1. Проведені дослідження упродовж 1999–2002 рр. показали, що формування продуктивних посівів сої сорту Агат на сірих лісових середньосуглинкових ґрунтах Правобережного Лісостепу в значній мірі визначається строком сівби та заходами захисту її агрофітоценозу від хвороб, а також забезпеченістю гідротермічними ресурсами в період її вегетації. 2. Тривалість міжфазних періодів та вегетаційного періоду в цілому, залежать як від гідротермічних умов року, так і від чинників, що були поставлені на вивчення. Найдовший період вегетації (131 доба) відмічено на посівах першого строку сівби (при температурі 10 оС в ґрунті на глибині 10 см), при застосуванні вітаваксу 200 ФФ і ризоторфіну для передпосівної обробки насіння та альто супер для обробітку посівів у період вегетації. При другому і третьому строках сівби він зменшувався на 3–7 діб. 3. Виявлено, що одночасно із скороченням періоду сівба–повні сходи підвищується польова схожість насіння сої. Найвища польова схожість насіння (85,3 %) відмічена на ділянках другого строку сівби (за рівнем термічного режиму 12 оС в ґрунті на глибині 10 см) на фоні передпосівної обробки насіння композицією вітавакс 200 ФФ + ризоторфін. Сівба раніше та пізніше цього строку призводила до зниження показника польової схожості її насіння. 4. Сівба сої в другий та перший строки із передпосівною обробкою насіння вітаваксом 200 ФФ і ризоторфіном та післясходовим обприскуванням посівів у фазах третього трійчастого листка та бутонізації забезпечили виживання найбільшої кількості рослин на площі – відповідно 97,3 і 97,0 %. На цих ділянках відмічено і вищий середньодобовий ріст рослин (0,75 та 0,73 см/добу). 5. Найбільша кількість квіток на одній рослині (74,5–76,5 штук) утворювалася при сівбі в третій строк (при температурі 14 оС в ґрунті на глибині 10 см), проте найсприятливіші умови для утворення зав’язі та формування бобів складались при сівбі в другий строк і застосуванні заходів захисту від хвороб. Кількість зав’язаних бобів на рослині та бобів, що визріли, складала відповідно – 20,1 і 16,1 штук. Ці ж заходи забезпечили і найнижчий рівень абортивності її генеративних органів (73,4 і 19,9 %). 6. Створення сприятливих умов для росту і розвитку сої при першому та другому строках сівби за рахунок передпосівної обробки насіння композицією вітавакс 200 ФФ + ризоторфін та проведення післясходового обприскування посівів фунгіцидом альто супер сприяло формуванню максимальної площі листкової поверхні у рослин сої, яка у фазі наливання насіння становила відповідно 45,9 та 44,7 тис.м2/га. Аналогічну залежність виявлено і при аналізі показників вмісту загального хлорофілу та формуванні фотосинтетичного потенціалу посіву. Відмічено синусоїдний характер зміни чистої продуктивності фотосинтезу. Найбільша чиста продуктивність фотосинтезу була у період від повних сходів до початку фази цвітіння (3,30 і 3,25 г/м2 за добу) та від кінця фази цвітіння до повного наливання насіння (2,95 і 2,92 г/м2 за добу). 7. Максимальне накопичення сухої речовини рослинами сої у період повного наливання насіння – фізіологічної стиглості відмічено на ділянках другого (6,29 т/га) та першого (6,10 т/га) строків сівби, де проводили обробку насіння перед сівбою вітаваксом 200 ФФ і ризоторфіном та післясходовий обробіток посівів фунгіцидом альто супер у фазах третього трійчастого листка та бутонізації. При сівбі в перший строк на фоні обробки насіння лише ризоторфіном цей показник складав 4,77 т/га. 8. Формування найбільшої кількості активних бульбочок на коренях сої (46,9 шт./рослину) та їх маси (762 мг/рослину) відмічено у кінці цвітіння на ділянках другого (оптимального) строку сівби із застосуванням заходів захисту від хвороб. Ці ж прийоми забезпечили довший період загального та активного симбіозу (90 та 83 доби), формування більших показників загального та активного симбіотичного потенціалів (24,6 та 21,9 тис. кг діб/га) та кількості біологічно фіксованого азоту (142 кг/га). 