4 та 7,6 тис.м2/га при порівнянні зі стандартом Аркадія одеська. Ці ж сорти характеризувались високими показниками фотосинтетичного потенціалу посіву, який у вивчаємих сортів сої знаходився в інтервалі 2373 до 2665 тис.м2днів/га. Встановлено сортові особливості при формуванні симбіотичного апарату у сої. Так, бульбочки на її коренях утворювалися вже у фазі другого трійчастого листка і функціонували до фізіологічної стиглості насіння. Потім проходить процес розпаду леггемоглобіну та лізис бульбочок. Кількість бульбочок на одній рослині зростала від 15 до 153, середній їх діаметр становив 4-5 мм, сира маса їх на одній рослині збільшувалась з 0,36 до 2,84 г. Вміст сирого протеїну в насінні сортів сої знаходився в інтервалі 34,63-38,58%. Найвищий його вміст відмічено у насінні сортів Подільська 1 – 38,58%, Гея – 37,91, Аркадія одеська – 37,59, Успіх – 37,05. Визначено амінокислотний склад білку сортів сої та їх біологічну повноцінність.
Відмічено вплив екологічних умов на міст жиру в насінні сортів сої. Найвищі його значення відмічено у сортів Кріпиш – 22,68, Білгородська 48 – 21,54, Альтаір – 21,23, Церера – 20,92%. Виявлено обернену залежність між показниками вмісту сирого протеїну та жиру у сортів сої різних груп стиглості та центрів селекції. Найвищу урожайність насіння забезпечили сорти сої Подільська 1 – 21,7, Чарівниця степу – 21,1, Ізумрудна – 19,5, Успіх - 18,3 ц/га, що вище на 0,7 – 4,1 ц/га при порівнянні з сортом Аркадія одеська. Встановлено позитивний вплив біологічних стимуляторів росту на ріст, розвиток та формування симбіотичного і фотосинтетичного потенціалів, а також підвищення урожайності насіння у сорту Аркадія одеська. Найвища урожайність насіння – 19,9 ц/га одержана при застосуванні стимулятора росту ДГ-918. Біоенергетична ефективність досліджуваних заходів підвищення продуктивності сої вказує на позитивні зміни у цих показниках при доборі сортів, застосуванні азотно-фосфорних добрив, ризоторфіну і їх поєднання, а також біологічних стимуляторів.
Досліджувані прийоми підвищення продуктивності сої були економічно високоефективними. Рівень рентабельності сорту Аркадія одеська при внесенні фосфорних добрив становив 246%, фосфорних в поєднанні з інокуляцією – 264%, азотнофосфорних – 258-269%, азотнофосфорних в поєднанні з інокуляцією – 279-292%; сорту Альтаір відповідно – 237, 265, 253-262 і 278-281%. |