9. Домінуючими хворобами в посівах сої були фузаріоз і бактеріоз проростків, септоріоз, пероноспороз та вірус мозаїки сої у вигляді зморшкуватої мозаїки. Посіви сої першого строку сівби були найменш толерантними до шкодочинних патогенів. Застосування протруйника вітавакс 200 ФФ для обробки її насіння було більш ефективним проти фузаріозу (67,8 %) та пероноспорозу (55,9 %), тоді як обприскування посівів фунгіцидом альто супер – проти септоріозу (56,0 %). Поєднання до- та післясходових заходів захисту забезпечили найвищу ефективність дії хімічних препаратів: проти септоріозу (85,5 %), пероноспорозу (80,0 %), зморшкуватої мозаїки (48,2 %). 10. Найбільшу кількість бобів на одній рослині (15,8 шт.), кількість насінин (36,3 шт.), масу насіння (6,71 г) та масу 1000 насінин (185 г) одержано на ділянках другого строку сівби при обробці насіння перед посівом композицією вітавакс 200 ФФ + ризоторфін та післясходовому обприскуванні посівів фунгіцидом альто супер у фазах третього трійчастого листка та бутонізації. 11. Високий рівень урожайності насіння сої (3,01 т/га) формувався при сівбі у строк, який встановлено за рівнем термічного режиму 12 оС в ґрунті на глибині 10 см (оптимальний) та при температурі 10 оС в ґрунті на глибині 10 см (2,96 т/га) на фоні комплексного застосування засобів захисту від хвороб (вітавакс 200 ФФ + ризоторфін для передпосівної обробки насіння + альто супер для обприскування посівів сої в період вегетації). 12. Виявлено сильну кореляційну залежність між вмістом сирого протеїну та рівнем урожайності насіння сорту сої Агат (r = 0,847). Ця залежність описується рівнянням регресії: У1 = 28,1610 + 3,1868 Х1. Максимальний вміст сирого протеїну в насінні сої (37,86 %) та його збір з одиниці площі (1,14 т/га) відмічено на ділянках другого строку сівби, де проводили до – та післясходові заходи захисту від хвороб, тоді як найвищий вміст жиру одержано при першому строці сівби (22,50 %). Збір жиру при цих строках сівби був на рівні 0,67 т/га. Виявлено зміни в амінокислотному та жирнокислотному складі насіння сої під впливом досліджуваних чинників. Відмічено повну деструкцію діючих речовин використаних хімічних препаратів до настання фази повної стиглості сої . 13. Біоенергетична оцінка технології вирощування сої показала, що при сівбі в другий (за рівнем термічного режиму 12 оС в ґрунті на глибині 10 см) та перший (при температурі 10 оС в ґрунті на глибині 10 см) строки, застосуванні вітаваксу 200 ФФ і ризоторфіну для обробки насіння та фунгіциду альто супер у фазах третього трійчастого листка та бутонізації одержали найвищий енергетичний прибуток – 60708 і 66750 МДж/га, енергетичний коефіцієнт – 3,47 і 3,37, коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,47 і 2,37. Найкращі економічні показники забезпечили ті ж самі заходи, але лише з одним обприскуванням фунгіцидом альто супер у фазі третього трійчастого листка. Рівень рентабельності при цьому склав відповідно – 197 та 193 % при собівартості 1 т насіння – 437 та 443 грн. Ці ж технологічні прийоми вирощування сої виявилися і найбільш конкурентоспроможними. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності був найвищим і склав 1,057 при другому строці сівбі та 1,050 – при першому. |